Рецепт створення раю по-малопольськи - Соціум - dt.ua

Рецепт створення раю по-малопольськи

23 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №50, 23 грудня-30 грудня

A snieg znow pada w Wierchomli Bo jak nie tu, to po co? Ех, бачили б нас затяті лижники! Як ми піднімалися схилом угору на по...

У Верхомлю приїжджають покататися та розважитися
У Верхомлю приїжджають покататися та розважитися

A snieg znow pada w Wierchomli
Bo jak nie tu, to po co?

Ех, бачили б нас затяті лижники! Як ми піднімалися схилом угору на потужному ретраці, напружено вслухаючись і намагаючись крізь шум мотора зрозуміти, що польською мовою розповідає прес-секретар лижної станції «Верхомля» Петр Сталенга... Так наприкінці листопада, за два тижні до відкриття сезону, українським журналістам показували лижні траси в центрі Сондецьких Бескидів — у Верхомлі. Побачили ми й застиглі, ніби за командою «струнко», підйомники, і сніжні гармати напоготові, і пухнатий сніг на вершині. На «десерт» був підйом до 1000 метрів і розповідь про перспективи лижної станції на тлі казкових припорошених снігом сосон і далеких вогнів Мушини. З’ясувалося, на протилежному схилі гори є ідеальне, практично без дерев, немов спеціально підготовлене, місце для спуску. Наступного року його упорядкують, обладнають підйомником, і любителі гірських лиж одержать ще одну трасу: можна буде сісти на підйомник біля підніжжя в Мушині, піднятися на гору і з’їхати на лижах до її підніжжя з другого боку — у Верхомлю, потім піднятися у Верхомлі й спуститися назад у Мушину. А через два-три роки через систему підйомників Верхомля «наблизиться» до Криницької Явожини...

Ще десять років тому у Верхомлі (точнішу назву важко придумати!) налічувалося 50 жителів. Роботи не було. І ось неподалік купує собі дачний будиночок один багатий варшав’янин, великий любитель кататися на лижах. Захотілося йому спорудити поруч із домом підйомник. Не вийшло. Тоді він їде далі, у Верхомлю, оцінює схили, дізнається, що сніг тут лежить 100 днів на рік. Домовляється з місцевою владою про землю, знаходить підприємливих молодих менеджерів, вкладає власні гроші... Через кілька років на горах виросли перші альпійські будиночки для туристів, а в крісла першого підйомника сіли лижники...

Щоб був хороший сніговий покрив на схилі, достатньо температури –1°
Щоб був хороший сніговий покрив на схилі, достатньо температури –1°

Сьогодні тут працюють уже вісім підйомників, а в інфраструктурі станції зайнято 150 місцевих жителів. Любителів лиж приваблюють широкі, місцями понад 200 м, добре засніжені, професіонально утрамбовані й освітлені траси на трьох схилах, завдовжки 10 км і різного ступеня складності. А на початку січня відкриється тризірковий готель на 200 місць — Wierchomla & SPA Resort. (Усередині його ми наразі не бачили — лише зовні. Немов новорічний подарунок, він ще «упакований» у спеціальну плівку.) Тепер до Верхомлі можна приїжджати навіть із маленькими дітьми: для малюків передбачено міні-дитсадок. Поки тато катається на лижах, мама дістане задоволення від SPA-процедур, масажів, плавання в басейні. До речі, усі можуть попити водичку — лікувальних вод тут кілька видів. Як запевняє Петр Сталенга, зимовий пакет «Верхомлі» на тиждень для всієї сім’ї, який включає проживання, катання на лижах, усі процедури, харчування й вечірні розваги на кшталт гонок на сніжних скутерах та собачих запряжках, дискотек і виступів місцевих ансамблів, — найдешевший серед подібних пропозицій у Польщі — 3 тис. злотих (950 євро). Докладніше — див. www.wierchomla.com.pl

Яніна і Станіслав Клімеки: готель — другий дім
Яніна і Станіслав Клімеки: готель — другий дім

Готель — для дітей

Gazeta wyborcza повідомила, що нинішнього року серед іммігрантів Норвегії на перше місце за чисельністю вийшли поляки. З’ясувалося, Європейський Союз розширив їм і горизонти пошуку місця для кращого життя. Проте є люди, котрі вважають інакше. «Америку потрібно шукати в Польщі», — так досить категорично сформулював свою позицію бізнесмен Станіслав Клімек.

Пані Яніна та Станіслав Клімеки зустрічали нас на порозі свого нового — лише рік — чотиризіркового готелю Klimek**** SPA в чудовому курортному місці — Мушині Злоцку, у долині річок Попрад, Мушинка та Шчавничка. Вийшовши з мікроавтобуса, ми відразу відчули, як легені наповнилися цілющим чистим повітрям — тут немає промислових підприємств і автострад з інтенсивним рухом. Мушина багата на мінеральні води, що допомагають при захворюваннях травної, сечової й дихальної систем. Зовсім близько від неї туристичні бази, лижні траси в Криниці й Верхомлі, човнові станції...

Що ж змусило пана Клімека, дуже далекого від туристичного бізнесу — він займається будівництвом і газовим устаткуванням — протягом восьми років за власні гроші будувати тут готель, об’єкт, не розрахований на швидкий прибуток? З’ясувалося, діти. Саме вони побачили в туризмі перспективу та своє покликання. Середній син опановує ази туристичного менеджменту в Кракові. Поки він навчається, а молодша дитина підростає, господарює в готелі матуся — пані Яніна, у минулому вчителька польської мови й літератури. Сам пан Станіслав уже давно переключився на новий проект — він любить діставати задоволення від процесу роботи.

Готель обладнано так, аби приймати бажаючих і підлікуватися, і активно відпочити, і провести конференцію в затишному, мальовничому місці. Спочатку нас завели до соляної печери. Не встигли надихатися під розслабляючу музику, як запросили до царства SPA, де продемонстрували сухий водний масаж: вода з силою пульсує під каучуковою оболонкою матраца, створюючи ілюзію доторку сильних рук невидимки. Показали новісінькі солярій, інфрачервону сауну, різноманітні ванни (все устаткування польське та найсучасніше з наявних на ринку). Побачили ми і тренажерний зал, кегельбан, більярдну, посиділи в конференц-залі на 120 місць, оснащеному професіональним мультимедійним обладнанням і кабінами для синхронного перекладу з п’яти мов, чудово кондиціонованому й освітленому. Пройшлися дуже затишними, за дизайном і опорядженням зовсім не схожими на готельні, номерами, потім потрапили до... аквапарку. І тут — на 76-метровій гірці, у басейні з водопадом і гідромасажем, під повітряним гейзером, струминними масажами — ми п’ятьма хвилинами не обійшлися... Ніжачись у джакузі, дивувалися, як усе побачене компактно розмістилося на такій невеликій площі? Готель аж ніяк не справляє враження велетенського й дуже гармонійно вписався в навколишній ландшафт! Зовсім недаремно його визнано гідним сертифіката «Європейська Золота зірка». Докладніше на сайті www.hotel-klimek.com.pl

А будівництво триває — адже заплановано цілий готельний комплекс із кількох корпусів. На запитання про податкові пільги пан Клімек згадав про VAT — аналог нашого ПДВ. Його повертають вибірково, у деяких галузях, за деякі матеріали, і розмір його постійно змінюється. Зважаючи на все, не це головне для подружжя Клімек. Головне — діти, їхнє майбутнє, майбутнє їхньої країни.

Ритро, Ястржебська гора, 28 листопада. Через місяць це місце перетвориться на лижний рай
Ритро, Ястржебська гора, 28 листопада. Через місяць це місце перетвориться на лижний рай

Тут буде… рай?

Хлібом-сіллю, вишневою наливкою й запальною гуральською мелодією зустрічають гостей у «Ритерському раю» (www.ryterskiraj.pl). У свіжообтесані колоди увіткнуто сокири, півзалу нового ресторану ще не опоряджено, але тут затишно та приємно пахне деревом. Гостинністю, як і історією (вперше назва Ритро зустрічається в 1244 році, у заповіті Петра Виджги, сондецького кастеляна та власника замка), і природою (1996 року, завдяки сприянню товариства Greenworks, тут створено перший у Польщі гмінний Екологічний парк) гміна Ритро (чотири села, близько 3700 жителів) багата. Тому туристів запрошують сердечно, запевняючи, що відпочинок буде спокійний і безтурботний, під неповторну пісню ритерського вітру, дзюрчання струмка за вікном, гомін лісу і спів птахів, серед буйної зелені й багатого ландшафту недоторканої природи — так написано в рекламному проспекті…

Хоча наприкінці листопада на схилах гули трактори, вірилося в те, що 27 грудня ц.р. із Ястржебської гори урочисто з’їдуть перші лижники. Бо ще три роки тому, під час першого прес-туру українських журналістів Малопольщею, директор готелю «Перла полудня» (www.hotel.perla-poludnia.pl). Станіслав Висоцький запрошував українських туристів до Ритро — як до райського місця. І ось за такий малий термін у нього з’явилися перспективи стати ще й повноцінним лижним курортом.

«Рай збудуємо власноруч» — чомусь засіло в голові. Будувалися три підйомники, один із яких — перший у Польщі спеціально для дітей, килимовий — привезе до справжнього дитячого містечка. Війт Ритро Владислав Внетжак і власник «Ритерського раю» Ришард Фиц як акціонери проекту і відповідальні: перший — за надану для «Раю» землю гміни, другий — за власні інвестиції, запевнили, що й зайнятість місцевого населення підвищилася, і природний баланс не порушили. І на віддачу сподіваються. Якщо туристам сподобається, у гміні поліпшиться й економічна складова...

Головний козир —
дороги й готелі

Усі три перелічені вище туристичні об’єкти розташовані практично поряд, на одному п’ятачку — коли дивитися карту — Малопольського регіону. І чудово демонструють, як швидко змінюється туристичне обличчя Польщі. Три роки тому в Малопольщі мене вразили дороги й готелі. Є з чого здивуватися й тепер. Споруджуються нові дороги, модернізуються старі: з’явилися платні ділянки, поліпшилася супутня інфраструктура. Зокрема прокладено частину нової автостради Краків—Львів завдовжки 80 км до Тарнова. Модернізують і дорогу з Кракова в Закопане, через рік їздити буде набагато легше й безпечніше.

Відпочинок поляки пропонують якісний, цікавий і різноманітний — культурний, спортивний, лікувальний і обов’язково у затишних готелях та зі щедрим частуванням. Повідомляють про це на наших туристичних виставках, на власних інтернет-сайтах — можна сказати, туристична Польща стукає до нас у двері. Чи не час і нам не лише скористатися якісним відпочинком, а й запозичити досвід, повчитися комерційного ризику й мистецтва промоушену?

Ідея запросити журналістів на екскурсію Малопольським регіоном виникла в директора Малопольської організації туристичної (МОТ) Ельжбети Томчик-Мічка на осінній туристичній виставці у Києві. Передусім тому, що в Малопольському регіоні багато перлин, приміром, у Криниці та її околицях — наразі не таких відомих і розкручених у колі любителів, зокрема зимових видів спорту, як Закопане. Крім того, тут великий вибір літніх «приманок» — пішохідні, велосипедні, байдаркові, кінні маршрути, можливості для скелелазів і любителів дельтапланеризму. Плюс найбільша кількість визначних пам’яток, внесених до списку світової культурної та природної спадщини ЮНЕСКО. Реалізувати ідею допоміг партнер МОТ в Україні — торгово-економічний відділ Посольства Республіки Польща в Україні.

На запитання, з якими українськими туристичними фірмами працює МОТ, Ельжбета Томчик-Мічка мене виправила:

— МОТ — об’єднання, яке займається не турбізнесом, а рекламою Малопольського воєводства (такі спеціальні організації є в кожному регіоні Польщі). Нашими членами, з одного боку, є керівники органів місцевого самоврядування від маршалка воєводства до війтів гмін (участь маршалка регламентується нашим туристичним законом), із другого — бюро подорожей, районні палати туризму та великі приватні турфірми — такі як «Орбіс», «Ямпол», «Унікат», «Аріон», «Явожина», із третього — Краківський аеропорт, соляні шахти Величка й Бохна, об’єднання музеїв, готелі й палати (спілки) готелів, спілка кухарів... Увійти в об’єднання може кожен, чия мета — якомога ширше розповісти про Малопольщу, повніше та всеосяжніше інформувати туристів.

Щорічно ми беремо участь у 13 туристичних виставках по всьому світу — у Празі, Берліні, Москві, Парижі, Будапешті, Лондоні, Києві, Гетеборзі, Мілані, Барселоні й удома, у Польщі — у Познані, Варшаві, Катовіце. До Києва їздимо відтоді, як існуємо, — уже чотири роки поспіль. Це в нас планові поїздки. Уже один раз були в Одесі, і наступного року знову збираємося і до Києва, і до Одеси. Крім виставок, організуємо workshopи для наших і українських туроператорів: недавно повернулися зі Львова, а в січні веземо наших туроператорів до Одеси. Організовуємо прес-тури для журналістів, проводимо соцопитування. До нашого регіону приїжджають із усіх континентів, найбільше з Німеччини, Франції, Великобританії — у нас дешеві авіалінії, щодня багато рейсів. І українців до Малопольщі приїжджає чимало (приміром, щодня в Краків прибуває поїзд із Києва, улітку — з Одеси), можна сказати, що Україна — наш великий партнер.

…По всьому було видно: до приїзду українців готуються серйозно. Якщо три роки тому нас постачали довідковою літературою польською мовою, то тепер практично скрізь чекали добре видані, барвисті буклети, атласи й путівники російською чи українською мовами. Та й у соляній шахті Величка кількість україномовних гідів за три роки збільшилася з одного до чотирьох...

* * *

Щоб запозичити хорошу ідею та повчитися, необов’язково їздити далеко. Досить зазирнути за паркан — до досвідченішого й підприємливішого сусіда.

Редакція дякує торгово-економічному відділу Посольства Республіки Польща в Україні за організацію поїздки

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво