Море, грязі і вода — три кити курортів Херсонщини - Соціум - dt.ua

Море, грязі і вода — три кити курортів Херсонщини

22 червня, 2012, 13:47 Роздрукувати Випуск №23, 22 червня-6 липня

Під час триденного марафону організатори показали найкращі місця для туризму, оздоровлення та лікування, які може запропонувати Херсонщина.

Безмежні степи, солоні озера, тепле море, насичене пахощами степових трав повітря — усе це скарби Таврійського краю. Саме тут, поблизу Генічеська, на базі пансіонату «Експрес» відбувся VII Фестиваль туристичної журналістики України. Були призи й нагороди, урочисті промови, концерт. Під час триденного марафону організатори показали найкращі місця для туризму, оздоровлення та лікування, які може запропонувати Херсонщина. Місцева влада вже давно порушує питання про залучення інвестицій у розвиток цього регіону.

Водолікарня «Гаряче джерело» у Генгірці

— У наших місцях шукали родовище газу, для цього мусили пробурити безліч геологорозвідувальних свердловин, — розповідає директор водолікарні Лариса Поспєлова. — З деяких свердловин пішла термальна вода. На місці однієї з них і побудували водолікарню. У 1980 році вона прийняла своїх перших пацієнтів. До нас їхали люди з усього Радянського Союзу. Звичайно, тепер усе змінилося. 

Глибина свердловини — 1600 метрів, температура води на поверхні — 42 °С. Поєднання високої температури і газів створює своєрідний термоліфт, тому вода сама виходить назовні. — Наші пацієнти їдуть від нас з хорошими результатами, стадія ремісії триває до шести місяців, — говорить Лариса Вікторівна. — Ця вода здатна підвищувати імунітет, оновлюється склад крові, люди забувають про ГРЗ і ГРВІ. Приймання ванн забезпечує протизапальну, знеболюючу, спазмолітичну дію, поліпшує мікроциркуляцію на капілярному рівні та прискорює процеси відновлення ушкоджених тканин, нормалізує стан периферичної та вегетативної нервової системи. Наявність у воді брому дає гарний результат у лікуванні вегето-судинних дистоній, астенічних і неврозоподібних станів. 

Великою популярністю користується процедура вертикального розвантаження хребта. Для цього на ноги надягають спеціальні гирки, потім ви спускаєтеся в термальний басейн і повисаєте на спеціальному пристосуванні. Висіти цілком комфортно. Ви повністю розслаблені. Тривалість процедури — від 10 до 20 хвилин. Довше в цій воді перебувати не рекомендується, оскільки це матиме зворотній ефект. Курс лікування — 10—12 процедур. Курс рекомендується повторювати через шість місяців, а для профілактики — раз на рік. Після відвідування термальної ванни є можливість зробити масаж. На жаль, водолікарня має всього 16 ванн і один басейн, де можуть розміститися вісім осіб.

Перш ніж приймати процедури, слід обов’язково проконсультуватися з лікарем. Водолікарня працює з травня до жовтня в амбулаторному режимі, тому кожен відпочивальник може вибрати житло на свій смак і гаманець. Добиратися теж просто, оскільки регулярно курсують маршрутки просто до воріт лікарні. 

Солоні озера

«Місця дивовижні, тюльпани чарівні, а от увечері чимось тхне, я б навіть сказав, смердить», — писав про цю місцевість турецький мандрівник Евлія Челебі. Не дарма Сиваш називають Гнилим морем. 

На одному із солоних озер нашу увагу привернув засмаглий чоловік, який активно пропонував лікувальні грязі у пластикових пляшках. Підійшли ближче, розговорилися.

— Я колишній військовий. Колись у мене був остеохондроз і грижа хребта, поворухнутися не міг, — розповідає Віталій Матковський. — Лікарі сказали оперувати. Але з допомогою спеціальних вправ і завдяки ось цій лікувальній грязі я подолав свою недугу.

— Скільки ж часу вам на це знадобилося?

— Місяців п’ять. Але спершу була спеціальна гімнастика, а потім, коли я зміг повноцінно рухатися, поїхав до водолікарні. Один раз, потім другий. Навіть удосконалив спеціальну установку для витягування хребта (показує рукою у бік озера, де просто у воді стоїть саморобне обладнання, схоже на те, яке ми бачили у водолікарні «Гаряче джерело»).

— А що це у вас у пляшках?

— Сиваська грязь. Чорна і блакитна. Чорна — для лікування захворювань суглобів і шкіри, а блакитна робить красивих ще красивішими. От мої сусідки — молоді дівчата — ніяк не могли позбутися вугрів і прищів. Помастилися блакитною гряззю кілька тижнів, і все минулося.

— Але треба ж це робити уміючи.

— Так, наносити обережно і не давати висохнути, постійно зволожувати водою або ропою. Якщо грязь висихає, вона забиває пори і пошкоджує підшкірні капіляри. Дівчата гадають, що якщо обличчя після грязі червоне,  то це означає: процес пішов! І не розуміють, що нашкодили собі.

Звісно, завжди хочеться одержати заповітну пігулку від усіх хвороб. Щоб особливих зусиль не докладати. От намажуся чарівною гряззю і стану здоровою і красивою. Але у всьому важлива методика, система і наполегливість.

Місто сонця

Заглянули ми і до реабілітаційного центру InterMedicalEcoCity лікаря Володимира Козявкіна. Він спеціалізуватиметься на консультативно-діагностичній, неврологічній, реабілітаційній допомозі дітям і дорослим. Але досі побудовано лише першу чергу комплексу загальною площею 32 тис. м2. А ще у планах —будівництво аеропорту, автомагістралі та соціальної інфраструктури. Передбачається створення нових робочих місць, а це підвищить конкурентоспроможність Херсонської області. Реабілітаційний комплекс розраховує приймати до 1000 пацієнтів щодня. Розмах вражає.

На обладнаній території — кущі троянд, дитячий майданчик. Гарні сучасні корпуси, просторі номери з усіма зручностями і балконами, з видом на море, басейни, сауна тощо. В яку копійку обійдеться лікування в такому центрі? Чи буде воно доступним для наших хворих дітей, чи в ньому зможуть оздоровлюватися тільки іноземні громадяни та заможні співвітчизники? Де і як готуватимуть персонал для такого величезного комплексу? Запитань багато. А поки що будівництво триває.

— Наша основна база — у Трускавці, — розповідає заступник директора Володимир Конюхов. — Коли тут усе закінчимо і зможемо приймати дітей, точно сказати не можу. Ми самі зацікавлені, щоб це відбулося якнайшвидше. За сприятливих умов знадобиться ще рік-півтора. Поки що маємо безліч проблем — від одержання ліцензій, проведення комунікацій, газу і до фінансування.

Асканія-Нова

За п’ятдесят кілометрів від Генічеська розташований всесвітньо відомий біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Фальц-Фейна. Тут зберігся єдиний у Європі масив типчаково-ковилового степу площею в 11 тис. га, дендропарк і зоопарк. Поруч з корінними жителями степової фауни непогано почуваються представники Азії, Африки та Австралії — зебри, лані, антилопи, буйволи, бізони, фламінго, страуси. А про прадавню історію половецького степу нагадують кам’яні баби.

Екскурсію проводив сам директор заповідника Віктор Гавриленко. З першої ж хвилини знайомства зрозуміло, що він не тільки фанат своєї справи і великий патріот рідного краю, а ще й напрочуд світла людина. Здавалося, наш екскурсовод годинами може розповідати про своїх підопічних, про кожну травинку, знає всі звички звірів і голоси птахів. Та любов, з якою він розповідав про заповідник, напевно, і допомагає всупереч усім негараздам зберігати віру у свою справу.

Хоч як парадоксально, але однією з проблем заповідника є надлишок рідкісних, зникаючих видів, таких як кінь Пржевальського, сайгак, кулан. — Розвели на свою голову, тепер не знаємо, куди подіти. Виявляється, у нашій країні такі раритети не потрібні, — нарікає Віктор Степанович. — Саме їду на симпозіум, вестиму переговори з казахами і росіянами. Вони давно мріють створити країну Тарпанію. Навіть виділили чотири ділянки Оренбурзького заповідника, але вони розкидані, а для утримання степових тварин потрібні простори. У них немає такої великої вільної земельної площі, на якій можна було б створити ще більший резерват, ніж Асканія-Нова. 

— А от в Україні такі території є. Точніше, були ще донедавна, — додає директор. — Тарутинський полігон мав 15 тис. га. Уже розтягли. Зробили заказник державного значення — 5 тис. га. На черзі Новотроїцький полігон під Бердянськом. Ще десять років тому було стільки землі, що, говорили, можна вивести 30% території із сівозміни і не відчути, що її поменшало, для нації  вистачило б. Землі багато, але треба навчитися її правильно використовувати, залишити щось і природі.

— То раптом почали клепати національні природні парки, — не вгамовується Віктор Степанович. — Але ж мало оголосити територію заповідною, треба зробити так, щоб вона статусу відповідала. У нас уже 20 таких парків! Я з повагою ставлюся до органів державної влади і розумію, що повинні бути й урядові резиденції, але давайте називати речі своїми іменами. І це не наїзд на лівих або правих. Для мене всі однакові, усі ми живемо на одній Землі і зобов’язані турбуватися про довкілля. Я робив доповіді у Фінляндії, Польщі, Німеччині, Швейцарії, Австрії, читав лекції в Іспанії, був на конгресі в Греції. За кордоном нас цінують, і нам допомагають. Але не думайте, що коли ми об’єкт ЮНЕСКО, то гроші сюди течуть рікою. Доводиться ходити з простягнутою рукою, випрошувати копійки на утримання об’єкта світового значення. Заповідна справа — моя стихія, моє життя, і мені соромно, що в нашій країні об’єкти природно-заповідного комплексу утримують за залишковим принципом.

Народний курорт

Утворився він на Лемурійському озері, поблизу села Григорівка, в одній з бухт затоки Сиваш, де нещодавно вчені відкрили і досліджують унікальні за своїми властивостями лікувальні грязі. Вони сертифіковані і допущені для використання як лікувальний та косметичний засіб.

Цей курорт і справді народний — біля озера легковики й наметами. Поки що берег обладнаний лише душовими кабінами та альтанками для відпочинку. Є масажист і лікар.

— Я довго вмовляв місцеве населення брати відпочивальників, — розповідає молодий усміхнений голова Григорівської сільради Сергій Ліщевський. — Але людям було незвично, не хотіли. Тоді я запропонував своїй тещі показати приклад. Вона погодилася. До неї почали приїжджати люди, винаймати частину будинку (100 грн. за добу з особи з триразовим харчуванням). Справа зрушила. А в селах інформація швидко поширюється. До мене почали приходити односільчани й казати, мовляв, добрий ти бізнес своїй тещі придумав, ми теж хочемо. От у такий спосіб і впроваджуємо зелений туризм у Григорівці. Головне — змінити світогляд людей. Треба робити те, що нам до снаги.

Галина з трьома онуками приїхала з Полтави.

— Вам тут не нудно?

— Ні. Були в Асканії-Новій. Але найголовніша розвага — це озеро. Ми тут і лікуємося, і відпочиваємо.

— А звідки довідалися про це місце?

— З Інтернету, до того ж людина, яка займається цими
унікальними грязями, — наш земляк. Увесь світ їде на Мертве море, а в нас тут своє Мертве море, і воно ще краще, ближче і дешевше. Тепер приїжджатиму сюди щороку. 

Земляк Галини Володимир Виговський випадково потрапив у цей край сім років тому і на собі відчув цілющі властивості цього озера. Відтоді воно стало справою його життя.

— Сюди надходить вода з озера Сиваш, тут вона опріснюється і виходить 350 грам солі на літр води, а на Мертвому морі — 300–320, — розповідає Володимир. — Крім того, грязі Мертвого моря працюють тільки за рахунок солі і тепла. А грязі нашого озера містять величезну кількість органіки. Сіль, змішана з органікою, і надає таку силу. Грязь, або глина, як її називають науковці, діє на амінокислоти клітини і оновлює організм. За кордоном це розуміють. Я відкрив приватне підприємство, займаюся цією глиною вже сім років. Її купують Австрія, Німеччина, Росія. Але в Україні це нікому не потрібно. У нас люди розуміють, що таке хліб, масло, а навіщо грязь — невтямки. Зате у нас працює сарафанне радіо. Хтось вилікувався, розповів іншому — і так далі…

Сонце сховалося. Бадьорі й солоні від купання в озері повертаємося на базу. Нічне купання в морі – надзвичайна насолода. Чорне південне небо засіяне зірками. На обрії, із самої гладі моря повільно сходить багряне кружальце місяця. Відбиваючись у спокійних темних водах Азова, світило стелить місячну доріжку з жовто-рожевими відблисками. Урочисте сходження місяця, плюскіт хвиль, легке дихання вітру, теплий пісок, фруктовий присмак білозерського вина і вічний комар, що дзижчить над вухом — усе це романтика Арабатської стрілки. 

 

Висловлюємо вдячність організаторам фестивалю – Херсонській ОДА та Тетяні Волинець особисто.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво