«ШОВКИ» ТА ВИНА ПІД «ОКСАМИТНУ» ЗАВІСУ ЧЕРГОВИЙ КУРОРТНИЙ СЕЗОН У КРИМУ ПОРАДУВАВ НОВИНКАМИ - Соціум - dt.ua

«ШОВКИ» ТА ВИНА ПІД «ОКСАМИТНУ» ЗАВІСУ ЧЕРГОВИЙ КУРОРТНИЙ СЕЗОН У КРИМУ ПОРАДУВАВ НОВИНКАМИ

26 вересня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №37, 26 вересня-3 жовтня

Вересень. Курортні пляжі та здравниці в Криму порожніють. Транспортники відміняють додаткові потяги та авіарейси...

Вересень. Курортні пляжі та здравниці в Криму порожніють. Транспортники відміняють додаткові потяги та авіарейси. «Оксамитна» публіка, як і наплив курортників улітку, виявилася не настільки численною, як очікувалося. Настала пора підсумків.

Перший висновок, котрий сьогодні роблять фахівці курортної галузі, — загальний прорив, якого очікували всі, не відбувся, проте здобутий новий досвід, що дозволяє рухатися далі шляхом поліпшення. Зроблений лише мінімальний крок уперед, та і його треба цінувати, вважає міністр курортів і туризму Криму Олександр Таряник. Отже, за статистикою до 20 вересня, кількість прибулих до Криму від початку року збільшилася порівняно з аналогічним періодом минулого року на 6,6 відсотка, тобто до 4,4 мільйона чоловік. (Торік саме наприкінці грудня кількість гостей Криму перевалила за 5 мільйонів. Сподіваємося, що й нинішнього року буде не менше).

Вже сьогодні на частку Криму припадає 40 відсотків усіх туристичних послуг України, і ще 10 відсотків — на Севастополь. Таким чином, на півострові зосереджено половину туристичного потенціалу країни. У Криму здійснюють туристичну діяльність понад 600 об’єктів підприємництва. На території автономії знаходиться понад 11,5 тис. пам’ятників історії, культури та архітектури, розташовано 26 родовищ лікувальної грязі та ропи, понад 100 джерел мінеральних вод різноманітного хімічного складу, налічується шість державних заповідників, 33 заказники (серед них 16 загальнодержавного значення), 87 пам’ятників природи (13 — загальнодержавного значення), 10 заповідних урочищ і понад 30 парків — пам’ятників садово-паркового мистецтва, у тому числі загальнодержавного значення. У Криму є необхідні умови для екологічного та соціального туризму в сільській місцевості, розвитку елітних видів спорту (теніс, гольф, яхтовий спорт), відроджуються популярні раніше види активного туризму (гірсько-велосипедний, пішохідний, спелеологічний, альпіністський), а також археологічний туризм.

Втішно, що потік відпочиваючих поступово переміщається з ПБК на схід. «Східний Крим має значний туристичний потенціал і найближчими роками займе гідне місце в залученні туристів, — заявив Олександр Таряник у Керчі на II міжнародній науково-практичній конференції «Науковий і зелений туризм у Східному Криму». — Води мінеральної тут досить, залізниця є, аеропорт у Керчі є, а якщо, у перспективі, побудують міст Кубань—Крим, потік туристів до цього регіону зросте у кілька разів!»

Не випадково місцем проведення конференції, куди приїхали історики та працівники сфери туризму із шести країн світу й присвяченої новим видам туризму, було обрано саме Керч. Тут понад 270 об’єктів культурної спадщини, 223 із них — пам’ятники історії. У Ленінському районі понад 1800 об’єктів культурної спадщини, із яких — 1600 пам’ятників археології. Учасники конференції ознайомилися з роботою Боспорської (Митридат, Пантикапей) і Німфейської (селище Ельтиген, давнє городище Німфей) експедицій, Східно-Кримської археологічної експедиції Російської академії наук, лапідарною колекцією Керченського державного історико-культурного заповідника, а також татарськими національними обрядами.

Керч може запропонувати відпочиваючим відразу два моря, а Ленінський район — екологічно чисті пляжі. На думку Олександра Таряника, від швидкісної дороги на Одесу з відгалуженням на Крим, що будується, було б доцільно зробити гілку безпосередньо на Керч, що разом із майбутнім мостом дозволить «завернути потік туристів» до Східного Криму. «Практично пів-Європи поїде хорошою дорогою з обов’язковою зупинкою у Керчі на день-два», — переконаний Олександр Таряник. Він вважає, що природні визначні пам’ятки Керченського півострова — мис Казантип і гора Опук, де 1997 року були створені державні природні заповідники, — відомі далеко за межами Криму. А фортеця Керч, Ак-Монайські та Аджимушкайські каменоломні, відомі античні міста, крім того, що мають велику наукову цінність, так і просяться в туристичні маршрути...

Демонстрація можливостей нового екскурсійного об’єкта «Керч — фортеця», викликала захоплення вже в перших відвідувачів. Шедевр мистецтва військової фортифікації XIX століття, фортеця таїть у собі багато загадок і таємниць — від різноманітних пасток до недосліджених підземних ходів, один із яких, як свідчать місцеві жителі, веде до... Туреччини. Розповідають, що в підземеллях фортеці назавжди залишилося чимало бажаючих розгадати її таємниці. Над пошуком істини в даний час б’ються співробітники Керченського історико-культурного заповідника. В їхньому розпорядженні не лише розповіді старожилів, слідопитів, військових, а й архівні матеріали про другу найважливішу стратегічну приморську цитадель Росії XIX століття — Кронштадт, збір грошей і будівництво якого велося паралельно з керченською фортецею.

Наукові працівники заповідника вже розробили попередній екскурсійний маршрут фортецею. Туристи можуть побачити лабораторії, пороховий підвал, де зберігалося дев’ять тисяч пудів пороху, форт Тотлебен, ретраншемент, оборонні рови, криниці, казарми. Крім цього, любителі екстриму можуть пройти підземними ходами у суцільній темряві. Зійшовши на ретраншемент — найвищу точку Керченського півострова (110 м над рівнем моря), — туристи можуть помилуватися панорамою Керчі й кубанськими берегами. Побудувати на Ак-Буруні фортецю Олександра II змусила поразка в Кримській війні. Керченська фортеця була озброєна 587 гарматами, запас пороху становив 22 тисячі пудів. Гарнізон налічував 5235 чоловік, 1860 із них — артилеристи. З початку XX століття фортеця стає місцем дислокації резервних військ. 1907 року там розташовувалося до дев’яти тисяч чоловік. Наприкінці Громадянської війни від фортечного пірса ішли останні судна білої гвардії. На її території якийсь час містився концтабір. Напередодні Другої світової війни фортеця поруч із морською батареєю 29-БІС (район озера Тобечик) стала одним із пунктів берегової оборони Чорноморського узбережжя. У повоєнні десятиріччя вона залишалася величезним арсеналом, а в равеліні форту розміщався дисциплінарний батальйон Чорноморського флоту — одна з найсуворіших флотських виправних установ подібного роду в СРСР. Фортеця Керч — єдина, яка добре збереглася в Україні.

2003 року республіканський комітет з охорони культурної спадщини АРК видав 37 дозволів на проведення в автономії археологічних досліджень. Кримські археологічні перспективи приваблюють учених із усього світу. 14 дозволів отримали керівники експедицій різноманітних наукових центрів Російської Федерації, у тому числі державного Ермітажу, Інституту археології та Інституту історії матеріальної культури РАН (Санкт-Петербург), Державного музею образотворчих мистецтв ім. О.Пушкіна і МДУ (Москва). З 2000 року керівники археологічних експедицій здали до місцевих державних музеїв й історико-культурних заповідників 44 676 унікальних знахідок, із них 6 330 — із білого та жовтого металів. Їхня приблизна вартість — кілька мільйонів доларів.

Щорічно в Криму відбувається понад 50 наукових конгресів, семінарів і конференцій, хоча можна провести втричі більше. Традиційними стали міжнародна науково-практична конференція «Пілігрими Криму», республіканський конгрес курортологів і фізіотерапевтів тощо. Над створенням власного турпродукту й сувенірів працюють Інститут біології південних морів, Кримська астрофізична обсерваторія, де туристи можуть ознайомитися з астрономічними приладами, подивитися в телескоп на місячну поверхню та зоряне небо. Нікітський ботанічний сад (тут туристи можуть не лише побачити колекцію плодових і декоративних рослин, а й продегустувати екзотичні плоди та консерви з них). Особливою популярністю користуються винні тури, відвідування дегустаційних залів і музеїв інституту «Магарач», НВО «Масандра», винзаводу «Новий Світ». У Криму часто проводяться етнографічні, фольклорні, комплексні географічні та інші експедиції, в яких беруть участь не лише кримські вчені, студенти й школярі, а й представники багатьох наукових організацій, вузів України та СНД.

Останнім часом у Криму досить динамічно розвивається паломницький туризм. З ініціативи кримської і сімферопольської єпархій за сприяння Міністерства курортів і туризму були розроблені маршрути одноденних екскурсій по всіх відновлених святинях — монастирях і храмах у Сімферополі, Севастополі, Керчі і Великій Ялті.

Останнім часом півострів стає дедалі популярнішим для мисливців із країн далекого зарубіжжя. Площа лісового фонду в Криму становить 274,3 тисячі гектарів, 26 % із них — заповідна зона. «Кримліс» пропонує пополювати на пернату дичину та копитних тварин. До послуг туристів — спеціальні бази в лісовому масиві з усіма зручностями й повним пансіоном. Приміром, італійські мисливці, каже Олександр Таряник, їдуть сюди з задоволенням.

Республіканський комітет з екології та природних ресурсів Криму завершує розробку документації зі створення ще одного природного заповідника — Тарханкутського. За словами голови Рескомекоприроди Анатолія Лєсова, світовий досвід показує, що для збереження природного балансу території загальна площа природно-заповідних земель має бути не меншою 10% від площі ріллі. У Криму цей показник становить поки що лише 4,6 %, тут діє лише шість заповідників, однак їхня кількість зростатиме.

Попри два моря, морські види туризму в Криму ще не досить розвинені, вважає Олександр Таряник. Лише морські порти Ялти й Севастополя входять у програму відвідування круїзними суднами кількох міжнародних компаній. Спеціально для іноземних туристів із круїзних суден розроблено екскурсійні програми. Проте таких туристів могли б приймати і Феодосія, і Керч, і Євпаторія.

З початку вересня в Ялті вже побувала делегація з Австрії, нині перебуває туристична група з міста-побратима Баден-Бадена (Німеччина). Усього за сезон у Криму вивчали обстановку й рекреаційні можливості регіону близько ста іноземних делегацій! Вони не лише знайомилися з визначними пам’ятками, а й цікавилися ялтинськими інвестиційними проектами. Відбулася, приміром, зустріч мера Ялти Сергія Брайка з послом Республіки Індонезія в Україні Ремі Рамаулі Сіахаан. А Керч нинішнього літа вперше відвідала група туристів із Японії, в яких найбільший інтерес викликали розкопки давніх городищ. А ось туристи з Німеччини, приїжджаючи до Керчі, люблять відвідувати Аджимушкайські каменоломні й селище Ельтиген. Німці вважають своїм обов’язком висловити повагу героїзму та мужності наших бійців і мирних жителів Керчі.

А серед росіян дедалі популярнішим стає гірський туризм. Працівники відділу розробили масу спортивних турів — на джипах, гірських велосипедах, пішохідні та спелеотури, взимку — катання на лижах на Ай-Петрі тощо. Тури проходять всіма кримськими регіонами, але гості Криму в основному полюбляють комбіновані спелеопішохідні тури з автосупроводженням.

Дедалі більшою популярністю серед туристів, які прибувають до Криму, користується дайвінг. Безпечне занурення до затонулих кораблів, підводних скель і ущелин, відео- і фотозйомку організують досвідчені дипломовані інструктори підприємств «Юніор-Крим», «Світ пригод» та інших. Навчання підводного плавання проводиться за європейськими системами із видачею відповідних сертифікатів.

Зростає і значення Криму як лікувального регіону. Будуються нові лікувальні установи. Ведуться переговори про створення великого косметологічного центру на базі одного з пансіонатів у районі Алушти, а на озері Чокрак на Керченському півострові — грязелікарні. Грязі озера Чокрак, за словами Олександра Таряника, корисніші за грязі Мертвого моря, вони містять навіть срібло. Раніше в околицях озера існувала грязелікарня, побудована наприкінці XIX століття. Результати сучасних досліджень ропи й мінеральної грязі озера підтверджують їх цінні лікувальні властивості й відповідність екологічним і санітарним нормам.

...У період розквіту Великого шовкового шляху 212 року, його західною столицею був Судак. Тут закінчувалася караванна стежка з Китаю та Індії й розпочинався морський шлях до Західної Європи.

Через 18 століть у багатьох країнах Великого шовкового шляху — Китаї, Монголії, державах Середньої Азії вирішили відтворити торговельні доми, транспортні зв’язки й прокласти нові міжнародні туристичні маршрути. У жовтні в Судаку вперше проводитиметься міжнародний фестиваль «Великий шовковий шлях». Його програма передбачає проведення форуму регіонів і країн «Великого шовкового шляху», туристичного ярмарку, конференції з питань освіти, виставок, культурно-видовищних і спортивних заходів, серед яких свято вина, гала-концерт за участю артистів із країн Європи та Азії. Судак готовий знову стати західною столицею Великого шовкового шляху.

А на початку жовтня в Коктебелі пройде III міжнародний туристичний ярмарок «Гори. Ліс. Море. 2004», на якому будуть представлені фірми, що займаються пішохідним, пригодницьким, екстремальним та іншими видами активного туризму. Крім укладення договорів, підписання угод, учасники ярмарку познайомляться з туристично-екскурсійними об’єктами Східного Криму, новими та вже діючими турами й екскурсіями, тут же відбудеться фестиваль кримських вин: винзаводи проведуть презентацію своєї продукції, організують виставку-продаж і безкоштовну дегустацію...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво