Щоб проізростало… - Соціум - dt.ua

Щоб проізростало…

22 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 22 квітня-6 травня

Постаті вчених, чиї досягнення лежать у сфері природничих наук, не так часто опиняються у центрі суспільної уваги...

Постаті вчених, чиї досягнення лежать у сфері природничих наук, не так часто опиняються у центрі суспільної уваги. З багатьох причин. Надто складний, як для пересічної людини, понятійний апарат, надто схована від людських очей ділянка досліджень і робіт, а також надто непрямий, хоч насправді й величезний їхній вплив на наше повсякденне життя. Спробуємо підняти завісу над постаттю видатного вченого, фізіолога рослин, агрохіміка і ґрунтознавця, доктора сільськогосподарських наук, академіка АН УРСР та ВАСГНІЛ, професора, заслуженого діяча науки УРСР Петра Власюка, сторіччя від дня народження якого ми відзначали нинішнього року.

Наукові здобутки П.Власюка зберегли актуальність досі. Він створив загальновизнану школу фізіологів рослин, агрохіміків і ґрунтознавців, залишив вагому теоретичну й методологічну спадщину. Вся багатогранна наукова, науково-організаційна, педагогічна і громадська діяльність Петра Антиповича була скерована на ефективне вирішення актуальних проблем сільського господарства. З його іменем пов’язана ціла епоха становлення і розвитку в Україні досліджень із фізіології рослин, агрохімії та ґрунтознавства.

Це був талановитий, доброзичливий і далекоглядний вчений, з тонкою науковою інтуїцією, який відстоював наукові ідеї у відкритих дискусіях аргументовано й доказово, постійно піклувався про престижність наукової тематики та збереження кадрового потенціалу.

Петро Власюк народився в селянській родині 3 лютого 1905 року в с. Чемериське Звенигородського району Черкаської області. Навчався в Лисянській початковій школі, згодом в Уманському сільськогосподарському технікумі. Закінчив два вузи: Уманський (де згодом працював лаборантом, асистентом і доцентом, паралельно керуючи Уманською дослідною станцією) і Ленінградський сільськогосподарські інститути.

В 1931 р. Петру Антиповичу присвоєно звання професора зі спеціальності ґрунтознавство та агрохімія. Тоді ж він очолив кафедру агрохімії і ґрунтознавства Уманського сільськогосподарського інституту, поєднуючи викладацьку роботу з практичною в агрохімічній лабораторії і секторі хімізації Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості (надалі Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків в м. Києві).

У 1939 р. професор П.Власюк обраний членом-кореспондентом АН УРСР, водночас він керує відділом фізіології живлення рослин в Інституті ботаніки АН УРСР, згодом стає його директором. У роки Великої Вітчизняної війни у зв’язку з евакуацією АН УРСР переїхав до Уфи і сконцентрував дослідження на проблемах сільського господарства Башкирії та Південного Уралу. Успішно захистив дисертацію «Марганець і живлення рослин», за яку йому було присуджено наукову ступінь доктора сільськогосподарських наук.

Після війни Петро Антипович працював заступником директора з наукової роботи і завідувачем відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР, завідував кафедрою ґрунтознавства Київського державного університету. Надалі П.Власюк обіймає багато керівних посад у галузі. Саме П.Власюк є фундатором Інституту фізіології рослин АН УРСР. У 1948 р. вченого обрано академіком АН УРСР (із спеціальності фізіологія живлення рослин, агроґрунтознавство) і академіком ВАСГНІЛ (зі спеціальності фізіологія живлення рослин, агрохімія, ґрунтознавство). 1956 р. йому присвоєно звання «Заслужений діяч науки УРСР».

Петро Антипович уперше розробив органо-мінеральну систему добрив рослин у сівозмінах, яка сприяла значній економії добрив і підвищенню продуктивності рослинництва в УРСР. Провів дослідження зі збагачення органічних добрив мікроелементами й адсорбентами і на їх базі запропонував ефективні способи виготовлення біологічно збагачених компостів. Створив новий метод оцінки життєздатності рослин у зимовий період, який надалі широко застосовувався в практиці обстеження стану посівів озимих зернових культур в УРСР.

Ціла низка наукових досліджень П.Власюка і його співробітників була присвячена вивченню механізмів дії макро- й мікроелементів на ріст, розвиток та продуктивність сільськогосподарських культур. Учений з’ясував фізіологічні особливості участі сполук фосфору в синтезі вуглеводів в органах цукрового буряка і сірки — в утворенні амінокислот та білків. Отримані результати сприяли оптимізації умов живлення культурних рослин. Ці роботи отримали наукове визнання й удостоєні диплома ІІ ступеня Президії АН СРСР.

Подальші дослідження були спрямовані на встановлення біологічної ролі марганцю, молібдену, бору, цинку, кобальту і літію у функціонуванні систем життєдіяльності рослин на клітинному, субклітинному, молекулярному та організменному рівнях. Академік Власюк вивчав локалізацію мікроелементів у клітинних структурах листків і коренів цукрового буряка, кормових бобів, гороху, сої, кукурудзи та інших культур. Виявив роль мікроелементів в обміні нуклеїнових кислот у рослинах. Пріоритетні дослідження щодо фізіологічної ролі марганцю в живленні рослин учений узагальнив у монографії «Марганцеве живлення і удобрення рослин».

Теоретична робота поєднувалася з експериментом. Саме серією експериментів Петро Антипович обґрунтував сутність впливу органічних речовин, мінеральних добрив, мікроелементів і фізіологічно активних речовин на процеси росту та розвитку рослин. Він ґрунтовно розширив асортимент добрив, знайшовши застосування відходам виробництва, таким як марганцевий шлам, мартенівський шлак, хлоросвинцовоцинковий і хлорбарієвий бруди, відходи марганцевої та буровугільної промисловості, титанові, борні відходи тощо.

Саме П.Власюк зі співробітниками вперше в Україні застосував революційний метод «мічених атомів», із допомогою якого встановив нові закономірності процесів живлення рослин. Використання мічених атомів вуглецю, фосфору, кальцію, сірки й інших сполук дало можливість вивчити механізм розподілу, надходження та транспортування поживних речовин у клітинні компартменти, участь їх у перебігу процесів метаболізму.

Вагомим здобутком вченого було вивчення фізіологічних особливостей участі сполук фосфору в синтезі вуглеводів у рослинах цукрового буряка. З ініціативи Петра Антиповича і з його безпосередньою участю на Вінницькому та Сумському хімічних комбінатах налагодили виробництво марганізованого гранульованого суперфосфату, виготовили 1800 тис. тонн добрива, яке було використане під посіви сільськогосподарських культур на площі 12 млн. га. А також дослідні партії боратового, молібденового і цинкового суперфосфатів, нітроамофоски, карбофоси й карбоамофоски з марганцем, молібденом, бором, літієм та цинком, які знайшли широке застосування у сільському господарстві.

Колектив дослідників під керівництвом і з участю Петра Антиповича розробив технологію передпосівного збагачення насіння кукурудзи мікроелементами на калібрувальних заводах, склав картограми вмісту рухомих форм мікроелементів у ґрунтах, опублікував фундаментальну монографію «Ґрунти України», за яку П.Власюку та іншим вченим присуджено премію ім. В.Докучаєва.

Академік Власюк представляв досягнення вітчизняної науки на багатьох міжнародних галузевих конференціях і симпозіумах. Самостійно і в співавторстві він опублікував понад 1500 наукових праць, серед яких 40 монографій, книжок, брошур, навчальних та методичних посібників, п’ять авторських свідоцтв на винаходи тощо. Чудовий організатор науки і блискучий педагог, П.Власюк підготував і виховав цілу плеяду обдарованих науковців, серед яких 27 докторів та 140 кандидатів наук.

П.Власюк постійно зустрічався як зі вченими — агрохіміками, ґрунтознавцями, фізіологами рослин, так і з працівниками сільського господарства і простими хліборобами, з яким щедро ділився знаннями та досвідом, користуючись заслуженим авторитетом. Водночас він був дуже принциповим і вимогливим до себе та своїх колег.

Петро Антипович проводив плідну науково-організаційну діяльність. Його обирали на ключові громадські посади, він був головою наукових і вчених рад, редактором і членом редколегій спеціалізованих видань. За видатні заслуги у розвитку науки і підготовці наукових кадрів академіка П.Власюка нагороджено двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», багатьма медалями та нагрудними знаками. Він обирався депутатом Верховної Ради УРСР п’ятого скликання, Київського міського і обласного виконавчих комітетів Рад депутатів трудящих.

З нагоди 100-річчя від дня народження академіка П.Власюка в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України відбувся мітинг, встановлено меморіальну дошку. Того самого дня відбулися урочисте засідання вченої ради інституту, Ради Українського товариства фізіологів рослин і ІХ Конференція молодих вчених. В Інституті відкрито кімнату-музей академіка АН УРСР П.Власюка, де можна ознайомитися з його науковими працями, нагородами, відзнаками тощо. Вийшов друком збірник наукових праць «Живлення рослин: теорія і практика» за редакцією академіка НАНУ В.Моргуна. А на засіданні Академії аграрних наук України було ухвалено рішення запровадити золоту медаль і премію імені академіка П.Власюка.

За спогадами молодших колег, Петро Антипович користувався великим авторитетом і повагою в усіх, хто спілкувався з ним і на роботі, і в різних життєвих ситуаціях. Він був завжди відкритим для обговорення наукових проблем, умів вислухати своїх опонентів і приділяв увагу кожному, незалежно від їхнього рангу чи позиції. При всій своїй наполегливості і твердості під час наукових дискусій, учений завжди зберігав об’єктивність і ставився з повагою до чужої думки, був по-справжньому інтелігентною людиною.

Петра Антиповича глибоко шанували не тільки за його фундаментальні знання, а й за рідкісну людяність, доброзичливість, тонкий гумор, постійну готовність поділитися своїми знаннями, ідеями та досвідом з кожним, хто звертався до нього по пораду чи допомогу.

Помер П.Власюк 18 березня 1980 року на 76-му році життя. Похований на Байковому цвинтарі міста Києва. Він заслужив велику повагу і шану за життя, добру й довгу пам’ять учнів та послідовників.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво