У «Крим». У Центр. До ведмедя...

Поділитися
Партеніт. Цим словом, що етимологічно бере свій початок у давньогрецькому «партенос» — діва, неза...

Партеніт. Цим словом, що етимологічно бере свій початок у давньогрецькому «партенос» — діва, незаймана й у перекладі означає — Долина Дів, кримчани та гості Криму називають одне з найпрекрасніших місць відпочинку нашої країни.

Уже в кам’яному віці на території Партеніта, який нині адміністративно входить до складу Алушти, жили люди. Люди жили тут і в античні часи. Але розквіт Партеніта припадає на раннє Середньовіччя, коли він стає великим торговельним центром. Це було чималеньке поселення на чолі з феодальним сеньйором.

Ще кілька слів про топонім «партеніт» як такий. На думку батька історії Геродота, у цих місцях розташовувався храм богині Артеміди — покровительки мисливців і дів. Учені й сьогодні ведуть пошуки слідів цього загадкового храму, який свого часу стояв на схилах Ведмідь-гори. Про саму ж Ведмідь-гору існує така легенда.

Дуже давно в горах Криму жили величезні ведмеді. На самому березі моря оселилася велика ведмежа сім’я. Якось повернулися звірі з полювання й побачили уламки корабля, серед яких лежав невеличкий пакунок. Старий вожак розгорнув його і побачив маленьку дівчинку. Дівчинка почала жити серед ведмедів. Вони дуже любили її, особливо вожак. Минали роки, дівчинка росла й перетворилася на прекрасну дівчину. Вона часто співала пісні, сидячи на березі моря, а ведмеді готові були з ранку до вечора слухати її чудовий голос.

Якось після сильної бурі недалеко від ведмежого лігвища до берега прибило човен з молодим і гарним, зовсім знесиленим юнаком. Дівчина потай від ведмедів улаштувала його в печері, а човен сховала під прибережною скелею. Вона носила йому їжу й питво, співала своїх пісень. Юнак і дівчина покохали одне одного й вирішили разом утекти до нього на батьківщину. Але щойно їхній човен відійшов від берега, ведмеді побачили втікачів і кинулися до моря. Старий ватажок люто заревів, опустив пащу у воду й почав пити її великими ковтками. Його приклад наслідували інші. Море почало помітно міліти, човен потягло назад до берега.

Дівчина бачила: її коханому не уникнути страшної долі, його розтерзають ведмеді. І вона заспівала. Щойно до звірів долинув її голос, вони підвели голови від води й заслухалися. Човен почав швидко віддалятися. Лише ватажок продовжував свою справу. Побачивши, що його зусилля марні, старий ведмідь перестав пити, але залишився лежати, тужно вдивляючись у далечінь...

Старий ведмідь лежить на березі тисячі років. Скам’яніло його могутнє тіло. Могутні боки перетворилися на стрімкі провалля. Висока спина стала вершиною гори, яка сягає хмар. Голова зробилася скелею, густа шерсть перетворилася на могутній ліс... Старий вожак став Ведмідь-горою, яку називають також Аюдаг.

А храму Діви не знайдено ані на Аюдазі, ані на мисі Фіолент. Узагалі ніде. Але двадцять п’ять століть тривожать, розбурхують уяву античні міфи, що служать матеріалом для наукових пошуків, надихають поетів і драматургів.

Тим часом реальне життя триває. З усіх боків оточують підніжжя Аюдагу джерела. Вода тут тече і в море, і в долину. Ці джерела, які виникли після геологічної катастрофи, — «нащадки» тих зниклих, навколо яких розросталися на Ведмідь-горі поселення. Одним із них є і наш Партеніт. Можливо, саме тут син давньогрецького царя Агамемнона Орест і його друг Пілад викрали з храму статую богині Артеміди й відвезли її до Греції?.. Можливо, події, згадувані в міфі про Іфігенію, стосуються і цих місць?..

Історикам добре відомо, що в IX—XIII століттях бухта під Аюдагом була гаванню великого порту. Сюди заходили торговельні кораблі з Малої Азії. Партенітська улоговина, через яку протікають річки Токката та Партенітка, називалася торжищем. Тут, під південною кручею скелі Кале-Поті, у брилових завалах знайдено залишки ще одного поселення часів раннього Середньовіччя. На східному схилі пагорба збереглися сліди розореного некрополя. Сліди берегового укріплення й залишки круглої вежі (імовірно маяка) знайдено на виступаючій у море скелі Кучук-Дю (Ведмежатко). Там уже оновлено вирубані колись у скелі сходинки. А понад десять років тому, у 1994-му, всюдисущі хлопчаки знайшли на північній околиці Партеніта, на горі Алігор, давньоримські срібні монети. Хлопці показали знахідку своєму вчителеві історії, і з його допомогою невдовзі було знайдено готське святилище III—IV століть.

Згадка про готів пов’язана також з архієпископом Іоанном Готським, котрий народився, жив і проповідував тут. Він обстоював ідеї іконошанувальників, яких виганяли з Візантії. Під його заступництво бігли разом із верховною паствою ченці та священики. Кинувши всі храмові реліквії, вони перетинали Чорне море на кораблях.

787 року Іоанн очолив тут повстання проти хазар, але останні перемогли, а Іоанна ув’язнили у фортеці Фулла. Згодом архієпископ утік з ув’язнення до Візантії, де невдовзі (а точніше через чотири роки) й помер. «Житіє Іоанна Готського» розповідає про повернення праху Іоанна з Амастриди на батьківщину, до Партеніта, і про поховання тут у заснованому Іоанном монастирі святих апостолів Петра і Павла.

Нині на цьому місці, біля підніжжя Аюдагу, встановлено каплицю-усипальницю. Поруч розташований санаторій «Крим» із дельфінарієм, світломузикальним фонтаном, духмяним вічнозеленим парком. А з іншого боку — початок стежки, яка веде на Ведмідь-гору.

Ведмідь-гора (разом із «Ластівчиним гніздом») — візитна картка Криму — відома не лише своїми пам’ятками історії. Проте для істориків — вона найцікавіша, найбагатша на археологічний матеріал гора Криму. До речі, висловлюються припущення, що гора могла спочатку називатися Айядаг — «Свята гора». І лише після навали турків топонім набув подібного звучання, але іншого за змістом значення.

З моря Аюдаг неприступний і казково гарний: бухти з дрібними камінчиками, стрімкі скелі, підводні гроти... Величезний хребет Аюдагу відокремлює Партеніт від іншого світу. А який чудовий вигляд має Партенітська затока! Море синьою емаллю врізається в широкий пляж і біля обрію зливається з блакиттю південного неба. А яка прекрасна ніч із повним місяцем і тихим хлюпотінням моря!.. Сам Аюдаг, ледь підсвічений вогнями, у нічний час стає грандіозно-таємничим.

І все-таки найбільшою, у певному сенсі рукотворною визначною пам’яткою Партеніта (та й усього узбережжя Криму) є Центр територіальної курортології та реабілітації «Крим». Він розташований біля самісінького підніжжя Ведмідь-гори в неймовірно гарній долині, що потопає в зелені кипарисів, кедрів, магнолій, пальм та інших вічнозелених рослин, котрі затишно оселилися на 40-гектарній площі. Прижилися тут навіть деякі види їхніх тропічних «побратимів».

Морське повітря, насичене фітонцидами, гірський ландшафт, теплі південно-східні вітри утворюють унікальний мікроклімат. А все це в поєднанні із сучасною медичною апаратурою, знаннями та вмінням високопрофесійних фахівців дає чудові результати в лікуванні захворювань серцево-судинної системи, дихальних органів, периферійної нервової системи, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої й ендокринної систем, опорно-рухового апарата й багатьох інших недуг.

Сучасний рівень діагностичної бази «Крим» дає можливість проводити необхідні клінічні, біохімічні, бактеріологічні, імунно-ферментні дослідження. Значно підвищують рівень діагностики функціональні дослідження, що включають у себе електрокардіографію, ехокардіографію, доплерографію, спірографію, реографічні дослідження.

Відпочивальники «Криму» (1500 людей приймають одночасно) можуть отримати кваліфіковані консультації невропатолога, отоларинголога, окуліста, педіатра, пульмонолога, гастроентеролога, уролога, дерматолога, гінеколога, стоматолога, хірурга, голкорефлексотерапевта, мануального терапевта. До їхніх послуг — усі види фізіотерапевтичного лікування, зокрема електролікування, теплолікування, грязелікування з використанням відомих сакських грязей, водолікування, а також спелеотерапія й гідроколонотерапія. Бажаючі можуть користуватися басейном із морською водою, тренажерними залами, спортивними майданчиками, тенісними кортами, залами лікувальної фізкультури.

Незабутні враження, великий емоційний заряд подарує відвідання дельфінарію, в якому можна поплавати з дельфінами і все це зафіксувати на фотоплівці. Назавжди запам’ятається й експозиція Музею чудес природи і старожитностей, розташованого на території «Криму».

Найкращі традиції санаторно-курортного лікування в Центрі «Крим» зберігає та розвиває згуртована команда професіоналів, очолювана кандидатом медичних наук Геннадієм Шаліковичем Барамією. Підтвердження цього — здобута почесна нагорода Кримської автономії — «Кримська перлина» за 2006 рік.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі