ВЕЧЕРЯ ПРИ СВІЧКАХ БІЛЯ МОРЯ - Соціум - dt.ua

ВЕЧЕРЯ ПРИ СВІЧКАХ БІЛЯ МОРЯ

25 липня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №28, 25 липня-1 серпня

Курортні романи — улюблена тема жіночих книжок і журналів. Дамське чтиво рясніє порадами з приводу того, як закрутити курортний роман і як його красиво обірвати...

Курортні романи — улюблена тема жіночих книжок і журналів. Дамське чтиво рясніє порадами з приводу того, як закрутити курортний роман і як його красиво обірвати. Жваві й цинічні журналістки пропонують наївним читачкам нові рецепти курортного любовного пирога: можна вибрати як об’єкт місцевого засмаглого Ромео чи злегка підкопченого кримським сонцем білошкірого москвича, а можна залишитися патріоткою та фліртувати винятково з киянами. Словом, варіантів розвитку подій скільки завгодно, потрібно лише правильно вибрати.

Створюється враження, що немає нічого простішого й безпроблемнішого, ніж курортний роман — гарна коротка інтрижка на тлі моря й гір, овіяна пахощами олеандрів і магнолій. Її легко розпочати й легко перекреслити. Сісти в поїзд або в літак, помахати курортному другові ручкою та спокійненько поїхати до чоловіка чи коханого. Але чи так усе просто в цьому найпростішому з романів?

Доводиться визнати: для курортного роману головне — декорація. Море, місячна доріжка, кипариси тощо. А ще краще — море, місячна доріжка та п’ятизірковий готель де-небудь на Лазурному березі. Річ навіть не в самих стосунках, а в блюдечку з блакитною облямівкою, на якому їх підносять. Причому часто блюдечко важливіше й цінніше від поданого на ньому любовного пирога. Адже, погодьтеся, місцевий засмаглий Ромео може виявитися, м’яко кажучи, невихованою молодою людиною, білошкірий москвич — снобом, а свій брат українець — вірним чоловіком, який прихопив із собою на курорт кохану дружину. Але море завжди залишиться морем, а сонце — сонцем. І якщо роман дрібнуватий, то декорація не підкачає.

Отож, якщо казати чесно, уся справа в декорації. Море й неробство налаштовують на те, аби розігрувати на їхньому тлі африканські пристрасті. Ми мимоволі починаємо грати та входимо в азарт — так актори викликають натхнення з допомогою розкішних декорацій і досвідченого режисера. Але в будь-якому, навіть найдовшому, спектаклі рано чи пізно опускається завіса. І ми заздалегідь готові до того, що вона опуститься. Потрібно лише встигнути зібрати свою частку квітів і оплесків.

Погодьтеся, люди, що давно й міцно люблять одне одного, можуть, за рецептом Жванецького, спокійнісінько вечеряти при свічках біля телевізора. Випадковим партнерам цього замало. Аби виправдати й піднести у власних очах нікчемні стосунки, їм потрібно переконати себе в тому, що «біля самого синього моря» відбулася незабутня зустріч Ромео та Джульєтти, які заблукали в міських нетрях. Іноді такі зустрічі все-таки трапляються. Але для курортного роману вони виняток, а не правило.

І все ж таки — ми жадаємо романтики. Нам до болю хочеться, як пишуть у жіночих журналах, «сидіти вдвох на березі моря, зануривши ноги у вологий м’який пісок». Що й казати — пісок приємніший від асфальту, і як легко повірити в прекрасних принців, що натовпами гуляють якою-небудь курортною Рив’єрою й не зводять очей із велелюбних туристок. Погано, що цей принц у місті здасться вам нудним і неінтелігентним типом. Засмага миттєво робить чоловіка морським вовком. Словом, як у пісні співається: «Капитан, обветренный, как скалы, вышел в море, не дождавшись дня…» А на курорті всі — капітани. За рідкісним винятком.

На жаль, на курорті просто неможливо не фліртувати. І жодні благочестиві міркування не вгамують сверблячку в крові. Виходить, чогось ми не добираємо в місті, і вечер при свічках біля телевізора рано чи пізно виявляється замало навіть для найзакоханішої пари. І тоді Ромео з Джульєттою вирушають на курорт. Поодинці. У пошуках романтики, яку вони не змогли подарувати одне одному вдома.

Висновок простий: вечеряйте при свічках біля моря. Удвох. І не з випадковим знайомим, а з постійним супутником. Повірте, декорація потрібна не лише для коротких романчиків, а й для багаторічних міцних стосунків. Море, місячна доріжка... І ви з чоловіком. А повз вас снують місцеві засмаглі Ромео й білошкірі сноби москвичі. І, знаєте, страшенно вам заздрять, адже ви — разом. «Будем вместе, милый, вместе, () Знают все, что мы — родные…», — писала Анна Ахматова. І вона була, як завжди, права.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво