Виграти грін-карту в лотерею. Можливо, нинішнього року буде надано останній шанс - Соціум - dt.ua

Виграти грін-карту в лотерею. Можливо, нинішнього року буде надано останній шанс

16 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №36, 16 вересня-23 вересня

Парадокс нашого часу: Америку не люблять, але жити в ній прагнуть. Число жителів США, котрі є емігрантами в першому поколінні, чи їхні діти, на сьогодні наближається до 56 млн...

Парадокс нашого часу: Америку не люблять, але жити в ній прагнуть. Число жителів США, котрі є емігрантами в першому поколінні, чи їхні діти, на сьогодні наближається до 56 млн. чоловік (20% населення країни). Левова частка — майже чверть — припадає на уродженців Мексики. Потім ідуть емігранти з Філіппін, Китаю, Куби та В’єтнаму. Число вихідців із країн колишнього Союзу відносно невелике — в цілому близько чотирьох мільйонів чоловік.

Імміграційні закони протягом історії США змінювали не раз, і сучасна ситуація з ними така, що переїхати в Америку на ПМП винятково за власним бажанням нині неможливо — потрібно щось ще. Найвірніше — це мати більш-менш близьких родичів серед американських громадян: більше двох третин від загальної кількості імміграційних віз, які видають останніми роками, засновані на родинних зв’язках. Імміграція через працевлаштування, за всього різноманіття її можливих видів, у будь-якому разі вимагає наявності одночасно видатних фахових досягнень і досить «міцного» американського роботодавця, котрий візьметься за вас клопотатися. Третя, заохочувана американською владою категорія іммігрантів, — великі інвестори. Крім того, США приймають ще й біженців, але для переважної більшості українців цей вид еміграції нереальний.

Зате для будь-якого пересічного жителя практично будь-якої країни світу існує можливість виграти американську грін-карту в лотерею. Починаючи з 1990 року, таку лотерею проводять щорічно. Заявки на участь у ній можна подавати в листопаді—грудні — точну дату щоразу оголошує держдепартамент США в серпні-вересні, разом із публікацією правил, які рік у рік частково змінюються. Зазвичай розігрують грін-карти, які видаватимуть у рік, що йде після наступного. Наприклад, минулої осені-зими, а точніше — із 5 листопада 2004-го до 7 січня 2005 року, розігрували імміграційні візи на 2006 рік. Цього року розігруватимуть грін-карти на 2007 рік.

Офіційна назва грін-картівської лотереї, Diversity Immigrant Visa Program («Візова програма імміграційного розмаїття»), відбиває її основну мету — із погляду американської влади, це «підтягування» числа вихідців із будь-якої країни до «середньої кількості» у 50 тисяч нових іммігрантів за останні п’ять років. Щойно емігрантський потік із якоїсь країни перевищує цей показник, вихідці з неї тимчасово позбавляються права на участь у лотереї. Так два роки тому сталося з росіянами, а от поляки, навпаки, знову набули це право 2002 року після кількох років вилучення зі списку можливих учасників.

Україна в останні роки за числом виграшів стабільно посідає перші позиції у світі (третє місце в лотереї на 2001 рік, четверте — на 2000-й і 2002-й, п’яте — на 2003-й, шосте — на 2005-й і 2006-й, восьме — на 2004-й). Тому великим є ризик, що українців можуть позбавити права брати участь у найближчій лотереї, у якій розігруватимуться імміграційні візи на 2007 рік.

От уже третій рік заповнення заявки на участь у лотереї відбувається винятково через Інтернет з допомогою заповнення веб-форми на сайті //www.dvlottery.state.gov, що працює в активному режимі тільки протягом реєстраційного періоду. Заповнення заявки безкоштовне, а відомості, які потрібно ввести, гранично прості (ім’я, дата та місце народження, стать, поштова адреса, а також аналогічні відомості про чоловіка та дітей). Важлива деталь із приводу дітей: слід вносити в заявку всіх ваших не одружених дітей, молодших 21 року, включаючи й тих, хто з вами не живе (і навіть не збирається з вами виїжджати) через розлучення чи з іншої причини.

Найскладнішою частиною заповнення заявки, про яку слід подбати заздалегідь, є підготовка фотографій заявника і членів його сім’ї. Вони мають бути цифровими, зробленими з допомогою цифрового фотоапарата, або відсканованими з нормальних «паперових» знімків. Підготовлені фотографії прикріплюються у вигляді окремих графічних файлів до веб-форми й відсилаються разом із нею.

Вікового цензу лотерея на грін-карту не має, але його цілком заміняє ценз освітній. За правилами, в ній можуть брати участь люди, котрі мають закінчену середню освіту, а коли такої освіти немає, то ті, хто працював за спеціальністю, що потребує дворічної фахової підготовки, не менше двох років із останніх п’яти. Це значить, що, наприклад, буде відсіяна людина, котра не закінчила середню школу і протягом останніх п’яти років працювала, скажімо, кур’єром чи прибиральником. Список професій, які, на думку американського міністерства праці, вимагають дворічної фахової підготовки (і таким чином можуть замінити закінчену середню освіту), можна знайти на його сайті //www.doleta.gov/programs/onet/.

Докладні пояснення, хто і як може заповнювати заявки на участь у грін-картівській лотереї, опубліковано на веб-сайті www.usemb.kiev.ua посольства США в Україні англійською й українською мовами. Там же ви знайдете список із 76 українських публічних бібліотек, які отримали американські гранти на розвиток Інтернету, у яких ним можна користуватися безплатно з будь-якою метою, зокрема і для заповнення заявки. Веб-портал української діаспори в Північній Америці «Брама» (//www.brama.com) у розділі «Нова хвиля» щорічно публікує умови чергової лотереї і результати минулих. На обох сайтах є посилання на офіційну сторінку держдепу США (//travel. state.gov/visa/immigrants/types/types_1318.html) з офіційними інструкціями, котрі це відомство щорічно обновляє.

Заповнювати більш однієї заявки на одну людину забороняється, і зараз, із введенням електронної форми реєстрації, база даних легко впіймає і викине анкету порушника. Зате цілком законно заповнити свою заявку кожному члену сім’ї (дружині, чоловіку і дітям), котрий відповідає умовам лотереї. У разі виграшу чоловіка чи дружини грін-карти отримають усі члени сім’ї (за винятком дітей старших 21 року чи молодших, але вже одружених). «Зворотний зв’язок» не працює, тобто батьки не отримають грін-карту, якщо її виграє їхня дитина (хоча потім, ставши постійним жителем США, ця дитина може оформити грін-карти для батьків через родинні зв’язки). До речі, я особисто знайома із сім’єю з трьох чоловік, у якій грін-карту в різні роки виграли двоє: спочатку батько, а потім — дорослий син. Однак серед моїх знайомих чимало й тих, хто заповнює заявки не перший рік, але поки не виграв. Лотерея є лотерея...

Якщо ви виграли

Імовірність виграшу в імміграційній лотереї суттєво вища, аніж у «звичайній» грошовій, де з мільйонів виграє один. Вона залежить від числа поданих заявок — величини непостійної, у середньому вона становить шість-сім мільйонів на рік. З них випадковим чином із допомогою комп’ютера відбирають приблизно 100 тисяч заявок, подавцям яких по звичайній пошті надсилають повідомлення про виграш і пакет документів, які потрібно заповнити й відіслати за вказаною в них адресою.

У пакет входять форми, у поля яких треба вписати біографічну інформацію про себе та свою сім’ю. До заповнених форм слід додати копії документів, які підтверджують внесені відомості. Нотаріально засвідчувати їх не потрібно, а от перекласти англійською мовою — обов’язково. Поставитися до заповнення форм слід дуже відповідально, не пропустивши і не переплутавши нічого — бюрократи всіх країн не люблять неточностей у паперах. Особливо важливо вказати всі випадки, коли ви або члени вашої сім’ї бували в США за будь-якою з віз. Перед відсиланням розумно зробити копію готового пакета для себе: вона знадобиться, якщо вас запросять на інтерв’ю, адже головне в паперових справах — точність і узгодженість інформації.

Слід розуміти, що отримання сповіщення про виграш не гарантує отримання грін-карти — на кожен лотерейний сезон виділяється лише 50 тисяч грін-карт, і це означає, що приблизно половина всіх тих, хто виграв, відсіється. Відсівання відбувається з різних причин: хтось передумав емігрувати взагалі (як, приміром, моя знайома молода українська художниця, котра за час, що минув із моменту подачі заявки до одержання повідомлення про виграш, знайшла свою нішу і «свого клієнта» на батьківщині); хтось за час очікування знаходить інший спосіб це зробити (наприклад, уклавши шлюб з американським громадянином чи громадянкою); комусь відмовляють. До причин відмови відноситься серйозна хвороба (СНІД, сифіліс, туберкульоз...), наркотична залежність, судимість (за злочини проти особистості, власності та моральності), нелегальне перебування на території США або депортація з цієї країни, а також виявлені факти обману американської імміграційної влади. Відмовити можуть як на етапі розгляду надісланих документів, так і під час інтерв’ю, запрошення на яке також надсилається поштою після того, як заповнений і відправлений вами пакет документів буде отримано й розглянуто.

Якщо вас запросили на інтерв’ю

Щоб успішно пройти інтерв’ю, треба постаратися переконати імміграційного чиновника, що вам по плечу вижити в Америці і тягарем для країни ви не станете — недарма в процедуру оформлення вашого нового статусу входить зобов’язання не звертатися до держави по соціальну допомогу. Як аргументи, котрі підтверджують це зобов’язання, можуть слугувати: 1) документ про фінансову підтримку з боку американського спонсора з офіційними підтвердженнями його платоспроможності (копії податкових декларацій, листи з банку і з місця роботи тощо); 2) пропозиція про наймання від американського роботодавця із указівкою вашої майбутньої посади та розміру зарплати; 3) документи про володіння власними коштами, достатніми для утримання в США вашої сім’ї протягом першого року.

Звідки у пересічного українця візьмуться американські спонсори і роботодавці, не кажучи вже про кошти для життя в США протягом року? Щодо коштів нічого не скажу, але приказка «не май сто кіп у полі, а май друзів доволі» у даному разі дуже доречна. Знаю не один випадок, як колишні наші, вже обжившись у Штатах, погоджувалися виступити спонсорами своїх друзів, а то й просто знайомих (попереджаючи їх заздалегідь, що за великим рахунком панькатися зі своїми «підшефними» не можуть і не будуть). Деякі з них, котрі мали свій бізнес, писали листи з пропозицією роботи.

На інтерв’ю, де мають бути присутні одночасно всі члени сім’ї, включені в імміграційну заявку, окрім дітей молодше 14 років, треба принести із собою оригінали документів, копії яких додавалися до заповнених форм: свідоцтва про шлюб, розлучення, народження дітей, освітні атестати й дипломи, військовий квиток тощо. Найбільший головний біль — це довідка з міліції про відсутність чи наявність судимостей для всіх членів сім’ї старших 16 років із усіх місць, де ви жили довше як півроку. Ще одна складність — медогляд, який можна пройти тільки в певних медустановах із зазначеного в документах списку і не безплатно (приблизно за 100 доларів). Там же вам зроблять необхідні щеплення. Офіційні результати медогляду видають вам на руки в заклеєному конверті, який ви повинні принести на інтерв’ю недоторканим.

До останнього часу українці, котрі вигравали в грін-картівській лотереї, проходили інтерв’ю в американському консульстві у Варшаві, а не в Києві. А якщо ви одержали повідомлення про виграш, перебуваючи в Америці (у гостях, на навчанні чи за «робочою візою»), можна пройти інтерв’ю в регіональному відділенні служби імміграції та натуралізації (//uscis. gov/graphics/index. htm), куди слід письмово повідомити про свій намір. Хоч би де ви проходили інтерв’ю, важливо встигнути це зробити до кінця вересня, тобто до кінця американського фінансового року, інакше ваша грін-карта просто «згорить» — на наступний рік виграш не переноситься.

P.S. З першого дня свого існування лотерея на грін-карту стала причиною гострих дебатів серед американських законодавців. Один із найактивніших противників цієї програми член палати представників Боб Гудлат «пробиває» проекти своїх «антилотерейних законів» із 2003 року. Зовсім недавно, 8 вересня 2005 року, підкомітет з питань імміграції, охорони кордонів і позовів схвалив «білль H.R.1219», котрий скасовує грін-картівську лотерею. Тепер попереду голосування в юридичному комітеті, а потім, якщо вистачить часу і лобістських зусиль, в обох палатах Конгресу. Слід зауважити, що торік подібний білль уже був схвалений і підкомітетом, і комітетом, але до голосування в палаті представників так і не дійшло. Нинішнього року атаку на лотерею розпочав ще один член палати представників — Томас Танкредо. Він уніс на розгляд більш розлогий законопроект, який включає реформу так званих робочих віз. Гарна новина: більшість законопроектів так ніколи і не виходять за межі відповідних комітетів. Погана новина: ідея «випадкових іммігрантів», особливо з країн, які поставляють терористів, не подобається дедалі більшій кількості американців, а на носі черговий «сезон виборів»...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво