ВСЕ ПОДІЛИТИ МОГУТНІМ УРАГАНОМ - Соціум - dt.ua

ВСЕ ПОДІЛИТИ МОГУТНІМ УРАГАНОМ

10 листопада, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №44, 10 листопада-17 листопада

Ну не можуть у нас ставитись до людей людяно — немає такої звички. А ось звичка давати обі- цянки, котрі потім не виконуються, збереглася від соціалізму в непогано законсервованому вигляді...

Ну не можуть у нас ставитись до людей людяно — немає такої звички. А ось звичка давати обі- цянки, котрі потім не виконуються, збереглася від соціалізму в непогано законсервованому вигляді. Якщо говорити конкретно, то, від’їжджаючи в Сідней, олімпійці знали, що на випадок успіху одержать конкретні суми умовних одиниць за золоті, срібні й бронзові медалі, що тренерів переможців і призерів теж не забудуть. І ось повернулися майже 260 спортсменів, повернулися тренери, яких теж було чимало, повернулися необхідні в складному олімпійському господарстві керівники, а також усі ті, хто там був не дуже потрібний.

І вже на першій зустрічі з керівництвом виявилося, що плата за дуже кількісно скромні успіхи затримується. Насамперед виявилося блефом твердження, що призові гроші за медалі не будуть оподатковуватися. Як пояснили олімпійцям, із ухваленого Верховною Радою закону зник саме пункт про те, що нагородні суми не оподатковуються, й ці суми доводиться тепер скоротити на 37 відсотків, віддавши державі те, чим вона людей начебто нагородила.

З’ясувалося також, що призові гроші тренерам не тільки оподатковуються, а й діляться за суто соціалістичним принципом на багатьох причетних і непричетних. Тобто, один або два безпосередні тренери, котрі виховали спортсмена, за постановою виконкому відповідної федерації, віддають свої нагородні держтренерам, лікарям, масажистам, керівникам — загалом, як федерація вирішить. Простіше виявилося це витримати нашій єдиній володарці двох золотих та однієї срібної медалі Яні Клочковій. Вона премію за одну зі своїх медалей віддала подружжю Кожух, які її виховали. А з чим залишилися інші? Панове! Це ж не остання Олімпіада! Раз збрехавши, хто повірить? Чому не можна було сказати про загальний поділ одразу? Чому не можна було передбачити окремі від тренерів призові для головних тренерів, функціонерів, лікарів, масажистів? Чому треба грабувати людей, котрі поклали свою працю на благо Батьківщини?

Зрештою, погляньте на старі фотографії. Ось Олімпійські ігри в Гельсінкі — попереду із прапором киянин Яків Куценко, за ним в олімпійському костюмі найзнаменитіший від усіх голів Держкомспорту СРСР Микола Романов, за ним група з трьох чоловік — заступники й президент Національного олімпійського комітету Микола Андріанов. Далі — спортсменки, із легко впізнаваною Олександрою Чудіною на фланзі, і спортсмени. Усе! Особи, котрі хотіли поїхати в Гельсінкі, платили за туристичні путівки, і ніхто не вдягав їх в олімпійську форму, котру треба заслужити!

У мене немає чіткого фото натовпу функціонерів й іже з ними, одягнених в олімпійські костюми на параді в Сіднеї. Може, опублікуємо? Країна повинна знати своїх героїв!

І ще невеликий штрих. Кожен із 600 членів американської олімпійської команди, яка перемогла в Сіднеї в неофіційному заліку по медалях, нагороджений премією на 15 тисяч доларів, а призерів нагороджено, відповідно, сумами на 50, 20 і 10 тисяч доларів. Звісно, ми бідніші від Америки, але в нас так мало своїх героїв. Іноді навіть їх доводиться вигадувати!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво