Опіки на обличчях мирних міст

Поділитися
У воєнних кінохроніках серед жахливих руїн і згарищ привертають увагу вцілілі будинки, які вижили серед вибухів і полум’я...

У воєнних кінохроніках серед жахливих руїн і згарищ привертають увагу вцілілі будинки, які вижили серед вибухів і полум’я. Ну а в навколишньому мирному житті — руїни: обвуглені крокви, зруйновані перекриття, вибиті вікна... Що сталося?!! Що це?!

У центральній частині Черкас таких місць кілька. Найбільше згарище — п’ять тисяч квадратних метрів — будинок колишнього головного корпусу педагогічного інституту, нині Національного університету. Розташований корпус у самому центрі — метрів триста до будинку ОДА. Цьому черкаському ганебному згарищу нинішнього року буде 15 років! При гасінні тоді загинув пожежник. За минулі роки змінився зовнішній вигляд і внутрішній світ України, замінилося кілька президентів, урядів, голів обладміністрацій, мерів і ректорів. Деякі абітурієнти того часу захистили кандидатські, а випускники — стали деканами... Та згарище з 1990 р., як зачароване, залишалося недоторканим. Ні в кого, крім бомжів, не доходили до будинку руки. І зносити дорого, і ремонтувати — не дешевше, а продавати — не хочеться, до того ж фундамент і несучі стіни, як стверджують експерти, придатні до експлуатації. Втім, уже кілька років гроші на відновлення корпусу уряд планує виділити, навіть суми називають — за попередні роки 1,5 мільйона, у нинішньому — ще 500 тисяч. Тільки до цього дня жодної гривні з цих грошей до університету не доходило. Городяни вже настільки звикли до згарища у центрі Черкас, що й помічати його перестали, немов прикрите воно маскувальною сіткою-невидимкою. Лише гості часом здригаються: «Що це у вас тут?!» А одне миле дитя, надивившись фільмів про війну і заглянувши у вікно будинку, зраділо: «З війни залишилося?! Ну й класне у вас місто!» Зазначимо, що після війни міста в нас по 15 років у руїнах не стояли.

Знаменитий австрійський архітектор Фрідеріксрайх Хундертвассер, якого називають «генієм архітектури майбутнього», першим колись заговорив про «візуальне забруднення» міст. Цей термін цілком удало характеризує як бездарні будівлі, так і згарища, і занедбане будівництво. «Візуальна отрута» архітектурних каліцтв діє через підсвідомість, непомітно калічачи душі. Так чи інакше, ідея відходу від архітектурної похмурості проникає й у такі міста, як Черкаси. За останні п’ять-шість років зовнішній вигляд центральних вулиць міста помітно пожвавився. Тим паче гнітюче на тлі архітектурних знахідок виглядають згарища. Ні, тут йдеться не просто про згорілі будинки (ну згорів нещодавно магазин на центральному бульварі, так його незабаром парканом обнесли й почали відновлювати), йдеться про згарища, які довго не ліквідуються. У центрі Черкас, на перехресті бульвару Шевченка та вул. Пастеровської, через вулицю стоять два будинки зі слідами пожеж. До того ж на одному будинку ці жахливі сліди є вже кілька років. А про другий будинок (Шевченка, 9/Пастеровська, 312) сказати «зі слідами» — дуже м’яко сказати. Будинок повністю придатний для зняття фільму, скажімо, за мотивами «Україна у вогні» О.Довженка. На велелюдному міському перехресті (не в Києві 1941-го, не в Берліні 1945-го, не в Багдаді 2004-го) понад півроку з обвуглених руїн стовбичить димар. Якщо порівняти з Києвом, то уявіть, на розі Прорізної та Хрещатика обвуглені руїни. Щодня проїжджають повз них тисячі людей, вид перехрестя сканується поглядами і здійснює в підсвідомості певну роботу...

До літа 2005-го, за однією з версій, димар розломили, за іншою — сам при новій пожежі, улаштованій бомжами, зруйнувався. З цим будинком багато незрозумілого. В обласній прес-службі МНС сказали, що цього будинку в них на плані немає, і тому вони не можуть відповісти, коли там була пожежа. У міському управлінні архітектури повідомили, що в них у «архітектурі» в самих душа болить через цей будинок. А по суті уточнили: на генеральному плані Черкас цього будинку хоча й немає, але в БТІ він значиться як приватний, і добре було б, якби хазяїн його продав. За деякими відомостями, на цьому жвавому місці заплановане будівництво ресторану. На запитання про можливість влади вплинути на прискорення ліквідації наслідків пожежі там відповіли: «Можливості вплинути немає. Якщо не брати до уваги невеличкого штрафу, який можна накласти на власника. Адже люди і так постраждали...» Справді, якщо будинок не застрахований, то у власника цілком може і не бути коштів на відновлення будинку. Тобто руїни в нашому місті можуть «красуватися» роками? Цілком. Виявляється, у нас немає механізму для вирішення цієї проблеми. Хоча механізм цей напевно можна розробити навіть у рамках закону про місцеве самоврядування. Пригадаємо, що в старовину будинки погорільцям відбудовували миром, громадою...

Жителі сусідніх будинків хоча й напівпошепки, але охоче розповідають, як та з якою метою був здійснений підпал названого будинку. Відразу пригадалася недавня чутка, що ходила містом, про якусь «банду підпалювачів». Чутку цю, слід сказати, майже ніхто не спростував. У суспільстві існує відома недовіра до офіційних висновків про причини пожежі. Чого варті, наприклад, суперечливі версії про причину пожежі в друкарні Соцпартії в період виборів! Слідство з тієї справи як буксувало, так і буксує.

До речі, ще одне «колоритне» згарище можуть у всій красі роздивитися відвідувачі Будинку правосуддя та обласної прокуратури, добре, що згарище це саме знаходиться на протилежному від них розі (перехрестя вулиць Гоголя та Хмельницького); стовбичить і там із руїн димар... Обласною прокуратурою в нинішньому році порушено лише одну справу за фактом пожежі. Йдеться про згорілий 12 травня корпус обласної лікарні. Можливість того, що пожежа виникла в результаті підпалу, на думку фахівців, які ведуть розслідування, досить висока. Осередок загоряння знаходився в приміщенні, арендованому Медико-соціальною експертною комісією (МСЕК-3). 11 травня працівники облпрокуратури затримали лікаря цієї комісії за фактом отримання ним хабара за видачу документів на інвалідність жителю с.Дубієвка. Ця пожежа справді висвітлила багато проблем у справі пожежогасіння (проблем роботи МСЕК ми тут не торкатимемося). Хочеться вірити, що корпоративні інтереси силовиків не візьмуть гору над інтересами жителів міста й вони зроблять грамотний «розбір польотів». Найнеприємнішим «відкриттям» пожежі в обласній лікарні стало те, що ми зовсім не готові до подібних надзвичайних подій! Абсолютно! У трубах пожежного гідранта не виявилося потрібного тиску! Вода лилася тонкою цівкою. До того ж тиск на водоканалі чомусь дуже довго не підвищували (через побоювання, що труби не витримають?) При гасінні пожежі явно виявили і нестачу техніки в місті: пожежні машини довелося гнати із сусідніх Золотоноші та Сміли...

Після масштабних лих — навал і усобиць — міста наші неодноразово піднімалися з руїн. Не без державної, звичайно, волі. До речі! Існує ще один спосіб боротьби з руїнами — сам бачив!..

Нещодавно в селі Ризині Звенигородського району до дня візиту туди членів урядів Грузії та України руїни якоїсь будівлі, яка як на гріх опинилася на шляху проходження високих гостей, обтягли маскувальною сіткою. Добре вийшло! Відмінно! Ніхто не помітив руїн. Цей «потьомкінський» (або «антипотьомкінський»?) метод ми можемо визнати цікавим. Проте є і серйозний мінус: якщо почати його широко використовувати, то запаси маскувальних сіток на наших військових складах вичерпаються дуже швидко.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі