Психологічна служба у США - Соціум - dt.ua

Психологічна служба у США

23 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №50, 23 грудня-30 грудня

Без особливого перебільшення можна сказати, що практична психологія є наразі невід’ємною частиною повсякденного життя американців...

Без особливого перебільшення можна сказати, що практична психологія є наразі невід’ємною частиною повсякденного життя американців. Дитина відчуває труднощі в школі? Її справами займається шкільний психолог. Сімейні негаразди примушують подружжя думати про розлучення? З ними — разом та поодинці і (найголовніше!) з їхніми дітьми — працюватиме психолог-консультант із питань сім’ї та шлюбу. Вік бере своє? Лікар направить літнього пацієнта на консультацію до геронтопсихолога... За статистикою, приблизно третина всього населення Америки хоча б один раз у житті мала справу з психологом (не враховуючи тих, хто користується послугами фахівців із душевного здоров’я в стаціонарі).

Зрозуміло, так було далеко не завжди. Популяризація та поширення психології в Америці в минулому столітті — це окрема захоплююча й повчальна історія. Наведу тільки один факт: за останні півстоліття кількість психологів тут зросла майже в 40 разів! А головне — психологія вплинула на те, як сучасні американці сприймають емоційні і душевні розлади. Відтепер особисті невдачі, вади характеру, душевні розлади, неправильна поведінка, хронічне незадоволення собою й оточенням... — усе, що покоління їхніх батьків пояснювало слабкістю чи зіпсованістю, розглядається як наслідок емоційних і психічних розладів, які можуть бути вилікувані й виправлені з допомогою фахівця з питань душевного здоров’я. З іншого боку, люди із серйозними психічними проблемами, яких раніше лікували негуманними методами, на кшталт багатогодинних ванн, інсулінових ін’єкцій та електрошоку, тепер повертаються до життя з допомогою ліків і психотерапії. Більшість тих, хто раніше був приречений на ізоляцію і страждання, живуть тепер у суспільстві, проходячи амбулаторне лікування в психотерапевтів у громадських центрах душевного здоров’я.

Армія американських професіоналів, які спеціалізуються на сфері душевного здоров’я, чисельна й різноманітна. Окрім лікарів-психіатрів, розповідь про яких не є метою цієї статті, у ній представлені психологи (psychologists; їх називають ще психотерапевтами — psychotherapists), «канселори» (counselors), що можна перекласти як «радник» чи «консультант», а також соціальні працівники (social workers). Паралельно існує ще ніким не врахований загін самопроголошених зцілителів душевних ран, причому далеко не всі з них є шарлатанами.

Що таке американський психолог

Американський психолог — це насамперед дослідник, учений, який володіє одним із двох звань: доктор філософії (Ph.D.) або доктор психології (Psy.D) з однієї з психологічних спеціалізацій (усього їх понад 50). Обидва звання приблизно відповідають рівню нашого кандидата наук. Психологи проводять дослідження, розробляють нові теорії та методи, пишуть статті й книжки, а також готують студентів — як для роботи на академічній ниві, так і для практичної кар’єри. Щоб отримати право працювати психологом у США, треба багато і довго вчитися — з дипломом бакалавра чи магістра робота за фахом може бути хіба що на рівні асистента, а психолог із магістерським дипломом може отримати найнижчу посаду в системі освіти чи в бізнесі. Однак самого вченого звання теж замало: потрібні ще рік-два асистентської практики, після якої можна пробувати скласти іспит на отримання ліцензії. Робота психоаналітиком потребує ще тривалішого навчання — від 8 до 10 років додаткового тренінгу, який включає обов’язковий власний психоаналіз.

Понад чверть усіх американських практикуючих психологів зайняті в приватному секторі. Це один із найвищих показників (який перевищує середній по країні аж учетверо) для всіх професій, що потребують вищої освіти. Психологи, які практикують приватно, відкривають індивідуальні офіси або групові центри в співдружності з іншими психологами, а іноді й зі «звичайними» лікарями. При цьому всього лише десята частина від загальної кількості психологів працює на державній службі на рівні штату чи муніципалітету (у громадських лікарнях, клініках, виправних установах тощо). Більшість їх зайняті в системі освіти (університетські кафедри та лабораторії) та охорони здоров’я (приватні клініки й медичні офіси, будинки для пристарілих, служби сім’ї тощо), у дослідницьких організаціях, консалтингових фірмах, релігійних організаціях. Американські університети й коледжі випускають бакалаврів і магістрів психології з великим запасом. Багато хто з них, не знайшовши роботи за фахом, переходить в інші сфери діяльності, де базові знання в галузі психології виявляються незайвими. Психологи, які практикують приватно, в середньому заробляють більше, ніж ті, котрі працюють за наймом. У середньому зарплата психолога трохи вища, ніж учителя, й істотно нижча, ніж лікаря.

Канселори, соціальні працівники
«та інші звірі»

Якщо розвинути заявлену на початку статті армійську метафору, то американські психологи — це генерали, а польовими офіцерами в битві за душевне здоров’я громадян є так звані канселори — консультанти або радники. Їх в Америці багато — майже удвічі більше, ніж психологів, і трохи менше, ніж лікарів усіх фахів, і цей сегмент ринку праці зростає останнім часом швидше за середні показники. Щоб працювати канселором, потрібно здобути спеціальну психологічну освіту на рівні магістра, потім приблизно рік попрактикуватися в цій сфері на асистентських посадах і, нарешті, скласти іспит на сертифікат. Як і психологи, канселори теж мають різну спеціалізацію. Найбільший загін, який налічує майже половину від загальної кількості, — це шкільні канселори. Вони працюють із дітьми як індивідуально, так і в групах. Проводять тестування й застосовують інші спеціальні методи для оцінювання здібностей, інтересів, талантів та особистісних характеристик кожного учня. До обов’язків канселорів, які працюють зі старшокласниками, входять ще й профорієнтація, допомога в написанні резюме для прийому на роботу та в заповненні заявок на вступ до вузу. Канселори, які допомагають учням молодших класів, менше тестують, а більше спостерігають за поведінкою дітей на уроках і перервах. Вони працюють у тісному контакті з учителями і батьками, щоб допомогти кожній дитині виробити звичку вчитися, долати труднощі та кризові ситуації.

Реабілітаційні канселори працюють із інвалідами. Вони допомагають їм розв’язувати особисті, соціальні та професійні проблеми, а також перемагати стреси, пов’язані з їхньою інвалідністю. Їхня мета — розширити можливості пацієнта, аж до здатності жити і забезпечувати себе самостійно. Канселорів з питань душевного здоров’я (mental health counselors) навчають спеціальних психотерапевтичних прийомів для роботи з пацієнтами, котрі страждають на алкоголізм, наркоманію, а також мають інші залежності, з тими, хто переживає депресію, має схильність до самогубства, відчуває проблеми з самооцінкою чи некерованими емоціями через особисті, сімейні або кар’єрні невдачі. Особливу групу канселорів становлять консультанти з питань сім’ї та шлюбу (Marriage and family therapists). Вони застосовують психотерапевтичні методи для вирішення конфліктних ситуацій у сім’ї, навчають людей мистецтва спілкування й порозуміння, виявляють і коректують помилки в сприйнятті партнера та у власній поведінці; якщо ж розлучення не уникнути, допомагають пережити пов’язаний із ним стрес. До дрібніших, але дедалі більш затребуваних спеціалізацій канселорів належать геронтологи, які допомагають людям похилого віку прийняти неминучі зміни у способі життя, мультикультурологи (в такій багатонаціональній країні, як США, треба вміти уживатися людям різних культур) і генетики, які надають інформаційну та психологічну підтримку сім’ям, котрі перебувають у групі ризику або вже мають членів із генетичними захворюваннями. Середня зарплата канселорів нижча, ніж психологів, і перебуває приблизно на рівні зарплат учителів.

Соціальні працівники не займаються діагностикою та лікуванням. Люди звертаються до них, коли потрапляють у несприятливі соціальні ситуації: різке погіршення житлових умов (наприклад, через ураган або повінь), втрата роботи, серйозна хвороба, інвалідність, а також різного роду залежності (алкоголізм, наркоманія тощо). Соціальні працівники захищають інтереси дітей, якщо батьки погано з ними поводяться або розлучаються. Їх поки що трохи менше, ніж канселорів, але вже більше, ніж психологів, і попит на них постійно зростає. Серед соціальних працівників найвищий відсоток (40%) тих, хто працює в державних установах — у відділах громадського здоров’я та соціального забезпечення. Решта зайняті у приватних медичних і соціальних службах. Диплом бакалавра з психології чи з соціальної роботи (є тут і такий окремий фах) дозволить працювати хіба що на найнижчих позиціях. Щоб зробити кар’єру, потрібен диплом магістра, а то й доктора (або Ph.D, або D.S.W., що розшифровується як доктор із соціальної роботи). Зарплати соціальних працівників у середньому трохи нижчі від учительських.

Однією з нових і популярних в Америці професій є «тренер з питань життя» (life coache). Ці спеціалісти не лікують душевних хвороб, не розв’язують проблем (хоча серед них є чимало колишніх психологів), а допомагають здоровим людям визначити свої пріоритети й мету в роботі, сім’ї та в житті загалом. Наприклад, бізнес-тренери вчать керівників усіх рівнів, як стати більш ефективними менеджерами. Суть роботи лікаря-священика (Doctor of ministry) випливає з його назви. Як відомо з історії, релігійні учителі, іменовані по-різному в різних релігіях, одвіку славилися своїм психологічним впливом на людей. У сучасній Америці вони займаються тим самим з допомогою напрацювань сучасної психологічної науки.

Оплата і доступність

Як і тоді, коли йдеться про лікування фізичних недуг, відповідь на запитання «Скільки коштує психологічна допомога?» упирається в питання про медичну страховку. Зазвичай страховка покриває лише частину (від 50 до 80%) витрат із надання послуг психолога. Кількість оплачуваних сеансів також обмежена — від 20 до 30 відвідань (виняток становить державна страховка для пенсіонерів, яка не обмежує курсу психотерапії). Залежно від штату і району, середня вартість сеансу тривалістю приблизно одна година становить від 75 до 175 доларів. Психоаналітична терапія зазвичай дорожча, вона більш інтенсивна і тривала: сеанси, як правило, відбуваються двічі-тричі на тиждень, а весь курс займає від п’яти до десяти років. Ті, в кого немає медичної страховки, у разі потреби можуть отримати психологічну допомогу в місцевій (районній, муніципальній тощо) соціальній службі.

Більшість страхових компаній оплачують лікування широкого кола психологічних проблем, включно з депресіями, тривожними станами, соціальними фобіями та складнощами у взаєминах. Не оплачуються зазвичай програми зі скидання зайвої ваги, аромотерапія або тести, що визначають коефіцієнт інтелекту. У багатьох великих фірмах існують програми з надання психологічної допомоги працівникам, у рамках яких люди можуть вирішувати свої персональні та сімейні проблеми. Будь-яка інформація, отримана психологом у процесі роботи з пацієнтом, є конфіденційною і не може бути розголошена, за винятком кількох моментів, які застерігаються в законах. Наприклад, психолог має право поділитися інформацією з відповідними органами, коли вважає, що пацієнт може зашкодити собі чи іншим. Часткову інформацію про психологічні проблеми людини (діагноз і дати візитів до спеціаліста) отримують страхові компанії.

...Слід зауважити, що успіх американської психології багато в чому пов’язаний із активною позицією самих психологів, які з самого початку популяризували психологічні ідеї та відкриття серед населення в доступній і захоплюючій формі. І досі чимало їх ведуть рубрики в газетах та журналах, пишуть книжки, беруть участь у радіо- й телепередачах... Психологічні відділи книгарень заповнені літературою, що дає відповіді на найрізноманітніші життєві питання, і книжки такого напряму регулярно займають перші позиції у списках бестселерів. Майже кожна «не суто музична» радіостанція має у своєму розкладі передачу з ведучим-психологом (чи хоча б «душезнавцем»-самоуком), якому можна зателефонувати в студію, поставити запитання й отримати консультацію у прямому ефірі. Воістину американці живуть в епоху психології, яку відкрили для них психологи-ентузіасти...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво