Шлюб за... коефіцієнтом - Соціум - dt.ua

Шлюб за... коефіцієнтом

11 лютого, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №5, 11 лютого-18 лютого

Стаття, яка ще тільки мала з’явитися в Journal of Personality and Individual Differences, уже встигла стати предметом бурхливого обговорення в суспільно-політичній пресі...

Стаття, яка ще тільки мала з’явитися в Journal of Personality and Individual Differences, уже встигла стати предметом бурхливого обговорення в суспільно-політичній пресі. Затяжне дослідження, розпочате працівниками чотирьох британських університетів майже півстоліття тому, дало перші результати. Сказати, що вони виявилися несподіваними, складно. Проте ще складніше буде підвести під них гідну науково-теоретичну базу.

Отже, у 900 11-річних школярів зафіксували коефіцієнт їхнього розумового розвитку, відомий під абревіатурою IQ. Вивели, як і належить, середній показник, обчислили відхилення від норми й... відклали отримані результати на довгих 40 років. Повернулися до них лише нині, поставивши за мету встановити для кожного учасника експерименту його соціальний і сімейний стан та з’ясувати, яким чином він пов’язаний із початковими показниками IQ.

Зв’язок цей виявився досить очевидним, проте він принципово був різним у жінок і чоловіків. Так, кожні додаткові 16 пунктів IQ на 35 відсотків підвищували шанси на благополучне одруження чоловіків і при цьому на 40 відсотків знижували можливість заміжжя жінок. Серед чоловіків, які домоглися найвищого соціально-економічного становища, одруженими виявилося 88 відсотків, тоді як серед найменш удачливих представників сильної статі сім’ї мали 80 відсотків. А от серед найуспішніших жінок сімейним щастям насолоджувалося 82 відсотки проти 86 таких з-поміж тих, хто зупинився на найнижчих щаблях соціально-економічного розвитку. Інакше кажучи, вийти заміж із незакінченою середньою освітою виявилося значно легше, ніж із науковим ступенем або зі ступенем магістра бізнес-адміністрування.

Здавалося б, той факт, що американський професор набагато охочіше одружується, приміром, зі своєю хатньою працівницею-мексиканкою, особливо якщо вона з труднощами володіє англійською, ніж із колегою з університету, ні в кого, обізнаного з реальним життям і останніми шедеврами кінематографу, сумнівів не викликає. Виняткову принадність представниць сфери обслуговування як потенційних наречених фахівці пояснюють як тим, що їм легше пожертвувати своєю не надто завидною кар’єрою задля кар’єри свого багатообіцяючого (в усіх сенсах) чоловіка, так і орієнтуванням секретарок, піар-менеджерів, перекладачів тощо на максимальне задоволення потреб своїх босів. Цей постулат у західному постфеміністському суспільстві сприймається відносно безболісно. Проте відсутність дзеркального відбиття цієї ситуації викликає дедалі більшу напругу. Адже представники сфери обслуговування чоловічої статі зовсім не поспішають демонструвати готовність пожертвувати своєю кар’єрою задля більш перспективної кар’єри своєї коханої. Інакше кажучи, чоловік-секретар швидше одружиться з прибиральницею, ніж зі своєю начальницею. Тобто чиста біологія, як стверджують британські академіки, які спеціалізуються на психології, соціології та економіці.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво