Складні чоловіки

Поділитися
Американський психолог Сьюзен Форвард, що написала у співавторстві з журналісткою Джоан Торрес книжку «Чоловіки, які ненавидять жінок, і жінки, які люблять таких чоловіків», називає їх жононенависниками...

Американський психолог Сьюзен Форвард, що написала у співавторстві з журналісткою Джоан Торрес книжку «Чоловіки, які ненавидять жінок, і жінки, які люблять таких чоловіків», називає їх жононенависниками. І відразу ж уточнює: ці чоловіки люблять жінок, просто любов їхня «и опасна, и трудна» — насамперед для тих, кого вони люблять. Щоб визначити, чи не пов’язали ви свою долю зі складним чоловіком, спробуйте відповісти на «контрольні запитання», які стосуються вашого обранця: чи переконаний він у тому, що має право контролювати ваше життя і вашу поведінку? Чи полишали ви своїх подруг і друзів, важливі для вас заняття, щоб зробити йому приємне? Чи зіштовхувалися ви з тим, що він недооцінює ваші досягнення, не шанує вашу думку і не рахується з вашими почуттями? Коли він незадоволений вами, чи кричить він на вас? Погрожує? Замикається у гнівному мовчанні? Чи помічаєте ви за собою, що репетируєте заздалегідь тон і слова, якими хочете звернутися до нього, щоб ненароком не розгнівити його? Чи характерні для нього раптові й непередбачувані зміни настрою — від благодушності до люті й навпаки? Чи часто, спілкуючись із ним, ви почуваєтеся спантеличеною, здивованою, зніяковілою, заскоченою зненацька і, головне, такою, що не відповідає його очікуванням? Чи можете ви назвати його ревнивцем і власником (навіть якщо він сам про себе стверджує прямо протилежне)? Чи вважає він вас винною в усьому, що розвивається не так у ваших стосунках?

Якщо ви відповіли «так» на всі чи хоча б на більшість із цих запитань, ваш партнер є класично складним чоловіком.

Шалене кохання

Роман із ним зазвичай починається раптово — з першого погляду чи з першої розмови — і бурхливо розвивається. Взаємне захоплення й гарячі почуття дозволяють вам думати, що ви знайшли свою долю. І раптом, у розпал любовної ейфорії, відбувається перший прикрий збій. Приводом зазвичай стає якась дрібниця, що абсолютно несподівано викликає в коханого напад нестримного і лютого гніву.

Звісно, немає людей, які б завжди поводилися бездоганно, і, певна річ, бувають ситуації, коли наші близькі незаслужено кривдять нас, особливо якщо вони переживають стрес чи ми випадково наступили на їхній улюблений мозоль. Однак, прохолонувши, люди, які поважають і цінують нас, висловлюють жаль з приводу того, що сталося, і беруть відповідальність на себе. Зовсім не так буває в аналогічній ситуації зі складним чоловіком. Навіть якщо він може попросити вибачення (таке теж трапляється, хоча й нечасто), головною винуватицею свого спалаху завжди вважає партнерку. Він щиро переконаний у правомочності своїх претензій: «Якби ти кохала мене по-справжньому (або не була такою егоїстичною), ти чудово зрозуміла б, як мені...», або «...бачила, як я втомився...», або «...не сумнівалася, що мені не хочеться приймати гостей...»

У проміжках між скандалами та сварками, що починають відбуватися дедалі частіше й стають дедалі більш руйнівними, складний чоловік такий чудовий, що його подруга схильна згадувати їх як «страшний сон» і вважати, що «тоді на нього просто щось найшло». Паралельно запускається механізм психологічної раціоналізації — пошуку причин, через які вона «заслужила» таке до себе ставлення. Особливо легко потрапляють у цю пастку жінки, для яких головне в любовних взаєминах — їхні власні почуття до партнера, а не те, ким він насправді є. Хід їхніх думок приблизно такий: якщо моє кохання до нього таке велике й прекрасне, отже, це він такий чудесний і незвичайний. Ускладнює ситуацію й те, що багато складних чоловіків — чудові коханці. Чим більший розрив між поведінкою коханого в спальні і поза нею, тим більше замішання відчуває жінка і тим складніше їй наважитися вийти із солодко-болісних стосунків. Подруга складного чоловіка виявляє романтичну сліпоту, концентруючи увагу на найкращих його рисах, перебільшуючи й ідеалізуючи їх, а всі неприємні особливості характеру, хоч би якими очевидними вони були, відсуває на задній план «емоційного пейзажу», ігноруючи і блокуючи їх у свідомості. Працює такий логічний ланцюжок: «Я знаю, яким чудовим він буває, і якщо зараз він не такий, то річ і справді в мені, і якщо я навчуся бути хорошою, то все у нас знову стане чудово, як спочатку...» Зрозуміло, цю версію з великим ентузіазмом підтримує предмет її кохання.

Боротьба за владу

Головна прикметна риса взаємин із складним чоловіком — перекіс влади на його користь. Компроміси з ним, практично, неможливі, а будь-яка спроба поговорити про проблеми на рівних призводить до чергової битви, в якій він завжди має бути переможцем, а вона — завжди переможеною. За зброю беруться класичні прийоми психологічної маніпуляції. По-перше, заперечення — найпримітивніша, але цілком ефективна техніка, коли під сумнів ставляться пам’ять і сприйняття партнерки. По-друге, переписування історії. Обравши таку тактику, ваш опонент не заперечує того, що відбулося, але подає свою версію, докорінно відмінну від вашої. По-третє, перекладання з хворої голови на здорову. Якщо сценарій розвивається так, він визнає, що переступив певну межу, але підкреслює: це всього лише реакція на вашу обурливу поведінку. У відповідь на будь-які претензії та скарги лунає: «ти завжди все перебільшуєш», «схильна драматизувати», «не вмієш сприймати здорову критику», а то й «та ти ж просто ненормальна!»

Деякі складні чоловіки не люблять гучно з’ясовувати стосунки й застосовують тактику тихого і безперервного критицизму, який іноді може виражатися у формі порад — як вдягатися, як поводитися, що і як говорити... Ця показна турбота має на меті цілком протилежне — підірвати віру партнерки в себе і зробити її більш залежною від нього. Ну а найважчий і найнебезпечніший випадок — це коли складний чоловік встановлює свою владу з допомогою фізичного насильства, тяжкість якого між людьми, котрі перебувають у любовних стосунках, особливо сильна — через інтенсивність взаємних почуттів.

Коли у ваше життя входить складний чоловік, світ навколо вас починає поступово, але неухильно звужуватися. Спочатку це може бути навіть приємним, адже нерідко відбувається у формі, яка лестить вашому самолюбству. Наприклад, ви вчитеся вечорами, і ваш партнер постійно повторює, що рахує години й хвилини до вашого повернення. Його слова можуть здаватися проявом кохання — ну як же, він вас потребує і хоче, щоб ви були з ним увесь час. Про те, що навчання важливе й корисне для вас, він думає мало. Межа між прив’язаністю та відчуттям власника досить тонка, і складний чоловік переходить її негайно і без вагань.

Вимогливість і емоційна ненаситність — характерні риси любові складного чоловіка. Хоч би як ви старалися, він все одно впевнений у тому, що ви не досить його кохаєте, й винаходить дедалі нові тести для перевірки вашої відданості. Щоб убезпечити себе від можливої втрати, він прагне встановити тотальний контроль над партнеркою, включно з її думками й почуттями, колом спілкування, вибором професійної діяльності та місця роботи. Вражає, що навіть дуже успішні й розумні жінки можуть зректися улюблених занять, закопати в землю свої таланти, забути всі досягнення — і все це заради того, щоб заслужити схвалення і любов свого складного партнера.

Чому вони такі?

Як і всі ми, складні чоловіки — родом із дитинства. Найочевидніша модель сім’ї, з якої вони виростають, складається з батька — складного чоловіка і матері-жертви. Використовуючи рольову модель батька, син із дитинства засвоює два життєвих уроки: 1) жінки дозволяють, щоб із ними погано поводилися; 2) у чоловіків уся влада, а жінки безсилі. З іншого боку, мати-жертва не може захистити дитину від відстороненого або тиранічного батька. Іноді навіть вона використовує дітей у ролі «жилетки», і цей тягар для них абсолютно нестерпний. В результаті у хлопчика накопичується гнів до матері й розвивається страх потрапити в кабалу до жінок, які його використовуватимуть. І коли в дорослому житті він зіштовхується з тим, що його подруга проявляє біль або «неправильні» емоції, його реакція незмінна — злість, відраза і зневага.

Складний чоловік може вирости і в родині, де, навпаки, батько пасивний, а мати відіграє домінуючу роль, особливо якщо вона надто опікується сином. Нерідко така мати з гордістю каже, що живе життям своєї дитини, і це справді так: прагнучи тотального контролю, мати фактично живе замість неї. Як наслідок, стосунки дорослого сина з жінками перетворюються на безперервну боротьбу за владу. Здавалося б, чоловік, який виріс під суперконтролем матері, мав би шукати слабших партнерок. Але ж ні — значно частіше в нього розвивається підсвідоме прагнення до взаємин із сильною жінкою. Таким чином він підсвідомо намагається переписати сімейний сценарій і цього разу виграти битву з матір’ю — за себе і за батька. Пасивний батько, нездатний протистояти сильній і активній дружині й висловити своє незадоволення прямо, плекає притлумлені емоції в собі і «карає» сім’ю мовчанням та відчуженістю. Таким чином, він, по-перше, самоусувається від здорового впливу на емоційний розвиток сина, а по-друге, зміцнює в ньому упередження проти жінок. У результаті будь-яку спробу прояву жінкою внутрішньої сили і впевненості в собі той сприймає як замах на його чоловічу сутність.

Повна протилежність домінуючій матері — відсторонена і жорстока мати, однак ефект її впливу практично такий самий. Суворі покарання і холодне поводження розвивають у дитині відчуття безпорадності, неповноцінності і страху, сприяють розвитку глибокої ненависті й водночас розпачливої потреби в жінках. Ставши дорослим, такий чоловік, з одного боку, підозрює всіх жінок у нечуйності й віроломстві, а з іншого — плекає в душі ідеальний образ «прекрасної дами», яка присвятить йому всю себе повністю. Будь-яке відхилення від ідеалу розбуджує в ньому дитяче відчуття образи, незадоволення і втрати. Пройшовши важку мамину школу, він навчився приховувати свою емоційну залежність і вразливість під маскою «крутого мачо». Порочне логічне коло призводить до того, що його партнерка теж «не має права» демонструвати свої емоційні і навіть фізичні потреби, і він дає їй це зрозуміти в якнайбільш різкій та грубій формі, демонструючи інколи вражаючу нечуйність.

...Хоч би яким монстром видавався складний чоловік, було б несправедливо покладати всю відповідальність за кошмар спільного життя з ним тільки на нього самого. Жіноча партія тут винятково важлива. Щоразу, коли партнерка смиренно терпить напад на свої особистість і гідність, вона готує грунт для нових атак. Лише переконлива демонстрація, причому з самого початку, абсолютної неприйнятності таких проявів стосовно вас може допомогти складному чоловіку виправитися — якщо це взагалі можливо. Відступальна й миротворча тактика всього-на-всього допомагає йому розмітити межі вашого терпіння. Лихо в тому, що складні чоловіки практично безпомилково вибирають собі в подруги-жертви таких жінок, які самозабутньо і з повною віддачею грають за їхніми правилами. Ну а про те, звідки такі жінки беруться, потрібно писати окрему статтю...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі