ТРАВЕНЬ. ОСТРІВ ГОЦО - Соціум - dt.ua

ТРАВЕНЬ. ОСТРІВ ГОЦО

23 травня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №19, 23 травня-30 травня

Прекрасний острів Гоцо — справжня перлина мальтійського архіпелагу! Гуляв тут до самого вечора, забирався на вищі точки місцевої фортеці, весь острів бачив як на долоні...

Прекрасний острів Гоцо — справжня перлина мальтійського архіпелагу! Гуляв тут до самого вечора, забирався на вищі точки місцевої фортеці, весь острів бачив як на долоні. До того ж додаткове задоволення — припливти сюди поромом, подивитися на всі три острови, на море... А до цього була ще майже годинна подорож автобусом, під час якої я побачив південну Мальту і знамениті острови святого Павла, біля яких, за легендою, зазнав катастрофи корабель батька християнства...

Щоправда, до приїзду на Мальту я планував свою подорож дещо інакше, всі путівники обіцяли мені не поїздку автобусом до найближчого від острова Гоцо порту, а приємну і недовгу подорож катамараном просто з мальтійської столиці Валєтти або ж із найближчого до неї курортного містечка. Коли ж я прилетів на Мальту і не знайшов жодного катамарана, я був здивований навіть не самим фактом нового маршруту, а саме фактом зникнення катамарана. Може, я вигадав цей катамаран? Однак з іншого боку — вигадати цілий катамаран, це вже щось зовсім фантастичне...

Представник туристичної агенції, до якого я звернувся за поясненнями, виходець із Сербії, що прекрасно себе почуває в мальтійському бізнесі, підтвердив, що катамаран був: «Був, був. І я навіть чудово знаю його капітана, він росіянин. Але змушений був змінити маршрут, тепер возить туристів на Сицилію. Розумієте, власники компанії, якій належить пором, були незадоволені, це якась зайва конкуренція...». — «Ну, незадоволені, то й що? — не зрозумів спочатку я. — Для туристів було ж краще, коли існувало кілька альтернативних маршрутів». —«Ну, ви розумієте, — тут мій співрозмовник для виразності й зрозумілості перейшов із сербської на російську, — уважаемые люди. Вони тут починали туристичний бізнес, і навіщо їх ображати?»

І дійсно — така маленька країна, всі один одного знають, і такий красивий острів, і такий красивий пором — і чого це потрібно таких поважних людей ображати? Що, не можна на автобусі до порому доїхати, який до того ж кожні тридцять хвилин вирушає. А на поромі можна випити кави, помилуватися краєвидами... Корпоративна держава! Може, триста тисячам населення це не дуже заважає, хоча саме тому мальтійці вели запеклі дискусії щодо вступу до Європейського Союзу — очевидно, усвідомлювали, що тоді з корпоративністю буде якось інакше. Однак в нашій реальності ми зустрілися із зовсім іншими моделями корпоративних держав — на п’ятдесят або навіть на сто з гаком мільйонів. У нас також в кожному коридорі — свої поважні люди, які або щось починали, або ще щось не бажають закінчувати. І ми маємо ставитися до їхніх бажань із очевидним розумінням, бо у них є свої важелі впливу на нас і на суспільство в цілому. І суспільство навіть не дивується цій корпоративності, воно з нею звиклося, все зібралося на одному паромі і не може навіть повірити, що хтось інший пересувається зовсім з іншою швидкістю і зовсім в інакшому напрямку. Нам також добре. До того ж, поки нас довезли, ми дорогою бачили таку красу, таку красу. Цікаво, кому вона належить?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво