СЕКСУАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ - Соціум - dt.ua

СЕКСУАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ

14 листопада, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №44, 14 листопада-21 листопада

Реклама жуйки «Стиморол»: у веселому місці за стійкою бару — кілька молодих усміхнених людей. «Ві...

Реклама жуйки «Стиморол»: у веселому місці за стійкою бару — кілька молодих усміхнених людей. «Він знає, як привернути увагу дівчат… Вона не може більше чекати…» Усім зрозуміло, чого саме не може чекати йорзаюча дівчина.

У поведінці персонажів, у самому рекламному ролику, у нашому його сприйнятті, та й у багато чому іншому віддзеркалюється одне з найважливіших явищ новітньої історії — сексуальна революція. Вона торкається не просто величезної більшості населення, а практично всіх — від політиків до вихованців дитсадка. Що ж це таке? «Краткий словарь по социологии» (Москва, 2001 р.) дає їй визначення: «Сексуальна революція — радикальний злам традиційних норм, обмежень і заборон у сфері сексуальних відносин, пов’язаний головним чином із молодіжними бунтівними рухами». Але це не зовсім правильно. Бо революція — це кардинальні зміни, які стосуються не тільки зламу традиційних норм у сфері сексуальних відносин. І пов’язана вона не тільки і не стільки з молодіжними бунтівними рухами.

Як засвідчила історія ХХ — початку ХХІ ст., дві тенденції виступили як глобальні: прагнення до демократії і прагнення до незалежності. Вони виявили себе буквально в усьому: від розвалу імперій до змін життєвих моделей окремих осіб. Дедалі більше людей в усьому світі визнавали цінність свободи. Свобода — одна з найголовніших у системі цінностей західного світу. Людство ж давно відчуває на собі вплив «вестернізації» (у ХХ столітті — «американізації»).

Сексуальна революція розпочалася на Заході. Побутують різні думки щодо часу: роки Першої світової війни, 20-ті, 50-ті, 60-ті, 70-ті. На наш погляд, вона почалася у 1960-х, що буде обгрунтовано нижче. Хоч би які хронологічні рамки обиралися, незаперечно те, що вибух звільнення від колишніх заборон значною мірою став реакцією на суворість минулих часів, зокрема на репресивне пуританське ставлення до сексу.

Устрій і лад життя протягом тисячоліть визначалися насамперед релігією та церквою. У західному світі тривалий час домінував католицизм, відомий своєю жорсткістю. Зокрема церква освятила і через інквізицію здійснювала дуже жорстокі покарання за порушення подружніх обітниць, а також за нетрадиційний секс. Західні закони і моральні кодекси започатковуються в іудейсько-християнській традиції, переважно в законах іудейських племен, як вони записані у «Старому завіті». Ця традиція визнавала лише ті статеві стосунки, які необхідні для продовження роду й існують у межах шлюбу. Саме цю традицію успадкувало і розвинуло християнство. Звідси — заборони, суворості, лицемірство, ханжество, розчарування, неврози. Тому можна вважати, що революція, про яку йдеться, стала реакцією на століття пуританського придушення сексуальної свободи.

У ХХ столітті, як відомо, вплив релігійної сфери у західному світі значно послаб. Так, у європейських державах, а також у США бути віруючим — майже норма. Однак сучасна людина не дозволяє релігії й церкві бути надмірно обтяжливими, і «пута», які ними накладалися, особливо на статеві відносини, давно вже розірвані.

Починаючи з останньої третини XVIII — на початку ХІХ ст. тривав процес ствердження індустріального суспільства, яке з останньої чверті століття ХХ почало свою трансформацію у суспільство постіндустріальне. Задля підтримки складного механізму промислово розвиненої системи, окрім усього іншого, необхідне адекватне духовне забезпечення у вигляді системи норм та цінностей, серед них: цінності досягнень і успіху, приватної власності, індивідуалізму, активності, демократії, прав людини, секуляризму, поваги до науки і техніки, динамізму, споживацтва, гедонізму та ін. На першому ж місці у західній системі цінностей стоїть свобода. Свобода в усьому, у тому числі й у сфері, яка розглядається.

Промислова революція, що розпочалася в останній третині XVIII ст., одним зі своїх результатів мала швидке зростання населення в Європі. У зв’язку з розвитком промисловості починається міграція сільського населення у пошуках заробітку до міст. К.Юнг у «Синхронічності» писав: «Завдяки індустріалізації величезні групи населення були відірвані від свого коріння і зібрані разом у великих центрах. Ця нова форма існування — зі своєю масовою психологією і соціальною залежністю від коливань ринку та оплати праці — явила світові індивіда, який є нестабільним, незахищеним і легко переконуваним». Сенс масової психології — жити сьогоденням.

Суспільство «масового виробництва» стало і «суспільством масового споживання». У 60-х роках у західному світі змінилися пріоритети. На життєвих прапорах мільйонів з’явилося нове гасло: «Задовольни свої бажання!» «Суспільство масового споживання» тотальне, оскільки обіймає усі сфери життя людини. У такому суспільстві існувати — означає споживати. І не тільки товари й послуги. Споживаються враження, емоції, почуття. Усвідомлення багатства життя породжує прагнення взяти від нього якомога більше. Часто різноманітність у сексі бачиться як найпростіший шлях до цього.

На задоволення прагнення насолодитися багатством можливостей грандіозний і багатоаспектний вплив мали наукові революції й технічний прогрес. Насамперед слід підкреслити роль механізації, автоматизації, роботизації, комп’ютеризації та ін. у зменшенні частки тяжкої фізичної праці, після якої, як правило, вже не до сексу. Іншим наслідком науково-технічного прогресу стає скорочення робочого часу. Якщо колись робочий день міг тривати 10 — 12 годин, а вихідним була лише неділя, то у 2003 році робочий тиждень у Західній Німеччині становить 35 годин. Зрозуміло, що для сплеску сексуальної активності як сили, так і вільний час дуже потрібні.

Однією з рис індустріального суспільства є нова географічна і соціальна мобільність, пов’язана насамперед із урбанізацією. Місто — це зовсім відмінний від села соціальний простір, що характеризується значною анонімністю. Непоодинокі випадки, коли сусіди по поверсі не знають одне одного. У селищі ж усі про всіх усе знають: хто з ким чим займався — ні для кого не секрет. Змінивши село на місто, людина звільняється від жорсткого морального контролю з боку громадськості.

Одначе «революція норовів походить не від слабкості чи нігілізму, а є результатом бродіння, що відбувається у суспільстві, особливо у тих його колах, які рухаються вгору соціальними сходами й оволодівають новим досвідом» (М.Лернер). Окрім того, з історії відомо, що проблеми статі актуалізуються тоді, коли суспільство зіштовхується з принциповими складностями, які неможливо розв’язати в рамках існуючих норм та настанов. Саме негаразди у підвалинах індустріальної цивілізації, яка досягла своєї межі, призвели до психологічної кризи, яку найгостріше відчуло насамперед студентство 1960-х. Практично в усіх західних країнах у той час соціальна стабільність похитнулася під дією «бунту молодих». Відразу зазначимо, що молодь як соціальний феномен є «продуктом» ХХ ст., другої його половини. Ніколи доти суспільство особливо не звертало увагу на специфічно молодіжні інтереси та проблеми. Парадокс, але молоді як окремої соціальної групи не існувало. Діти дуже рано починали працювати: в Англії XVIII ст., щойно дитя спиналося на ноги, йому підтикали сорочечку і ставили у казан із необробленою вовною, яку треба було м’яти й мити. Пов’язане з індустріалізацією збільшення часу на здобуття необхідної освіти, загальне підвищення життєвого рівня у західних країнах, коли вже не була конче необхідна дитяча праця, акселерація, розвиток засобів масової інформації, інші обставини змінили стан справ.

Не останню роль у послабленні сексуальних норм відіграла Друга світова війна і наступний «бебі-бум». Нова генерація молодих людей відкрила для себе новий яскравий світ. Проте ці люди не схотіли приймати заборон та обмежень, що їх оточували, і повстали проти «страшенно нудної політичної, соціальної і сексуальної ортодоксальності своїх батьків», — як пише англійська дослідниця Р.Теннехілл у своїй праці «Секс в історії». — «Культ молодості, що розвинувся в результаті, був тільки одним із аспектів надзвичайно складної соціальної революції, але він посилювався ностальгією і заздрістю багатьох доросліших людей, які відчули, що війна вкрала в них їхню власну молодість».

У 60-ті роки секс без обмежень стає таким самим атрибутом свободи, як джинси і рок-н-рол. Прогресивна молодь висуває своє кредо: «Хто з однією й тією ж спить, у тому істеблішмент сидить». У зв’язку з протестом молодих бунтівників проти «істеблішменту» відзначимо роль книги Г.Маркузе «Ерос і цивілізація. Філософське дослідження вчення Фрейда», яку вважають «провісником і каталізатором сексуальної революції на Заході, що здобула, у свою чергу, втілення в русі хіпі та студентських бунтах 68-го року».

Свого часу З.Фрейд доводив, що панування Еросу — всеосяжне у житті, творчості, задоволенні. Ідея З.Фрейда про два основних інстинкти людської природи — Ерос, потяг до життя (та насолоди як припинення подразнення) і Танатос, потяг до смерті — стала відправним пунктом у міркуваннях Г.Маркузе. Безперешкодне задоволення цих потягів несумісне з цивілізованим існуванням. Тому суспільство придушує їх. Воно ставить собі на службу, через сублімацію, сексуальні потяги і переорієнтує деструктивні імпульси на зовнішній світ у формі праці та на внутрішній світ у формі сумління. Принцип задоволення обмежується реальністю, в основі якої — факт нужденності, необхідність боротьби за існування. З другої ж половини 1960-х років і надалі у західних країнах спостерігалося в цілому зростання добробуту, зниження рівня безробіття, розширення можливостей різноманітних соціальних програм. Усе це відбувалося під знаком створення «суспільства всезагального благоденства». Тобто знижувалися тяготи нужденності й боротьби за існування. Сам Г.Маркузе вказував, що завдяки технічним досягненням людство наблизилося до перемоги над злиднями (ішлося, звісно, про розвинені західні країни. — Т.О.) і звільнення інстинктів від непотрібного придушення. Однак він вважав сучасне йому суспільство «репресивним», таким, що пригнічувало чуттєву людину з метою уникнення розпаду усталеного порядку. Як засіб контролю, на його думку, може виступати продуктивність. Тоді ж, коли індивіди не зайняті продуктивною працею, контроль над свідомістю здійснюється з допомогою контролю над інформацією, індустрією дозвілля і розваг, через формування непотрібних потреб, засобами маніпулювання свідомістю. Г.Маркузе у своїй книзі виступив за біопсихологічне перевлаштування людини на підвалинах «нової чуттєвості». Це була теоретична спроба змінити людину, звільнити її сексуальну енергію, а також послабити контроль над її сексуальним життям із боку суспільства.

Протиріччя, що накопичувалися у західному світі протягом століть, породили сексуальну революцію. А вона стала засобом їх якщо не розв’язання, то принаймні послаблення. Захід знайшов просте й геніальне рішення: якщо все «замкнулося» на свободі сексуальних відносин, то вихід — у тому, щоб дати їй вихід. Тим більше що боротися проти сексуальної революції було марно, оскільки її підтримали, можна сказати, нові соціальні сили — молодь і жінки. Сексуальна революція відповідала насамперед їхнім настроям.

Попри всю різноманітність напрямів та шкіл, європейська, та й уся західна філософія переважно трактує сутність буття як Логос. А коли це так, то це вже Логос панування — такий, що наказує, керує, спрямовує розум, — зазначає В.Фігейреду у своїй книзі «Авторитаризм і Ерос». Запитаємо: чи є раціоналізм провідною рисою юнацької психології? Ні. Характерними ознаками виступають емоційність, імпульсивність, юнацький максималізм, нетерпимість до нав’язування будь-яких обмежень та заборон, наказів і «керівних указівок». Молодь, особливо міська, до того ж практично повністю поділяє настрої «масового суспільства», серед яких домінує переконаність у тому, що бажання й насолоди важливіші, ніж норми та умовності. З середини 1960-х років люди молоді, а за ними й немолоді, поривають зі старими уявленнями про секс, заснованими на відчутті гріху і прихованості. Провідним настроєм стає прагнення до справжності й відкритості. Цікаво відзначити, що характер чоловічої сексуальної поведінки протягом останнього півсторіччя змінився значно менше, ніж характер жіночої. Бо жінки значно більшою мірою виступали рушійною силою сексуальної революції, ніж чоловіки.

Саме у ХХ ст. у західних країнах помітно зростає роль жіноцтва. Не в останню чергу це було пов’язано з двома світовими війнами. Чоловіки йшли в армію і часто не поверталися або поверталися каліками. Треба було брати на себе турботи про виживання своє та дітей. Жінки масово пішли працювати, найчастіше — за наймом. Уже говорилося про дві мегатенденції минулого і сучасного століть — демократизацію та прагнення до незалежності. Демократія дослівно означає «влада народу» і грунтується на вірі в онтологічну рівність усіх членів суспільства, тобто і чоловіків, і жінок. У 1960-ті роки формується і поширюється на весь західний світ рух за емансипацію жіноцтва. Емансипація — термін, що позначає звільнення від залежності, утисків та обмежень. Жінка стала незалежнішою в економічному плані, що в економічно орієнтованому суспільстві привело до значних позитивних результатів. Наприклад, зросли її можливості самостійно обирати власну долю. Виявилося, що не обов’язково виходити заміж, щоби кохати і бути коханою. Значна кількість жінок (у сучасній Європі — близько третини) свідомо віддають перевагу самостійному життю, кар’єрі і не зв’язують себе шлюбними відносинами із «друзями серця».

Одним із наслідків сексуальної революції стала кардинальна трансформація сімейних стосунків. Тут на першому місці — звільнення жінок від економічної залежності. Не випадково ініціаторами більшості розлучень виступають саме вони. Йдучи на такий крок, жінки впевнені, що знайдуть можливість заробити на своє життя і на виховання дітей. Деякі з дам «за 30» дозволяють собі розкіш завести дитину і без шлюбного партнера — «для себе».

У грандіозній соціальній трансформації, що розглядається, «революційність» жіноцтва поєдналася з їхньою «традиційністю». Будучи психологічно дуже гнучкими, вміючи пристосовуватися до обставин, жінки інтуїтивно відчули «дух часу», зміни і скористалися ними. Жінкам властиво свідомо й підсвідомо намагатися відповідати очікуванням. І тоді, і в наш час вони «відгукнулися» на прагнення чоловіків до більшої сексуальної свободи. Найголовнішою проблемою було наважитися. Якби жінки не відгукнулися, то що залишалося б чоловікам? Відіграли свою роль і особливості вікової психології. Молодість — час невпевненості, а дівчатам дуже важливо, щоб їх вибрали. Для цього треба сподобатися, догодити, погодитися. Соціологи відзначають, що дівчата з низькою самооцінкою починають статеве життя на два роки раніше, ніж їхні «середньостатистичні» однолітки.

У минулому багато невдалих шлюбів зберігалося тому, що за них чіплялися дружини. Однак ситуація змінилася до середини 1970-х років. Так, у США в 1965 р. на кожних чотири шлюби припадало одне розлучення, а до 1975 р. — вже одне розлучення на кожних два шлюби. Головна причина полягала у зміні жіночої самосвідомості. Позначилися і дозвіл на участь у виборах, на працю та заробіток, і, головне, — набуття жінками нової біологічної свободи. Йдеться про поширення засобів контрацепції. У 1920-х роках продаж протизаплідних засобів був офіційно заборонений у деяких країнах, у тому числі — у США. Та невдовзі було визнано значення масового поширення контрацептивів для сексуальної революції. До 1970 р. Захід прийняв думку, що контрацепція є приватною справою кожного. Зараз існує близько 20 основних її засобів, більшість їх призначена для використання жінками. Таким чином, жінка може взяти відповідальність на себе, і, вибравши в такий спосіб свою долю, значно менше побоюватися небажаної вагітності.

Тенденція до зростання демократизації передбачає рівність статей не тільки у суспільному, а й в особистому житті. Одним із наслідків сексуальної революції, — а може, її передумовою — стало усвідомлення рівноправного партнерства у відносинах між статями. Помітно зменшилися традиційні відмінності у цьому аспекті між чоловіками та жінками (вік початку статевого життя, кількість сексуальних партнерів, частота інтимних контактів тощо). Сексуальна революція привела до послаблення «подвійного стандарту», коли представники різних статей несуть різну відповідальність за однакові вчинки. Водночас слід зазначити, що протилежним боком жіночого прагнення до більшої свободи й насолод стала демографічна криза у західних державах: дітей народжується дедалі менше. Деякі демографи попереджають, що в результаті зміни соціального становища жінок, особливо їх прагнення до вищої освіти та кар’єри, під загрозою опинилося саме існування європейської цивілізації.

Багатоаспектною є проблема «бізнес і сексуальна революція». Перший сприяє другій і використовує її. Виникла колосальна секс-індустрія, інколи тіньового характеру. Добре збувається все, що робить людину привабливішою (тепер це зветься «сексапільним»). Практично кожен товар намагаються продати під приблизно таким слоганом: «Купи нашу щітку для унітазу, і ти станеш та-а-а-аким сексуальним!» Сексуальність перетворилася на товар, який невпинно споживається. Не бути сексуальним дорівнює перетворенню на людину двадцять другого сорту.

Сексуальна революція змінила насамперед самосвідомість суспільства, в усі її якісно відмінні елементи внесла нове: зламано традиційні норми, прийшли нові знання, з’явилися нові цінності. Люди стали поклонятися ідолам самореалізації й щастя. Як центральний елемент щастя сьогодні часто розглядається саме секс. Досягнення традиційних ідеалів успіху стало частково залежати від того, чи відповідає людина вимогам сексуальної активності. При цьому не обов’язково у традиційний спосіб.

Однією з мегатенденцій кінця ХХ — початку ХХІ ст. є тріумф особистості. Від окремої людини може багато залежати, її можливості грандіозно зростають. Вона чи він намагається проявитися в багатьох сферах, у тому числі і в сексуальній. Утвердження індивідуальності людини охоплює також утвердження сексуальної індивідуальності. Одним із наслідків є пожвавішання активності осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Вважається, що секс із деякими «відхиленнями від норми» вишуканіший і притаманний витонченішим натурам. А демократизоване суспільство, яке над усе цінує свободу особистості, досить поблажливо ставиться до всього цього, особливо його молода частина. Юнацтво більш орієнтоване на індивідуальні цінності, ніж люди старших генерацій, виховані на інших уявленнях, серед яких і відоме «ми відповідальні за тих, кого приручили».

Але тріумф особистості має протилежний бік — зростання індивідуалізму, намагання звільнитися від усього, що сковує. Герой кінофільму «У русі» в розпачі кричить на свою дівчину: «Ну що ти вчепилася в мене своїм коханням?!» І далі йде тирада, мовляв, твоя любов не дає мені вільно жити. Типові слова представника «індивідуалізованого суспільства», де говорять, часто не дбаючи про реакцію з боку інших людей.

У наведеній репліці віддзеркалюється й інша особливість нашого часу: підхожих і бажаних партнерів не лише для шлюбу, а й для сексу значно менше, ніж партнерок. Причини того — як біологічні, так і економічні, соціальні, культурні. Через те різко зросла активність жінок у стосунках із чоловіками. Емансипація суттєво вплинула на традиційну чоловічу поведінку. Сильна стать уже не перенапружується в завоюванні прекрасних дам. Адамам подобається, коли жінки їх добиваються, догоджають їм, сваряться за них. Під впливом сексуальної революції відбуваються зміни у розумінні нормативної, «правильної» мужності і жіночності. Типово чоловіча модель поведінки: активність аж до агресивності, незалежність, прагнення задовольнити перш за все свої бажання та ін. — приймається дедалі більшою кількістю жінок, особливо молодих.

Сексуалізація діє стимулююче. Секс — вітальна сила, сила життя, а життя — це обмін активністю. У сучасному світі активність шанується як одна з головних цінностей. Сексуальність вважається показником життєвої енергії. Демонстрація сексуальної сили стала вимогою часу. Чимало бізнесменів солідного віку неодмінно намагаються з’являтися на людях у супроводі молоденьких супутниць. Між ними не обов’язково існують амурні зв’язки. У цьому випадку йдеться про «демонстрацію потенціалу». Можливо, це на вигляд грубо, але існує таке пояснення: поки вовк … молодих вовчиць, він — вожак, коли він не може — зграя розірве його. Або відвернеться.

Задля збереження ділової активності неодмінно треба підтримувати активність фізичну. Сексуальна революція одним зі своїх наслідків мала моду на здоровий спосіб життя. Зрозуміло, підвищення уваги до піклування про стан власного здоров’я у людей західного індустріального світу пов’язане і з розумінням життєвої необхідності бути «справною» робочою силою, а також усвідомленням того, що здоров’я — це свобода. Лікарі навперебій роз’яснюють користь занять сексом для здоров’я. У гонитві за продовженням молодості, виявляється, кращого засобу не існує. Секс багатьма розглядається як фіззарядка або спорт. У спорті, як відомо, важливі результативність, досягнення, перемоги…

Спорт є переважно заняттям молодих. Практика інтимних стосунків, дорослий підхід до сексу під впливом сексуальної революції та інших процесів сильно «помолодшали». У США підлітки стають сексуально активними в середньому у 16 років, у Голландії — майже у 18, більшість українських підлітків починають статеве життя в 14—16 років. Однак сексуальна революція, розпочавшись у середині 1960-х рр. у середовищі бунтівної молоді, докотилася до людей старшого віку. Багато видань, як наукових, так і популярних, переконують своїх читачів, що статеве життя не повинно припинятися із закінченням молодості (верхня межа якої коливається від 25 до 44 років).

Загальною тенденцією стало збільшення кількості бажаючих інтимних пригод. Небачених масштабів сягнув секс-туризм, значно поповнюючи бюджети деяких держав. Телефонні компанії одержують шалені прибутки завдяки популярності аудіо-стриптизу. Свою частку внесла комп’ютеризація. Надзвичайно розширилися можливості знайомств через Інтернет. Від залицянь і флірту до весілля можна пройти шлях інтернетівськими стежинками. Дехто проводять саму церемонію укладання шлюбу в режимі «online». Нині дедалі частіше надмірне захоплення кіберсексом стає основою новітніх психічних розладів. Не дивує те, що деякі комп’ютерні фанати втратили здатність жити у звичайному світі і налагоджувати стосунки з живими людьми. Кібер-зради стали приводом для процесів про розлучення, початок яких у США й Великій Британії припадає на останні роки. Хоча в цілому позашлюбні інтимні стосунки сприймаються набагато спокійніше, ніж до початку сексуальної революції. Журнали, як чоловічі, так і жіночі, докладно інструктують із питань «правильної» організації «одноразових романів» або проведення відпустки окремо від своєї «половини».

У розвинених країнах послаблюється роль сім’ї: зростає кількість розлучень, чисельність самотніх дорослих людей, які не беруть шлюб, а також бездітних та одно-дводітних подружніх пар. Сексуальна революція, вестернізація, індустріалізація та низка інших факторів призвели до кризи чарунки суспільства. З одного боку, сімейні узи заходять у протиріччя з пориваннями «багатомірної людини», інколи перешкоджаючи її самореалізації. З іншого — часто родини не витримують навантажень, пов’язаних із функцією накопичення «людського капіталу». Зростають витрати на самовдосконалення і виховання дітей, що потребує більших заробітків. А необхідність більше заробляти відволікає людей від домашніх справ. Виникає проблема вибору. Дехто розв’язує її, руйнуючи сім’ю. Сексуальна революція і тенденції послаблення моногамного шлюбу наштовхують песимістично налаштованих демографів і соціологів на висновки про зникнення сім’ї як такої у майбутньому.

Розлучення і насильство в сім’ї виступають показниками родинного неблагополуччя. Але не тільки його. Це лише один із аспектів проблеми насильства в сучасному світі. Сама по собі революція — сексуальна чи яка інша — є насильством, оскільки навіть без збройних ексцесів вона передбачає злам, руйнування, знищення того, що було, хоч би як пручалися його прихильники й захисники.

Різноманітні форми насильства, той-таки тероризм, злочинність і подібне, інтенсивність і масштаби яких постійно зростають, перетворилися майже в атрибут нашого сьогодення. Існує всепроникна дифузія насильства. Деякі дослідники припускають, що таким чином дається взнаки пропущена третя світова війна.

Мілітаристський дух не скоро вщухне. Він виявляє себе не тільки у війнах та модернізації озброєнь. «Мілітарі» вже кілька років приваблює моду. Але незаперечним фаворитом моди останніх років є стиль «сексі». Як свідчить історія, сексуальність входить у моду в ті часи, коли у суспільстві гостро відчувається нестача молодих здорових чоловіків, придатних для шлюбних відносин. Так було після закінчення Першої, а потім Другої світових воєн. Зараз світової «гарячої» війни немає. Однак гідних наречених меншає рік від року. На час взяття шлюбу частина молодих чоловіків уже втрачають здоров’я через травматизм, хвороби, алкоголізм, наркоманію. Чимало не можуть подолати власної економічної неспроможності. Найчастіше через вищезгадані обставини чоловіки просто не хочуть брати на свої плечі сімейний тягар.

Суспільство масового виробництва і споживання впливає на царину інтимних стосунків. Промисловість випускає чимало одноразової продукції. У відносинах між чоловіком та жінкою також починає діяти принцип «використав — викинув». Любов, яка протягом століть вважалася найдорожчим на світі, знецінюється. В результаті сексуальної інфляції з’являються нові комплекси. Люди соромляться своєї невідповідності габаритам і активності секс-символів. Дедалі більше чоловіків та жінок відчувають інтимофобію, уникаючи справжньої душевної близькості, надмірної прив’язаності до партнера через переконаність у швидкому закінченні стосунків.

Р.Теннехілл помітила, що чоловік став втрачати контроль над собою: «…похитнувшись під тиском сексологів-просвітителів і феміністок, які одностайно стверджували, що він повинен дбати про вдоволення своєї сексуальної партнерки, чоловік спробував утекти. Випадковий секс втратив для нього більшу частину своєї привабливості, і дослідники початку 1970-х років виявили, що чоловік у середньому став заводити статеві зв’язки рідше, ніж раніше, віддаючи перевагу мастурбації і порнографії (остання до середини 1970-х рр. набула масових масштабів)».

Звичайно, такі прояви невпевненості в собі властиві не всім чоловікам. Однак слід підкреслити й інший бік тієї ж таки невпевненості — сексоголізм. Часто сексоголік своєю надмірною активністю доводить іншим і насправді собі, що він або вона — просто супер! Насправді не виключено, що така людина просто інфантил із заниженою самооцінкою. У цьому випадку також можна побачити вияв наслідків сексуальної революції. Йдеться про зміни у підвалинах традиційного сімейного життя (можливо, не все було нормально у батьківських стосунках або мати виховувала чадо самотужки, надто його люблячи, опікуючись ним і тим самим придушуючи).

Психологічна нестабільність доповнюється складнощами політичної, економічної, соціальної ситуації на рівні окремої країни і всього світу, на що накладає свій відбиток глобалізація. Необхідність витримувати конкуренцію — невід’ємну складову індустріального й постіндустріального суспільств, величезні потоки інформації, які валяться на людину, прискорення темпів змін також посилюють стресовість існування. Найпершим засобом зняття стресу вважається випивка, але людина п’яна або похмільна — поганий працівник. Іншою можливістю є секс. А його — через край.

За надмірність мстить Природа. Російський еколог І.Малмигін на початку 1990-х рр. висунув гіпотезу, згідно з якою, Земля-Природа намагається регулювати надмірно зростаючу чисельність людства. Серед її засобів на першому місці стоять епідемії й інфекційні захворювання. Чи мстить природа, прагнучи зменшити навантаження на земну поверхню, чи то як, проте характеру епідемії буквально протягом кількох років набув СНІД. З 8 до 28 збільшилась кількість захворювань, які передаються статевим шляхом і завдають страшного удару здоров’ю.

Західні розвинені країни схаменулися. Попри всю популярність праць З.Фрейда, його ідеї піддано переосмисленню. Стало зрозуміло, що світ і психіка керуються не тільки еротикою. Сексуальна революція для «золотого мільярда» вже відшумувала. У нинішню епоху людина відчуває себе дуже невпевнено, з усіх боків її оточили фобії, порятунком від яких може стати лише окреслене навколо себе коло любові. Повернулося розуміння традиційних цінностей кохання, доброго шлюбу. До багатьох прийшло усвідомлення того, що гарним є Ерос вільний, але дисциплінований. Як засвідчили численні дослідження, людські почуття формуються під впливом соціальних норм та правил. Історія підняла західне суспільство на новий виток еволюційної спіралі: від колишніх обмежень — через сексуальну революцію — до осягнення того, що секс, який правильно розуміється і спрямовується, може принести людям величезне вдоволення. Водночас переважна більшість погоджується з тим, що потужна природна сила має бути контрольована, аби гарантувати реалізацію не тільки індивіду, а й суспільству.

Сексуальна революція, розпочавшись і сягнувши свого апогею на Заході, вплинула на інші цивілізації, аж ніяк не враховуючи їхніх етичних та духовних цінностей, таких як колективізм, родинність, соціальна безпека, справедливість, співчуття, традиційність тощо. На цьому грунті виникла всезагальна моральна розгубленість, коли стало складно розуміти, що — «правильно», а що — «неправильно». Проявилася сучасна криза культури, при якій дуже непросто здійснюватися її нормативній функції, що захищає людину і суспільство від саморуйнування. Український філософ С.Кримський у телепередачі «Я так думаю» висловив думку, гідну стати крилатою: «Сором — охоронець особистості і душі». На жаль, навряд чи вона стане загальноприйнятою у нас.

Побутує думка, що в Україні сексуальна революція розпочалася у середині 1980-х років одночасно з «перебудовою» і не вгамувалася досі, буяє в ослабленій різними кризами країні. Спектр наслідків — дуже широкий. З одного боку, за даними ООН, Україна входить до п’ятірки країн, чиї жителі найбільш сексуально задоволені. З іншого — за темпами поширення СНІДу вона посідає перше місце в Європі і шосте у світі, пропустивши вперед п’ять африканських країн (на Чорному континенті існують регіони, де інфіковано до 75% населення). Не кажучи вже про бік десятий і сто десятий.

Україна й сексуальна революція — окрема тема. Наше суспільство ще не знайшло себе в цілому і зокрема. Як ставитися до сексуальної революції? Лаяти та обурюватися? Ні, зрозуміти і визначитися в тому, як узгодити її з найважливішими тенденціями нашого часу. Перша — прагматизм, інакше кажучи: як не пропасти? Друга — прагнення до гедонізму, тобто як отримати задоволення?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 16 лютого-22 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво