ТУРСЕЗОН-2003: ПЕРШІ УСПІХИ І НЕВДАЧІ

Неофіційне підбиття підсумків літнього туристичного сезону традиційно відбувається на міжнародному туристичному салоні «Україна-2003». Сезон, як наголошують туристичні фірми, видався не надто врожайним, але й, на щастя, особливих провалів не було. А це вже не так і погано.

Приємною несподіванкою цьогорічного турсалону стала участь у ньому 24 областей України (сумчани не змогли дістатися до столиці через транспортні проблеми). Другий павільйон виставкового комплексу був повністю відданий на відкуп регіонів. На відміну від закордонних експонентів, тут, окрім рекламно-інформаційної продукції, відвідувачів пригощали херсонським вином та тернопільським пивом, а представники зеленого туризму з Грицева (Хмельницька область) частували ще й справжнім самогоном. Національна туристична організація надала 60-відсоткову дотацію на 12 метрів виставкової площі для кожної з областей, що не могло не викликати зацікавлення у регіональних турфірм та закладів розміщення.

Втім, схоже, їх участь стала такою ж приємною несподіванкою для організаторів салону, як і для відвідувачів. Адже другий павільйон виявився відрізаним від двох основних, покажчики знайти було не просто, і не кожен відвідувач виставки взагалі знав про існування виставки регіонів.

Більшість учасників турсалону зійшлися на тому, що місце проведення цього форуму в наступному році потрібно змінювати. Дах, що протікає, і не зовсім зручне транспортне сполучення не додають іміджу цій престижній виставці.

Щодо підсумків літнього турсезону для внутрішнього туризму, то його результати по регіонах були неоднорідними.

За словами міністра курортів та туризму Криму Олександра Таряника, на півострові, порівняно з минулим роком, туристів побільшало на 10—12 відсотків. «І це попри несприятливі погодні умови, коли практично півтора місяця у Криму йшли дощі, а температура води не перевищувала 16—18 градусів», — зазначив він. У кримському міністерстві прогнозують до кінця року цифру у 5 мільйонів туристів. Хоча, бодай приблизно, справжньої кількості відпочивальників у автономії не може назвати ніхто. А тому кримський віце-прем‘єр Володимир Раєнко повідомив, що наступного року кримську туристичну статистику слід докорінно змінювати.

Несподіванкою для кримчан стала незначна кількість російської антиреклами, що традиційно вихлюпується у російських мас-медіа напередодні літнього турсезону. Серед кримських проблем найнагальніша — незбалансованість цінової політики. Якщо наступного року не буде врегульовано питання «ціна—якість послуг», може початися відплив відпочивальників. Така тенденція помітна вже нинішнього року. Організованих туристів, тобто тих, що скористалися послугами санаторіїв і пансіонатів, поменшало на 5—7 відсотків. Цього року на півострові явно побільшало іноземців із далекого зарубіжжя (громадян Німеччини — на 10—15 відсотків, поляків — до 10%, до двох груп японців наступного року має додатися ще кілька). Революційний крок, а саме отримання туристичних віз для іноземців терміном на 14 діб в аеропорту «Сімферополь», та його наслідки для Криму стануть відчутними лише наступного року. Заважає справі насамперед низька поінформованість потенційних туристів за кордоном. Українським посольствам тут ще треба працювати і працювати.

Карпати в цьому сезоні мали всі шанси стати хітом внутрішнього сезону. З одного боку, цьому сприяла нестабільна погода у Криму, а з другого — тут значно виваженою була цінова політика. За 30—50 гривень на добу з харчуванням можна було відпочити у садибах зеленого туризму, 10—20 гривень коштувала доба у місцевих санаторіях. Туристів у Карпатському регіоні побільшало приблизно на 17—20 відсотків порівняно з торішніми показниками. Особливо «відзначилися» садиби сільського зеленого туризму на Івано-Франківщині та санаторії Закарпаття, де завантаженість становила не менше 100 відсотків протягом усього літа. Трускавець мав завантаженість в окремі місяці понад 100 відсотків. Цікаво, що тут уперше за багато років побувало понад 100 відпочивальників із Казахстану. Це стало результатом проникнення України на туристичний ринок Середньої Азії — у квітні наш національний стенд уперше був представлений на виставці в Алмати. Сьогодні такий самий український десант висадився на виставці у Ташкенті.

Здивували цього сезону і деякі донедавна нетуристичні регіони. Зокрема Тернопілля.

Не в останню чергу завдяки продуманій рекламній кампанії у пресі із просування Тернопілля та участі в турвиставках нинішнього року туристів у цьому регіоні побільшало на 30 відсотків. Але основна частина регіонів лише на початку свого туристичного шляху.

P.S. Під час офіційного вручення відзнак на турсалоні «Україна-2003» більшість номінантів, а це переважно іноземні національні туристичні офіси та представники великих закордонних турфірм, говорили переважно одну фразу — «Запрошуємо відпочити в...» — і далі йшла назва країни. На жаль, із уст жодного з представників українських турфірм ця фраза — «Запрошуємо відпочити в Україні» — так і не прозвучала. Віктор Безверхий, генеральний директор Національної туристичної організації України, був єдиним, хто українською мовою сказав ці слова. Від імені усіх 25 областей...