Про шкоду байдужості, або Секрети націй-довгожителів

Долі народів і держав, як і долі окремих людей, сповнені загадок, таємниць і дивних закономірностей. Хто тепер пам’ятає про колись могутнє Арамейське царство? А саме ж арамейською мовою написано частину Біблії. Володів нею і Христос.

Що буде з Україною, українцями та українською мовою через 100, 200 років? Важко сказати... Однак уже тепер слід уважніше придивитися до тих народів, котрих по праву називають старожилами на планеті. Я пропоную зробити це під трохи незвичайним кутом зору: поглянути на них з погляду езотеричної психології. Якщо точніше - з погляду тієї галузі знань, що вивчає егрегори*.

Головний ворог - байдужість

Мабуть, в історії людства немає народу, більш нелюбимого й переслідуваного, ніж єврейський. Багато століть євреї мусили жити в розсіянні, пережили трагедію Голокосту і лише 64 роки тому відновили свою державність. Ізраїль оточений ісламськими країнами, налаштованими до нього відверто вороже. Час від часу спалахують арабо-ізраїльські військові конфлікти. По суті, ізраїльтяни вимушені постійно перебувати в напрузі, у стані підвищеної бойової готовності. Втім, що казати про арабів, якщо антисемітизм поширений у Японії й Швеції - країнах, де практично немає євреїв!

У чому ж секрет феноменальної, фантастичної вітальності (життєвої сили) нелюбимого багатьма народу?

Хоч як парадоксально, найчастіше ця вітальність саме й пояснюється підвищеною небайдужістю оточення. Егрегор (енергоінформаційне поле) будь-якої людської спільноти, зокрема й нації, живиться думками та емоціями своїх прихильників. Але не тільки. Його живлять взагалі будь-які думки та емоції найрізноманітніших людей, навіть відвертих ворогів. Головне, щоб ці думки та емоції були налаштовані на його частоту. Чим більше ненавидять (бояться, зневажають, заздрять, захоплюються, звеличують) ту чи іншу спільноту, тим більше енергії отримує її егрегор, бо будь-яке почуття, будь-яка думка (незалежно від того, з яким вони знаком - плюсом чи мінусом) - для нього паливо, енергія. Найстрашніше для будь-якого егрегора - байдужість. У такому разі він не отримує жодного підживлення й помирає. Він, як той маятник, живе тільки тоді, коли його розгойдують.

Рецепт єврейського щастя

Інша річ люди. Для тих, хто постійно генерує негативні (деструктивні) почуття і думки, все може скінчитися плачевно. Крім того, що «негативісти» посилюють егрегор ворожої їм спільноти і послабляють власний (позбавляють його уваги), вони елементарно руйнують себе на фізичному рівні. Зверніть увагу: навіть реагуючи на очевидні провокації, євреї не опускаються до таких ницих почуттів, як злість або ненависть. Хоч би як було зле, вони не втрачають оптимізму й знаходять у собі сили жартувати. Характерною рисою цього народу в усі часи вважався особливий «єврейський гумор». Не знаю, «чи возлюбили своїх ворогів» ізраїльтяни, але повноправними громадянами Ізраїлю є близько мільйона арабів (а це майже 13% усього населення), тоді як у чотиримільйонній Палестині ви не зустрінете жодного єврея.

Ненависть і бажання помститися - погані союзники. Коли живеш надією на грядущу відплату – проблеми дня нинішнього хвилюють мало. І національною валютою в палестинців продовжує бути... правильно, ізраїльський шекель.

А тим часом усіма ненависний Ізраїль динамічно розвивається. Філософ і публіцист Авраам Шмулевич наводить таку статистику.

«Ізраїль - сота за розміром країна з менш ніж 1/1000 від усього населення у світі. При цьому Ізраїль:

- має найбільше у світі наукових праць - 109 на кожні
10 тисяч осіб, a також найбільше зареєстрованих патентів на душу населення;

- посідає друге місце у світі (після США) за кількістю технологічних компаній (3500);

- утримує третє місце у світі (після США й Канади) за кількістю компаній NASDAQ;

- має найбільше біотехнологічних компаній у світі у розрахунку на душу населення;

- 34% ізраїльської робочої сили має вищу освіту;

- країна має найбільше у світі комп’ютерів на душу населення;

- на 10 тисяч населення 145 учених (у США - 85, у Японії - 70, у Німеччині - 60);

- Windows NT operating system, Pentium MMX Chip technology й AOL Instant Messenger розроблено в Ізраїлі. ICQ, до речі, теж розробка ізраїльтян;

- Microsoft й Cisco мають свої єдині R&D поза США тільки в Ізраїлі;

- першу у світі діючу
сонячну батарею встановлено ізраїльтянами в Каліфорнії (Mojave desert)».

Коментарі, так би мовити, зайві.

Циганська відповідь недоброзичливцям

«Ну, євреї народ особливий, можна сказати – богообраний, - зауважить скептик, - від іудаїзму походять найпоширенішої релігії світу: іслам і християнство. Вони нам не приклад».

Гаразд, візьмімо інший приклад - американців. Їх теж багато хто не любить, палять смугасті прапори й ресторани McDonald’s, обзивають «піндосами»... Ну й що? Де США і де їхні недоброзичливці? Та й потім – ненависть ненавистю, а заощадження свої навіть найлютіші противники «америкосів» воліють зберігати в «зелених».

Візьмімо ще один приклад. Цигани - от уже справді народ-ізгой, вічний вигнанець і блукач. Що б не казали Кустуриця вкупі з професійними любителями ромів (а це ті, хто любить виключно за західні гранти), до цього народу ставилися й ставляться найчастіше погано. І що ж самі цигани? Обурювалися та гнівалися? Аж ніяк. Цигани співали й танцювали! У цьому полягала їхня головна реакція на неприйняття, бридливість і зневагу світу. В такій циганській відповіді – запорука їхньої дивної вітальності. Ромський егрегор існуватиме доти, доки існуватиме цей світ, бо ставлення до цього вічного народу хоч і може бути різним, але ніколи не буде байдужним.

Меря: воскресіння з мертвих

До речі, на відміну від людей, егрегори, навіть ті, котрі давно померли, можуть цілком благополучно воскресати. Угро-фінська народність меря, що колись населяла велику територію в Центральній Росії, здавалося, була повністю асимільована в процесі слов’янської колонізації. Мерянська мова зникла ще в часи Середньовіччя й донедавна вважалася мертвою. Але знайшовся один ентузіаст, український лінгвіст Орест Ткаченко, якому вдалося реконструювати цю мову й фактично повернути її до життя. 1985 року в київському видавництві «Наукова думка» вийшла його книжка «Мерянська мова». Після цього багато хто в Росії почав ідентифікувати себе як меря. Як з’ясувалося, навіть загальний улюбленець і національний герой Юрій Гагарін був онуком мерянського чаклуна. Виник етнокультурний рух, який займається відродженням цього стародавнього народу. Режисер Олексій Федорченко зняв прекрасний фільм «Вівсянки», головні герої якого – меря. Так би мовити, крига скресла. До речі, головному винуватцеві цього дивного процесу відродження доктору філологічних наук професору О.Ткаченку 10 грудня виповнилося 87 років. Побажаємо Оресту Борисовичу міцного здоров’я та успіхів у його святій справі!

Давати відсіч із любов’ю...

А тепер – найголовніше: як можна все сказане вище використати стосовно України?

По-перше, українському егрегору (як і кожному) будуть надзвичайно корисні які-завгодно інтелектуальні й емоційні реакції світу: компліментарні, захоплені чи навіть відверто ворожі. Найстрашніше для нього - байдужість.

По-друге, реакція самих українців на виклики і провокації може бути різною: адекватною й не дуже, ефективною й не зовсім... Головне – вона має залишатися емоційно позитивною. Приблизно такою, як 2004 року. Було тоді величезне обурення й народне вирування, але без агресії та злості. Дивна атмосфера любові, єднання і взаємодопомоги, що панувала в Києві та багатьох інших містах і селах країни, давала привід деяким спостерігачам говорити про те, що сталося, як про зішестя на наш народ Святої Благодаті - аж ніяк не менше.

І навпаки – атмосфера ненависті (підкреслю, це суто особиста думка автора), яка домінувала на акції «Україна без Кучми», не дозволила її організаторам та учасниками досягти бажаних результатів.

Навіть тоді, коли противник примушує вийняти меч із піхов і застосувати силу, треба намагатися бути емоційно не втягнутим. І вже в жодному разі не опускатися до ненависті та озлобленості.

Пригадую, під час служби в Радянській Армії наш ротний у пориві емоцій жбурнув табуретом у знахабнілого солдата. Із роздробленою колінною чашечкою того довелося достроково комісувати на «гражданку». Але розлучалися ротний із цим бійцем зі слізьми на очах, як найближчі друзі. Бо ротний був... людиною. Усі знали, що покалічив він хлопця не зі злості, а через свою гарячковість.

Інша ситуація. У пориві гніву наш комбат ударив сержанта антенним вводом від БТР. Фізичної шкоди при цьому не заподіяв. Але людиною командир був мстивою, злобливою й агресивною, і товариші по службі відплатили йому його ж монетою. Скориставшись нагодою, вони довели справу до парткомісії й домоглися виключення «батяні-комбата» з лав КПРС. У ті роки це означало, що автоматично він втрачав свою посаду.

Звідси висновок: хоч би як було боляче й важко, не опускатися до ненависті та агресії. Намагатися бути таким, як український перекладач і поліглот (знав понад 30 мов!) Григорій Кочур. Навіть 10 років таборів не озлобили його. Завжди іронічний і доброзичливий, він поділяв своїх друзів на три категорії: сиденти, відсиденти й досиденти. Таким же був Іван Світличний. Солженіцину він доводив, що «тепер кагебісти не ті, що раніше, зубів не вибивають і навіть українською навчилися розмовляти». На що Олександр Ісайович йому заперечував: «Ваню, ви їх не знаєте!»

Україна відбудеться остаточно й безповоротно, коли таких людей у нас буде не одиниці, а тисячі, десятки тисяч.

*Із погляду біоенергоінформатики, егрегор - енергоінформаційна структура, утворена з односпрямованих емоцій та думок групи людей, об’єднаних спільною ідеєю. Нині колектив ентузіастів із кількох країн експериментує зі створенням керованого егрегора Lenergy.