На вихідні — всією родиною

От і промайнули сонячні і дещо метушливі літні місяці з «експрес-поїздками» на море — найчастіше «дикуном», без особливих зручностей і комфорту. Закінчується й авральна кампанія із заготівлі літніх вітамінів, штурм дачних ділянок із рюкзаками й візками. Невже на цьому закінчується відпочинок? Адже відпустку вже вичерпано... Чим зайнятися у вихідні — втупитися в телевізор чи поспати? Нічого подібного!

Осінні місяці ще можуть подарувати чимало прекрасних днів із павутинням «бабиного літа» і золотом листя, яке обпадає, потрібно тільки вміло їх використовувати, щоб, нарешті, відпочити по-справжньому. Допоможуть у цьому так звані «маршрути вихідного дня», які стають популярними по всій Україні. А щоб вирушити усією родиною цими маршрутами, зовсім не обов’язково їхати за тридев’ять земель.

У скромному кутку Кіровоградського будинку профспілок мешкають люди «реліктової» професії — екскурсоводи. Саме тут їм удалося пережити льодовиковий період економічної нестабільності. Здається, такий збіг не випадковий: профспілкові організації, які також пережили не найкращі часи, потроху починають займатися дозвіллям людей, у тому числі сімейним відпочинком. Багато підприємств, організацій і приватних фірм Кіровоградщини почали замовляти поїздки вихідного дня, сплачуючи чималу частину вартості для своїх співробітників. Ці міні-прогулянки зручні тим, що можна брати із собою дітей, членів сімей і родичів, доплачуючи визначену суму.

Тож і вийшло, що з кожним днем екскурсії збирають дедалі більше бажаючих, до того ж їхати далеко не потрібно — визначних пам’яток вистачає у власному регіоні або ж по сусідству. Вирушають цілими родинами, прихопивши із собою провізію, кінокамери і фотоапарати: кожна поїздка стає новою сторінкою в літописі сім’ї.

Ця нова мода має аналог за кордоном, наприклад, у тій-таки Німеччині дуже популярні одноденні або дводенні екскурсії в сусідні країни, оскільки європейські кордони досить прозорі, а відстані, на відміну від України, невеликі. Відносно невисока вартість таких поїздок (у Німеччині їздять за свій рахунок) робить їх привабливими для людей середнього статку.

Наші родини поки що не можуть розраховувати на щедрість профспілок у плані закордонних поїздок, окрім того, візовий режим плюс величезні відстані зводять цю ідею до нуля. А от помилуватися вітчизняними пам’ятками історії і рідної природи можна без проблем.

«Азимут-2» існує в Кіровограді з 1988 року, його керівник Валентина Паламарчук перша в області відкрила туристичний кооператив. Був офіс, гарні перспективи, але жорстка конкуренція витіснила екскурсоводів у фойє обласної профспілки. Конкуренти по бізнесу займаються прибутковими міжнародними турами, а екскурсіями, історією рідного краю, окрім Валентини та її 15 екскурсоводів-позаштатників, ніхто не цікавиться. Проте ентузіасти екскурсійної справи не здаються: все, що вдається заробити, вкладають у створення нових маршрутів.

— Свого часу я працювала в школі, у палаці піонерів і в бюро молодіжного туризму «Супутник», — розповідає Валентина. — Ми знайомили школярів з історією нашого міста, зі знаменитою фортецею святої Єлисавети, була чудова автобусна екскурсія по Кіровограду. Сьогодні для шкіл це дорого, виживаємо коштом дорослих туристів, і в цьому нас дуже підтримують профспілки. Останнім часом таких сімейних поїздок стає дедалі більше.

Особливо популярна в регіоні славетна «Онуфріївка», а розташований там кінний завод Толстих дає можливість дітлахам, які приїхали з батьками, покататися на конях. Екскурсоводи кіровоградського турбюро «Азимут-2», котрі проводять екскурсії в «Онуфріївці», ще два роки тому пообіцяли: усе, що зароблятимуть за вхідні квитки, кінні прогулянки й інші послуги, віддаватимуть до фонду парку на його розвиток і реставрацію.

Під час святкування ювілею парку співробітники турбюро запросили до «Онуфріївки» центральні і місцеві ЗМІ, екскурсоводів, представників органів влади. Вклали великі кошти, намітили, що треба зробити для надання парку належного блиску. «Онуфріївка» гостро потребує реставрації будинків і воріт для в’їзду, розчищення водоспадів і озер, будівництва точок харчування для туристів. Проте всі зібрані екскурсоводами кошти канули кудись у небуття, а позитивних змін у парку й досі не видно, хоча «Онуфріївка» цілком могла б суперничати зі знаменитою «Софіївкою».

Цього місяця знову відкривається незаслужено забутий маршрут Кіровоград — Розумівка (усипальниця Раєвських). Це помітна подія в масштабах України. На жаль, керівники області, які пішли у відставку, не хотіли займатися реставрацією пам’ятки культури, і маєток героя війни 1812 року був у жалюгідному стані. Краєзнавці знайшли небайдужу людину, котра взялася підняти Розумівку з руїн. Нині там реставрується церква і сама усипальниця, у клубі створено народний музей.

Генерал Раєвський і його донька були пов’язані з декабристами, котрі часто відвідували маєток по дорозі до Кам’янки. Проїжджав тут і Пушкін. Відвідання Розумівки може стати, вважають батьки і вчителі, неоціненною допомогою для школярів.

Специфічною для нашого часу стала така тенденція: багато родин віддають перевагу суто розважальним поїздкам, наприклад, відвіданню дендропарку «Веселі Боковеньки», створеного ботаніком Миколою Давидовим. Колекція парку представляє рослини з усього світу й є одним із найкращих зразків садово-паркового мистецтва кінця ХIХ століття.

Традиційно популярні миколаївський аквапарк «Водолій» і сусідня Софіївка — лідер рейтингу розважальних екскурсій. Прогулянки на човнах підземною річкою Ахеронт, подорож на катамаранах, поромі й пароплаві «Софія», прогулянки на конях — усе це воістину захоплююче...

А от у «Хутір Надія», на жаль, профспілкових замовлень мало, хоча ці місця пов’язані з Тобілевичем і Карпенком-Карим, знання долі і творчості котрих необхідне для тієї ж таки шкільної програми. Мало бажаючих відвідати Добровеличківку, де знаходиться географічний центр України, хоча школярам це було б цікаво. До речі, з погляду географії центр України можна визначити не тільки на суходолі, але й на воді — тоді він потрапляє на територію Черкаської області, з котрою і точиться суперечка за пальму першості.

Кіровоградські екскурсоводи досі шкодують за тим, що 1956 року, коли була організована Черкаська область, частина заповідних місць разом із Кам’янкою перейшла до сусідів. Заповідник у Кам’янці, пов’язаний з іменами Чайковського і Пушкіна, — має великі перспективи. Сюди могли б приїжджати із сусідньої Росії, де екскурсії вихідного дня також популярні.

У Черкаській області сімейними екскурсіями займається всього одна фірма — «Черкаситурист», остання представниця в системі ЗАТ «Укрпрофтур», яка встигла 1991 року побудувати своїми силами комфортабельний готель «Росава», обзавелася туркомплексом «Придністровський» і готелем «Тарасова гора» у заповідній зоні.

Генеральний директор «Черкаситурист» Микола Петренко розповів про те, що після «мертвого штилю» економічної кризи сімейні екскурсії знову входять у моду. Багатьом сім’ям не по кишені зупинятися в «зіркових» готелях, і отут на поміч приходить «зелений туризм». Ініціативу взяли на себе заповзятливі люди, котрі приймають туристів у себе вдома, годують їх національними стравами і знайомлять з місцевим побутом.

Відкриваються нові приватні готелі в Софіївці, кемпінги в Чигирині і Суботові, побудований невеличкий мотель у селі Лозівок. Іншими словами, сімейний відпочинок може стати і сімейним заробітком. Про це сьогодні серйозно замислюються багато українців — потрібно тільки виявити трішки кмітливості.

Великою проблемою для родини середнього статку є вартість відвідання екскурсійних об’єктів, тобто музеїв. У більшості країн вхід до музеїв безкоштовний, а в Україні навіть дитячий квиток до Софіївки коштує 5 гривень, до Канівського заповідника — 2 гривні. Про квитки до Печерської лаври не хочеться й говорити.

У жалюгідному стані знаходяться автопарки, котрі обслуговують місцеві екскурсії — автобуси «зносилися», а на нові немає коштів. Усе більш-менш придатне йде на обслуговування інтуристів. На маршрути ж вихідного дня виділяється стара техніка. Проте чимала частина пасажирів то є діти, яким потрібні нормальні умови.

Харчування під час екскурсії — теж серйозна проблема. Важко уявити японця або француза з батоном і ковбасою в рюкзаку. В Україні мало дешевих точок харчування швидкого обслуговування, які необхідні під час екскурсії. Наприклад, у знаменитому білоцерківському заповіднику «Олександрія» навесні буває до 12 екскурсій на день. Проте інших точок харчування, окрім кіоску, який торгує пивом і чіпсами, досі немає. Адміністрація дендропарку давно обіцяє побудувати різні кафе, але віз і нині там.

Але якщо відкинути ці прояви безгосподарності і нерозуміння людських проблем, маршрути вихідного дня все-таки залишаються чудовою можливістю сімейного відпочинку, коли житель Кіровограда може погуляти разом із дітьми по Дерибасівській в Одесі чи відвідати заповідник «Поле Полтавської битви». І неважливо, що відпустка пішла на ремонт або дачу — все тільки розпочинається. Попереду — осінь, зима і весна, коли можна чудово відпочити.