«Волинські Афіни» на Кременеччині - Соціум - dt.ua

«Волинські Афіни» на Кременеччині

23 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №50, 23 грудня-30 грудня

Після того, як Річ Посполита в результаті трьох поділів у кінці ХVІІІ століття втратила свою незалежність, польська аристократія значною мірою зосередила свою діяльність на культурно-освітній сфері...

Тадеуш Чацький
Тадеуш Чацький

Після того, як Річ Посполита в результаті трьох поділів у кінці ХVІІІ століття втратила свою незалежність, польська аристократія значною мірою зосередила свою діяльність на культурно-освітній сфері. Це був один із шляхів самозбереження польського етносу. Не дивно, що польські аристократи активно засновують польські чи пропольські навчальні заклади, наукові, культурно-просвітницькі інституції тощо, особливо на теренах Російської імперії.

Одним із таких діячів був Тадеуш Чацький (1765—1813), який належав до сполонізованих українських аристократів. Народився він на Волині, у містечку Порицьку (тепер село Павлівка), мав помістя на території цього краю. Володів великою бібліотекою з 20 тисяч книг, серед яких було 8508 стародруків, 1558 рукописних томів. Також там зберігалося 146258 різноманітних історичних документів. Чацький вивчав історію, право, економіку та сільське господарство Польщі, запропонував польському сеймові ряд проектів господарських реформ. Був одним із організаторів Товариства аматорів наук у Варшаві (1800) та Комерційного товариства (1803); опублікував ряд творів історичного, економічного й правничого характеру.

З 1803 р. і аж до смерті у 1813 р. Чацький працював «візитарем» (інспектором) шкіл Волинської, Київської та Подільської губерній. Завдяки його діяльності було розширено шкільну мережу й створено нові навчальні заклади в цих губерніях. Найбільш вдалим епізодом у його організаційно-педагогічній діяльності стало створення Вищої Волинської гімназії в Кременці, яка згодом перетворилася в ліцей.

Гуго Коллонтай
Гуго Коллонтай

29 липня 1805 р. проект цього навчального закладу, складений Чацьким, затвердив цар Олександр І. До організації Вищої Волинської гімназії було залучено видатного польського філософа, правника й громадського діяча Гуго Коллонтая, уродженця Кременеччини (південна Волинь).

Розробляючи навчальну програму гімназії, Коллонтай і Чацький сподівалися згодом перетворити її в університет. У гімназії існувало два рівні: нижчий («класи»), що відповідав тодішнім повітовим школам, і вищий («курси»), зближений із університетською освітою. «Класи» охоплювали чотирирічний період навчання, у якому переважала гуманітарна, зокрема мовна підготовка (вивчалися латина, польська, французька, німецька, російська мови, арифметика, загальна геометрія і мораль). «Курси» поділялися на три дворічні періоди й робили акцент на вивченні математично-природничих наук. Перший «курс» охоплював елементарну математику з логікою та історію з географією, другий — фізику й право, третій — природничу історію, хімію та літературу. Програма гімназії передбачала оволодіння т.з. «талантами» — образотворчим мистецтвом, музикою, фехтуванням, верховою їздою, танцями, грою в м’яч, плаванням тощо. Окрім того, були впроваджені додаткові факультативні предмети переважно природничо-наукового циклу.

1 жовтня (за старим стилем) 1805 р. в урочистій обстановці була відкрита Вища Волинська гімназія. Вона містилася у приміщеннях колишнього єзуїтського колегіуму, споруджених у 1731—1745 рр. Пізніше, в 1807 р., гімназії були передані споруди монастиря василіан.

Під опікою Чацького розвивалася наукова бібліотека. Для навчальних потреб із Європи привозилися книжки й наукові журнали. Відтак книгозбірня стала однією з найкраще організованих і найсучасніше обладнаних бібліотек того часу. 1834 р. у ній нараховувалося 24379 творів у 34378 томах, у тому числі чимало цінних видань та стародруків. Зокрема серед останніх була знаменита Острозька Біблія 1581 року видання.

У гімназії функціонували чудово облаштовані кабінети фізики, зоології, мінералогії, нумізматики, астрономічно-метеорологічна обсерваторія, метеорологічна станція. Так, кабінет фізики був закуплений у рік заснування гімназії в Парижі й містив 175 різноманітних приладів. Багатим був нумізматичний кабінет, що налічував 18682 монети, 8 тисяч із яких становили монети античної Греції та Риму; великою була й колекція мінералів, що нараховувала 12348 зразків. Тут також було зібрано чималу колекцію малюнків та картин. Серед них і твори італійських майстрів, у т.ч. роботи Леонардо да Вінчі.

Гордістю гімназії став ботанічний сад, що не поступався ботанічним садам кращих європейських університетів. У ньому нараховувалося близько 12 тисяч рослин і дерев, привезених із різних країн — Данії, Швеції, Фінляндії, Австрії, Польщі, Росії тощо.

Серед викладачів Вищої Волинської гімназії було чимало видатних педагогів. Зокрема Франциск Шайдт, учитель хімії та природознавства, який виступив організатором ботанічного саду; Юзеф Чех, філософ і математик; Віллібальд Бессер, знаний у Європі ботанік, член багатьох наукових товариств; Еузебіуш Словацький, філолог, батько знаменитого польського поета-романтика Юліуша Словацького... Фактично, це була інтернаціональна спільнота. Тут бачимо поляків, англійців, австрійців тощо. Проте цей інтернаціоналізм не «шкодив» пропольськості гімназії (а потім ліцею).

Освіту в гімназії могли отримати як нащадки аристократичних родів, так і діти шляхтичів, міщан і навіть іудеїв; навчання було безплатним. Лише за оволодіння предметами естетичного й фізичного циклу вносилася плата.

Чацький дбав про те, щоб усі учні мали однакові умови для навчання. Для бідних молодих людей, які добре навчалися, він намагався організувати стипендії, місця у безплатних або пільгових пансіонах. Творці гімназії та їхні наступники зорганізували школи механіків, геометрів, садівників, ветеринарів, семінарію для сільських вчителів, приватний зразковий жіночий пансіон.

Опіка Чацького сприяла розвитку Вищої Волинської гімназії. У 1819 р. російська влада перетворила школу на ліцей, навчальний заклад підвищеного типу з правом надання нижчих наукових ступенів (дійсного студента і кандидата наук).

Цей навчальний заклад творив у Кременці неповторну духовну атмосферу. Не дивно, що серед його вихованців знаходимо чимало видатних учених, письменників, поетів. Найбільш знаний серед них поет-романтик Юліуш Словацький.

Кременецький ліцей фактично проіснував до 1834 року. Формальним приводом для його закриття стало Польське повстання 1830—1831 рр. Після нього в імперії Романових відбулася ліквідація польських навчальних закладів. Своєрідним «замінником» ліцею став заснований у 1834 році Університет святого Володимира в Києві, куди з Кременця перевезли бібліотеку, обладнання тощо; туди ж перейшли працювати викладачі ліцею.

Є всі підстави говорити, що Кременецький ліцей перебував на рівні найкращих навчальних закладів Європи. Його випускники мали чудову підготовку і виявляли себе в різних сферах діяльності.

Незважаючи на те, що і Вища Волинська гімназія, і Кременецький ліцей були навчальними закладами, в яких панував польський дух, усе ж таки вони мали стосунок до України та української культури. І річ не лише в тому, що ці навчальні заклади існували на українській землі й були створені на кошти, що добувалися тяжкою працею українців. Біля витоків Вищої Волинської школи стояли люди, в жилах яких текла українська кров. Інша річ, що вони не усвідомлювали себе українцями. Такими були і Т.Чацький, і Г.Коллонтай. Правда, іноді в них озивався український голос. Наприклад, Т.Чацький написав твір «Про назву Україна й початки козаків».

У Вищій Волинській гімназії та Кременецькому ліцеї, незалежно від волі їхніх організаторів, відбувалося формування української національної ідеології. Саме Кременець став одним із осередків т.з. «української школи» в польській літературі. Вихованцем Кременецького ліцею був її чільний представник Тимко Падура. Українські мотиви дуже чітко звучали і в творах Юліуша Словацького.

У певному сенсі можна стверджувати, що українофіли, пов’язані з Кременецьким ліцеєм, стояли біля витоків новочасного українського національного руху. Тому, вочевидь, не випадково Тарас Шевченко у повісті «Варнак» з теплотою пише про цей навчальний заклад та його організатора Т.Чацького: «Мир праху твоему, благородный Ч а ц к и й! Ты любил мир и просвещение! Ты любил человека, как нам Христос его любить заповедал!»

У жовтні нинішнього року виповнилося 200 років із часу заснування Вищої Волинської гімназії. Ця дата пройшла малопоміченою в Україні. Певно, про неї більше говорили в Польщі. А жаль. Адже досвід цього навчального закладу для нас — унікальний і повчальний.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво