Між Венерою та Марсом. Академічні рефлексії - Соціум - dt.ua

Між Венерою та Марсом. Академічні рефлексії

25 серпня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №32, 25 серпня-1 вересня

Одна-єдина фраза про те, що причиною скромнішого представництва жіночої статі в академічному світі може бути різний рівень уроджених здібностей, відіграла роль палиці, встромленої в осине гніздо...

Одна-єдина фраза про те, що причиною скромнішого представництва жіночої статі в академічному світі може бути різний рівень уроджених здібностей, відіграла роль палиці, встромленої в осине гніздо. Ларрі Саммерс, який необачно зронив цю фразу торік, перебуваючи на посаді президента Гарвардського університету, давно вже мусив піти у відставку, а відлуння викликаного ним скандалу все не вщухає. Більше того, на обговорення цієї теми в академічних виданнях дуже жваво відгукуються громадські ЗМІ.

Так, журнал The Economist, як завжди уїдливий і пам’ятливий, запропонував цікавий аналіз великого масиву наукових даних про те, які ментальні й психологічні відмінності між жінками та чоловіками достовірні і чим їх можна пояснити. І починається цей аналіз... із іграшок, якими воліють гратися хлопчики та дівчатка. Адже якихось років тридцять тому, в епоху переможного маршу по планеті фемінізму, виникла мода дарувати дівчаткам заводні машинки, а хлопчикам — ляльки. Ця мода базувалася на твердій упевненості в тому, що всі відмінності між статями визначаються вихованням і нав’язаними культурними стереотипами. Однак насправді, як засвідчили дальші дослідження, те, якими іграшками гратиметься дитина, залежить від рівня тестостерону, що й викликає статеві відмінності в розвитку мозку плоду і новонародженої дитини. У нормі хлопчачий мозок, який розвивається, потрапляє під тестостероновий фонтан як у процесі внутрішньоутробного розвитку, так і безпосередньо після народження. У результаті одноденний малюк чоловічої статі довше фокусує погляд на механічній машинці, ніж на обличчі матері, а дівчинка – навпаки. Більше того, чим нижчим був рівень тестостерону в процесі внутрішньоутробного розвитку хлопчика, тим частіше надалі він зупинятиме погляд на материнському обличчі, встановлюватиме контакт «очі в очі» і тим ширшим словниковим запасом володітиме. А дівчатка, яким до народження довелося випробувати на собі вплив підвищених доз тестостерону, надалі віддаватимуть перевагу не лялькам, а машинкам.

Ще переконливіші результати було отримано в дослідах із приматами. Малятам мавп експериментатори пропонували на вибір м’ячі, ганчір’яні ляльки, предмети посуду та машинки. «Хлопчики» хапалися за м’ячі та машинки, «дівчаткам» перепадали ляльки. Експериментатори пояснили цей феномен тим, що особини чоловічої статі з самого початку воліють активно освоювати простір, тож саме цим і визначається їхній вибір іграшок.

Примітно, що той-таки тестостерон відповідає і за статеві відмінності в гістологічній будові мозку. До восьмого тижня внутрішньоутробного розвитку мозок плоду розвивається за жіночим типом, тобто містить вищий відсоток сірої речовини (яка складається із самих нервових клітин), порівняно з білою речовиною (що складається з відростків нейронів). Потім у хлопчиків ця пропорція змінюється на користь білої речовини, за винятком ділянки мозолистого тіла. Цей елемент, що з’єднує між собою обидві півкулі головного мозку, складається з білої речовини і в чоловіків розвинений значно слабше, ніж у жінок. А ось перевага, яку чоловіки приписували собі за рахунок більших розмірів головного мозку (в середньому чоловічий мозок на 9 відсотків більший за жіночий, що цілком корелює з різницею у величині всього тіла), зводиться нанівець тим фактом, що в деяких ділянках жіночого мозку щільність розміщення нейронів вища, ніж у чоловіків. Інакше кажучи, кількість клітин виявляється практично однаковою.

Втім, ці біологічні відмінності, як засвідчили дослідження, на результати тестів з IQ не впливають. Зате позначаються на механізмі виконання тестових завдань. Чоловіки більше використовують ліву півкулю, скроневу частку й сіру речовину, тоді як жінки використовують обидві півкулі та білу речовину. При цьому статистично достовірні відмінності між чоловіками і жінками, всупереч усталеним міфам, відзначаються лише в рівні фізичної агресії, уявлюваного обертання тривимірних предметів, орфографії та емоційності. Що стосується обертання (в якому сильніші чоловіки) та орфографії (де більші успіхи демонструють жінки), то вчені не вважають ці відмінності непорушними, наголошуючи, що цілеспрямовані тренування істотно підвищують і ті, й інші показники. З агресією теж не так усе просто. Як свідчать деякі експерименти, жінки поступаються чоловікам лише у проявах фізичної агресії. Агресивні думки й почуття охоплюють жінок так само часто, як і чоловіків, при цьому вони сильніші й триваліші. І тут досить показові такі два експерименти. Один із них був побудований на відеогрі, в якій потрібно було бомбити противника. Кількість скинутих бомб і слугувала мірилом рівня агресії. Якщо учасники експерименту були попереджені про те, що за їхніми діями спостерігає експериментатор, – чоловіки використовували більше бомб, ніж жінки. Зате тоді, коли вони думали, що діють анонімно, жінки відривалися на повну силу.

У ході іншого експерименту студентам повідомляли, що однокурсник (однієї статі з випробовуваними, але при цьому слабший фізично) звів на них наклеп перед викладачами. Приблизно половина юнаків вибрала метод фізичних розбірок із імовірним кривдником. Друга половина готова була навіть проігнорувати образу. Серед дівчат рівень гніву виявився значно вищим, однак здебільшого вони віддали перевагу... наклепу у відповідь. Коли врахувати, що дівчата сприймають непряму (або так звану соціальну) агресію значно болісніше, ніж фізичну, то тут теж є над чим поміркувати.

Єдиним незаперечним моментом поки що залишається схильність до співпереживання, яка значно сильніше виражена у жінок. Більше того, люди, котрі страждають на аутизм, мають гіпертрофовано виражені чоловічі риси побудови мозку. З іншого боку, такий мозок ідеально підходить для систематизації. Як засвідчили поглиблені дослідження, якщо хлопчики й випереджають дівчаток у розв’язанні математичних задач (чого аж ніяк не скажеш про дорослих чоловіків і жінок), то зовсім не за рахунок кращих математичних здібностей, а за рахунок кращого вміння вирішувати проблеми. І навіть в орієнтуванні на місцевості жінки й чоловіки домагаються практично однакових результатів. Правда, у різний спосіб: жінки більше покладаються на конкретні орієнтири, а чоловіки — на загальне відчуття напрямку та відстані.

Викривши всі наявні міфи про розумову перевагу чоловіків, автори The Economist роблять цілком несподіваний висновок, що в словах Ларрі Саммерса, можливо, є частка істини. Адже статистичний розкид будь-яких показників у чоловіків значно більший, ніж у жінок. У тому числі й стосовно інтелекту. Як засвідчило широкомасштабне й кропітке дослідження, що відстежило показники IQ всіх жителів Шотландії 1932 року народження, серед чоловіків значно більше як повних ідіотів, так і геніїв, тоді як жіночі показники скупчилися переважно в середній частині кривої розподілу. Здавалося б, цей аргумент здатний зняти всі обвинувачення в існуванні «скляної стелі» для жінок-учених. Якби не унікальний контраргумент, наведений у The Washington Post.

Власне, в американському масовому виданні теж переповідаються результати наукового дослідження, опубліковані в журналі Nature. Їх автор, біолог Стенфордського університету, до 42 років був жінкою, а тепер уже дев’ять років – чоловік. Далеко не всі в його оточенні знають, що він прооперований у зв’язку зі зміною статі й відтак змінив своє ім’я (із Барбари на Бена), з чим пов’язано чимало цікавих моментів. Так, один із його колег висловився таким чином: «Бен учора прочитав чудову лекцію, не те що його сестра свого часу». Учений відразу пригадав епізод зі студентського минулого, коли йому, випускниці Массачусетського технологічного університету, єдиній з усього курсу (переважно хлопчачого), вдалося розв’язати надскладну задачу. Реакція викладача збентежила: «Напевно, це тобі твій бой-френд допоміг розв’язати». Зате тепер Бен поступово звикає до того, що йому дедалі частіше вдається закінчити речення і його не перебиває колега-чоловік. Та й наукові журнали значно охочіше публікують статті, підписані чоловічим ім’ям.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво