ПАС У МАЙБУТНЄ - Соціум - dt.ua

ПАС У МАЙБУТНЄ

1 грудня, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №47, 1 грудня-8 грудня

Для американців-покупців Інтернет став ще одним додатковим засобом зв’язку у цілком уже звичній справі — замовлення товарів на відстані за каталогом...

Для американців-покупців Інтернет став ще одним додатковим засобом зв’язку у цілком уже звичній справі — замовлення товарів на відстані за каталогом. А для американських продавців — ще одним видом збирання замовлень для вже давно налагодженої інфраструктури доставки. Отже, зрозуміло, що в деяких регіонах нашої планети Web-комерція об’єктивно наштовхується (і наштовхуватиметься) на значно менші труднощі у своєму розвитку, ніж в інших, не вельми віддалених.

На першому етапі

Почнемо з автомобілів. Маркетологи сходяться в оцінках того, що, як мінімум, половина покупців нових автомобілів у розвинених країнах використовують у процесі купівлі інформацію з Мережі. Їх кількість, за прогнозами, зросте до 2003 року на 80%.

Зацікавлення найбільших автомобільних виробників Інтернетом — характерний приклад. Адже коли йдеться про такі дорогі покупки, користувачі приділяють більше уваги різноманітним гарантіям і безпеці самої процедури угоди, тому поки що не більше 4% тих, хто отримав інформацію про автомобіль у Мережі, роблять покупку саме з допомогою електроніки. Проте, за прогнозами окремих експертів, до 2005 року їх кількість може збільшитися на 50%.

Інший характерний приклад — ринок туристичних послуг, які також належать до категорії досить дорогих товарів (кожен «онлайновий» турист витрачає на придбання путівок у середньому 2,5 тис. доларів на рік). 1998 року покупцями туристичних путівок і послуг стали близько 13,5 млн. чоловік, а 1999-го кількість їх зросла вдвічі, до 27 млн. чоловік.

Стосовно онлайнової торгівлі книгами, яка вже нині становить приблизно 7—8% від загального продажу (у світі), слід зазначити, що 1999 року у книжковій торгівлі традиційними каналами (великі мережі магазинів, незалежні магазини, книжкові клуби) зареєстровано скорочення продажу на 2—5%. У найближчому майбутньому «реальний» продаж стрімко падатиме, оскільки, крім можливості замовити книгу, не виходячи з приміщення, електронні магазини пропонують зовсім нові послуги. Зокрема, уже не поодинокі крамниці, де будь-яку книгу можна частково переглянути прямо в онлайні та купити у вигляді файла, який потім можна читати або з екрана комп’ютера (що не вельми зручно), або на спеціальних електронних пристроях, які зовні мало відрізняються від «нормальних» книг, — ось тільки тексти туди можна «завантажувати» щоразу різні. Замовлену «книгу»-файл доставляють протягом кількох хвилин. Тому онлайновий продаж уже нині дуже серйозно конкурує з традиційними книгопродавцями.

Ще один вид бізнесу, який невдовзі повністю переміститься в Мережу, — це продаж різних квитків (чи то на поїзд, чи до театру), оскільки тут потрібно швидко опитати кілька баз даних, обчислити вартість квитка та знижок, сформувати замовлення і сповістити про нього компанію- перевізника та посередників. Електронні системи вже давно використовуються в цьому бізнесі як незамінний засіб, і Інтернет став для користувача відсутньою ланкою, що дозволяє з максимальною зручністю сформулювати й передати виконавцеві замовлення, оплатити покупку. Перевізники ж і посередники вкрай зацікавлені у впровадженні онлайнових методів замовлення квитків, оскільки це дозволяє скоротити витрати на опрацювання замовлень. Додаткового поштовху цьому ринку надасть швидкий розвиток WAP-сервісів (Інтернет з використанням стільникових мобільних телефонів). Клієнти зможуть швидко перепланувати свою поїздку (зокрема перенести виліт) або, перебуваючи в дорозі, замовити номер у готелі.

Ринок нерухомості в частині замовлення й оплати перетікатиме в Мережу набагато повільніше. На стадії ж прийняття рішення зручності Інтернету очевидні. 1999 року американські покупці, котрі придбали нерухомість через Мережу, становили 37% від загальної кількості клієнтів. Це й зрозуміло — адже сучасні технології дозволяють проводити навіть віртуальні екскурсії будинками та квартирами.

Нарешті, біржовий ринок у розвинених країнах останнім часом практично повністю перемістився до Мережі. Інтернет у цьому випадку — провідник «капіталізму з людським обличчям», оскільки мережна купівля-продаж акцій дозволяє різко знизити вартість брокерських комісійних і впускає на ринок безліч дрібних інвесторів. Загалом 1999 року в світі через Мережу керувалися близько 5,4 млн. інвестиційних рахунків, а в 2000 році їх кількість сягне 7 мільйонів.

Мова цифр

На сьогодні майже 100 млн. чоловік у світі (40% усіх користувачів Мережі) здійснили бодай одну покупку в онлайнових магазинах. Збільшується також частка користувачів, котрі відвідують ці сайти (у першій половині 1999 року — 31%, у другій — 41%). 2000 року клієнтами електронних магазинів, за прогнозами, стануть близько 75% усіх постійних користувачів. Покупки в Мережі зроблять близько 28,4 млн. родин, з них 11 мільйонів — уперше. Загальні прибутки електронної комерції, з урахуванням корпоративного продажу, сягнуть 130 млрд. доларів, що становитиме майже 0,4% усього світового продажу (31 трлн. доларів). Такому зростанню, крім збільшення кількості користувачів Мережі, сприятиме й поява великої кількості нових інтернет-магазинів.

Прогнози різноманітних компаній на 2004—2005 роки, попри помітні розбіжності, вказують на потужні темпи зростання електронної комерції (від 60% до 150% на рік). Річний обсяг продажу в Мережі на тоді обіцяє досягти 1,5—7 трлн. доларів. Таким чином, частка електронного сектора в економіці може становити від 5 до 10% або навіть більше. Мабуть, близько половини цих угод укладатимуться в США, а другим за розміром стане азійський ринок. З невеликим відривом за ним ітиме європейська електронна комерція, головним чином скандинавські країни, Німеччина, Англія та Франція.

З наведених цифр ті, хто працює в мережній комерції, роблять не зовсім правильний висновок: через кілька років, мовляв, багато людей взагалі перестануть купувати в звичайних магазинах. Спробуємо змалювати нехитрий процес придбання будь-чого взагалі наукоподібною мовою. Цей процес можна умовно розділити на дві частини. Перша (decision making) — вибір місця купівлі та/або постачальника з допомогою послідовного ряду порівнянь співвідношення ціни та якості, друга (ordering) — власне оплата й одержання товару. Отож Інтернет у глобальному плані майже ідеальний у частині ухвалення рішення, але далеко не завжди годиться для власне купівлі. А буває, що й навпаки. Насамперед це стосується дорогих товарів неповсякденного попиту. Скажімо, дорогий сир (камамбер або рокфор) бажано не лише побачити, а й понюхати перш ніж купити. На ліжку хочеться полежати, перевіряючи матрац. У меблів — перевірити на дотик фактуру; і так далі. Мимоволі доведеться йти до звичайної крамниці і там пробувати, мацати та лежати. І що, після цього повертатися додому і замовляти покупки через сайт? Нерозумно.

Проте вже існує чудовий спосіб поєднати радість прогулянки крамницями пішки й електронну комерцію. Засобами, що поєднають і перше, і друге, стануть мобільні бездротові прилади, підключені до Інтернету, — поки що їх називають телефонами. Ще одна цифра навздогін — за даними дослідницької групи The Yankee Group і компанії ARC Group, через три роки майже мільярд чоловік будуть власниками мобільних або стільникових телефонів. Більшість із них матимуть WAP (wireless application protocol) доступ до Інтернету. Звідки завгодно, зверніть увагу, не лише з дому.

Куди веде шлях у майбутнє?

Шлях цей веде до зміни букви. І-комерція незабаром перетвориться на м-комерцію (мобільну комерцію). Поки що Інтернет дав нам змогу купувати товари (чи, принаймні, робити вибір) без відвідин магазину, безпосередньо з дому чи офісу. Це — проміжне рішення. У майбутньому продавці зможуть дотягтися до покупця взагалі в будь-який час, хоч де б він перебував (якщо він, звісно, захоче їм це дозволити). «Транспортом» для досягнення угоди служитимуть мобільна телефонія й усі пристрої, побудовані на її основі (не лише власне телефони). Технологічна основа для таких див уже існує — це протоколи WAP і GPRS, які дозволяють на міні-дисплеї мобільного телефону переглядати деякі Web- сторінки і працювати в Інтернеті.

Мобільний сектор розвивається разюче швидкими темпами. Якщо нині у США, приміром, користуються стільниковими телефонами 35% населення, з яких тільки кожен десятий (3% населення) здійснює мобільний вихід у Мережу, то вже через рік телефони матимуть до 80% відсотків дорослого населення. Надалі планується використовувати в м-комерції специфіку саме мобільності користувача. Приміром, не важко буде визначити місцеперебування абонента для пропозиції йому підхожих послуг.

На думку глави Amazon.com Джеффа Безоса, м-комерція «стане найфантастичнішою річчю з усього, що коли-небудь бачив виснажений дефіцитом часу світ». Безос вважає, що бездротовий Інтернет докорінно змінить ставлення людей до шопінгу й оплати послуг. Для того аби переконатися в його слушності, нехай і відносній, досить відвідати Скандинавський півострів. Фінляндію, до прикладу, де мобільна комерція — вже не перспектива, а реальність. Це означає не лише придбання CD-дисків, книг або авіаквитків через Мережу — до цього ми якраз уже почали звикати.

Куди більше враження справляє оплата на відстані послуг звичайних, які поки що неодмінно асоціюються з залізанням у невіртуальний гаманець. А у фінів, приміром, оплата заправки чи миття машини з гаманцем уже не пов’язана. Він, фін себто, набирає для цього спеціальний телефонний номер, указаний на стіні мийки (крамниці, контори, каси кінотеатру), і підтверджує натисканням кнопки виставлений рахунок — от і все. Потім цю послугу включать до загального телефонного рахунку. Слід зазначити, що кількість власників мобільних телефонів у Фінляндії — переважна частина населення, тому ніяких дискусій про ємність потенційного ринку м-комерції не ведеться.

Ще один приклад (що найбільше вразив автора) — можливість не лише оплачувати автобусні квитки телефоном, а й тим самим способом дізнатися, коли цей самий автобус прибуде на зупинку, де ви мерзнете чекаючи... Зрозуміло, всі ці дива реальні не тільки за умови значного поширення мобільного зв’язку, а й за розвиненої інфраструктури доставки, а також комп’ютерної оснащеності геть усього — у цьому випадку, приміром, автобуси, напевно, мають бути обладнані прийомопередавачами GPS (супутниковою системою глобального позиціонування).

Головна перевага м-комерції в тому, що вона завжди в стані готовності (на відміну від і-комерції в її нинішньому розумінні — адже для неї потрібен комп’ютер). Навіть скандинавський приклад, до речі, в цьому плані поки що є демонстрацією можливостей не самої м-комерції, а перехідного до неї етапу. Клієнтові дуже зручно, коли мережа бензозаправок або книгарень укладає договір зі стільниковим оператором, — проте це означає, що там, де такого договору ще немає, клієнта не обслужать. Отже в ланцюжку клієнт—продавець мусить з’явитися ще одна, середня ланка — банк. Переказ із банку прийме будь-який продавець товарів або послуг. Практично в кожного європейця є рахунок у банку; а через рік- два у кожного буде й мобільний телефон.

Про європейців ми заговорили тому, зокрема, що саме Європу можна вважати колискою м-комерції (дехто, втім, відводить цю роль Японії). Принаймні у США, які дуже випереджають решту цивілізованого світу масштабами проникнення Інтернету, до мобільної комерції ще дуже далеко. Причина — велика розмаїтість стільникових стандартів і все ще використання застарілих аналогових телефонів (більше половини від загальної кількості) та пейджерів. Випередження в стільниковому зв’язку та пейджингу на ранньому етапі зіграло злий жарт і гальмує нині розвиток технологій завтрашнього дня. Водночас у Європі діє єдиний стільниковий цифровий стандарт GSM, який використовується у 95 відсотках телефонів. Тому після тривалого періоду відставання в галузі високих технологій європейські виробники апаратного та програмного забезпечення сприймають прийдешній розквіт м-комерції як довгоочікувану можливість для потужного ривка вперед. З іншого боку, на п’яти наступає Японія. Так, нещодавно заради доступу до 12 млн. користувачів японського стільникового оператора DoCoMo американський інтернет-велетень America Online погодився віддати йому 42,3% акцій свого японського підрозділу усього за 100 млн. доларів. І не даремно — ряд спостерігачів вважають, що вартість ринку м-комерції до 2003 року перевищить 20 млрд. доларів. А за прогнозами консалтингової компанії GartnerGroup, до 2004 року не менше 40 відсотків усієї електронної комерції в секторі роздрібної торгівлі здійснюватиметься з допомогою мобільних телефонів третього покоління (це вже, швидше, кишенькові комп’ютери з можливістю мобільного зв’язку).

Доти всі кордони між просто комерцією, і-комерцією, м-комерцією остаточно зникнуть. Зайшовши до меблевого салону та пострибавши на дивані, що сподобався, можна буде відразу телефонним дзвінком оплатити і його, і доставку, не пов’язуючи себе ні з продавцями, ні з оформленням паперів. Або (залишаючись на тому самому дивані) — зайти на сайт іншого магазину й оплатити на ньому ту саму марку дивана (якщо, звісно, їхня ціна влаштовуватиме більше). Яким словом накажете це називати? Інтернетно-мобільно-кредитну комерцію не пропонувати. Просто шопінг — чим зле?

(Повністю статтю можна прочитати на //www.itogi.ru)
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво