ЯК ПЕРЕЖИТИ ІСПИТИ - Соціум - dt.ua

ЯК ПЕРЕЖИТИ ІСПИТИ

14 червня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №22, 14 червня-21 червня

За силою впливу на психіку іспити цілком можна порівняти зі стихійним лихом. Наприклад, землетрус, пожежа чи повінь викликають у нас стільки ж хвилювань...

За силою впливу на психіку іспити цілком можна порівняти зі стихійним лихом. Наприклад, землетрус, пожежа чи повінь викликають у нас стільки ж хвилювань. З тієї різницею, що природні катаклізми людині, погодьтеся, доводиться переживати не так уже часто, тоді як екзаменують нас усюди. Навіть дорослі люди хвилюються під час переатестації, захисту дисертації чи отримання прав водія. Що вже казати про підлітків! А випускники, які складають два іспити (спочатку випускні в школі, а потім і вступні до інституту), переживають подвійний стрес. Чи можна його уникнути?

Не ламайте
звичний режим

Нещодавно американські вчені провели експеримент. Вони спостерігали за близько сотнею сімей, у яких були випускники, і дійшли парадоксального висновку: найкращих результатів досягали ті підлітки, чиї батьки і близькі ставилися до іспитів цілком спокійно і зовсім не вважали їх непересічною подією. Як правило, у таких сім’ях під час іспитів не змінювали свого побуту, звичок, розпорядку дня. Випускники отримували саме ті бали, на які й розраховували, витрачаючи при цьому мінімум фізичних та психоемоційних зусиль.

Набагато драматичніше розгорталися події там, де іспити ставали, в повному розумінні слова, «сімейною справою». Батьки брали відпустки, щоб звільнити нащадків від решти справ і зосередити на навчанні, забезпечували посилене харчування, змінювали режим, разом із дітьми студіювали книжки... А в результаті діти найчастіше складали іспити гірше, ніж очікувалося. А якщо й отримували заплановані бали, то ціною великих зусиль, після яких і їм, і всій родині часом був потрібен тривалий відпочинок і психологічна реабілітація.

Висновок напрошується сам по собі: а чи варто так серйозно ставитися до іспитів і перетворювати їх на самоціль?

— Іспити, звісно, серйозний етап у житті підлітка. Та все ж не слід зводити їх у культ, — вважає психолог Ганна Онищенко. — На жаль, багато батьків занадто драматизують ситуацію і ще за кілька місяців, а то й за півроку до цієї події починають лякати дітей іспитами. Мовляв, якщо провалишся, гріш тобі ціна! Не здобудеш золоту медаль — і все, поставиш хрест на своєму майбутньому. З’являється відчуття, що нічого важливішого за іспити в житті не існує.

Крім того, хлопчики й дівчатка починають сприймати їх як щось страшне і непередбачуване. У їхньому уявленні це щось на кшталт лотереї, де можна виграти, а можна й витягнути нещасливий квиток. Насправді іспити — природне продовження навчального процесу. І, за логікою, оцінки повинні відповідати тим, які діти отримують протягом року. Тож їх результат можна передбачити і боятися нічого. Ті, хто підходить до іспитів саме з такою установкою, складають їх успішно і витримують набагато легше. А ось якщо завищувати значимість цієї події, розвивається страх перед можливою невдачею. Страх буває таким великим, що навіть хороші учні на іспитах раптом забувають усе, що знали раніше, розгублюються і відповідають гірше від звичайного. Крім того, будь-яка помилка, осічка сприймається ними як трагедія. Тож важливі не лише знання, а ще й міцні нерви та спокій. А це великою мірою залежить від сім’ї.

У багатьох сім’ях ще за місяць до цієї події починають перебудовувати життя випускників, заявляючи: «Відклади все до останнього іспиту!» На думку фізіологів, це неправильно. Не можна змінювати звичний, усталений режим дня — це лише посилює стрес і дискомфорт, які відчуває випускник. Набагато ефективніше, якщо він житиме так само, як звик жити протягом усього навчального року.

Єдине, про що слід пам’ятати, — знання найкраще засвоюються з ранку і до обіду. Тому всі складні завдання краще виконати саме в цей час. А ось після п’ятої вечора бажано закінчити навчання. По-перше, мозку вже важко засвоювати інформацію, тож ефективність такої підготовки невисока. Крім того, потрібно відпочити і змінити обстановку. Нехай зустрінеться з друзями, сходить на тренування, прогулянку. Приємні емоції додадуть сил.

Нічне сидіння над підручниками небезпечне і з психологічної точки зору: у цей час інтелектуальні можливості перебувають на найнижчому рівні, вища ймовірність помилок, тому підліток може відчути непевність у своїх можливостях. Нехай краще перерве заняття в той момент, коли йому все вдається. Тоді він ляже спати спокійно, із впевненістю у завтрашньому дні й у хорошому настрої розпочне заняття зранку.

Відразу після складання чергового іспиту (байдуже, хорошу оцінку отримав випускник чи погану) необхідно дати йому відпочити. Нехай сходить на футбол, концерт, повеселитися з друзями. Якщо іспит пройшов успішно — він відпочине і налаштується на наступний. Якщо погано — заспокоїться, забуде про невдачу і візьметься за підготовку в хорошому настрої. У жодному разі відразу ж після отримання низької оцінки не можна накидатися на підлітка з лайкою, докорами і садити за підручники: «Готуйся до наступного!» У такому разі він сяде за підручники з кепським настроєм, із поганою установкою, і користі від занять не буде.

Спати випускникові треба не менше 7—8 годин. Це зміцнює нервову систему. Харчування під час складання іспитів має бути збалансованим — усі вітаміни, риба, м’ясо, молочні продукти. А ось кавою, міцним чаєм, тонізуючими напоями зловживати не слід. Вони лише ненадовго здатні допомогти збадьоритися, а потім утома посилюється.

Іспит чи ярмарок марнославства?

У деяких сім’ях гадають, що старання випускників можна підсилити з допомогою додаткових стимулів — подарунків, поїздок. Однак фахівці вважають, що це лише знижує цінність знань у їхніх очах. Високі оцінки, відмінний атестат, золота медаль цінні і самі по собі. Крім того, не можна вимагати від дитини неможливого, пропонуючи їй дорогий подарунок. Вона почне викручуватися, списувати, вдаватиметься до різноманітних хитрощів, а якщо не вийде — переживатиме удвічі більше.

— Часто іспити перетворюються на своєрідний ярмарок марнославства батьків, котрі вимагають відмінних оцінок з усіх предметів і тим самим доводять дітей до стресового стану, — продовжує Ганна Онищенко. — Нерідко оцінки потрібні просто для певного соціального статусу. Адже так приємно повідомити колегам чи знайомим: «Мій здобув золоту медаль!» Підлітки почуваються винними, якщо не виправдовують цих сподівань. Крім того, у них з’являється відчуття, що вони складають іспити для батьків, а не для самих себе. На мій погляд, рідним і близьким не слід зайвий раз демонструвати свою особисту зацікавленість у високих оцінках, робити гучні заяви, на кшталт: «Якщо ти не складеш найкраще— я цього не переживу! Мені буде соромно перед сусідами (колегами, друзями тощо)». Діти і так переживають.

Якщо їх спіткала невдача — не загострюйте на цьому уваги. Дитина, так само як і дорослий, має право на невдачу і навіть провал. різне буває в житті. Поставтеся до нього з розумінням. Найголовніше — іспити складено, стресова ситуація позаду, можна й відпочити. А потім, через кілька днів, спокійно обговоріть причини невдачі. Можливо, річ саме в психологічних особливостях підлітка, наприклад, зайвій боязкості, невмінні зосередитися. Подумайте разом, як можна виправити ситуацію. Невисока оцінка — не привід відкладати випускний вечір. Нехай порадіє нарівні з іншими дітьми.

Останнім часом медики фіксують сплеск депресивних станів, психозів, неврозів, навіть спроб самогубств саме після іспитів. Багато хто позв’язує із хорошою оцінкою можливість здобути високий соціальний статус, зробити кар’єру. Однак установка ця значною мірою хибна. Практично всі відомі і навіть геніальні вчені, письменники, громадські діячі провалювали хоч один іспит у житті, але це жодним чином не вплинуло на їхній життєвий шлях. Поставтеся до ситуації з гумором. Якщо нащадок «сів у калюжу» через власну легковажність або лінь — це навіть корисно, нехай відчує, що без праці успіхів не досягнеш. Коли ж просто перехвилювався — що ж, слід узяти це на замітку і попрацювати саме над характером.

Іспити часто перевіряють не лише рівень знань, а й уміння зосередитися, швидко реагувати, правильно поводитися в тій чи іншій ситуації. Простежте за нащадком: наскільки він спокійний, упевнений у собі. Саме під час шкільних іспитів найкраще можна визначити прогалини у вихованні і підготуватися до майбутніх серйозних випробувань.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво