Я, ми і криза - Соціум - dt.ua

Я, ми і криза

10 липня, 2009, 13:07 Роздрукувати Випуск №26, 10 липня-31 липня

Глобальна економічна криза вплинула на багато сфер життя людства, причому деякі зміни виявилися досить несподіваними...

Глобальна економічна криза вплинула на багато сфер життя людства, причому деякі зміни виявилися досить несподіваними.

Система допомоги

Дослідження корпорації RAND показало, що негативний вплив нинішньої кризи відчули 80% американських домогосподарств (сім’я або група людей, які живуть разом і мають спільний бюджет). При цьо­му американці використовують традиційну для всіх суспільств систему взаємодопомоги. Приблизно кожна третя родина виділяла значні суми родичам, котрі потрапили в скрутне фінансове становище, близько 15% сімей таку допомогу отримували. Найбільш щедро діляться грішми представники середнього класу. У переважній більшості випадків батьки надають допомогу дітям, а не навпаки.

Громадська організація Foundation Center проаналізувала, яким чином рецесії в економіці США позначаються на бюджетах неурядових некомерційних організацій. Дані з 1975 року (саме тоді Foundation Center почав накопичувати таку інформацію) засвідчили: обсяги пожертв не тільки не скорочувалися, а й навіть трохи збільшувалися. Однак після того як економіка США виходила з кризи, обсяги пожертв падали (це особливо помітно в перший посткризовий рік).

Споживачі. Консалтингова фірма M&C Saatchi провела дослідження в чотирьох країнах (США, Великобританії, Австралії та Новій Зеландії), у рамках якого вивчали стан споживачів в умовах економічного спаду. Як виявилося, у період рецесії всіх людей, які роблять покупки, можна поділити на вісім категорій.

Найчисленніші — «виправдовувачі», які становлять приблизно чверть від загальної кількості. Здебільшого це високоосвічені люди, котрі добре заробляють. Вони полюбляють робити покупки тоді, коли на ринок виходить нова модель товару, проводиться розпродаж для вузького кола клієнтів або на додачу до покупки покупець отримує якийсь приз від продавця. «Виправдовувачі» купують навіть тоді, коли їхні кошти обмежені. Вони виправдовують себе тим, що грішно не скористатися такою вигідною нагодою. При цьому вони переконані, що в умовах кризи серйозно переглянули свої звички.

Приблизно кожен п’ятий споживач — «економіст». Ця категорія не перестала витрачати гроші, але вважає за краще купувати дешевші товари, відвідувати менш пафосні ресторани, відпочивати на скромніших курортах тощо.

«Скрушні песимісти», які становлять близько 15% споживачів, кардинально скоротили свої витрати, заощаджують кожну копійку, акуратно відвідують розпродажі, колекціонують купони тощо.

Приблизно кожен десятий дорослий належить до категорії «балуваних». Вони змушені обмежувати себе багато в чому, однак не можуть утриматися від спокуси й побалувати себе при нагоді — приміром, за останні гроші купити собі пляшку дорогого вина або дорогу косметику, оскільки їхній настрій залежить від таких дрібних подарунків самим собі.

Близько 10% американців, британців, австралійців і новозеландців можна віднести до категорії «страусів». Ці люди взагалі не зважають на кризу й витрачають гроші так само, як і раніше. Єдине — стали рідше ризикувати й неохоче вкладають кошти, наприклад у цінні папери.

«Абстинентів» налічується приблизно вісім-дев’ять відсотків. Вони відмовилися від великих покупок, але продовжують робити дрібні в колишньому темпі. Зазвичай, у цю групу входять робітники та службовці з невеликими доходами.

«Обмінники» становлять п’ять-сім відсотків населення цих чотирьох країн. Приміром, купівлю нового костюма міняють на вечерю в ресторані й навпаки. Здебільшого це самотні молоді люди, які не мають постійного доходу.

Найменша група споживачів — три-п’ять відсотків — називається «стерв’ятниками». Вони з ентузіазмом наживаються на економічних труднощах, успішно вибивають для себе додаткові пільги й знижки, роблять покупки на нижній межі ціни. Здебільшого «стерв’ятники» — це люди з високими доходами.

Їжа

Дослідження, проведене Університетом Меріленда, дало змогу виявити цікаву закономірність: у період кризи люди вибирають «нездорову», але приємну для них їжу. Тобто, умовно кажучи, вибирають булочку, а не салат з капусти. Для цього, на думку психологів, є дві причини. По-перше, «шкідлива» їжа дешевша, по-друге, вона «комфортніша». Річ у тім, що у тяжкі часи людина схильна шукати комфорт. Горезвісна булочка й персоніфікує комфортність.

Статус

Іншу кризову закономірність виявили фахівці з бізнес-школи Келлог. Як виявилося, в періоди труднощів покупці вважають за можливе витрачати більші — часто несумірні з їхніми фінансовими можливостями — суми грошей на купівлю «статусних» предметів. Це можуть бути автомобілі, годинники, краватки, костюми та інші речі, які в очах споживача асоціюються з матеріальним добробутом і вагою в суспільстві. Дуже часто чим гірша ситуація для споживача (наприклад, чим вищий ризик втратити роботу), тим більше шансів на те, що він купить дорогу «статусну» річ.

Жіноче обличчя

Дослідження Каліфорнійського університету показало, що у тяжкі часи на світ з’являється набагато менше хлопчиків. Цей висновок поки що не підтверджений іншими дослідженнями, він ґрунтується на історичній статистиці: аналізувалися дані по Швеції (у період з 1751-го по 1912 рік) і США (у період з 1930-го по 1970 рік).

Автори гіпотези запропонували два пояснення цього феномена. Згідно з першим жіночий організм, що перебуває під впливом потужного стресу, відторгає слабкіші (чоловічі) ембріони; згідно з другим — відсіваються хворі ембріони, більшість яких знову ж таки становлять чоловічі. Цікаво також, що представники сильної статі, які народилися у тяжкі часи, зазвичай мають краще здоров’я й живуть довше, ніж чоловіки, які з’явилися на світ у благополучні епохи.

Марновірства

Спільне дослідження психологів Університету штату Техас в Остіні та Північно-західного університету показало, що популярність численних марновірств у період економічного спаду сягає небачених масштабів. Причому найбільше піддаються марновірствам цілком розумні й серйозні люди, котрі працюють у системі фінансів. Авторам цього дослідження вдалося документально підтвердити, що, наприклад, китайські трейдери та інвестори воліють купувати цінні папери, які асоціюються із цифрою «8», котра, відповідно до китайських уявлень, несе багатство.

Сила наслідування

Дослідження Університету Північної Кароліни підтвердило стару істину про те, що люди схильні мавпувати. Під час експерименту в реальний колектив невеликої фірми вкоріняли песиміста, котрий оцінював макроекономічну ситуацію виключно в негативному ключі. У результаті у співробітників компанії різко знижувалася продуктивність праці, вони припускалися більшої кількості помилок, в офісі помітно зростала кількість конфліктів. Поява на роботі відчайдушного оптиміста (також «підсадної качки») давала прямо протилежний результат — колектив працював дружно і з вогником.

Автори дослідження дійшли висновку, що менеджерам і підприємцям, можливо, слід захищати співробітників від негативних новин, про які полюбляють розповідати ЗМІ в період економічних пертурбацій.

Паростки нового

Дослідження Фонду Кауффмана показало, що саме в епохи криз, рецесій та застою було створено більшість найбільших компаній США. Серед них, наприклад, Microsoft, Disney, McDonald’s, Johnson & Johnson та інші.

За матеріалами Washington ProFile

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво