Вельми потрібне видання - Соціум - dt.ua

Вельми потрібне видання

5 серпня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 5 серпня-12 серпня

Складність цих нотаток полягає в тому, що хочу похвалити книжку Ольги Друг і Дмитра Малакова «Особняки Києва», але не хочу сказати, за що конкретно, боячись зіпсувати читачеві задоволення від читання...

Складність цих нотаток полягає в тому, що хочу похвалити книжку Ольги Друг і Дмитра Малакова «Особняки Києва», але не хочу сказати, за що конкретно, боячись зіпсувати читачеві задоволення від читання.

Розвиток капіталізму наприкінці XIX століття, будівництво залізниці до Москви, а головне — бурхливе зростання цукрової промисловості й торгівлі в цілому зробили Київ великим економічним і культурним центром, «цукровою столицею» імперії. Це й призвело до інтенсивної забудови елітних районів міста. На сьогодні збереглося в досить пристойному стані понад сто особняків, споруджених наприкінці XIX — початку ХХ століття. Не менше двадцяти з них являють собою по-справжньому величезну історичну й художню цінність. Цікаво, що четверту частину власників київських особняків становили люди вільних професій — лікарі, інженери, архітектори, митці, вчені. Близько 20% — підприємці, передусім цукрозаводчики. Половина всіх особняків належала чиновникам і військовикам. Звідси — розмаїття архітектурних уподобань. Третину особняків було побудовано в стилі неоренесансу. За ним ідуть класицизм і ампір, потім модерн і «цегляна» еклектика. Автори, описуючи кожен особняк, подають його архітектурно-стилістичні особливості, показують київський побут, розповідають багато цікавого про його замовників, проектувальників і мешканців.

Дивовижна й вельми вигадлива історія кожного особняка. Наприклад, будинок на Мало-Житомирській, 14. У середині XIX століття він належав придворному радникові Флорентію Бровинському, а потім його успадкував почесний громадянин Києва Петро Григорович-Барський, який мав трьох братів. Василь — відомий мандрівник святими місцями й уславлений автор відомих книжок, Іван — видатний київський архітектор, і Микола — власник найбільшої в місті крамниці ламп і посуду на Хрещатику. Сам Петро Григорович-Барський, бувши великим домовласником і хазяїном найбільшої в Києві паперової крамниці, знаходив час і гроші для громадської діяльності: довгі роки був старостою Софійського собору, директором Київського опікунського про в’язниці комітету, головою Ради міської ощадної каси...

1894 року особняк на Мало-Житомирській, 14, придбав купець другої гільдії Мурашко — власник іконостасної майстерні. У цій сім’ї виріс і став відомим художником Олександр Мурашко. Навесні 1909 року на художній виставці в Мюнхені його картини «На ковзанці» і «Карусель» (написані, до речі, в майстерні на Мало-Житомирській,14) здобули найвищу оцінку. Далі була участь у міжнародних виставках у Венеції, Берліні... У листопаді 1917 року Українська Центральна Рада затвердила статут Української академії мистецтв, професором котрої (поряд із Георгієм Нарбутом, Федором Кричевським) став Олександр Мурашко. Він загинув від рук чекістів 14 червня 1919 року...

Історичні катаклізми не пощадили Київ — чимало пам’яток культури й архітектури, в тому числі й особняків, безповоротно втрачено. Але в книжці їх можна побачити (на фото й малюнках), дізнатися про їхню історію, познайомитися з мешканцями. Приміром, на місці нинішнього будинку по вулиці Ярославів Вал,15, стояв одноповерховий особняк із мезоніном. Саме тут 1904 року композитор Микола Лисенко відкрив Музично-драматичну школу. Вокалу навчалося 150 осіб; на відділенні російської драми — 20, української драми — 15.

А в дворі цього особняка стояв тоді триповерховий флігельний будинок, котрий (як і особняк) належав професорові медицини університету святого Володимира Івану Сікорському. Він був людиною знаменитою — голова правління Південно-Західного товариства тверезості, голова Товариства допомоги студентам, редактор і видавець журналу «Вопросы нервно-психической медицины», член Колегії Галагана...

Саме в цьому будинку народився і жив Ігор Сікорський — молодший син Івана Олексійовича. 1910 року Ігор Сікорський піднявся в повітря на літаку власної конструкції «С-2». Ще через три роки чотиримоторний літак конструкції Сікорського «Ілля Муромець» здійснив рекордний політ, узявши на борт 16 людей. Усього за 1909—1917 роки Ігор Сікорський створив 25 основних типів літаків і два гелікоптери (у книжці є фотографія 1910 року, де зображено гелікоптер, що його видатний авіатор і конструктор складав у дворі свого будинку №15 на Ярославому Валу). На жаль, сімейне гніздо Сікорських не збереглося. На початку 1970-х років тут виріс дев’ятиповерховий житловий будинок, у якому в 1972—1982 роках жив і працював видатний учений — математик і кібернетик академік Віктор Глушков...

Книжка добре ілюстрована, а низку фотографій узагалі опубліковано вперше. Є й дуже цінний довідковий матеріал. Наприклад, уперше в літературі про Київ подано докладний іменний покажчик майже двох тисяч киян, які так чи інакше пов’язані з описаними в книжці особняками.

Книжка — своєрідний енциклопедичний довідник чи, може, правильніше буде сказати, своєрідна антологія Києва кінця XIX — початку ХХ століття. І що важливо, автори (за всієї науковості викладу теми) так і не «зуміли» зробити її нудною й повчальною. Відчувається, що Ольга Друг і Дмитро Малаков люблять епоху, описану в книжці. А чому б і ні? Історик не повинен бути безстороннім. Такі книжки формують історичну пам’ять суспільства значно сильніше, ніж «об’єктивні» наукові дослідження. А головне — не відірвешся. Хтось скаже: «Треба написати іншу, ще цікавішу книжку про київські особняки». Пишіть. Але місце вже зайнято.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво