Нащадки готів на київських пагорбах - Соціум - dt.ua

Нащадки готів на київських пагорбах

5 жовтня, 2007, 12:14 Роздрукувати Випуск №37, 5 жовтня-12 жовтня

Як і будь-яке велике місто, що з давніх-давен лежить на перетині торгових шляхів, Київ притягував до себе представників різних народів та всіх відомих релігій...

Як і будь-яке велике місто, що з давніх-давен лежить на перетині торгових шляхів, Київ притягував до себе представників різних народів та всіх відомих релігій. У нашій столиці залишилося багато історичних назв, які свідчать про те, що тут колись мешкали і татари, і половці, і печеніги, і скандинави, і греки, і німці. Щодо останніх, то про їхню присутність у Києві нагадує назва однієї з вулиць у самому центрі — Лютеранської.

Як свідчать документи, перші німецькі колоністи мешкали на торгово-ремісничому Подолі, а лютеранська громада, стараннями Г.Ф. Бунге, сформувалася у 1765 році. У другій половині ХVIII століття Київ переживав не найкращі свої часи. Один із очевидців тоді написав: «Коли ви наближаєтесь до Києва, то місто це являє собою ландшафт рідкісної краси. Особливо вражають церкви із зеленими і навіть визолоченими банями, які розміщені на високих горах. Але чари зникають, коли ви опинитеся всередині цього жалюгідного міста. Усе, що доставляється водою — ліс і товари, — необхідно везти з Подолу у верхні частини міста, в яких іноді не вистачає питної води. На Подолі через глибоку багнюку вулиці вимощені припасованими брусами, а якщо в суху погоду виникає пожежа, то вогонь легко охоплює і будинки, і вулиці… При найменшому дощі або відлизі робиться непролазна грязюка, а пилюка влітку нестерпна». Відомо, що Катерина ІІ певний час виношувала план перенесення столиці імперії до Києва. Проте на її запитання про враження від Києва англійський посланець Фіц-Герберт відповів: «Якщо сказати правду, то це незавидне місце , — бачиш тільки руїни та хатини».

Тож зрозумілим видавалося бажання Катерини ІІ підвищити добробут міста з допомогою іноземців, зокрема німців. Завдяки німецьким поселенцям у Києві з’являються хороші, на кшталт тодішніх європейських, ресторани і трактири, виникають нові ремесла і промисли. Бунге заводить добре облаштовану приватну аптеку. 1767 року в будинку того ж таки Бунге було проведено перше богослужіння, тоді ж завели метричну книгу, до якої вносили всіх наших земляків-німців. І першим у книзі був записаний майбутній міністр освіти Російської імперії Л.Х. Лівен. У 1857 році було освячено кам’яну кірху на Липках, і згодом вулицю, на якій вона містилася, назвали Лютеранською. Німецька громада, що гуртувалася навколо свого храму, всіляко сприяла підтриманню традицій, збереженню мови і культури німців на чужині. Проте більшість їх приживалася, пускала коріння і ставала справжніми російськими німцями. Серед них такі видатні постаті російської історії, як А. Струве, Й.-Г. Шедель, батько і син Шлейфери, У. Брадтман, О.Шілле, Ф. Шмідт, Ф. Остен-Сакен, Ф. Мерінг та багато інших.

Про все це мовою фотографій розповіли Ігор та Родіон Вінниченки. Фотовиставку «Німці у Києві: від 1765-го...» відкрито в амбасаді Німеччини у Києві.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво