Пасічний час, або Про московську гостинність і слобожанський характер

Поділитися
Арнольд Тойнбі розпочинає своє відоме «Осягнення історії» такими словами: «У кожну епоху і в будь-...

Арнольд Тойнбі розпочинає своє відоме «Осягнення історії» такими словами: «У кожну епоху і в будь-якому суспільстві вивчення і пізнання історії, як і будь-яка інша соціальна діяльність, підпорядковуються домінуючим тенденціям цього часу і місця».

У нашому випадку час (а він сьогодні «мульти-» й «полі-») і, головне, місце (Україна) такі, що домінуючі тенденції множаться нескінченно. Причому різноспрямованість цих тенденцій в іншій (відомо якій!) соціальній діяльності цілком незбагненним чином позначається навіть на проблемі вивчення української історії українськими школярами.

Так, голова групи з моніторингу підручників історії України для середніх шкіл, доктор історичних наук професор Наталія Яковенко заявляє, що у своєму моніторингу виходитиме «з принципового… розподілу сфер історії на дослідницьку та дидактичну» (до останньої належать легендарна історія і міфологія), тоді як секретар зазначеної групи, також доктор історичних наук і професор Олександр Удод каже: «в Україні, на жаль, досі превалює думка про підручник як «дидактичну історію», «набір міфів», «милих серцю істин» (див. збірник «Шкільна історія очима істориків-науковців», К., 2008).

Полеміка між секретаріатом і головою групи сприймається нині в нашій батьківщині як щось буденне, і обов’язок кожного громадянина стати на той чи інший бік принципової суперечки, яка породжує істину.

З розумінь суто наукового характеру я стаю на бік дами-голови і, підпорядковуючись її розпорядженню викладати «історію повсякдення», в якій особливо опукло виявляються «життєві колізії «маленької людини» у соціальних катаклізмах», попрактикуюся на ниві «олюднення історії», себто скорочення прірви між нами й минулим завдяки описуванню приватного простору та особистої або громадянської активності індивіда».

***

В енциклопедії українського народного життя, як часто і справедливо іменують «Енеїду» батька-Котляревського, її автор, розсипаючи праворуч і ліворуч усілякі назви малоросійські, всього лише кілька разів географічно їх атрибутує. «Роменський тютюнець», «лубенський коровай», «опішнянські сливи», «київські горіхи смажені», «полтавські пундики пряжені», «лип’янська КРХ», «будянська горілка», «решетилівські вівці», «ніжинські ковбаси», «охтирський мед».

Не знаю, чи знамениті нині роменський тютюн або лубенський коровай, чи славляться, як і раніше, високими надоями лип’янські корови, а решетилівські вівці — високою якістю вовни, але достеменно знаю: охтирський мед і сьогодні — гарантована насолода нащадкам рутульського царя Турна (саме він, за Котляревським, «...дожидавсь тогді вертепа,/ Хлистав з нудьги охтирський мед»). Свідчу на підставі п’ятнадцятирічного досвіду літнього сільського життя у спортивно-оздоровчому таборі Української інженерно-педагогічної академії в селі Буймерівка.

Істинно речу: повсюди, де стоять пасіки славетних слобожан-охтирців — чи на річці Мошні, чи в лісі за Дідовим озером, чи в районі Хухри, чи нижче по Ворсклі, до Скельок, — повсюди мед надзвичайний і смаку пречудового.

Традиції цій три з половиною століття...

***

29 вересня 1651 року воєвода яблоновський, князь і боярин Рєпнін-Оболенський Борис Олександрович (той самий, що навесні 1653 року очолить велике посольство Олексія Михайловича в Польщу) подає доповідну царю і великому князю «всеа Русии». Про виконання торішнього царського указу про заходи зі зміцнення міграційної політики московської держави на литовському кордоні, який для українців був московським і нібито дружнім.

5 серпня 1650 року посланий був до литовського кордону Фаустов Сава Степанович із двадцятьма служивими людьми. «И с тех, государь, пасек и дехтярен, ему Саве, мы, холопы твои, — диктує князь Репнін дяку Карпову Дмитру Герасимовичу, — литовских людей велели сослать в литовскую сторону со пчелами и со всяким их пасечным заводом вцеле, а бою и задору с литовскими людьми мы, холопи твои, чинить не велели».

«Оперуповноважений» Фаустов С.С., приїхавши на місце, зафіксував:

— «за рекою за Ворсклом у Дедова озера пасека, а на той пасеке живут литовския люди Ивашка Антюшенок с таварыщи…

— пасека на речке на Мошне, живут на ней литовские люди города Зинькова Ивашка Копиенко с таварыщи…

— пасека на речке на Хухре. Живет на ней черкашенин Васька Карпов из Миргородка (тут-таки, на Хухрі, московський опер запримітив ще дві пасіки — Фільки Козленка з товариством та черкашенина Курильця Мщенка. — Є.З.)…

— пасека против Скельских гор возле межи, котороя межя ныне учинена с литовскою землею. Живут на ней литовския люди города Куземина Александрик Бут с таварыщи…»

Навіщо Фаустов С.С. брав із собою солдатів — незрозуміло. Адже «бою и задору» з українцями йому зчиняти не веліли. Якщо ж він розраховував, що козаки злякаються й розбіжаться, то дуже помилявся. Іван Антошенюк, Іван Копієнко, Василь Карпенко, Филимон Козленко, Кирило Мщенко, Олекса Бут виявилися не боягузами і порадили служивим людям московського царя забиратися додому. «И литовские де, государь, люди, — старанно виводить дяк Карпов Д.Г., — твоего государева указу не послушали, с твоей государевы земли в литовскую землю не пошли, а сказали: как де минетца пасечное время, и они де с твоей государевы земли в литовскую землю сойдут».

Не зійшли. Той «пасічний час» триває і досі. Не розірвався зв’язок часів!

***

У нинішній Росії розумні люди підрахували й оцінили: «Україна вийшла зі складу СРСР із землями, що вчетверо перевершують за площею ті, з якими вона колись з Росією возз’єдналася. Ми розцінюємо це як безкорисливий дар братній Україні» (Віталій Третьяков. «Известия», 26.02.09).

Дякуємо. Отож, якщо на освоєну тобою землю приходять чужі слуги і, за указом царя з далекого царюючого граду, намагаються тебе з цієї землі виселити, то сьогодні в Москві це називається «безкорисливий дар братньому народу».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі