Продовження життя чоловіків — інвестиції в жінок

Тема обговорення, запропонована Організацією Об’єднаних Націй напередодні цьогорічного Міжнародного жіночого дня («Інвестиції в жінок і дівчат»), далеко не відразу знайшла розуміння у журналістів. Однак організаторам тематичної прес-конференції в Україні — підкомітетові з міжнародно-правових питань і гендерної політики ВР, відділу інформації представництва ООН в Україні і представництво Програми розвитку ООН в Україні — вдалося не лише надати запрошеним масу цікавої та корисної інформації, а й влаштувати активне і неформальне обговорення проблеми рівних можливостей для чоловіків та жінок.

ООН висуває проблему гендерної рівності як один із пріоритетів своєї діяльності, називаючи її запорукою побудови суспільства миру та процвітання. А в Україні порушувати тематику гендерної рівності дедалі менше охочих, навіть напередодні дня імені Клари Цеткін. Проте результати дослідження «Гендерні стереотипи і ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві», проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАНУ в рамках виконання «Програми рівних можливостей» ПРООН в Україні, примусили по-новому подивитися на проблему, яку вдалося забалакати, ще й не почавши вирішувати. Застосувавши цілий комплекс дослідницьких механізмів, автори солідної монографії не лише проаналізували нинішній стан справ, а й досліджували динаміку основних показників за останніх п’ять років. А також порівняли отримані результати із загальносвітовими та європейськими стандартами і запропонували низку рекомендацій.

Зокрема в економічній сфері з’ясувалося, що в Україні жінки контролюють лише 5—10 відсотків економічних ресурсів, становлять 38 відсотків усіх підприємців, очолюють 26 відсотків малих підприємств, 15 — середніх, 12 — великих. Причому серед керівників бізнесу в промисловості налічується лише 2 відсотки жінок.

Зате вони традиційно несуть на собі основний тягар домашніх обов’язків. Так, 35 відсотків жінок назвали сімейні проблеми серед основних перешкод професійному та кар’єрному зростанню, тоді як серед чоловіків цими проблемами стурбовані лише 8 відсотків опитаних. Прикметно, що саме за побутовими показниками Україна посідає одне з найостанніших місць у Європі. Так, 48 відсотків нашого населення доглядають дітей, престарілих, хворих — найвищий показник у Європі, де для цього існують спеціальні заклади або наймані помічники. На ведення домашнього господарства середньостатистична українська сім’я витрачає 6,8 години на тиждень, тоді як у розвинених європейських країнах — дві години. За забезпеченістю посудомийними машинами ми теж пасемо задніх, заслуживши лише 4,2 бала за 10-бальною шкалою. Прикметно, що 0 балів відповідає наявності водогону в будинку, а від’ємних значень цей рейтинг не передбачає...

Ще більші диспропорції виявляються у сфері медицини. Дві третини українських жінок дізнаються про те, що в них рак молочної залози, тільки тоді, коли лікуватися вже пізно. 60 відсотків ВІЛ-інфікованих отримують перший позитивний результат після початку комплексного обстеження у зв’язку з вагітністю. Більше того, той факт, що тривалість життя чоловіків значно поступається тривалості життя жінок, теж погіршує становище останніх. Чоловіки в численних опитуваннях стабільно демонструють вищий рівень задоволення від життя, краще забезпечені матеріально, більше часу виділяють на розваги. А потім залишають безпорадних, незабезпечених, пригнічених проблемами жінок наодинці з невирішеними проблемами. Відсоток самогубств серед жінок віком за 60 років, особливо у сільській місцевості, буквально шокував авторів дослідження.

Втім, унікальність нинішньої прес-конференції полягала не лише у фундаментальності представленого на ній дослідження. За одним столом зібралися як експерти з міжнародних організацій, так і представники нашої рідної законодавчої і виконавчої влади. Які, за словами Олени Бондаренко, що очолює профільний підкомітет ВР, давно вже дозріли до переходу від демагогії та констатації сумних фактів до конкретних дій. Наприклад, до внесення змін у виборче законодавство, які дозволять ліквідувати перекіс у представництві жінок у політиці. Переважна більшість жінок в органах місцевого самоврядування і мізерна кількість представниць прекрасної статі у ВР аж ніяк не відповідає європейським стандартам.

Тетяна Кондратюк, заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту, також визнає важливість гендерної проблематики, хоч і вважає, що грошей на фінансування цих проблем виділяється замало. Між профільними структурами законодавчої і виконавчої влади запанувало довгождане порозуміння та співробітництво. Але скільки воно триматиметься — передбачити не може ніхто. І шанси на те, що всім українським родинам почнуть безкоштовно роздавати посудомийні машини (як це 10 років тому зробив уряд Швеції), а домашня праця перестане вважатися безплатною (за рахунок продуманої політики соціального страхування і оподаткування), залишаються примарними. Але чому б не помріяти у передсвятковий день?