Оберіг від Валентини Сазонової

«ДТ» починає розповідь про наших співвітчизників, які вийшли у фінал конкурсу «Соціальний підприємець-2005», оголошений Фондом Шваба навесні нинішнього року. Зауважимо, що всім учасникам півфіналу довелося домогтися вправності не тільки в заповненні мудрованих анкет другого туру, а й приймати в рідних пенатах представників відбірної комісії конкурсу, серед яких був і її голова Солен де Керсассон. Тому імена четвірки лідерів із восьми претендентів було названо тільки після того, як журі на власні очі переконалося в оригінальності та спрямованості поривів цих особливих і одержимих громадськими ідеями людей.

Отже, відкриває показ власник свого модельного дому Валентина Сазонова. Та сама рідкісна жінка-громадянин, яка одного разу вирішила, що серед її життєвих завдань не тільки успіх, сім’я, дві дочки та улюблена робота, а й посильна допомога тим, хто в якийсь момент її потребує. От уже кілька років більше половини прибутку від свого бізнесу пані Сазонова вкладає в розвиток соціальних програм, нею ж і розроблених.

По закінченні Київського інституту легкої промисловості Валентина вирушила вдосконалювати свою майстерність в одну з відомих фірм моди і дизайну в Прибалтиці. Паралельно молода художниця співробітничала з ткацькими комбінатами тоді ще радянської України, намагаючись довести собі й іншим, що і з наших тканин можна зробити «цукерку». Після одного з показів у Києві відчула, що їй це певною мірою вдалося. З’явилися замовлення, клієнти, відчуття того, що вона йде в потрібному напрямі. «Однак вже тоді я починала розуміти, що шити гарний одяг тільки заради одягу — це не зовсім те, до чого слід прагнути. Хотілося пізнати ще якийсь таємний сенс своєї роботи. І, знаєте, я була впевнена, що він є».

Несподівано улюбленим предметом, уже не школярки і навіть не студентки Сазонової, стала історія. Київська Русь просто захопила її своєю величчю, самобутністю та силою. Незалежна Україна на той момент тільки робила свої перші й не завжди успішні кроки. «Вийшло так, що я ніби росла разом зі своєю новою країною. Я відчувала й переживала труднощі разом із нею й мріяла зробити щось важливе». Цим «важливим» 1994 року стало створення власного Театру «S» — моди та дизайну з поетичним девізом «Світ. Краса. Культура». Сенсом колекцій і показів Сазонової відтоді навряд чи можна було вважати «одяг заради одягу». То були справжні театральні дійства з музикою, словами, костюмами і, що вона сьогодні називає найголовнішим, — ідеєю: донести через костюм душу країни, в якій ти живеш. Саме тоді її улюбленим і головним матеріалом став льон. «Це тканина, яка пройшла випробування часом, — переконана Валентина. — Льон — символ єднання людини з природою. Це знак чистоти і простоти слов’янської душі. Загалом усього того, що ми встигли розгубити, здійснюючи свій довгий шлях в історії».

У середині 1990-х покази Сазонової збирали особливу публіку. Музиканти, культурологи, митці, педагоги... Спільність поглядів і захоплень спонукали об’єднатися в жіночий клуб із філософською назвою «Осяяння». «Осяянням були наші зустрічі, спілкування, ідеї, народження нових колекцій і майстрів, які ставали моїми партнерами, — згадує створювачка клубу, — саме тоді прийшла думка про природний зв’язок творчості і необхідність її розвитку в рамках якихось соціальних проектів. Нарешті я знайшла відповідь на запитання: для чого все це роблю?» 1996 року Театр моди і клуб «Осяяння» об’єдналися в асоціацію «Світ. Краса. Культура», куди 1999 року увійшли соціальне підприємство і потім — Дизайнерський дім.

У другій половині 1990-х Валентина створила серію колекцій готового одягу для європейських виробників і на порозі Міленіуму представила свою колекцію «Мальовнича Україна» в готелі «Гранд Хайятт» у Вашингтоні на Всесвітньому саміті ділових жінок. Потім було дизайнерське стажування в Національній академії дизайну й Інституті моди та дизайну в Нью-Йорку.

Сьогодні дизайнерський дім «Валентина Сазонова» — це визнання у власній країні і за кордоном, творчість і доход. Під однойменною торговою маркою народжуються не лише оригінальні моделі одягу, які вирізняються своєю вишуканою простотою та самобутністю, вираженими в елементах покрою та давньоруських вишитих орнаментах, а й іноді геть несподівані навіть для самого майстра роботи. Так, до урочистостей Дня незалежності України в Музеї Івана Гончара пройшла авторська виставка Сазонової «Княжа доба», де головними героями були... ляльки. «І це не прості ляльки, це наші національні обереги, — розповідає Сазонова, — кожна з них для мене і моїх майстрів — жива душа. І ще історія. Ви здивуєтеся, але наші «Радість», «Перлинка» і «Веселинка» народилися не просто так. Як виявилося пізніше, у давньоруської богині Лади теж були три дочки зі співзвучними іменами та характерами. Ми цього не знали. І таких збігів досить. Коли ми створюємо свої ляльки, переживаємо особливі відчуття. Тут важливим є все — навіть біла сорочка, в яку одягнена кожна з майстринь дизайнерського дому. Ми хочемо нести світло». Президент Ющенко, котрий відвідав виставку художниці разом із дружиною, написав автору важливі для неї слова: «Разом із вашими працями піднімається Україна».

Однак ляльки-обереги від Валентини Сазонової — це ще й один із ряду соціальних проектів, які Валентина мріє зробити всеукраїнським. Розуміючи, що багато талановитих і здібних українців залишилися не при справах, а серед них багато тих, кого ми називаємо людьми з обмеженими можливостями, соціальний підприємець Сазонова готова навчити їх робити свої ляльки. І платити їм за це гроші. Перші кроки вже зроблено. Майстри-самородки, знайдені Сазоновою, вже працюють у Києві, Івано-Франківську, Львові, Чернігові та Херсоні. Таким чином, сьогодні творча майстерня, що охопила й регіони України, виготовляє ексклюзивні колекції ляльок ручної роботи з мотивів власних колекцій одягу з використанням мережив, вишивок та інших різних декоративних прикрас.

З 2000 року працює й розвивається інформаційно-довідкова система для дітей і підлітків, де волонтери асоціації «Світ. Краса. Культура» намагаються допомогти молоді та підліткам міста знайти себе. Зібрана база про діючі гуртки, студії та спортивні секції, вчасно дана порада й зароблена за ці роки репутація, роблять службу дедалі популярнішою. В роботі знаходиться проект створення національної мережі інформаційно-довідкових служб для дітей і молоді.

Серед уже втілених громадських ідей мисткині — безкоштовні комп’ютерні курси для сиріт, більш як 900 із них уже поповнили свої знання і навіть знайшли роботу. При асоціації «Світ. Краса. Культура» сьогодні діють різні клуби спілкування, курси, навчальні та культурні програми, через які щороку надаються послуги 50 тисячам клієнтів (переважно дітям-сиротам, малозабезпеченим, обдарованій молоді, пенсіонерам тощо). А благодійні виставки, концерти та фестивалі, що проходять по всій Україні, стали для Сазонової ледь не регулярними заходами.

…Наша героїня вважає себе щасливою людиною. Вона каже, що кожен період життя дарував їй можливість вибору. І вона вибирала, прийшовши в результаті, до себе справжньої.