Справи тілесні, або наше тіло, якого у нас нема - Соціум - dt.ua

Справи тілесні, або наше тіло, якого у нас нема

22 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 22 квітня-6 травня

В доіндустріальну епоху тіло українського селянина жило в повній злагоді зі своєю фізіологією і навколишнім середовищем — мерзло, потіло, смерділо, хотіло і хворіло...

В доіндустріальну епоху тіло українського селянина жило в повній злагоді зі своєю фізіологією і навколишнім середовищем — мерзло, потіло, смерділо, хотіло і хворіло. З розвитком індустріалізації тілесні практики стали більш витонченими. Навіть в селах появилися парфуми і протокосметика. Жінки одягнули панталони й бюстгальтери (цікаво, що в 1920-ті роки в номенклатурі однієї з вітчизняних фабрик було чотири види чоловічих кальсонів і лише один (!) вид бюстгальтерів). Нововведення значно покращило силует жінок, але викликало потребу опановувати нові форми особистої гігієни. Цього навчали численні брошурки, де друкувалися статті типу «як прати свою білизну». Брошурки поширювалися через мережу амбулаторій і поліклінік. Про радянське «тіло» взагалі говорили тільки в медичному аспекті. Культура тіла зводилася до фізичного виховання (а сама ця назва замінила більш ранню — тілесне виховання, — несумісну з пуританськими настроями нової країни).

Постіндустріалізм пожартував з тілом доволі таки кардинально. Він зробив його ефемерним. Тіло перестало бути біологічним, тепер таким воно залишилося хіба лише в медицині. Соціальне тіло (і не тільки живе, а й мертве) стало наскрізь штучним, кондовим і кодовим.

Жіноче тіло було втягнуто в цю «постіндустріальну індустрію» першим і більш кардинально, ніж чоловіче. Нині, в намаганні досягти відповідного соціального стандарту, в жіночому тілі можна міняти все — форму, величину, колір, довжину, щільність і пружність. Мало не в щоденний вжиток увійшли такі прості косметичні прийоми як маски, масажі, скраби, обертання, парфумування, кольорування, фарбування. Тіло органічно продовжується акриловими нігтями й синтетичними віями. Прижилися й засоби для гальмування росту кутікули (шкірки навколо нігтя). Різноманітні види депіляцій застосовуються уже геть по всьому тілу, за винятком хіба що спини й голови (але це за бажанням). Врешті, ми стаємо свідками такого, нерідко хірургічного, вдосконалення тіла: збільшення губ (і татуювання навколо них кольорового обідка), збільшення грудей, зменшення сідниць, потоншення талії, випрямлення зморшок, ліквідація розтяжок, усунення целюліту, імплантація волосся (й збільшення його довжини дотлочуванням), зміна кольору очей (кольоровими лінзами). В аптеках нашої традиційно консервативної України продаються пластинки, які вкладаються між пальці ніг, аби пальці росли рівно (хто б міг подумати, що наші тіла прагнутимуть такої досконалості!). В глянцевих журналах пропонуються «нескладні», переконують нас, операції по створенню ямочок на щоках, що мають звабну назву «усмішка Амелі». Новим і модним віянням є вживання особливих ліків, які б зменшили кількість місячних до одного разу на рік, аби остогидлі передменструальні синдроми не впливали на продуктивність працюючого жіночого тіла (ви ж чули, гормональні ліки нового покоління не тільки не шкідливі, вони дуже-дуже корисні, їх варто пити навіть просто так, профілактично).

І все оце перелічене покликане тільки естетично прикрасити тіло, воно навіть не націлене на здоров’я, не пов’язане з усуненням якихось фізичних вад, що заважають повноцінно жити, і не зробить життя зручнішим (якщо тільки єдиною і головною вашою проблемою не став передменструальний синдром).

«Еталонне» тіло остаточно втратило свої природні параметри, а от природне стало не те що неконкурентоспроможним, воно взагалі стало маргінальним. Штучні маркери на тілі (акрил, синтетика, шліфовка, депіляція) розглядаються як важливі ознаки цивілізованості, ба, навіть функціональності, дієздатності тіла. Можете собі уявити модель на подіумі з непоголеними пахвами або ногами? Це раніше приймали по одягу, тепер також і по стану тіла.

Жінки удостоєні навіть спеціальних жіночих станків для гоління! Ще недавно чоловіки, для яких станок вже бозна як давно став буденним елементом туалету, ніяк не завдавали собі клопоту голити пахви, пах, ноги чи, зрештою, груди. Але стандарти ростуть... Минулого року ми з товаришкою довго сміялися над поголеними грудьми якогось працівника митниці. Він помітив, і це завдало нам трохи неприємностей. Та що там гоління, нині можна знайти навіть чоловічу декоративну косметику.

Жіноче тіло визнано більш еротичним. Ну, звісно, воно таке звабне... Дозвольте спитати, для кого? Для переважної частини людства об’єктами еротичних фантазій все ще залишаються чоловіки.

Однак безумовний еротизм жіночого тіла безапеляційно став майже аксіомою. І дивно, бо жіноче тіло в процесі вагітності, народження дітей і лактації піддається значним і найчастіше незворотним деформаціям. Досягти стандартів красуні з обкладинки справа не те що не по кишені і навіть «не по тілу» для більшості населення нашої країни. Це часто недосягненно і для самої красуні з обкладинки, над цифровим образом якої кропітливо працюють комп’ютерні спеціалісти. Тіло це вже зовсім віртуальне, але юна читачка журналу саме його сприйме як дороговказ до успіху...

Роль спокушувачки стала колись такою собі негласною соціальною угодою між чоловіками й жінками (не певна, зрештою, що жінки давали на це згоду, скоріше за все, просто не мали вибору). Чоловіки взяли на себе право керувати світом. Натомість милостиво згодилися спокушуватися, якщо, правда, жінки старатимуться. Це означало, що жінка одвічно приречена продавати себе — чи на шлюбному ринку, чи на домашньому «товчку». Чоловік пропонує «пакет благ». А жінка — тіло. Чим привабливіший пакет — тим вища конкуренція серед тіл. Чим привабливіше тіло і довші нігті — тим товстіший пакет можна захапати.

А ще це означало, що чоловік, в процесі вирішення важливих державних (життєвих, тусовочних, після п’янки, від-нічого-робити-й-додому-йти-не-хочеться) питань, може заливати себе пивом. Але не приведи Господи, щоб дружина ЗНОВУ зустріла його з дітьми на руках, у драному халаті й поганому настрої та ще й заляпана манною кашею. Він же перестане прагнути її!

Ну, це справа давніх днів, тепер все не так примітивно. Сьогодні поважаючий себе чоловік жінку купує, це толерантно називається «мати дорогу жінку» (вищий пілотаж — «колишня міс» або «модель»). Її арсеналом стає все те, про що йшлося в другому чи в третьому абзаці. Вона зобов’язана вміти за собою доглядати, а в наш час це вже означає дуже багато. Це мистецтво вищого пілотажу, де бієнале — «вивід в люди», показ друзям (бажано, щоб вони при цьому відчули себе лузерами). І тоді її тіло стає квитком в прекрасне майбутнє. І добре, якщо її внутрішні амбіції завжди тісно прилягатимуть до тіла.

Вважається, що така особа з допомогою вище згадуваного арсеналу краще справиться із взаємосуперечними життєвими патріархальними завданнями (які однаково рано чи пізно перед нею постануть) народжувати дітей і зберігати при цьому все те, що було — тонкий стан і високі груди («Бо навколо так багато жінок!»). Втім, як з’ясується згодом, її чоловіка не влаштовує таке одноманіття («Нудно жити»).

Минулого чи позаминулого року відбувся цікавий експеримент. Жінкам було запропоновано сфотографуватися оголеними, причому атрибутику і філософію знімка їм було запропоновано вибрати самим. Симптоматично, що образи, створені жінками з власних тіл, були нееротичними. Це відзначали всі експерти-чоловіки. «Зазвичай фотографування оголеного жіночого тіла чоловіками (пов’язане з рекламою, еротикою чи порнографією) жодною мірою не враховує сприйняття жінкою свого тіла, повністю підкоряючи його чоловічому бажанню», — пише авторка проекту А.Альчук. Схоже, самі жінки не сприймають себе тільки як постійний сексуальний об’єкт жадання, радше як творчий потенціал... А це дає більше поживи для взаємин.

Ну от, власне, і все. Втім, щоб встановити гендерний паритет, кілька слів про тіло чоловіче. Творення жіночого тіла — невід’ємна частка його соціального росту. Це твердження не стосується тіл чоловічих, де, навпаки, про соціальний ріст може свідчити їх огрубіння і поповніння. Однак в субкультурному просторі міста, в більшості ком’юніті в першу чергу, регулюється чоловічий вигляд. Мова йде про різні ступені вираження маскулінного комплексу: від гіперболічної демонстрації маскулінності через накачування м’язів, вистригання ірокезів (або вистригання волосся), нанесення тату, шрамування і пірсінгу, агресивного вигляду, до майже повного нівелювання статі через відрощування довгого волосся, голодування, балахонистий одяг. Жіночі ролі тут більше розглядаються як додатки до чоловічих, і регламентуються значно менше.

Тілесні практики зайшли і так далеко в прагненні відповідати патріархальному розумінню їх еталону. Еталон відійшов задалеко від нас. А ми, схоже, від себе. Тіло — це перший ступінь озовнішнення нашої душі, це оболонка нашої суті, нашого єства, з нею ми народжуємося, живемо і вмираємо. І якщо вже залишатися собі вірним, то з розумінням, що єдиним матеріальним представником нас є наше тіло. Отож, якщо хочете зрозуміти, що з вами діється, куди ви рухаєтесь, чим займаєтесь і про що думаєте — погляньте на своє тіло.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво