РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ТУРИЗМ: У НАПРЯМІ ДО ВТРАЧЕНОГО

Рік України в Росії, як і наступний рік Росії в нас, — привід не лише проаналізувати туристичні обміни між нашими країнами, а й намітити конкретні плани з відновлення всього того, що було втрачено за останні 10 років. Сьогодні обидві країни є найбільшими туристичними донорами європейських країн, а власний туристичний потенціал не використовують і наполовину.

Київ, Москва та Ленінград за радянських часів вважалися основними маршрутами внутрішнього туризму. Ще 10 років тому в Москву і Пітер з України вирушали організовані групи туристів зі профспілковими путівками, а також школярі під час канікул. Такі тури мали винятковий попит, і замовити їх було не так вже й просто. Росіяни особливо любили приїжджати до Києва улітку, туристичним хітом вважався круїз по Дніпру. Не треба нагадувати і про всесоюзну здравницю, як називали ще 10 років тому нині автономний український Крим, де за радянських часів відпочивало до 10 мільйонів туристів, із них понад 60 відсотків складали росіяни.

Київ також вважався престижним туристичним маршрутом. Неподалік Києво-Печерської лаври та Софійського собору щодня стояло не менше двох-трьох десятків екскурсійних автобусів. Соковита московська говірка була чутна в центрі Києва і під час шкільних канікул. Дістати заповітну путівку в санаторії Трускавця чи Миргорода і влітку, і взимку вважалося великим везінням. За рік потік організованих туристів із Росії в Україну і навпаки (із відвіданням лише Москви, Пітера та Києва) досягав 10—12 млн.

Усе різко змінилося вже на початку 92-го року, коли ще не було митниць, але відхід від спільної валюти і прогресуюча інфляція зробили свою справу, — туристський потік поволі вичерпався. На додаток до всього скасували профспілкові пільги росіян на путівки в Україну. Три мільйони туристів, які приїхали торік в Україну з Росії, навряд чи можна віднести до успішних показників вітчизняної туріндустрії. Особливо, коли врахувати, що більшість із цих трьох мільйонів за традицією приїжджають на літній відпочинок у Крим, а ще частина в Трускавець. Та й наші співвітчизники в першопрестольну їдуть в останні роки аж ніяк не за турпутівками. Нові росіяни, як і нові українці, віддають перевагу не красотам Кижів, Валаама чи Кам’янця-Подільського, а заморським пірамідам Єгипту чи пляжам турецької Анталії. Прищепити новому поколінню моду на Крим або Пітер не так вже й просто.

За словами виконавчого директора Російської асоціації туристичних агентств (РАТА) Сергія Абрамова, збільшенню потоку туристів в Україну заважають як митниці, так і відсутність належного сервісу. Після Кіпру й Туреччини пересічний росіянин навряд чи поїде до Криму, поки там немає й натяку на елементарний сервіс. Супердорогі пансіонати й готелі з європейським рівнем сервісу, що з’явилися в Криму в останні два роки, погоди тут не роблять.

Та окрім кримських здравниць і Трускавця, як виявилося, російські турагентства практично не пропонують інших турів по Україні. Навіть у Київ росіяни їдуть неохоче. За словами багатьох туроператорів, які працюють із Москвою, головна причина — дорожнеча. Тижневий тур до столиці України обійдеться росіянину набагато дорожче, аніж такий же для наших співвітчизників у Пітер чи Москву. І це за різного рівня цін у двох країнах.

Як наголосив президент Асоціації «Україна-Русь» Степан Романюк, сьогодні в столиці України склалася гостра ситуація з відсутністю комфортних тризіркових готелів, відносно недорогих, але з якісним сервісом. От і виходить, що престижний московський готель «Космос» (4 зірочки) коштує дешевше (35 доларів зі шведським столом), аніж наші так звані тризіркові (близько 200 гривень).

Турфірми, що працюють із Росією, зіштовхуються і з проблемою інформаційно-рекламного забезпечення. Доводиться констатувати: громадяни в минулому єдиної країни сьогодні більше знають про Ейфелеву вежу і красоти Нілу, аніж про певні пам’ятки Красної площі чи Києво-Печерської лаври та Софії. За словами директора туристичної фірми «Новий Робінзон» Ганни Бобильової, виросло ціле покоління, котре про спільну в минулому історію не знає практично нічого. Кілька років пішло на розкрутку в Україні Петербурга, куди наші туристи їдуть значно активніше, аніж до Москви.

Серед найпопулярніших російських маршрутів українські турагентства називають тури в Карелію. Насамперед за рахунок удалого стикування турів, цього року вперше практикується такий варіант: 3—5 днів перебування в Пітері, а потім на теплоході поїздка у Валаам і Кижі. У Петрозаводську подібними турами займаються усього дві турфірми, але за останні два роки вони зуміли успішно розкрутити ці маршрути. Допомогла цьому і поява чималої кількості приватних пансіонатів і готелів, котрі пропонують подібні тури за цілком помірними цінами. Судячи з нинішнього сезону, наступного року в Україні будуть популярні маршрути на Байкал і екстрем-тури по сибірських ріках. Сьогодні росіяни активно розвивають саме ці напрями.

Сергій Абрамов прогнозує, що в найближчі два-три роки російські турагентства будуть активнішими на українському ринку, але для цього потрібна взаємодія насамперед державних структур Росії й України в розв’язанні проблемних питань. Цьому має посприяти і рік Росії в Україні. А Росія вже зробила перший крок, виділивши для реклами України один із центральних павільйонів московської ВДНГ.