Світ складається з холостяків - Соціум - dt.ua

Світ складається з холостяків

10 листопада, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 10 листопада-17 листопада

«Ніхто, геть ніхто не хоче зі мною одружитися, — розповідає мені 32-річна Олена, ледь приховуючи смуток...

«Ніхто, геть ніхто не хоче зі мною одружитися, — розповідає мені 32-річна Олена, ледь приховуючи смуток. — Ні, зустрічаються зі мною охоче, пропозицій навіть більше, ніж я можу прийняти. І кинути мене жоден не збирається. Та от про сім’ю і не заїкаюся — кілька чоловіків, із якими я про це заводила розмову, категорично відмовилися. Коли сім років тому пережила розлучення, була впевнена, що незабаром вийду заміж — молода, вродлива, чоловік залишив нам із донькою квартиру, батьки допомагали — словом, вільна молода жінка. Залицяльників була сила-силенна, з одним довго зустрічалася, та він не те що одружуватися, навіть жити разом не погодився. Незабаром з’явився другий, третій... Цього року в мене два постійних друга — в одного я буваю по середах, до іншого приходжу в суботу ввечері й у понеділок іду від нього на роботу. Напевно, це недобре — бути коханкою двох чоловіків одночасно, та що мені залишається? Перший проводить уїк-енди з дитиною (так він каже, і я готова вірити, бо донька телефонує йому щовечора). Другий захоплений роботою, і в будні не хоче нікого бачити... а може, із кимось зустрічається. Обидва — хороші люди, і до кожного з них я прив’язана. Але так не хочеться прожити життя незаміжньою, а, швидше за все, доведеться. Напевно, одна я така невдаха...»

Олена має рацію лише стосовно першого. Так, шанси вийти заміж у неї, попри милий характер, вроду та сексуальність, дуже невеликі — для 32-річної жінки з дитиною вони становлять близько 7% (добре було б Олені в ці сім відсотків потрапити). Для жінки такого ж віку, з такою ж освітою, але без дитини шанси ще нижчі — близько 4%. Сім років тому, коли вона розлучалася з чоловіком, можливість вийти заміж для неї становила трохи більш як 60%, але кожного наступного року вона знижується майже на 8%. Серед 40-річних розлучених жінок у великих містах Росії повторно виходять заміж лише два з половиною (!) відсотка. 36% москвичок у т.зв. віці жіночого розквіту — від 25 до 50 років — живуть самі, неодружені (вони або розлучені, або взагалі ніколи не були заміжні).

І не треба думати, що тільки наші вітчизняні чоловіки нехтують чудовими подругами. У розвинених країнах Європи, у США ситуація практично така ж сама: величезна кількість самотніх жінок, які мріють про сім’ю, і така ж кількість чоловіків, які не прагнуть цю сім’ю створити. Але найтривожніше в цій ситуації — її динаміка: кількість чоловіків, які відмовляються створити сім’ю, і відповідно самотніх жінок серед міських жителів розвинених країн повільно, але неухильно зростає, приблизно на 0,1% на рік: якщо 1970 р. незаміжніх зрілих жінок у Москві налічувалося близько 30%, то сьогодні — 35%, і зростання триває. Ну а рекордсменом у цій сфері є Париж: там 38% жінок живуть поза сім’єю, при цьому більш як половина з них ніколи й не були заміжні. Французький сексолог Маргарет ЛеРой стверджує: якщо існуюча тенденція збережеться, за десять років тільки половина (!) зрілих парижанок будуть заміжніми, до того ж у половини подружніх пар буде істотна різниця у віці — звісно, у бік чоловіка.

Сучасна психологічна наука впевнена, що життя поза сім’єю особливо погано позначається на психіці жінки, для більшості представниць прекрасної статі таке життя — занадто сильне навантаження. Ще один приклад: самотні зрілі жінки витрачають величезні кошти (і час!) на отримання допомоги від ворожок, астрологів, ясновидців і різноманітних екстрасенсів, а також на курси, де самі цього навчаються. В Академії астрології, що існує в Москві вже багато років, серед 800 її випускників розлучені й такі, що ніколи не виходили заміж, представниці прекрасної статі становлять більш як 80%. Водночас ретельне соціально-психологічне дослідження відвідувачок найбільших московських клубів аеробіки, проведене торік відомим російським психологом В.Трипольським, виявило, що самотніх жінок там лише 9%, хоча загалом у Москві їх 36%.

Дами кидаються в езотерику, містику й іншу уринотерапію — тоді як саме їм, самотнім, більше придалися б аеробіка, шейпінг і плавання, клуб любителів бігу і байдаркові походи: і здоров’я б додалося, і ймовірність завести роман зросла б.

Місце сім’ї досить швидко — просто на наших очах — займають інші види стосунків: гостьові, екстратериторіальні, парціальні, договірні тощо. Тут переплітаються економічні, соціальні, але насамперед — психологічні причини, котрі я, психотерапевт із 27-річним стажем, уявляю собі значно краще, ніж решта людей. По суті своїй дуже прості: економічні та соціальні чинники нарешті дозволяють чоловікам здійснити свою заповітну, укорінену в підсвідомості мрію: мати постійну жінку — говорячи професійною мовою, об’єкт постійної вподоби і джерело емоціональної підтримки, і водночас мати почуттєву та сексуальну свободу, певну свободу залучення нових жінок у своє життя, волю для перемог над новими жінками. Що дає і почуття переваги, і владу над цією самою постійною вподобою. Хоча потяг до нових любовних і сексуальних перемог ми прикриваємо іншими цілями й мотивами, а наші подруги нам вірять, суті справи це не змінює.

Перебудова в ліжку

Отже, найближчими роками представниць прекрасної статі, котрі ніколи не виходили заміж, стане не 18—19%, а 25, а може навіть 30%. Збільшиться кількість тих, хто пробув заміжньою дуже недовго — від кількох місяців до року, і тих, хто після розриву першого шлюбу не зміг знову створити сім’ю. Себто жінок, які живуть самі (не обов’язково самотніх!) стає дедалі більше. Згідно з даними В.Трипольського, з 1000 30-річних москвичок майже 200 (20%) ніколи не перебували в одній квартирі з любовним партнером більш як два дні (уїк-енд!). У Лондоні серед 30-річних таких іще більше — практично 25%. З’явився певний новий різновид жінок — вони і чоловіків люблять, і сексом займаються, а от досвіду в буквальному сенсі спільного життя з представником протилежної статі у них немає. Погляньмо на зміни в їхньому сексуальному житті, якими їх бачать і практичні сексологи, і дослідники інтимного життя.

Насамперед, щоб жінка склалася і розквітла в сексуальному плані, їй вкрай необхідно хоч скількись тривале спільне проживання з чоловіком, із яким її пов’язують приємні почуття (кохання до нестями не обов’язкове, а як мінімум емоційна симпатія необхідна). У тих, хто не менше року прожив із коханою людиною, пробуджується істинний сексуальний потяг.

Відомо, приміром, що між 27 і 33 роками (роки найвищого розквіту жіночої чуттєвості!) незаміжні представниці прекрасної статі живуть інтенсивнішим сексуальним життям, аніж заміжні. У родинах останніх настільки часто панує «сексуальна нудьга», що загалом інтимного життя у них менше, ніж у незаміжніх, особливо розлучених подруг. Цікаво, що з усіх великих міст світу різниця в сексуальній активності (на користь незаміжніх!) найістотніша у великих містах Франції: згідно з даними Деніз Хазан, 30-річна незаміжня парижанка, окрім постійного друга, вступає у короткочасні зв’язки, і в середньому у неї дві близькості на тиждень, а от у заміжньої того ж віку в середньому менш як півтори, при цьому приблизно у 40% заміжніх парижанок цієї вікової групи інтимне життя настільки ж скромне, як і у москвичок — одна близькість на тиждень.

Нова жіноча сексуальність

Кількість розлучень останніми роками зростає, на щастя, досить повільно, і психологи стверджують, що ця цифра начебто стабілізувалася переважно на рівні 40—43 відсотків. І тільки ой як не люблять вони писати про те, що, по-перше, розлучення ці настають швидше, тобто строк спільного проживання коротший, по-друге, шансів на повторний шлюб у розлучених стає дедалі менше. Мій старший колега і друг Джо Алекс досліджує інтимне життя мешканок Лондона ось уже сорок (!) років. Так от, 1960 року більш як половина розлучених жінок знову створювали сім’ю, а згідно з торішніми даними — лише 30% Приблизно ту ж саму картину бачить В.Трипольський у Москві. І що тут дивного, коли 36% зрілих чоловіків Лондона і 33% зрілих москвичів живуть поза шлюбом і не збираються створювати сім’ю років до п’ятдесяти?

Відповідно, дедалі більше жінок — після короткого шлюбу, в якому вони не встигли досягти гідного рівня сексуальності, — у самісінькому розквіті своєї чуттєвості перебувають у ролі коханки (у кращому разі — постійної). Вони періодично приходять до свого друга або друг приходить до них, залишаючись на вечір або на ніч. Роль сама по собі непогана, але розквіту сексуальності вона зовсім не сприяє: так уже влаштована жіноча чуттєвість, що оптимальною для неї є близькість із постійним партнером за постійних обставин.

Додамо ще, що більшість холостяків у великих містах перебувають у постійному зв’язку, як правило, не з однією, а з кількома жінками (як мінімум із двома), і жінки нерідко про це знають або здогадуються. Несистематичність, нерегулярність інтимного життя, відсутність у ньому ладу, необхідність швидко «налаштуватися на секс», усвідомлення себе не єдиною подругою — усе це знижує і потяг, і чуттєву насолоду.

Прекрасна стать повільно, але загалом успішно пристосовується до нової реальності, до нових стосунків із чоловіками: дедалі менше їх турбує відсутність спільного життя, особливості інтимних стосунків і сам факт можливої сексуальної невірності партнера. Дедалі більше жінок навчилися активно пропонувати партнеру зустрічі та секс і навіть «добирати» секс «на стороні», коли зустрічі з партнером не такі часті, як хотілося б. Як свідчать дослідження і вітчизняних, і закордонних сексологів, кількість незаміжніх жінок, які практично «добирають секс», — за наявності постійного друга — за останні тридцять років збільшилася вдвічі, і сьогодні становить близько 40 відсотків. Ще стільки ж представниць прекрасної статі не роблять цього практично, але вважають таку поведінку цілком правильною і хотіли б саме так і поводитися (але не вдається!).

Зберігати гарну сексуальну форму, попри відсутність спільного проживання і нерегулярність зустрічей, прекрасній половині людства допомагають і сучасні «помічники» — насамперед вібратори і фалоімітатори, котрі дозволяють підтримувати високий рівень готовності до сексуальної насолоди та розрядки. У найбільших містах цивілізованих країн такі пристосування мають більш як 80% незаміжніх і третина всіх заміжніх, і цими пристосуваннями користуються, причому дедалі частіше! Нам поки що до таких цифр далеко, але кількість жінок, у котрих удома є фалоімітатори, приміром у Москві, щороку збільшується вдвічі. Коли 27 років тому я був молодим психотерапевтом, на пропозицію користуватися вібратором (який до того ж було важко дістати!) мої клієнтки, навіть геть самотні, відповідали обуреною відмовою; сьогодні вони насамперед запитують, як ним правильно користуватися. Мені радісно усвідомлювати, що дедалі більше жінок усвідомлюють необхідність і важливість інтимного життя, його значення для фізичного та психічного здоров’я.

Тож мої рекомендації незаміжнім зрілим клієнткам зводяться до двох простих порад. Не фіксуйтеся надмірно на чоловікові, до якого ви емоційно прив’язані, але не живете з ним разом. Він не може повністю задовольнити ваші потреби в інтимній сфері — у широкому сенсі цього слова. Друга: добирайте кохання і секс на стороні й не почувайтеся при цьому винною!

www.poleev.ru

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво