У Бермудському трикутнику інформаційного суспільства - Соціум - dt.ua

У Бермудському трикутнику інформаційного суспільства

4 листопада, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 4 листопада-11 листопада

Поняття «інформаційне суспільство» — прогнозований варіант історичної перспективи ХХІ століття...

Поняття «інформаційне суспільство» — прогнозований варіант історичної перспективи ХХІ століття. Для України інформатизація — шлях не лише до європейської інтеграції, а й до економічного добробуту. Головним пріоритетом є продукування нових знань та технологій. Оригінальність, різноманітність, відмінність від інших починають поціновуватися значно більше від типовості та конформізму. Інформсуспільство ХХІ століття є цифровим і глобальним. Глобалізація інформаційних мереж змінює фізичний спосіб роботи і навчання, додаючи до них префікс «теле», тобто дистанційний.

Між тим, головною рисою сучасного етапу розвитку людства є всезростаюча загроза самознищення цивілізації. Характеризуючи сучасну епоху, філософ Бодрійар писав: «Сьогодні більше, ніж будь-коли, реальність — лише рудники мертвої матерії, мертвих тіл, мертвої мови». А це, на думку Бодрійара, веде до політичної смерті.

Лейтмотивом другої половини ХХ століття стала ідея кризи. В Україні початку ХХІ століття ми маємо справу з хворобою пострадянської свідомості. Криза інформаційної свідомості по-українськи — це криза механізмів адаптації соціуму в навколишньому середовищі. В Україні перспективи інформаційного суспільства перебувають на інфернальному рівні. Звідти їх навіть важко розгледіти. На тій глибині — хаос і дезінтегрованість. Українська хвороба — не від старості, а від довготривалої хвороби, що спричинена відсутністю самоідентифікації.

За словами професора Оксани Пахльовської, «за тринадцять років історико-політичне майбутнє України перетворилося на мутанта, що має дві голови: одна дивиться каламутними очима кролика, якого загіпнотизував голодний удав, у бік Росії. Інша голова мутанта судомно підморгує Європі, щоразу хворобливо шукаючи пояснень, чому Україна ПРОСТО НЕ ХОЧЕ увійти до інформаційного простору Європи... Європа з переляком дивиться на цього мутанта, іноді бажаючи в глибині душі, щоб його вже швидше з’їла Росія... ТАКЕ СУСПІЛЬСТВО НЕ МАЄ ПРОЕКТУ МАЙБУТНЬОГО».

Європейський час — доба інформаційного суспільства, це час, спрямований у майбутнє. Ближчою метою України має стати Європейський інформаційний простір. Йдеться, зокрема, про Європейську інформаційну мережу з міжнародних відносин та регіональних досліджень. Стратегічною метою цієї міжнародної системи є реалізація одного з найефективніших шляхів інтеграції країн Західної та Східної Європи, а саме — інтеграції у сфері інформатизації.

На думку О.Пахльовської, «вандалізм посттоталітарного суспільства може бути якщо не припинений, то принаймні марґіналізований, якщо Україна знайде в собі сили протиставити безцеремонній свободі численних імперативів один-єдиний імператив: імператив реальної, а не ілюзорної свободи».

Роль освіти в подоланні «вандалізму посттоталітарного суспільства» важко переоцінити. Загальною тенденцією у сфері освіти в епоху інформаційних технологій стала її технологічна орієнтація. В її основі лежить цільова настанова ринкового економічного утилітаризму, прагнення підготувати сучасного фахівця-прагматика, який володіє лише своєю вузькою спеціальністю та комп’ютерними технологіями. Отже, маємо серйозні деформації. Сьогодні в системі освіти України завдання гуманітарної освіти людини та її гуманістичного виховання як творчої особистості, розвитку її загального світогляду та здатності до самостійного творчого мислення є непріоритетними. Ця тенденція вже призвела до дегуманітаризації системи освіти країн Заходу (на жаль, і України) і, як закономірний наслідок цього, — до істотної дегуманізації самої освіти.

Глобалізаційні процеси виступають як взаємозалежні процеси, що мають єдине джерело, — постіндустріальні зміни в способі виробництва матеріальних благ. На думку Ханни Арендт, «сучасне суспільство Заходу разом із характерним індустріальним способом виробництва матеріальних благ складає одну суспільно-економічну формацію, а різні соціальні системи, що притаманні сучасному світові, — це лише політичні надбудови над єдиним індустріальним економічним базисом. Вони мають більше загальних рис, ніж відмінностей». Концепція «інформаційного суспільства» має спільні аспекти з деякими попередніми технологічними концепціями «просвітлених суспільств». Прихід «інформаційного суспільства» розглядають як цілком природне явище. Це — якісний шлях уперед.

Проте є й інший аспект. Поняття «інформаційного суспільства» може звучати як життєствердна нота посеред загальної рецесії. В Японії воно знайшло повну підтримку в певної групи людей як гасло для активізації досліджень та підприємницької діяльності. Якщо будь-який соціальний прогноз є песимістичним, то поняття «інформаційного суспільства» звучить позитивно і надає певного сенсу соціальним намірам і цілям. У той час, коли інтелектуали оплакують кінець прогресу або недостатність утопій, оживає стара ідея про те, що добре суспільство виростає із сучасного.

Отже, не лише використання цього поняття для соціального аналізу, а й соціальна роль усередині національного та глобального контексту заслуговують на подальше дослідження. Зокрема, перенесення в інформаційний простір культурних надбань всіх націй і часів робить їх потенційно доступнішими.

Передумовою формування інформсуспільства має стати організація мережі однодумців поза безпосереднім соціальним оточенням. Це обов’язково має бути зроблено як з допомогою Інтернету так і іншими засобами. Зміни мають бути системними. Вони позначатимуться на онтологічних принципах функціонування суспільного організму. Коли перетворення відбудуться в самій структурі суспільних відносин, ми зможемо говорити, що інформаційне суспільство відбулося. Рушійною силою в цьому має виступити молодь — носій нової свідомості. Вона виявляє надзвичайну активність у віртуальному просторі. Молоді люди першими використовують е-технології, першими отримують з них користь і першими відчувають небезпеки віртуального світу. Критеріями нової інформаційної культури є вміння людини адекватно формулювати свою потребу в інформації, знаходити її, переробляти, відбирати, оцінювати і створювати якісно нову.

Сьогодні ситуація в цій царині в Україні далека від ідеалу. У школах немає спеціальної дисципліни, спрямованої на формування інформаційної культури, не забезпечується серйозна інформаційна підготовка студентів. Як же тоді сформувати мислення нового часу — модуль якого виходить у безкінечність, тобто надсистемне мислення ХХІ століття? Загальний низький рівень інформаційної культури, до якого додається нерівність у можливостях отримання доступу до інформпотоків, породжують у молоді спотворені уявлення про людські цінності та невміння користуватися отриманими знаннями в реальному житті.

Назріла реальна потреба в реалізації багатоцільового і багаторівневого проекту, спрямованого на залучення молодих людей у царину інформаційних технологій, встановлення їхнього нерозривного зв’язку з високотехнологічними сферами життя й економіки і формування інформаційної культури, а саме:

Ё створення віртуальної моделі молодіжного інформаційного суспільства;

Ё побудова єдиної системної інформаційної молодіжної мережі;

Ё введення системи електронних паспортів та інших ідентифікаційних документів, що дозволяють молодим людям користуватися можливостями молодіжних проектів;

Ё організацію і проведення заходів для дітей і молоді з метою розвитку навиків, отриманих у віртуальному середовищі;

Ё моніторинг потреб молоді; сприяння розвиткові міжкультурної молодіжної комунікації.

Разом із цим потрібно створити єдиний інтелектуальний та емоційний простір. Принципом його існування є доступність для кожного і можливість включення — принаймні потенційна — всіх членів суспільства і його інститутів. Розвиток електронного урядування в Україні повинен здійснюватися на всіх рівнях — і в центрі, і в регіонах. Тільки в цьому випадку цей процес буде ефективним і стане основою для створення нових форм економічних та громадських ініціатив.

Інформаційні технології, що сьогодні прагнуть впровадити в Україні, відкривають нові можливості здійснення внутрішньої і зовнішньої політики. Це означає, що коли проста сума інформаційних технологій породжує таке глобальне явище цивілізаційного рівня, як інформаційне суспільство, громадяни отримують надзвичайно дієвий важіль впливу на розвиток суспільства, держави, економіки... Утворюється Електронна, Інформаційна Україна, e-Ukraine, яка змінює всі принципи функціонування соціальних інститутів свого суспільства.

Саме цей аспект є одним із пріоритетних, зокрема, в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Цей заклад сьогодні формує національну еліту України ХХІ століття. Стратегічними завданнями НаУКМА стали підвищення якості навчального процесу шляхом упровадження новітніх освітніх технологій і відповідного кадрового забезпечення; перетворення Академії в потужний науково-навчальний комплекс тощо. Тут плекають культуру мислення, орієнтацію на оригінальні методи розв’язання проблем, впроваджують передовий світовий досвід та інтеграцію українського досвіду у світову освітню систему; відтворюють духовне середовище, що сприяє вихованню незалежних, критично мислячих, національно свідомих особистостей.

Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький відзначив: «Місія цього закладу полягає у вихованні студентів в атмосфері вільного творчого навчання, творенні високоосвіченої, індивідуально неповторної особистості, здатної ґенерувати оригінальні та плідні ідеї, незалежно мислити та діяти згідно з принципами добра і справедливості. Мета Києво-Могилянської академії — це розвиток української науки і культури шляхом підготовки висококваліфікованих фахівців і формування таким чином нових поколінь української інтеліґенції». Одним із останніх досягнень Академії на шляху до створення нової перспективної системи освіти стало впровадження восьми ґрантів для маґістрів НаУКМА, визначених у рамках спільного проекту компанії
САНІнтербрю (ТМ «Чернігівське»), Фонду братів Кличків та НаУКМА.

Як бачимо, в цьому університеті закладено всі підстави для формування молодих фахівців з екоінформаційною свідомістю ХХІ століття. Інформаційне суспільство з точки зору політичних процесів є практичною реалізацією цінностей громадянського суспільства. Воно забезпечує демократію в буквальному розумінні. Ці принципи покладено в основу навчального процесу в НаУКМА. «Основне завдання Києво-Могилянської академії полягає в принциповій трансформації навчально-наукового закладу в науково-навчальний. Високоякісний навчальний процес можна забезпечити лише на базі солідних наукових досліджень. Без поєднання науки та освіти неможливий прорив до освітніх стандартів світового масштабу».

Духовний та екоінформаційний розум ХХІ століття має бути сформований такий чином, щоб забезпечити розвиток всієї інформаційної ноосфери в інтересах людини, майбутнього України. Однією з принципово важливих та конструктивних ідей у стратегії підвищення інтелектуального потенціалу нації є ідея випереджувальної освіти, суть якої у тому, щоб вчасно підготувати людей до майбутнього, яке наближається занадто швидко і застає багатьох зненацька, викликаючи почуття страху та розгубленості. Адже страх перед майбутнім — одна з дуже серйозних соціальних проблем.

Перспективна система освіти створюється на основі синтезу новітніх знань як в галузі природних, так і гуманітарних наук. Глобальна криза сучасної цивілізації є, в першу чергу, кризою світогляду. Вона тісно пов’язана зі свідомістю людей, рівнем їхньої освіченості та вихованості, з пріоритетами їхніх моральних цінностей. В Україні ця криза має вірусний характер — бацили колоніальної свідомості літають у повітрі вже 14 років. Єдиний вихід — увійти в Європейський час перспективних змін шляхом інтеграції.

Проте в Україні і досі не сформовано інтелектуальної потуги, спрямованої в Час перспектив. Та чи довго двері інформаційного суспільства, себто європейського Часу, залишатимуться для нас відчиненими?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво