НАСТУПНОГО РАЗУ ПРИХОДЬТЕ НАРОДЖУВАТИ У 20 РОКІВ!

Народження свого первістка моя бабуся пам’ятає досі у всіх деталях — попри те, що відтоді минуло більш як півстоліття. Але найяскравішою деталлю з тих спогадів усе ж залишилася жінка, яка вперше зібралася стати матір’ю в 42 роки. Пологи були довгими, тяжкими і болісними: про жодні специфічні знеболюючі, а тим більше пологодопоміжні препарати у ті часи й не чули. Літній досвідчений лікар, обходячи палату, зупинявся біля її ліжка, хитав головою і жартував:

— Запам’ятайте, наступного разу приходьте народжувати у 20 років!

Відтоді світ значно змінився, і хоча лікарі, як і раніше, рекомендують заводити первістка у 20—25 років, із кожним роком дедалі більше жінок уперше наважуються народити після 30 і навіть 40 років. За даними американського центру медичної статистики, за останні 15 років їхня кількість збільшилась удвічі. Зростає чисельність таких породілей і в Україні. Народжувати стало легше, безпечніше, допологові дослідження з великим відсотком імовірності можуть визначити наявність чи відсутність патологій у малюка, а тому жінки з чистим сумлінням відкладають народження дитини на зручніший час. Ось думка кандидата медичних наук, акушера-гінеколога однієї з приватних столичних клінік Марини РЄЗУН:

— Найкраще до народження першої дитини організм жінки підготовлений приблизно в 23 роки. За старих часів, коли від безпліддя приходила лікуватися жінка віком 39 років і більше, — її відправляли додому. Вважалося, що народжувати їй уже пізно. Сьогодні ми можемо допомогти народити практично кожній. Недавно, чула, у Росії благополучно народили дітей жінки в 57 і 58 років.

— Тобто, якщо сьогодні до вас прийде 40-річна жінка із проханням вилікувати її від безпліддя, ви їй допоможете?

— Допоможемо. Але попередньо постараємося якнайдетальніше розповісти, що її може очікувати. Адже жінка, яка хоче в такому віці народити ще одну дитину — як правило, для «затишку» або щоб «прив’язати» чоловіка, — хоча б знає, як то воно — вирощувати малюка. Люди, що не мають такого досвіду, часто зовсім неадекватно оцінюють себе і свої перспективи. На жаль, із материнством останнім часом відбувається те саме, що певний час тому було із сексом: його перехвалили. У газетах і журналах так активно розписували принади материнства, що, на мій погляд, дуже багатьох просто збили з пантелику. Для материнства, як і для будь-якої іншої справи, потрібне покликання. Сучасна медицина може допомогти і тим жінкам (або парам), у кого цього покликання немає. Але материнське почуття, як то кажуть, не входить у комплект поставки.

— Виходить, пізня дитина далеко не завжди виявляється улюбленою і пещеною?

— Чимало жінок, уперше народивши в зрілому віці, не відчувають нічого, окрім тягаря турбот і відповідальності. У результаті в них виникають важкі розчарування та депресії.

— З якої ж причини вони народжують? Щоб бути «як усі»?

— Причини найрізноманітніші, аж до того, що це корисно для здоров’я. Вже досить довгий час існує міф, що пологи омолоджують організм, а тому багато жінок сприймають їх як своєрідну омолоджувальну процедуру. Але вагітність — це передусім стрес і тяжке випробування для всього організму. Всі сили спрямовуються на підтримування репродуктивної функції, а тому послабляється імунітет і «вилазить» багато хвороб, які доти спокійно «дрімали» в організмі: від алергії до серцево-судинних. Якщо ж ці хвороби проявилися раніше, то під час вагітності можливі ускладнення. Крім того, із віком адаптивні можливості організму до стресу знижуються, і те, що можна було з легкістю пережити в 20—25 років (фізичні навантаження на всі системи організму під час вагітності, безсонні ночі опісля і так далі), із труднощами переноситься після 40. Більше того, є ціла низка захворювань, за яких вагітність узагалі протипоказана, а також довгий список станів, коли вона не рекомендується, оскільки це ризик або для матері, або для дитини. Після 35 років серйозно зростає частота акушерських ускладнень — наприклад, передчасні пологи, переношування, хронічна гіпоксія і гіпотрофія плоду, кровотеча. Зростає і частота екстрагенітальних ускладнень: гіпертонічної хвороби, цукрового діабету. Ці ускладнення спостерігаються приблизно у 6% таких жінок проти 1,3% у молодших. У жінки, старшої 35 років, яка багато років не народжувала, цілком можлива також поява проблем, пов’язаних із репродуктивною функцією. Пологи можуть бути важчими і тривалішими. Зростає й імовірність того, що жінка зазнала впливу потенційно шкідливих токсичних речовин із довкілля, які нерідко призводять до генетичних порушень. Вважається, що половина вроджених патологій є наслідком контакту жінки зі шкідливими чинниками довкілля. Адже ушкодження хромосом у клітинах людини викликають шкідливі виробничі процеси, речовини, що використовують у сільському господарстві, медпрепарати, харчові добавки. Окрім хімічних, на формування вроджених патологій і самовільних абортів впливають радіаційні, механічні й температурні чинники. Є дані, що, коли матір працює в умовах високої температури, особливо при підвищеній вологості, більшає ризик народження дітей з уродженими аномаліями очей. У нашій клініці ми перестраховуємося і посилаємо на попередню генетичну експертизу жінок після 32 років. Вона, на мій погляд, потрібна й тоді, коли жінка досить молода, а чоловік старший 40 років. Потрібно якнайретельніше перевірити стан серця, нирок, печінки, ендокринної системи, з’ясувати, чи немає новотворів і так далі. Навіть коли жінка чудово почувається, веде здоровий спосіб життя і займається спортом, ця перевірка їй необхідна. Так само, втім, як і чоловіку. Нещодавні дослідження американських учених ще раз підтвердили той факт, що у дітей літніх батьків підвищується імовірність генетичних ускладнень, тих, наприклад, які зумовлюють шизофренію.

— Є думка, що саме у літніх батьків народжуються найбільш обдаровані діти.

— Наскільки мені відомо, наукові дослідження в цьому плані не проводилися. Достовірна статистика є лише за патологіями розвитку. Відомо, що частота хромосомних порушень, зокрема, хвороби Дауна, із віком батьків різко збільшується. За даними американської статистики, для 40-річної жінки небезпека народити дитину з цим діагнозом удев’ятеро вища, аніж у 30-річної.

...Галина Петрівна народила свою Іринку в 38. «Перше, що я запитала у акушерки, — згадує вона, — це не хто народився, а чи все гаразд із дитиною. У ті часи УЗД й інших сучасних методів діагностики не було. Крихітка, на мою велику радість, народилася здоровенька, хоча і трохи ослаблена, а тому років до 10 ми не вилазили із застуд». Коли я дивлюся на Іринку та її маму, то, по правді, завжди заздрю — рідко в кого мама настільки мудра і всерозуміюча. Напевно, тому і стосунки в них дуже ніжні й теплі, а в сім’ї панує злагода та порозуміння. Іринка не боїться поділитися з мамою своїми найінтимнішими переживаннями, знаючи, що її завжди зрозуміють і прийдуть на допомогу, а Галина Петрівна знайшла в дочці найнадійнішого та вірного друга.

— Чому ви дивуєтеся? — прокоментувала ситуацію психолог Валентина ДЕМЧЕНКО. — Таке ставлення до дитини у зрілих матерів не така вже рідкість. Багато жінок пізно народжують не зі своєї волі. Це й наслідок безпліддя, і пізній вступ у шлюб, і нове заміжжя. Хоч медики і вважають, що найсприятливіший вік для народження первістка 23 роки, більшість молодих жінок до цього моменту просто не готові взяти на себе відповідальність за маленьку людину. У них, як то кажуть, геть інше в голові. Часто вік емоційної зрілості настає лише через 10 років після піку фізичного розвитку. Багато хто, народивши малюка в найсприятливішому для цього віці, також відчувають лише розчарування і втому, не розуміють, чому мають звалювати на себе такий тягар, коли друзі, як і раніше, — вільні й безтурботні, а тому за кожної зручної нагоди відправляють дитину до бабусь чи інших родичів. Молоді мами не завжди розуміють цінність дитини як такої, вони часто або практично не займаються її вихованням, або пред’являють до малюка завищені вимоги. Тому, мені здається, не варто особливо лякати жінку, яка зібралася народжувати після 35 років. На Заході, навіть якщо така жінка народжує вперше, її ніхто не зараховує до групи ризику автоматично — для цього необхідна наявність хронічних хвороб чи інших небезпечних патологій. Мені досить часто доводилося працювати з такими майбутніми мамами, які після прочитання журналів і відвідання районного гінеколога перебували в стресовому стані. Вагітність після 35 років, звісно, справа ризикована, але не настільки, як це намагаються представити. Якщо жінка пройшла всі обстеження, у тому числі й генетичні, то шансів народити здорову дитину в неї стільки ж, скільки й у 25-річної. А ускладнення під час пологів трапляються в жінок у будь-якому віці. Звісно, пізнє материнство має і свої негативні сторони. Жінка у віці не так швидко одужує після пологів, як молоденька, швидше втомлюється з немовлям. Декому буває важко звикнути до постійного догляду за малюком після того, як десятиліття вони піклувалися в основному лише про себе. Багатьом складно змінювати свої звички: скажімо, дуже організовану жінку може виводити із себе ситуація, коли неможливо усе спланувати — вагітність, пологи і догляд за дитиною рідко підпорядковуються суворому графіку. Але є і маса позитивних моментів. Довгожданий малюк буде оточений турботою, увагою і мудрістю, не властивою юним батькам. Із віком ми стаємо більш терпимими, у тому числі і до дітей, спокійніше сприймаємо їхні пустощі й невдачі. Більше того, пізні жінки-породіллі можуть виявити, що материнство повертає їм душевну молодість.