Поліський тракторист узяв за кума президента Фінляндії - Соціум - dt.ua

Поліський тракторист узяв за кума президента Фінляндії

14 жовтня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №40, 14 жовтня-21 жовтня

Якось, перебуваючи у відрядженні в Маневицькому районі Волині, почув, що у селі Галузія живе хрещениця президента Фінляндії...

Якось, перебуваючи у відрядженні в Маневицькому районі Волині, почув, що у селі Галузія живе хрещениця президента Фінляндії. Мовляв, сільський механізатор Степан Шмигельський запросив за кума видатного політичного діяча Урхо-Калева Кекконена. Я ніяк не міг зрозуміти: яким чином перетнулися життєві шляхи по­ліського тракториста і президента далекої північної країни?!
Завдяки Індірі Ганді отримав нову квартиру
— В Івано-Франківську жив рідний дядько моєї дружини Трохим Омелянович Купріянов, — розпочав свою розповідь президентський кум Степан Шмигельський. — То був грамотний чоловік, знав іноземні мови, а родом із Галузії. Дядько Трохим був на якійсь виставці в Києві і зустрівся там із прем’єр-міністром Індії Індірою Ганді. Знаєте таку? Цей Купріянов забалакав до Індіри, він же мови іноземні добре знав, і запросив її за куму. А вона й погодилася. А в нього в Івано-Франківську квартирка маленька, дітей багато. А з меблів — старі залізні ліжка і все. Тоді йому й квартиру нову дали, обстановку поміняли і зробили все, що треба. Видно, думали — може, Індіра Ганді захоче до кума в гості приїхати.
Моєму швагрові покійному, Колі Ружицькому, в нього було двоє дітей, дядько Трохим також доброго кума знайшов — прем’єр-міністра Болгарії Димитра Ганева. Написав листа, і з Болгарії подарунки прислали.
…Вирішив Купріянов допомогти і своїй рідні з Полісся. Кажуть, що він їздив до фінського посольства і передав листа, адресованого особисто президенту Кекконену.
— Він нам тричі кум, — продовжила розповідь дружина Степана Шмигельського Степанида Іванівна. — У 1960 році народилася Галя, через рік Валя, а потім — Андрій. То ми кожен раз президента запрошували за кума. Прийшов лист із Фінляндії, в якому було написано: «Я з вдячністю приймаю Ваше запрошення». І на знак згоди, за їхньою традицією, присилали кожному похреснику іменну срібну ложечку.
Згодом посилки приходили: ляльки, солодощі, яскраві ілюстровані журнали, календарі, книги.
— А в селі як ставилися до того, що в Шмигельського такий видатний кум — президент? — поцікавився я.
— Нас місцеве начальство побоювалося, — відповів Степан Олександрович. — Якось визвали мене в райком партії та й кажуть: «Ти, Шмигельський, маєш за кума президента, то може тебе бригадиром призначимо?». А я 18 років був трактористом і комбайнером. Не захотів, але в партію мене прийняли.
Потім до Галузії приїжджали кореспонденти журналу «Радянська жінка» та з телебачення. За тиждень до свого приїзду зателефонували в село. В колгоспі дуже серйозно до цього готувалися: дороги розчищали, вибоїни позасипали, аби машина могла проїхати, на фермі прибрали. Кабана закололи, щоб добре вгостити. Журналісти були в Шмигельських у хаті, всіх фотографували, знімали кінокамерою. Казали, що той фільм про хрещеників президента повезуть до Фінляндії.
Кум за кума
не відповідає?..
А якось механізатора Степана Шмигельського викликали в райком партії і сказали: «Ти повинен відмовитися від фінляндського кума». А Степан усе казав: «То не я придумав, а жінка зі своїм дядьком». Це було у 1968 році. Тоді, очевидно, загострилися відносини між СРСР та Фінляндією. У серпні 1968 року Радянський Союз ввів свої війська на територію Чехословаччини, а Фінляндія, як і більшість країн світу, засудила цю агресію. Степана Шмигельського змусили відмовитися від свого знаменитого кума, волинянин підписав лист-відмову. Він же був «пар­тєйний», то його добре налякали в райкомі.
Але Урхо Кекконен не забув про своїх хрещеників. І до Галузії періодично надходили посилки з подарунками з північної країни.
— У 1980 році, коли Галя виходила заміж, — додала Степанида Іванівна, — ми президента Фінляндії на весілля запрошували. Але він не зміг приїхати.
У селі нам вдалося зустрітися лише з однією президент­ською хрещеницею — Валентиною.
— І як же склалося життя у похресниці знаменитого по­літика?
— Я закінчила Березнівський лісовий технікум і відтоді працюю бухгалтером у лісовому господарстві. У 1984 році вийшла заміж. Народила двох синів. Старший — студент другого курсу Львівського лісотехнічного університету, менший — восьмикласник.
У Степана і Степаниди Шмигельських семеро дітей. Сини стали вчителями, а доньки — бухгалтерами. Найменша їхня донька Наташа вже чотири роки зі своєю сім’єю живе у Сполучених Штатах Америки. Сини проживають у Дніпропетровській області. А у рідній Галузії залишилися дві доньки — Валя й Галя. Коли діти Шмигельських хрестили своїх дітей, то за кумів брали не президентів, а простих людей: односельців та родичів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво