З НИЗИН ДО ВЕРШИН - Соціум - dt.ua

З НИЗИН ДО ВЕРШИН

12 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №26, 12 липня-19 липня

«Єк ви дужі?!» — «Гаразд!» Гуцульське вітання О десятій вечора, коли автобус із київськими журналі...

«Єк ви дужі?!» — «Гаразд!»

Гуцульське вітання

О десятій вечора, коли автобус із київськими журналістами під дощем долав підйоми на підступах до Івано-Франківської області, Наталя Гасюк з друзями та однодумцями вже вкотре проговорювали наступний день, ще і ще раз перевіряючи свою готовність. Адже від того, як складеться п’ятниця, а також субота і неділя, залежатиме ні багато ні мало — розвиток туристичної галузі області на роки вперед. Наталка подивилася у відчинене вікно. Важкі краплі дощу немовби прибивали весь настрій. «Все, — втомлено подумала вона. — Можна замовити готель і ресторани, визначити маршрути, запросити кращих екскурсоводів. Можна підняти на ноги всіх і про все домовитися. Але погоду не замовиш».

І коли наступного ранку над смерековими схилами й полонинами Івано-Франківщини, які до того кілька днів нещадно, до свіжо-зеленого кольору відмивав дощ, встало сонце, господарі й гості (невідомо навіть, хто більше, тому що скількох емоцій би останні не дорахувалися!) сприйняли це як гостинець Божий. Але це був тільки початок.

Триденний інформаційно-ознайомчий тур по Прикарпаттю мав «підстрелити» багатьох зайців. Показати, який внутрішній туризм сьогодні. Нагадати, що ми ще не все бачили у себе вдома, а природні скарби рідної країни мають великий оздоровчий, емоційний і духовний потенціал. Ознайомити із туристичними можливостями області та новими пропозиціями, у тому числі й щодо зеленого та екстремального туризму (регіон має щодо цього найбільші перспективи). Продемонструвати забезпеченість і готовність прийняти потенційних туристів. І рознести інформацію в усі куточки України, на схід, північ, центр та південь.

Готель «Україна» у Івано-Франківську перетворився на штаб, звідки близько 70 представників всіх видів і родів ЗМІ вирушали до музеїв та заповідників, подорожувати на плотах по Дністру чи оглянути гори згори – із кабіни спортивного літака, купатися у водоспаді чи плигати через купальське багаття. Перший внутрішній масовий інформаційний тур не випадково почався саме з Івано-Франківщини. На пропозицію Державної туристичної адміністрації України створити привабливий позитивний туристичний імідж країни обласна держадміністрація, Рада з питань туризму Карпатського регіону вийшли із пропозицією провести тур по Прикарпаттю. Бо область має багаті можливості й досвід роботи, ентузіастів туристичної справи (десять місяців тому створено вищезгадану Раду, яка об’єднала Івано-Франківську, Львівську, Закарпатську і Чернівецьку області) та — чи не найголовніше — влада обласного і місцевого рівнів визначає розвиток туризму стратегічним напрямком економіки.

З ким би не довелося зустрітися за три таких насичених дні туру, говорили про любов – до рідної країни, про повагу — до своїх надбань. Літня пора змушує особливо прискіпливо студіювати численні пропозиції турфірм у профільних і непрофільних виданнях. Зазвичай пропозиції по внутрішньому туризму і не такі численні, порівняно із зовнішнім, та й туляться десь в останніх рядках рекламних об’яв. За десять років нас переконали, що карпатськими краєвидами краще милуватися у Словаччині, а чорноморськими — у Болгарії. Бо ж там — сервіс! Магічне слово, за яким стоїть розвинена інфраструктура туристичної індустрії. Якій у нас ще розвиватися та й розвиватися.

Я досі з ностальгією згадую поїздки вихідного дня, які організовували профкоми. Завдяки ним вдалося побувати у багатьох містах колишнього СРСР. А ось на Івано-Франківщині побувала вперше — саме завдяки прес-туру по Прикарпаттю. До речі, за перше півріччя нинішнього року, за даними ліцензованих туристичних підприємств, область відвідали 13 тисяч організованих туристів, з них 1830 іноземних, турпослуг надано на 3,63 млн. грн.

* * *

Періщить дощ, завиває вітер, б’є блискавка. У колибі напівтемрява. Звучить голос оповідача. Під супровід негоди страшні й романтичні карпатські легенди ніби переживаються із участю туристів. І вони не просто сховалися від негоди. Є такий спеціальний тур під назвою «Вечір з вольфаром». Щоправда, провести його можна лише за умови згаданої погоди. Таких красивих легенд не почуєш у Криму. Там же (хай не ображаються кримчани) не так відчуєш силу щирої привітності й непідкупної гостинності. «Люди зі Східної України не знають, що в нас так добре, думають — набагато гірше. Нам не треба реклами. Пишіть так, як є. Прохання лише — напишіть про те, що ви бачили», — попросив мер Яремчі Микола Палійчук. У Яремчі, до речі, створюється асоціація відпочинкових закладів, на базі якої працюватимуть два інформаційних центри.

На карті України контур області нагадує птаха, що звів голову і розправив крила, а оскільки сидить майже на вершечку — наче збирається злетіти. Саме на території теперішньої Івано-Франківщини зародилося могутнє Галицьке князівство — місто Галич, у якому ми святкували Івана Купала, відзначило своє 1100-річчя. Через Івано-Франківщину протікає третина всіх українських річок. На її території міститься приманка для альпіністів — гора Говерла. «Ми хочемо, щоб наш край став туристичним. Адже його називають українською Швейцарією з радянськими дорогами, — голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк не приховував своєї зацікавленості у розвитку галузі, але слушно зауважив: — Коли кажуть, що для розвитку туризму потрібно багато грошей, – це хибна думка. Потрібно багато знань».

До речі, в Івано-Франківську відкрито філію Київського інституту туризму, економіки та права.

— Важко про це говорити, але над нами завжди тяжітиме туристика Львова. Це місто — історичне ядро, його взято під охорону як спадщину ЮНЕСКО. І за тридцять кілометрів — гори Карпати. Як втиснутися, як свою нішу знайти? Це станеться тоді, коли за справу візьмуться професіонали. Які працюватимуть не на виїзд, а на прийом туристів, не над тим, щоб грошей якнайбільше викачати, а над тим, які у гостей залишаться враження про місто чи область. У туристиці досить сильний виховний момент — політичний, патріотичний. Ми повинні про це пам’ятати, адже легше відправити одного крутого українця на Канари, ніж прийняти десять груп звичайних щирих наддніпрянських українців. А сума грошей приблизно одна й та сама. Який чоловік приїде з Канарів, не беруся говорити. Ми, галицькі українці, попадаючи в степ чи на море, звичайно, дуже дивуємося, але зовсім інші враження у людей, які весь час відпочивали біля моря чи в степу і тут вперше приїхали й побачили гори, — ця думка нашого чудового екскурсовода по Івано-Франківську, начальника відділу промисловості Івано-Франківського міськвиконкому Мирона Мицана дуже слушна. — А туристика ж на сьогоднішній день є настільки специфічна і нехарактерна поки що, в нормальному розумінні слова, для України, що є над чим працювати.

З Івано-Франківська почалася програма відродження малих міст. І якщо в самому Івано-Франківську реконструкція триває (зокрема йшли ремонтні роботи перед готелем «Україна») — хоча центральні площі видаються за цілком європейські, — причепурене, гарне, ніби з картинки, місто Коломия справило незабутнє враження: так і хотілося в ньому залишитися. Навпроти Музею писанки — однойменний, дуже затишний готель. Готелів та готеликів (декілька кімнат у будинку) на Прикарпатті вже відкрито цілу низку. До речі, Рада з питань туризму Карпатського регіону планує промаркувати їх, як і шляхи, маршрути, зручності й т.п. — щоб туристи не блукали. Ми бачили як об’єкти, що перебувають у процесі реконструкції, так і вже завершені. Це, на думку генерального директора фірми «Явсон» Олександра Яворського (який, до речі, докладає своїх зусиль до впорядкування і будівництва шляхів), у туристичній справі основне. Саме це, а не лише чудові краєвиди, робить галузь прибутковою.

Тож слушно було запитати заступника голови Івано-Франківської ОДА Богдана Томенчука, які кошти область планує вкласти у розвиток туристичної галузі:

— Ці цифри стосуються не так тої діяльності, яка ведеться від імені держави, як людей, які займаються цим бізнесом. А завдання держави, обласної адміністрації — зробити так, щоб вони відчували, по-перше, захищеність, по-друге, що економічна політика держави спрямована саме на їхні зручності. Ви ходили по Івано-Франківську і бачили, як він реконструюється. Це опосередковані вклади саме у розвиток туризму. Тому що гарний Івано-Франківськ, який би мав колись бути подібний до Відня, буде вабити людей. Це є державні вкладення.

— Чи мають приватні підприємці, які вирішили піднімати туристичну інфраструктуру, якісь стимули для цього?

— Це дуже вигідний бізнес, який практично можна порівняти з нафтовим. І немає потреби його стимулювати. Треба тільки дуже захотіти і робити. Є дві економіки — наживання і виживання. І якщо в сфері економіки наживання треба інколи вживати жорстких заходів, то в другому випадку — коли людина з допомогою тієї чи іншої справи не дає собі вмерти, не йде зі своїми дітьми під церкву і до держави просити, уже за це держава має їй подякувати. Там, де малий бізнес, — візьмемо зелений туризм, готель приватний на три кімнати у власній оселі, — людина не мала б переживати, що завтра до неї прийде податковий інспектор і буде питати, чи все у тебе належним чином зареєстроване, тому що це не є той бізнес, який би підірвав економіку України. Як на мене, на перших пять-шість років таким малим підприємцям держава мала б давати пільги. А на місцевому рівні ми де можемо, там їх підтримуємо.

— Чи виділяються у місцевому бюджеті цільові кошти на туризм?

— Прямих вкладень в туризм через бюджет немає. Але через бюджет фінансуються програми регіонального розвитку, у тому числі й програми сприяння туризму. Та вони не є визначальними, визначальними тут є гроші, з якими бажаючі приходять у туристичний бізнес.

Якщо говорити про інфраструктуру, у першу чергу слід згадати про відсутність доріг. Це факт. Але в горах уже є багато чудових приватних котеджів, у багатьох будинках можуть спокійно здавати одну-дві кімнати з усіма зручностями якщо не світового, то напівсвітового рівня.

Дуже багато в нас людей, які хочуть жити зі своєї праці. Об’їздивши пів-Європи у пошуках кусня хліба, вони готові свої кошти вкладати у будівництво, але так, щоб вихідний продукт був європейського рівня.

Збільшився приплив іноземного капіталу, але в основному вкладаються кошти наших громадян. І це тішить, тому що хто з-за кордону прийде з благодійною метою? Для налагодження контактів із зарубіжжям у нас багато робить губернатор — він створює надійний, позитивний імідж, що є запорукою інвестиційної привабливості області. Дуже багато ми зробили для стабілізації суспільно-політичної обстановки в області, а це також категорія економічна.

* * *

Наталя Гасюк проводжала журналістів, як свою велику рідню. Справді, ентузіазмові членів Ради з питань туризму Карпатського регіону можна тільки позаздрити. Організація неприбуткова, працює як координаційний центр. Ідея її створення виникла під час проведення на території Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей у 1999—2001 роках проекту TACIS «Підтримка місцевого розвитку та туризму карпатського регіону». Перед завершенням проекту чотири облдержадміністрації вирішили продовжити співпрацю в області туризму і об’єднати свої зусилля в Раді. За 10 місяців роботи взяла участь у 13 міжнародних виставках, організувала власну веб-сторінку в Інтернеті, виграла три гранти. І нарешті цей прес-тур. Слова: «Когда такие люди в Карпатском крае есть…» за ці три дні просилися на язик досить часто. Ентузіазм і працелюбність не вимірюються цифрами, але вони, немовби ті спокійні гуцульські конячки, впевнено і не боячись потихеньку тягнуть вгору економічного воза краю.

Колеги з Тернопільщини, щиро заздрячи — адже області сусідять, — сказали: «У нас так швидко такий тур не організуєш. Хоча є багато що показати».

Задля життєвих потреб жителі гір мусили спускатися у низини, де можна було щось продати і щось купити. Тепер настав час жителям низин звернути свій погляд на гори. І піднятися туди. І зрозуміти, що вони того варті. Бо натхнення і наснага, а тим більше здоров’я варті вкладених грошей.

* * *

Комусь із моїх колег враження зіпсувала радянська сантехніка у готельному номері (згодом реконструкція добереться-таки до верхніх поверхів). Мені ж раз у раз сниться відчуття вільного польоту. Але про це — у наступних номерах.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво