Обряди народження часу

Поділитися
Процес висунення кандидатів у президенти, принаймні на прикладі останніх з’їздів Партії регіоні...

Процес висунення кандидатів у президенти, принаймні на прикладі останніх з’їздів Партії регіонів та партії «Батьківщина», показав, що адаптація запозичених соціальних інститутів, одним із яких є демократичні і всенародні вибори президента країни, завершилася за чіткими міфологічними правилами, яскраво продемонструвавши, як міфологічне, намагаючись запозичити раціональне, змінює його до невпізнанності або ж повністю ховає під своєю містичною плоттю.

Обидві процедури висунення кандидатів характеризувала витончена обрядовість, яка не має нічого спільного ні з регламентами вищезгаданих партій, ні з реальними, відпрацьованими протягом століть західними політичними системами. Акцент робився на видовищності. Просто в одному висуненні видовищність була пов’язана з народним святкуванням, карнавалом, який є одним із видів обряду переходу. А в другому — ніби віртуалізувалась і взялася глянцем таємничості та особливої обраності її учасників, хоча і її можна було спостерігати, проте не безпосередньо, а через екран монітора.

В основі сценаріїв обох процесів висунення лежить архетипна, побудована на роботі підсвідомості модель поведінки, яка в шаманських практиках і архаїчних уявленнях називається «пошук сили». Хто читав твори Карлоса Кастанеди, той, напевно, пам’ятає, що дон Хуан, вибираючи місце, де можна було б передати особливі знання шамана-воїна Кастанеді або де могли б реалізуватися особливі містичні бачення, з допомогою котрих можна відшукати нагваля — містичного духа-помічника, — завжди шукав особливу територію, яка інколи є просто невеличким клаптиком землі або каменем і яку він називав «місцем сили».

Для «Батьківщини» «місцем сили» став Майдан Незалежності. У колективних уявленнях українців після помаранчевої революції Майдан — місце, через яке проходить вертикальна Вісь Всесвіту, або Світова Вісь, що пов’язує світи (вишній і нижній) та часи (майбутнє й минуле). Ці уявлення можна було спостерігати безпосередньо під час помаранчевої революції: найбільш екзальтовані або містично налаштовані її учасники стверджували, що над Майданом відкрився своєрідний канал, через який можна спілкуватися з Богом, розверзлася сфера позитивної, навіть духовної енергії. Такі відчуття були підігріті, зокрема, й одним із образів українського світовідчування, тобто відчуттям народження чогось нового на центральній площі, куди сходяться люди всім миром, усією громадою. «На майдані коло церкви революція іде. — Хай чабан, — усі гукнули, — за отамана буде» (П.Тичина).

У процесі висунення кандидата в президенти енергія «місця сили» була подвоєна народним святкуванням з фольклорним антуражем, який проявився не тільки в особливому настрої, а й у стилі одягу Юлії Тимошенко. Сила примножувалася завдяки процесу карнавалізації. Карнавал у колективних уявленнях будь-якого народу в будь-який історичний період — урочисте і святкове дійство, під час якого різні часи (минуле, теперішнє і майбутнє) ніби переплітаються між собою, змішуються і створюють своєрідний хаос, внаслідок чого народжується щось нове. Як випливає з семантики останнього «карнавалу» на Майдані, народився новий, демократичний президент. Майбутнє, втілившись у теперішнє, «показало» майбутнього президента у вигляді Юлії Тимошенко. І, природно, воно ж «проявилося» ніби у вигляді атмосфери тих взаємин, які після обрання президента запанують між представниками влади та народом, — тобто братання й повної ідилії.

Усі основні деталі дійства стародавнього святкування, яке забезпечує своєчасний відхід у минуле чогось або когось старого і народження чогось або когось нового, було відтворено на Майдані.

На карнавалі символічне зображення переплетення, змішування, дифузії світів і часів відбувається за рахунок зміни (тільки на час карнавалу) соціального статусу або сімейного стану учасника карнавалу. Звідси сексуальна свобода або інша, недозволена для повсякденного життя поведінка, характерна майже для всіх карнавальних дійств, хоч би де вони відбувалися — у Бразилії, Україні чи у Венеції. У даному випадку недозволена поведінка в буденному житті — це панібратське поводження простої людини з можновладцем, що ми й спостерігали на Майдані. На класичному західноєвропейському карнавалі король одягався в костюм блазня або раба, а блазень чи раб, облачившись у шати короля, так само на певний час ставав королем.

Члени партії «Батьківщина», стоячи серед простих людей на Майдані, ніби здійснювали символічну дифузію своєї партії в надра простого народу. І, на час обряду переходу, ніби самі ставали представниками простого народу, без грошей і влади. Обряд відбувався просто неба, як і має бути у випадках, пов’язаних із народними віруваннями та уявленнями.

У Партії регіонів усе теж підпорядковувалося архетипній моделі пошуку «місця сили», з тією лише відмінністю від аналогічного обряду, проведеного партією «Батьківщина», що «місце сили» історично не було позначене та обумовлене. В архаїчних віруваннях деяких народів «місце сили» виникає там, де обрані, здійснюючи таємний або напівтаємний обряд, своєю старанністю відкривають канал, який з’єднує світи і часи. Світова Вісь у них не має стабільного місцеперебування і щоразу виникає завдяки священній церемонії обраних. Присутність представників духівництва біля Януковича ще більше посилювала схожість.

Місце висунення кандидата в президенти Партія регіонів, на відміну від «Батьківщини», вибрала не просто неба, а в приміщенні міжнародного виставкового центру. Церемонію проводили стоячи. Жоден стільчик не стояв тоді в залі, що теж дуже скидалося на обряд у православному храмі. З’їзд Партії регіонів не був відкритим — журналістів на нього не пустили, ті могли спостерігати за подією на екрані монітора в сусідньому приміщенні. Проте з’їзд транслювався не повністю, а вибірково: у простих людей не було можливості самим вибирати кут зору, а тим більше бачити перебіг з’їзду зсередини. Містерія проходила окремо від народу, так само, як приховано від очей тих, хто спостерігає за шаманом, котрий впав у транс, відбувається подорож його душі вздовж Світової Осі трьома світами в пошуках сили. Відбувалося щось дуже схоже на обряд спілкування з потойбічними силами і з міфологічними героями у деяких племен центральної та північної Австралії. Священний обряд спілкування з минулим або майбутнім або ж із міфологічними героями аборигени-чоловіки проводять окремо від жінок та дітей, а звук гуділки видають за голос того чи іншого міфологічного предка, який на короткий час обряду повернувся в реальність. Саме так аборигени пояснюють жінкам дивне дзижчання, яке долинає з місця проведення священної церемонії в заростях, і жінки щиро вірять, що мали можливість почути голос міфологічної істоти.

Як і на з’їзді партії «Батьківщина», на з’їзді Партії регіонів майбутнє теж втілилося в теперішнє і було явлене очам обраних і, з їхнього дозволу, очам решти населення нашої країни у вигляді обраного в майбутньому президента України. Ось у чому полягав сенс таїнства, бо, відповідно до колективних уявлень членів ПР та її симпатиків, бачити майбутнє здатні тільки обрані, які потім передають свої «бачення» простому народові. Саме в цьому криється пояснення дивної, як для сучасної людини, узгодженості між начальниками та підлеглими, що симпатизують ПР.

«Батьківщина» вибрала місце з’єднання світів, де завдяки церемонії переходу відбувається історично, ментально і культурно обумовлене народження нового (року, часу, події або державної посади), Партія регіонів вибрала закрите, як нутрощі храму або печери, приміщення, де зазвичай відбуваються виставки народного господарства, та й узагалі — продукції сучасного виробництва. Почуття, світовідчування, які спонукали проводити висунення кандидата в президенти саме в такому місці й саме таким чином, схожі на почуття і світовідчування тих, хто проводив релігійні церемонії, спрямовані на примноження родючості, 15—20 тисяч років тому в печері Альтаміра, на стінах якої намальовані бізони, мамонти та олені — продукти діяльності первісного способу виробництва. Що стосується ПР, продукти діяльності сучасного господарства ніби незримо були присутні у виставковому залі, і до того ж, оскільки відбувався зв’язок часів уздовж Світової Осі, відчувалися як присутні в минулому і виготовлені в майбутньому.

Картини світу неусвідомленої релігійності, які слугували реальному проведенню двох церемоній на Майдані і в міжнародному виставковому залі, свідчать про те, що, по-перше, свідомість критичної маси жителів України, як і народних обранців, глибоко міфологічна. А по-друге, вона перебуває у владі однієї з двох міфологічних систем. Одна з них виростає безпосередньо з народної української обрядовості і має глибоке національне коріння; а інша — з обрядовості, властивої радянському періоду, яка не пов’язана з народною, родовою демократією і корениться в семантиці проведення з’їздів КПРС як особливого релігійного ордену. Саме тому комуністам регіонали завжди будуть ближчі, ніж помаранчеві. Хоча і ті, й інші, за словами тих-таки комуністів, — олігархи і капіталісти.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі