У Глевасі землю роздають гектарами, село занепадає

Дров у вогонь затяжного конфлікту раз по раз підкидають попередній селищний голова Олександр Шепеленко, який, програвши вибори, а затим підтасувавши їхні результати, незаконно обіймає посаду керівника територіальної громади, та його покровителі. Завдяки останнім одіозний глевахівський «хазяїн», що прославився неабиякою щедрістю в роздачі земельних ділянок «на безоплатній основі» та незаконним вилученням майже 400 гектарів державних особливо цінних земель НАН України, залишається в кріслі селищного голови. Ще й ініціює низку судових позовів, намагаючись за будь-яку ціну утриматися на цій посаді.

Звісно, боротьба за владу відволікає від службових обов’язків та турбот про інтереси територіальної громади. Місцеві жителі справедливо нарікають на те, що селище занепадає, землі розпродано невідомо кому.

«Давно обіцяних школи та дитячого садка так і немає. Діти змушені долати до школи довгий шлях через автотрасу, - розповідає жителька селища Тамара Беленко. - Зелену зону знищено, її територію віддано приватним забудовникам. Звичайно, ніхто з громадою у таких питаннях не радиться, рішень по землі ніхто не бачив».

«Не можемо добитися, хто надав дозвіл на роздачу в приватні руки зеленої зони, - обурюється Галина Барсученко. - Раніше там протікала річечка Глева, на її берегах паслися кози, бавилися діти. Нині туди місцевим - зась! Усе - в приватних руках. Землю віддають гектарами. Навіть ділянку, що була відведена під дитячий майданчик, віддали сину депутата. Будяки там у людський зріст, а діти граються на дорозі, бо більше ніде. Навіть ставки - і ті вже не в громадському користуванні, а прихватизовані».

«Добралися вже й до лісу, вирубують під забудову, - приєднався до розмови інший мешканець Глевахи Андрій Півень. - Подумати тільки, на якій підставі ліс раптом став чагарником!? А саме так тепер він значиться в документах. Ділянки продають, а ліс - під сокиру. Таке свавілля терпіти далі нікуди. Гірше, ніж після нашестя завойовників».

Уже із цих уривків розмов можна зрозуміти настрої людей, яких дуже непокоїть те, що Шепеленко і далі правитиме бал у Глевасі. Поводиться він зухвало, бо має надійну підтримку у владних і силових структурах різного рівня. Перед виборами вступив у Партію регіонів (хоча раніше очолював васильківську райорганізацію «Єдиного центру»). Йому потурає районне та обласне начальство. Такі, як Шепеленко, керовані й гнучкі, партії влади дуже потрібні.

Те, що Шепеленко залишився сидіти в кріслі селищного голови, непокоїть і науковців, які працюють на дослідних виробництвах НАНУ, розташованих у Глевасі та її околицях.

«Ухвалені у 2010 - 2011 рр. судові рішення на користь держави в особі Національної академії наук не виконуються, - каже заступник директора Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, член-кореспондент НАНУ Віктор Швартау. - Повернуті в судовому порядку землі НАНУ продовжують активно забудовуватися. На дослідних полях інституту приватні забудовники зводять котеджі, прокладають до них дороги, захоплюють нові земельні ділянки. Дійшло до того, що на орних землях встановлено літак Іл-62 та зводиться розважальний комплекс, будівництво ведеться навіть на насіннєвих посівах озимої пшениці.

Районна та обласна адміністрації відсторонилися від оцінки законності роздачі земельних ділянок та видачі актів на землю фізичним особам на території провідного селекційного центру України. Місцеві органи влади по суті потурають незаконним захопленням державних земель, фактично ігноруючи розпорядження прем’єр-міністра України від 22.06.2011 р., в якому вимагалося забезпечити дієвий захист інтересів держави у цьому питанні».

На початку вересня ц.р. президент Національної академії наук України академік Борис Патон змушений був звернутися з листом до голови Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка з проханням ужити невідкладних заходів щодо припинення приватного будівництва на землях НАН України.

Відповідь голови Київської облдержадміністрації на лист президента НАН України можна було б назвати типовою чиновницькою відпискою, якби не впадала в око одна суттєва деталь. Державний посадовець не вбачає нічого протиправного в тому, що на державні землі «громадянами отримані державні акти на право приватної власності».

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Лідії Суржик «Зерна гніву».