Рік Кролика: Знакові події Другого тисячоліття

Рік Білого, або Металевого, Кролика за Східним календарем настане 3 лютого 2011 року. І тільки 22 січня вже 2012 року він передасть естафету Чорному Дракону.

1099 — 15 липня після низки невдалих штурмів армія хрестоносців на чолі з герцогом Готфрідом Бульонським вривається в Єрусалим. Не було пощади ні мусульманам, ні іудеям. Жюль Мішле писав: «Коли вони вирішили, що за Спасителя достатньо помстилися, тобто коли в місті не залишилося майже нікого, вони зі стогоном і слізьми на очах пішли вклонитися Святій могилі». Мети Першого Хрестового походу було досягнуто. Невдовзі Готфрід Бульонський, відмовившись від титулу короля Ієрусалимського, отримає з рук хрестоносців титул «Захисник Гробу Господнього».

1171 — полководець Салах-ад-Дін (Саладін) після смерті останнього халіфа з династії Аюбидів захоплює владу в Єгипті.

Саладін окупує Сирію, поступово змикаючи кільце оточення навколо держав хрестоносців. У битві під Хаттіном 4 липня 1187 року він розгромив армію хрестоносців; уже 2 жовтня впав Єрусалим. Поразка християн, які зберегли на Святій Землі лише князівство Антіохію, графство Тріполі та місто Тір, викликала хвилю обурення в Європі, що стало прологом до Третього Хрестового походу.

1291 — 18 травня після двомісячної облоги впав останній найбільший бастіон хрестоносців на Святій Землі — місто-фортеця Аккра. Єгиптяни на чолі з султаном Альмеліком Ель-Ашрафом улаштували страшну різанину. Волю християн до опору було зламано, невдовзі Воїни ісламу безперешкодно захопили Тортосу, Бейрут, Сідон і, нарешті, 1303 року «замок пілігримів».

1399 — 12 серпня на річці Ворскла (сучасна Полтавщина) відбулася одна з найкровопролитніших битв Середньовіччя. Союзна армія великого князя литовського Вітовта (полки удільних українських, російських і білоруських князів, поляки, волохи, татари Тохтамиша, хрестоносці) була розгромлена військом Золотої Орди на чолі з еміром Єдигеєм і Тимур-Кутлуком. Цей бій перекреслив усі успіхи Вітовта на південно-східному напрямку, позбавивши Литву виходу до Чорного моря. Вітовт був змушений зміцнювати союз із Польським королівством, готуючись до вирішальної битви з Тевтонським орденом.

1555 — 25 вересня на рейхстагу в Аугсбурзі укладено угоду між католицькими і лютеранськими князями-можновладцями, а також Фердинандом I (з 1558 року — імператор), який представляв інтереси імператора Карла V. На території Священної Римської імперії було визнано лютеранську віру. Населення князівств мало або приймати віру володаря, або покинути батьківщину (принцип «чия країна — того й віра»). У містах обидві конфесії отримували рівні права. Аугсбурзький мир спричинив повний розкол Німеччини на конфесійному рівні й неминуче призвів до війни. 1618 року почалася Тридцятилітня війна.

1651 — у битві під Берестечком 18—20 червня козацько-татарську армію (60 тисяч козаків і до 150 тисяч селян, а також 20 тисяч кримських татар і п’ять тисяч турків) розгромила коронна армія, якою командував польський король Ян II Казимир (70 тисяч регулярної кінноти й піхоти, а також 150 тисяч обозної челяді). Польська армія повною мірою використала перевагу «крилатих гусарів» і драгунів у чистому полі. Гетьман України Богдан Хмельницький опинився заручником у кримських татар, які втекли з поля бою. Тільки вбитими українці втратили від 30 до 40 тисяч людей. 18 вересня було підписано Білоцерківський мир. Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч осіб; влада гетьмана обмежувалася Київським воєводством.

1783 — 8 квітня оголошено про приєднання Криму, Тамані й частини Кубані до Російської імперії. Останній кримський хан Шахін-Герай склав свої повноваження.

3 травня російська імператриця Катерина II підписала указ, яким прикріпила всіх селян колишньої Гетьманщини до місць, де вони мешкали на момент останньої ревізії. Юридично було оформлено покріпачення українських селян.

1831 — 4 червня Національний конгрес Бельгії обрав Леопольда Саксен-Кобурзького королем більшістю в 137 голосів проти 48. Так завершилася революція 1830 року, у результаті якої південні провінції Нідерландів оголосили про свою незалежність.

27 серпня капітуляцією Варшави завершилося Польське повстання 1830—1831 років, яке охопило Царство Польське, Литву, частину Правобережної України та Західну Білорусію (у складі Російської імперії). Уряд, сейм і залишки польської армії перейшли прусський і австрійський кордони, де були інтерновані.

1915 — другий рік Першої світової війни. Його найважливіші віхи: 19 лютого англійці та частини з домініонів висадилися під Галліполі, у безпосередній близькості від Стамбула. До кінця року тривали кровопролитні бої, які завершилися поразкою військ Антанти. У травні німецькі війська завдали потужного удару в районі Горлиці й прорвали фронт, російські війська почали відступати, залишивши німецьким і австро-угорським військам величезні території (лише на початок жовтня фронт стабілізувався). 23 травня у війну на боці Антанти вступила Італія.

Вступ 14 жовтня у війну Болгарії на боці Центральних держав дав їм змогу розгромити Сербію, армія якої відкотилася в Албанію і Грецію. Англійці й французи для захисту Греції висадили під Салоніками десант.

1939 — о 1.00 ночі 24 вересня в Москві підписано Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом. Договір іще називають пактом Молотова—Ріббентропа. До пакту додавався Секретний протокол про розмежування сфер інтересів у Східній Європі на випадок «територіально-політичної перебудови». Протоколом (оригінали знайдено 1993 року) передбачалося включення Латвії, Естонії, Фінляндії, східних «областей, що входять до складу Польської держави», і Бессарабії у сферу інтересів СРСР (точніше сказати — право на анексію), Литви і західної Польщі — у сферу інтересів Німеччини. Німеччина напала на Польщу 1 вересня, СРСР вступив у війну на боці нацистів уже 17 вересня, назвавши її «визвольним походом» у Західній Україні та Білорусії. Польщу було розгромлено протягом вересня 1939 року. Її союзники (Великобританія і Франція) обмежилися оголошенням війни Німеччині.

Ситуація з розмежуванням сфер впливу між Москвою і Берліном змінилася. 28 вересня було підписано договір, за яким Варшава і Привіслянський край відійшли нацистам, Литва ввійшла в «радянську орбіту» і 1940 року була окупована одночасно з Латвією та Естонією.

Після завершення «визвольного походу» Совєти запустили маховик репресій, жертвами яких тільки в Західній Україні в 1939—1941 роках стало близько 10% населення (розстріли, арешти, депортації).

30 листопада 1939 року Радянський Союз без оголошення війни напав на Фінляндію. У грудні СРСР було оголошено агресором і виключено з Ліги Націй.