Про користь сумнівів - Соціум - dt.ua

Про користь сумнівів

4 листопада, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 4 листопада-11 листопада

На психотерапевтичному прийомі жінка, 35 років: — Ви рекомендували мені зайнятися якимсь спортом. Моя знайома запропонувала піти з нею на йогу...

На психотерапевтичному прийомі жінка, 35 років:

— Ви рекомендували мені зайнятися якимсь спортом. Моя знайома запропонувала піти з нею на йогу. Прийшли на квартиру, нас зустрів Учитель, ми молилися... А потім мені дали цей папірець і сказали: «Це рекомендації. Якщо хочете, ви можете оплатити інформацію, і вам усе розшифрують».

Психолог, розглядаючи «діагностику»: Скажіть, а як знімали параметри для цієї діагностики?

— А я перед приходом туди телефонувала, у мене запитали дату народження.

— А що вас найбільше бентежить?

— Там написано: пристріт, родове прокляття.

— Ви хочете, щоб я сказала, оплачувати чи не оплачувати подальші «рекомендації» цих «йогів» чи чогось іншого?

— Звісно, адже це ви мене туди направили…

Авторитетність у роботі психолога — величезний плюс, а також один із обов’язкових чинників і складових успіху роботи. Але психотерапія — це спільна праця, в якій психолог (психотерапевт) — тільки інструмент. І він мусить усвідомлювати себе тільки інструментом. Якісним, сучасним, багаторівневим і багатофункціональним, але тільки інструментом у руках клієнта.

Будь ласка, не вірте нам абсолютно. Довіряйте, поважайте, але не беріть незаперечно на віру все, що вам кажуть психологи й тренери на семінарах. Довіряйте власній інтуїції. Сумнівайтеся, ставте запитання, аналізуйте, читайте, шукайте інформацію в Інтернеті. Можливо, це дивно звучить у вустах практикуючого психолога, але це потрібно для самих же клієнтів. І не намагайтеся перекласти на психолога відповідальність. Психолог може на певний час розділити відповідальність, але потім обов’язково перекладе її на клієнта. Адже в цьому й полягає цінність роботи — відчути свій внутрішній стрижень, потенціал, навчитися брати відповідальність за своє життя і за свою внутрішню роботу, яку заведено називати «роботою над собою».

На прийомі мама з семирічною дочкою:

— Ви мені кажете про стосунки з моєю мамою. Я це вже чула. Я була на семінарі в одного психолога, він мені сказав, що у мене проблеми по жіночій лінії, що моя мати мене руйнує. І я повинна спалити її фотографію й уявляти, як щодня вона (мама) розвіюється на порох.

— А якщо просто припустити на хвилину, що наші думки матеріальні?

— Так. Мені про це психолог теж казав.

— Тоді уявіть, що відбувається, коли ви так працюєте з «жіночою лінією»? І уявіть, що ваша дочка те ж саме робитиме з вашою фотографією.

— Так, мене теж щось бентежило. І мама почала хворіти.

Будь ласка, думайте! У роботі психолога етика — один із головних принципів. І ми не маємо права оцінювати й коментувати роботу колег. І всі наші рекомендації клієнтам повинні бути також етичні й «екологічно чисті». Звіряйте все, що психолог вам рекомендує, із внутрішнім етичним цензором. Довіряйте, але сумнівайтеся. Запитуйте, обговорюйте. У сучасній психотерапії існує величезна кількість систем, напрямів і методів. Досконалих не буває. І, знову-таки, немає абсолютно поганих чи абсолютно хороших. Є такі, що годяться саме вам, у конкретній ситуації. Або не годяться. (До речі, тому, я переконана, серед психологів не може бути конкуренції. Кожен клієнт знайде («притягне») саме свого психолога, і навпаки).

Будь ласка, пам’ятайте, що жоден професійний психолог не дасть 100% гарантій успіху. Він не обіцятиме «чуда» за один прийом і не скаже: «Прийдіть до мене п’ять разів, і буде вам щастя». Він мусить пояснити, чому виникла проблема, розказати, над чим слід працювати. Запропоновані методи й практики мають бути узгоджені з вашими етичними нормами. Психолог зобов’язаний розповісти про кризи, які можуть виникнути в процесі роботи. Він може в певний момент виявляти жорсткість, але він не повинен бути авторитарним. Він не повинен ламати клієнта. Інакше відбувається перенесення відповідальності і клієнт потрапляє в залежність від спеціаліста. Психолог може підкидати думки для розмірковувань, рекомендувати літературу й давати домашні завдання. Він буде поруч, але він не робитиме всю цю роботу за вас. І хоч би як сам психолог ставився до слів «пристріт» і «прокляття», вони все ж таки не з психотерапевтичної термінології.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво