«НЕ ТОРКАЙСЯ, НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ПСИХІКИ!», АБО ЧОМУ Я ПРОТИ ВІДРОДЖЕННЯ ПРОПАГАНДИ - Соціум - dt.ua

«НЕ ТОРКАЙСЯ, НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ПСИХІКИ!», АБО ЧОМУ Я ПРОТИ ВІДРОДЖЕННЯ ПРОПАГАНДИ

5 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 5 липня-12 липня

Після трагедії на Манхеттені 11 вересня 2001 року пожвавилися спроби реанімувати поняття «пропаганда» в його позитивному сенсі...

Після трагедії на Манхеттені 11 вересня 2001 року пожвавилися спроби реанімувати поняття «пропаганда» в його позитивному сенсі. При цьому посилалися на те, що ініціатива буцімто йде від самого «оплоту демократії».

«Реабілітація пропаганди йде з Заходу», — стверджує Зиновій Кулик, натякаючи передусім на США, де, за його словами «вся без винятку незалежна американська преса вишикувалась в один ряд і з розплющеними очима дивилась в рот офіційних представників Білого дому, транслювала виключно їхню точку зору і свої «абсолютно вільні» інтерпретації саме цієї точки зору» (www.telekritika.kiev.ua/opinion 07.11.2001).

Ще гостріше висловлювався з цього приводу Валерій Калниш, випусковий редактор ЗНТРК «ТВ-5», Запоріжжя:

«Цепные псы демократии поняли, где их место и какова длина их цепи. Сегодняшняя ситуация СМИ в США — достаточно точная копия СССР времен войны 1941—45 гг. Те же призывы к благородной войне, точно такое же взывание к гражданскому патриотизму, такие же лаконичные и точно бьющие в цель слоганы. Такое же деление на своих и чужих, пропаганда собственного и клеймение «вражеского» образа жизни» (www.telekritika.kiev.ua/question 30.11. 2001).

Звісно, порівняння США з СРСР сорокових років явно перебільшене. Попри все, Штати залишаються однією з країн з найвищим рівнем свободи слова і друку.

Тому віце-прем’єр-міністр України Володимир Семиноженко пише на цю ж тему без осуду. Він має на увазі ухвалення Закону «Про об’єднання і зміцнення Америки шляхом надання відповідних механізмів припинення тероризму», запровадження жорсткішого контролю за комунікаціями та Інтернетом.

Виходячи з цього, він вживає поняття «гуманітарна політика», «гуманітарна безпека» як синонім слова «пропаганда»: «Не порушуючи і не обмежуючи демократичні права громадянина, потрібно сформувати концепцію гуманітарного захисту демократичної ідеології та її системи цінностей, які повинні активно протистояти екстремізму. Важливо не тільки не допустити формування гуманітарно-маргінальних територій, держав-ізгоїв, але й необхідно контролювати основні інформаційно-ідеологічні потоки, які б забезпечували відтворювання національних гуманітарних просторів, що відповідають глобальній матриці. Безумовно, зараз формуються базові положення нової моделі глобальної безпеки. Домінуючу роль у ній гратимуть чинники гуманітарної експансії і корекції всіх аномальних тенденцій, які будуть жорстко контролюватися і придушуватися провідними гравцями глобального демократичного режиму». Автор веде мову про «нові технології управління гуманітарним середовищем в Україні» («День», 2001 р. 1 грудня.)

Українська преса зарясніла статтями на кшталт: «Вдаримо по їхній пропаганді нашою — ще сильнішою». Люди, які ще не забули навичок «колективного пропагандиста та агітатора», посилаючись на США, заговорили про українську пропаганду. Причому не абстрактно українську, а максимально наближену до потреб теперішніх владних кіл. Мовляв, треба бути обережнішим з критикою влади, аби ще більше не зіпсувати іміджу держави.

Щоб уникнути поквапливих висновків, звернемося до історії поняття «пропаганда». Термін почав входити в ужиток з 1622 року, коли Ватикан утворив Конгрегацію пропаганди віри (Congregation de propaganda fide), яка була частиною контрреформації. Проте в активному політичному обігу цього слова не було. Видання «Encyclopedia Britannica» за 1913 р. не містило статті «пропаганда». Справді безпрецедентних масштабів це явище набуло під час Першої світової війни, коли, з одного боку, з’явилася необхідна комунікаційна техніка, а з другого — люди сприймали такі речі ще досить наївно. Союзники, аби стимулювати ненависть до ворога, поширювали «страшні історії». В одній із них, наприклад, йдеться про німецьких солдатів, що, вторгнувшись у Бельгію, відрізали руки місцевим дітям. Більшість цих історій були фальшивими, однак це не завадило їхній ефективності.

У 1937 р. в Бостоні (США) створено Інститут аналізу пропаганди (Institute for Propoganda Analysis). Одна з найвідоміших публікацій Інституту — книга «Мистецтво пропаганди» — аналізує найбільш поширені її механізми: Name Calling (обзивання), Glittering Generality (словесна позолота), Transfer (перемикання уваги), Testimonial (свідчення авторитетних людей), Card Stacking (шулерство, підтасовування фактів), Band Wagon (усі розумні люди так думають, роби як усі) тощо.

Однозначно негативного забарвлення поняття пропаганди набуло після того, як на світову арену вийшли комуністичні і фашистськінацистські режими. Секрет ефективності їх пропаганди полягав не лише у небаченій доти масштабності й тотальності, а й у тому, що першої-ліпшої хвилини там могли перестати говорити і почати вбивати.

Щоб якось відрізнити переконування від пропаганди, психолог Роджер Браун запропонував таку дефініцію: пропаганда — це переконування, корисне для того, хто переконує, але далеко не завжди відповідає інтересам тих, кого переконують». Таке визначення, з нашого погляду, цілком коректне. Проте воно виключає можливість реабілітації цього поняття в його позитивному сенсі.

На пропаганду має бути накладене табу. Для цього є, щонайменше, дві підстави. Перша пов’язана з фатальною вразливістю і незахищеністю людської психіки перед дією вишуканих пропагандистських прийомів, що зайвий раз доводить досвід будь-якої передвиборної кампанії. «Конструкція» людської психіки не розрахована на такий маніпулятивний тиск, з яким зіштовхнувся пересічний громадянин, починаючи з ХХ століття. Свідчення цього — численні психологічні досліди. Наприклад, коли людей зачиняли в темній кімнаті, то згодом хтось із них (лідер громадської думки) помічав рухливе світло. Починалися суперечки про характер і особливості цього світла. Нарешті всі приставали на панівний погляд. А тим часом секрет полягав у тому, що насправді ніякого світла не було. Спрацьовував так званий автокінетичний світловий ефект: кожна людина в цілковитій темряві невдовзі починає бачити світлові плями, цятки чи ще щось схоже на це.

Якщо вже нам судилося бачити неіснуюче світло, то нехай хоча б це бачення буде в кожного своє. Без пропаганди «єдино правильного» бачення і розуміння.

Друга підстава пов’язана з наростанням відчуття фальшивості довколишнього світу. Минуле ХХ століття можна назвати століттям фальсифікацій. Фальсифікована любов у вигляді буму «механічного» сексу і порнографії, фальсифікований комунізм (інше питання, чи «справжній» комунізм узагалі можливий), фальсифікована демократія. До останнього активно долучається і наша країна. Можна говорити навіть про фальсифікований націоналізм, фальсифікований патріотизм і, прости Господи, фальсифіковану Україну. Принаймні такою здається вона багатьом представникам української діаспори, оскільки разюче відрізняється від їхніх уявлень про шляхи розвитку незалежної нації-держави.

Сучасні технології дозволяють творити «віртуального двійника», який цілком може перемогти «двійника реального». Пропаганда, а також близькі до неї реклама, PR ще більше підсилюють це відчуття повсюдної фальшивості довколишнього світу.

Пишучи ці рядки, чудово усвідомлюємо неуникність прихованої або відвертої дії пропагандистських механізмів. Для чого ж тоді вся ця розмова?

По-перше, варто чітко ідентифікувати місця «локалізації» пропаганди (так, як це роблять у пресі, зазначаючи, що той чи той матеріал подано «на правах реклами»). По-друге — і це найважливіше, — хотілося б уникнути властивої нашому часові фетишизації і захоплення PR, рекламою, а відтепер і пропагандою. Все-таки варто створювати навколо них застережливу атмосферу, маркери на кшталт тих, які попереджають про небезпечну для життя високу напругу: «Не торкайся, небезпечно для психіки!» Без цього фальсифікації ХХ століття здадуться дитячою забавкою, порівняно з тим, що нас може чекати у ХХІ.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво