Мовою цифр

· Молодь становить 33% від усього населення України. Станом на 1 січня 2006 року, в країні жило 15 млн. 407 тис. молодих людей віком від 14 до 35 років.

· Загальна чисельність міської молоді майже у два з половиною рази перевищує чисельність сільської. У містах України на початок 2006 року жило 10 млн. 927 тис. молодих людей, у сільській місцевості — 4 млн. 480 тис.

· Найпрестижнішими професіями залишаються економіка і підприємництво та право. У 2005/2006 навчальному році зарахування на ці спеціальності становило 26% загального набору за кваліфікаційно-освітнім рівнем «молодший спеціаліст», майже 30% — за рівнем — бакалавр, майже 40% — за рівнем «магістр». Загалом прийом до українських вузів здійснюється більш як за 50 спеціальностями.

· 46% респондентів, опитаних Українським центром економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова у 2006 році, оцінюють реформування системи вищої освіти як малокерований, непідготовлений процес, імітацію реформ.

· Чверть молодих людей виїздили за межі України протягом останніх двох-трьох років, а під час перебування за кордоном переважно працювали, свідчать результати дослідження Державного інституту розвитку сім’ї та молоді за 2006 рік. Найпривабливішими країнами для молодих українських трудових мігрантів є Росія (56,3%), Словаччина (22,5%), Угорщина (5,6%), Іспанія (4,2%), Польща (4,1%) та Греція (2,8%).

· 71% молодих українців віком 18—28 років і 78% 29—35 років не почуваються господарями у своїй країні, свідчать результати соціологічного дослідження Центру ім. Разумкова, проведеного у травні нинішнього року. Дві третини молоді не задоволені своїм соціальним статусом. 55% молодих українців віком 18—28 років і 63% 29—35 років не бачать своєї соціальної перспективи в Україні.

· Політика та релігія мають найнижчі рейтинги в системі молодіжних цінностей. Вони неважливі для 77% і 57% української молоді відповідно.

· 61% молодих людей віком 18—28 років ідентифікує себе з українською культурною традицією, 13% — із російською, 7% — із радянською, 10% — із загальноєвропейською. У віковій групі молоді від 29 до 35 років ці дані становлять, відповідно, 60%, 13%, 10% і 7%. Про це свідчать результати опитування, проведеного Українським центром політичних та економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова у квітні-травні 2006 року.

· Вільно володіють українською мовою менш як 60% молодих людей. Водночас, якщо взяти до уваги тих, хто оцінює рівень володіння нею як достатній для побутового спілкування, можна стверджувати, що абсолютна більшість молодих людей (92%) володіють українською мовою на достатньому для спілкування рівні.

· Рівень визнання української мови як рідної серед молоді нижчий, ніж у осіб старшого віку. Рідною українську мову назвали 50% молоді проти 56% старшої вікової групи. Відповідно, російську визнала рідною третина молодих людей, тоді як у старшій віковій групі — 27%.

· 93% молодих людей сприймають Україну як свою батьківщину. Водночас вони сприймають її, радше, як даність, а не з почуття патріотизму. Кожна шоста молода людина обрала б іншу батьківщину, якби була можливість вибору, свідчать дані Центру Разумкова. Найчастіше обирали США, Німеччину, Францію та Канаду.

· Більшій частині української молоді (60%) для задоволення своїх культурних потреб бракує коштів, 40% — вільного часу, 35% — культурних закладів. Лише 6% опитаних респондентів важко знайти культурну продукцію, яка їх цікавить (дані Державного інституту розвитку сім’ї та молоді).

· За оцінкою Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук, провідну роль у зростанні смертності серед української молоді відіграє ішемічна хвороба серця. Така тенденція пояснюється рівнем поширеності куріння в Україні: якщо 2000 року серед населення віком від 15 років курці становили 34%, то 2005 року — 36%. Зростає й офіційно зареєстрований рівень споживання алкоголю: з 1995 по 2004 рік кількість спожитого чистого алкоголю на душу населення збільшилася на 88%.