Молодим скрізь у нас робота!

Поділитися
Нову редакцію Закону України «Про зайнятість населення» подано на розгляд до Верховної Ради. Її обговоренню були присвячені парламентські слухання в Комітеті ВР України з питань соціальної політики та праці...

Нову редакцію Закону України «Про зайнятість населення» подано на розгляд до Верховної Ради. Її обговоренню були присвячені парламентські слухання в Комітеті ВР України з питань соціальної політики та праці.

Нині чинний закон про зайнятість був одним із перших ринкових законів (ухвалений ще 1990 року) і відповідав тодішнім реаліям.

— У цьому законі ми вперше визнали добровільність праці, визначили поняття «безробітний» (хоча сьогодні воно вже потребує уточнення), механізми соціального захисту безробітних, роль і місце Державної служби зайнятості (ДСЗ). Але всі механізми були орієнтовані переважно на соціальний захист, який надавала насамперед ДСЗ, — зазначила Наталія Іванова, заступник міністра праці та соціальної політики України, голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Перша половина 90-х — час масових скорочень і поголовного зубожіння. Час, коли людей відправляли в безстрокову відпустку без збереження зарплати і жодних гарантій. У ті роки багато людей втратили роботу з об’єктивних причин, які не залежать від роботодавців. Попит на робочу силу був украй низький.

Але останніми роками ситуація змінилася. Потреба у кваліфікованих кадрах зростає. На ринку праці закріпилася позитивна тенденція до зростання зайнятості й зниження рівня безробіття. Так, у першому півріччі ц.р. серед населення віком 15—70 років безробітних було 6,8%. Цей показник нижчий, ніж у середньому по Євросоюзу, і, у цілому, рівень безробіття в нас наближається до природного. Хоча це не означає, що в Україні немає проблем із зайнятістю.

— Для нашої країни характерні атипові форми адаптації до ринкових перетворень, робота в режимі неповного робочого часу і вимушених адміністративних відпусток, повторна зайнятість і зайнятість у неформальному секторі, затримка заробітної плати і тіньова оплата праці, — зазначає Володимир Галицький, директор Державного центру зайнятості, керівник виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

На думку В.Галицького, реальний стан речей на ринку праці більшість українців нині уявляють собі не зовсім адекватно. Система освіти поки що недостатньо орієнтована на потреби роботодавців. Масовість вищої освіти, орієнтація молоді не на потреби економіки, а на модні фахи, зокрема менеджмент, бухгалтерський облік, правознавство, економіка підприємств, призвели до того, що на ринку праці бухгалтерів, юристів і економістів припадає по 50 чоловік на одну вакансію. Водночас дві третини вакансій, які не укомплектовуються протягом місяця, — робітничі професії: токар, фрезерувальник, будівельник, електрозварник тощо. Крім того, на виробництвах не вистачає інженерів-механіків, технологів, конструкторів.

При цьому молоді фахівці охоче їдуть за кордон — як дешева робоча сила. Утім, «дешева» — поняття відносне. У Росії, яка оголосила агресивну політику зайнятості, середня зарплата в першому кварталі 2007 року становитиме близько 1000 доларів. Середня зарплата у Європі — 1000 євро. В Україні ж — усього 200 доларів... Так що професіоналів не тримають у рідній країні ні наявність житла, ні страх тривалої розлуки з сім’єю, ні патріотичні почуття. За кордоном вони, найчастіше, працюють не за фахом, і тому втрачають кваліфікацію.

— Зарплата перестала бути стимулом до зайнятості, — підкреслює Володимир Галицький. — У нашому банку вакансій нині близько 2 млн. 100 тис. різноманітних вакансій, із них практично половина оплачуються нижче прожиткового мінімуму — 425 грн., і тільки 5% — вище 1000 грн. Люди не хочуть працювати за таку зарплату — і вони, загалом, праві.

Нинішні реалії свідчать: більшість статей Закону України «Про зайнятість населення» застарілі. Нинішня економічна ситуація потребує нового підходу, вважає Наталія Іванова. З одного боку — формування активної позиції шукачів роботи, розвитку в них мотивації до легальної праці, фахового розвитку протягом усього життя. З другого боку — створення робочих місць із гідними умовами праці й відповідною заробітною платою.

Нині молодь, яка починає трудову діяльність, — одне з основних джерел робочої сили для країни. Але водночас саме молоді люди віком від 15 до 24 років найменш конкурентоспроможні на ринку праці. Можливість працевлаштування для них утричі нижча, ніж для людей старшого віку. 2005 року частка безробітної молоді 15—24 років становила 14,9% (2000-го — 24,2%). Нова редакція закону передбачає для молодих людей фахове навчання, часткову компенсацію зарплати роботодавцеві за прийом на роботу молодого спеціаліста, квотування робочих місць (до 4%).

До цієї ж квоти потрапляють інваліди. Їм у законопроекті також приділяється окрема увага.

Не додає оптимізму і поступове старіння нації, що спостерігається із середини 90-х років. Утім, багато людей пенсійного віку ще ого-го як готові працювати. Найцінніші й найдосвідченіші працівники, сповнені творчих сил, — нині їх можуть просто відправити на пенсію «за вислугою років». Проте якщо нову редакцію закону ухвалять, то людям передпенсійного віку достроковий вихід на пенсію не загрожуватиме.

Крім того, законопроект передбачає адміністративну відповідальність за будь-які прояви дискримінації при прийманні на роботу й у робочих умовах, а також заходи, спрямовані на протидію торгівлі людьми. Норми нового закону про зайнятість населення приведені у відповідність з міжнародними нормами, зокрема з нещодавно ратифікованими Україною конвенціями Міжнародної організації праці.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі