Професіоналізм — поза часом

Оптиміст бачить у кожних труднощах можливість. Песиміст у кожній можливості бачить трудність.

Г.Горс

Років двадцять тому це була віддалена околиця Києва. На місці колишнього пустиря виросла міська клінічна лікарня №8, одна з найпотужніших у системі охорони здоров’я м.Києва, — багатопрофільний лікувальний заклад на 940 ліжок, на базі якого працює шість кафедр, в основному Київської медичної академії післядипломної освіти. Тут щорічно лікуються близько 29 тисяч хворих, роблять майже сім тисяч хірургічних операцій. У штаті лікарні — 1100 працівників. Три чверті медперсоналу — фахівці вищої та першої кваліфікаційної категорій. І хоча питання недостатнього державного фінансування — тема, яка давно вже стала банальною, лікарня доглянута. Просторі лікувальні кабінети обладнані новим устаткуванням, є лапороскоп, працює єдиний у Києві спеціалізований алергологічний центр, функціонує єдине в місті психосоматичне відділення. Багато тут зроблено власними силами.

Колектив постійно вдосконалює методики лікування. Трудовий ритм досить напружений. Але й вірогідність того, що пацієнт Київської міської клінічної лікарні №8 потрапить у турботливі, добрі руки, отримає необхідну консультацію й допомогу, — досить велика. У цій лікарні побувало чимало відомих людей. Однак їхні імена — лікарська таємниця.

Тут немає кадрової текучки. Більшість співробітників працюють від часу заснування лікарні. Висококваліфікований стабільний трудовий колектив — основа для впровадження новітніх медичних технологій світового рівня, нарощування потужностей лікарні.

Як відомо, атмосфера будь-якої установи та її організації великою мірою залежить від керівника. Київською міською клінічною лікарнею №8 упродовж багатьох років незмінно керує заслужений лікар України Анатолій Пилецький, який має чималий досвід — і лікарський, і в організації охорони здоров’я. Після закінчення Вінницького медичного інституту за спеціальністю анестезіолог він приїхав до Києва й став першопрохідником у становленні медичних установ Оболонського району. Пилецький керував районною системою охорони здоров’я 16 років — має вищу кваліфікаційну категорію. Під його безпосереднім керівництвом побудовано й відкрито пологовий будинок №4, МСЧ «Маяк», багатопрофільну клінічну лікарню для дорослих, діагностичний центр, дитячу багатопрофільну клінічну лікарню, створено чітку систему подання меддопомоги населенню району.

25-річчя на посаді головлікаря і
50-літній ювілей — це можливість переглянути пройдений шлях, проаналізувати свої успіхи та невикористані резерви.

Нині Анатолій Пилецький пише наукову працю з алергології. З 2004 року — академік НАНУ. Свого часу Анатолій Михайлович розробив програму підготовки молодих медиків, яка, на жаль, поки що не застосовується. Хоча відомо, що вчорашнім студентам катастрофічно не вистачає можливості спробувати свої сили на практиці. Кажуть, свого часу Анатолію Пилецькому навіть пропонували посаду Міністра охорони здоров’я, але він відмовився. Людина в білому халаті, мовляв, має бути нейтральною. Як відомо, найкраща політика — це створення обстановки, в якій люди відчувають радість від своєї праці.