Та от дорога, брат, на Драгобрат... - Соціум - dt.ua

Та от дорога, брат, на Драгобрат...

6 травня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №17, 6 травня-13 травня

Коли по всій Україні вже сповна вирує весна, тут усе ще панує найсправжнісінька зима. Цей найстійк...

Змагаються юні гірськолижники
Змагаються юні гірськолижники

Коли по всій Україні вже сповна вирує весна, тут усе ще панує найсправжнісінька зима. Цей найстійкіший (і, до речі, єдиний у країні) оплот найхолоднішої пори року знаходиться в Рахівському районі Закарпатської області на висоті 1360 метрів над рівнем моря й називається «рекреаційно-туристична зона Драгобрат». Природно, тутешні гори здавна облюбували просунуті лижники. Проте сам курорт просунутим сьогодні аж ніяк не назвеш.

Лижне царство

Здавалося б, у найбільш високогірного гірськолижного курорту України є все необхідне для перетворення на наймогутніший туристичний центр не просто загальнодержавного — мінімум загальноєвропейського значення. Сніг тут лежить від листопада й нерідко до кінця травня. У хорошому стані підтримується гора Стиг, якою спускаються лижники: спеціальні машини — ратраки — щодня рівняють траси. (Більше того, експерти переконані, що драгобратські спуски цілком реально дотягти до рівня, що дозволить проводити тут зимові Олімпійські ігри!) Обслуговують місцеві траси нехай і не нові підйомники, але, на відміну від більшості працюючих на інших вітчизняних зимових курортах, вони ще зовсім не вичерпали ресурс своєї експлуатації.

Словом, у гірськолижному плані Драгобрат не пасе задніх. Красномовне свідчення цього — саме тут наприкінці квітня проходять змагання зі слаломних дисциплін на кубок Українського гірськолижного клубу (УГК) — єдиної організації в країні, яка активно пропагує гірські лижі й підтримує аматорів і ветеранів цього виду спорту. До речі, у згаданих вище змаганнях беруть участь не лише юні любителі лиж і люди, котрі дуже давно не уявляють свого життя без гір. (Між іншим, деяким із цих ветеранів уже виповнилося 75 років, а то й більше!) Поборотися за кубок УГК вважають за честь найсильніші гірськолижники України всіх вікових груп, олімпійці й лідери нашої збірної.

Високогірний курорт — високогірні ціни

За останні роки Драгобрат обріс кількома новими готелями й туристичними комплексами. Загалом сьогодні на курорті налічується близько 20 місць розміщення. Природно, ті з них, що розташовані поблизу підіймачів, дорожчі, далі — дешевші. Є тут і бази відпочинку, якими, без перебільшення, міг би пишатися будь-який європейський курорт.

У цілому відпочинок на Драгобраті не з дешевих. Доба проживання в двомісному номері зі зручностями плюс дворазове харчування (сніданок і вечеря) — 20—35 євро на людину, одноденний абонемент на підйомник — 40—50 грн., прокат лиж і черевиків — 30—70 грн. на добу. Удвічі більше, ніж у Києві, тут доведеться заплатити, скажімо, за плитку шоколаду, пакетик соку чи пачку печива. Ціни на шашлик, відбивну або курочку — як у недешевих столичних ресторанах. Але дивуватися нема чому. По-перше, будівництво кожного об’єкта на Драгобраті обходиться в 14—17 (!) разів дорожче, ніж на рівнині. По-друге, попит на гірськолижний відпочинок в Україні сьогодні в два-три рази перевищує пропозицію, що, безумовно, ніяк не стимулює зниження цін. По-третє, продукти й усе інше сюди везуть ТАКОЮ дорогою!..

Каменепад замовляли?

Якщо ви жодного разу не бували на Драгобраті, повірте на слово: про битий (а точніше, убитий) шлях, яким до нього дістаються, можна пісні складати. Уявіть годину дикої тряски у вантажівці — інший вид транспорту до курорту просто не пройде — в аурі солярових пахощів, та ще регулярні зависання над прірвою... А якщо «пощастить», не виключено, що за черговим крутим поворотом мандрівників очікує вже взагалі «приємна» несподіванка. Приміром, коли ми, група столичних журналістів, котра їздила знайомитися з туристичними можливостями курорту Драгобрат у рамках прес-туру, організованого Національною туристичною організацією України, спускалися нещасливою дорогою вниз, з’ясувалося, що на одній із її ділянок розпочався справжнісінький... каменепад. На нашому шляху лежала брила такого розміру, що вантажівка з нею ледве розминулася. А якби ми проїжджали це місце в момент, коли величезний шматок скелі летів униз...

Шоковані такою екстремальною обставиною, перше запитання, що ми адресували голові Рахівської райдержадміністрації Володимиру Саїку, стосувалося, природно, дорожньої проблеми. Тим паче що гірські лижі — небезпечний вид спорту, і уявити, як травмовану людину спускають цим моторошним шляхом, було нам не під силу. Володимир Дмитрович клятвено пообіцяв: до початку нового гірськолижного сезону трасу на Драгобрат виведуть із аварійного стану. Але безпечна дорога — не означає комфортна дорога. А створити таку цілком реально. Причому не витративши жодної копійки бюджетних грошей. Річ у тому, що на курорт веде ще один шлях — рівніший, але довший, свого часу геть-чисто розбитий вантажівками, які возили ним ліс. Саме його й можна було б віддати під концесійний проект бізнесменам, котрі спорудили б платний «автобан» на Драгобрат. Наявність же хорошої дороги, зрозуміло, дала б наймогутніший імпульс розвитку курорту.

Ще один головний біль Драгобрата — низький рівень сервісу. Та й як йому піднятися на належну висоту, якщо тими самими барменами й офіціантами тут працюють люди, котрі не мають відповідної освіти, а в Рахові жоден навчальний заклад цих фахівців не готує?..

Місцева влада хоче запропонувати генеральний план забудови Драгобрата. Адже донедавна спорудження отих самих готелів і турбаз розгорталося тут хаотично й не без серйозних порушень закону, на які попередні господарі високих кабінетів заплющували очі. У найближчій перспективі на курорт збираються провести воду, газ, побудувати тут каналізацію, усунути перебої з електропостачанням. А в недалекому майбутньому Драгобрат планують перетворити на цілорічно працюючу рекреаційно-туристичну зону. На літо місцеві готелі й турбази цілком реально перекваліфікувати на такі собі міні-санаторії, які надають різноманітні оздоровчі послуги. Однозначно здобудуть популярність кінні й велосипедні маршрути, прогулянки на квадроциклах, походи мальовничими горами. До слова, єдиними в Україні, де досі можна зустріти дивовижну квітку едельвейс. І не забуватимемо: у Карпатах цілющі мінеральні води є скрізь. Чому б і Драгобрату теплої пори року не спробувати себе в ролі бальнеологічної оздоровниці?..

Спочатку було слово...

Останніми роками в Україні спостерігається справжнісінький гірськолижний бум. Якщо з 1980-го по 2000-й у країні було збудовано лише кілька підйомників, то від 2000-го до 2005-го — близько 15 повноцінних гірськолижних центрів. Ясна річ, кількість — не синонім якості. Лише запропонувавши якісний продукт, зможемо утримати наших гірськолижників в Україні й залучити на вітчизняні курорти їхніх іноземних побратимів. Фахівці, настроєні оптимістично, запевняють: через п’ять років у нашій країні з’явиться кілька гірськолижних курортів європейського рівня. Песимісти бурчать: максимум, на що можемо розраховувати, «європейськість» тамтешніх цін.

Напевно, так воно й буде, якщо своє вагоме слово врешті-решт не скаже держава. А либонь жодної довгої та тривалої «розмови» від неї й не потрібно — прийняти кілька законів і забезпечити їхнє неухильне дотримання, от і все. Далі в «бесіду» вступає приватний бізнес, здатний у країні, де існують цивілізовані правила гри, творити дива. Це засвідчує практика всіх туристично орієнтованих держав. Чи зможе новоспечене Міністерство культури й туризму пробити те, що так і не вдалося Держтурадміністрації? Зокрема надання податкових «канікул» компаніям, які вирішили вкладати гроші в готельний бізнес? Скасування чи бодай зменшення ПДВ на ввезене з-за кордону готельне й ресторанне устаткування й тому подібні речі, які не виробляють в Україні? Тимчасове скасування податку на земельну ділянку, надану під спорудження готелю? Кардинальне скорочення бюрократичних процедур, що супроводжують будівництво туристичних об’єктів?..

Подивимося, п’ять років — термін недовгий.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво