Мама — вона і в Африці…

Любов материнська безумовна й безмежна, скрізь і завжди, незалежно від географічних широт, історії народів і культур. У багатьох країнах є День матері, свято мам, майбутніх (вагітних) і нинішніх. Відзначають його, щоправда, по-своєму, і припадає він на різні дати. У більш як 20 країнах, серед них і Україна, - на другу неділю травня, а ще в понад 30 - на інші дні.

У Великобританії, приміром, День матері називають Mothering Sunday, або «неділя в мами», і припадає він на четверту неділю Великого посту. Англія - перша країна, в яку в XVII столітті повернувся звичай вшановувати материнство (у давнині ж часи культ богині-матері був практично у всіх народів). У День матері, за британською традицією, відвідують собор, де діти дарують своїм мамам квіти. Печуть Simnel Sunday (великодній кекс), який з огляду на піст їдять тільки на Великдень. Однак традиція святкувати День матері в сучасному форматі виникла у США.

У США святкування на перший погляд проходить непримітно: мамі дарують квіти, листівки чи цукерки. Урочистість і святковість підкреслюється тим, що цього дня над усіма будинками й громадськими спорудами піднімають національний прапор. Американська історія Дня матері - це історія не дуже щасливої Анни Джарвіс із Південної Вірджинії, яка обожнювала свою матір. 1907 року, через два роки після смерті мами, вона виступила з ініціативою вшанувати матерів, разом зі своїми друзями провела масштабну кампанію, звернувшись до державних установ, законодавчих органів та видатних осіб. І цього разу зусилля увінчалися успіхом. Річ у тому, що раніше, 1872 року, відома американська пацифістка Джулія Уорд пропонувала встановити день єдності матерів у боротьбі за мир в усьому світі, але її концепція не знайшла підтримки.

1907 року в Графтоні, вотчині своєї матері, Анна Джарвіс організувала зустріч матерів і кожній вручила білу гвоздику. Відтоді ця квітка асоціюється з Днем матері. Свято стало офіційним 1910 року, спочатку в штаті Вірджинія, а через чотири роки президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня загальним для Америки національним святом. Слідом за США День матері почали відзначати й інші країни.

Міс Джарвіс, яка сама так ніколи й не вийшла заміж і до кінця життя опікувалася своєю сліпою сестрою, вважала, що Днем матері ми складаємо шану тій, яка обдаровує нас беззастережною любов’ю. Роль матері, на її думку, у суспільстві не оцінена, і діти часто запізно усвідомлюють важливість мами у своєму житті. А тому запровадження Дня матері допоможе зміцнити зв’язок між батьками й дітьми та підвищити материнський суспільний статус. Щоб підкреслити святу роль материнства, Анна запропонувала святкувати його в неділю.

У багатьох країнах дотримуються американської традиції, приміром, в Австралії День матері святкують того самого дня (другої неділі травня) і з використанням такої самої символіки: червоних і білих гвоздик. У першому випадку квіти означають, що мама конкретної людини жива, білими гвоздиками вшановують матір, яка вже померла (їх прикріплюють до одягу й кладуть на могилу). Особливість Дня матері в Австралії в тому, що це «свято слухняності дітей». Цього дня діти намагаються всіляко догодити своїм мамам, дарують власноруч виготовлені подарунки, намагаються допомогти із щоденними хатніми справами, особливо на кухні.

У Канаді День матері так само популярний, як Різдво або День святого Валентина. Ресторани переповнені, а торгові центри - у справжнісінькій облозі. З нагоди свята до одягу прикріплюють квіти. Особливо популярні гвоздики. На домашній кухні цього дня можуть бути тільки мамині чада: вони печуть для мами торт, який підносять з недорогими подарунками. Головне - увага.

А от у Мексиці на День матері, навпаки, на додачу до квітів обов’язково дарують мамі дуже дорогі презенти, на які працювати доводиться не один місяць. День матері тут є одним з найважливіших свят. Починається він з богослужіння на честь Пресвятої Богородиці, яка, на думку мексиканців, втілює в собі найкращі риси материнства.

У Німеччині вперше День матері, або Muttertag, святкували 1922 року. Через десять років свято стало загальнонаціональним. «Родоначальниць нової раси» цього дня нагороджували бронзовими, срібними і золотими медалями, залежно від кількості народжених ними дітей. Медалі називалися Karnickelorden, що буквально означає «кроляче замовлення». Після Другої світової війни День матері в Німеччині втратив політичне забарвлення, став святом сімейним: мамам підносять квіти, листівки й маленькі сувеніри як прояв любові, подяки й поваги. Як правило, святкується другої неділі травня. Але якщо припадає на Pfingstsonntag (П’ятидесятницю), - відзначається на тиждень раніше.

У Франції звичай ушановувати матір запровадив Наполеон, а
1950 року офіційно було засновано День матері - La Fete de Meres, відзначають який останньої неділі травня (якщо збігається з П’ятидесятницею, переносять на першу неділю червня). У французів квіти - не обов’язковий подарунок. Залежно від бажань, це можуть бути книжки, набори косметики, парфуми, купони в СПА або фірмові магазини. Оскільки відмінною рисою французів є любов до вишуканої їжі, дуже популярні й такі подарунки, як хороше вино, шоколад, дорогі сири. Традиційно в День матері замовляють вишуканий сніданок або вечерю для всієї сім’ї в хорошому ресторані. У цей особливий день мами не готують, натомість діти демонструють їм свої кулінарні творіння - святковий пиріг, а також власноруч виготовлені вироби й особисто складені з нагоди свята вірші.

В Японії День матері називається дуже весело: «ха-ха но хі», від японського слова хахаоуа, що означає матір. Із самого початку його святкували в день народження імператриці Koюн, матері імператора Акіхіто. Нині День матері відзначається, як і в більшості країн, другої неділі травня. Таку традицію запровадили християни, що осіли в Японії 1913 року.

У Таїланді День матері відзначають на широку ногу, не навесні, а восени, починаючи з 1976 року - 12 серпня. Цього осіннього дня з’явилася на світ її величність королева Сірікіт, яка вважається матір’ю нації. Вона має велику підтримку й симпатію своїх підданих за намагання поліпшити життя народу. Підготовка до Дня матері починається за кілька тижнів до свята. Будинки прикрашають національними прапорами та портретами королеви, гірляндами квітів і різнобарвними вогнями. У Бангкоку біля Великого палацу влаштовується грандіозне шоу феєрверків. Ще рано-вранці посадові особи, представники королівської армії, а також студенти й викладачі збираються, щоб пройти до Великого палацу і вручити представникові королеви квіти, після чого вони врочисто співають пісню «Мати Королівства». Увечері в палаці відбувається церемонія запалювання свічок, яка символізує повагу до королеви, подяку за її довге життя. Але кожен таїландець ушановує і власну матір. Діти стають на коліна перед мамою, висловлюють любов і подяку, підносять їй квіти жасмину, білий колір якого означає чистоту безмежної материнської любові. Важливою частиною цього свята є пожертви в храмах, роздавання милостині.

Восени, в жовтні, й в Індії з незапам’ятних часів святкують дев’ятиденний фестиваль Дурга Пуджа на честь богині-матері Дурги. І ось уже 10 років, як своє свято мають звичайні індійські матері. Цього дня, як і в багатьох інших країнах світу, мамам дарують квіти й подарунки, а крім цього влаштовують сімейну вечерю поза домівкою, щоб бодай у свій день мами відпочили від кухні.

У Південній Африці цього дня діти, незалежно від віку, вбираються в червоний і рожевий одяг. Яскраві кольори символізують живих матерів. Біле вбрання - сум за втраченими. День матері тут - це також привід продемонструвати свою любов і подяку не тільки мамам, а й бабусям і всім близьким і коханим жінкам.

У Єгипті День матері, який іще називають тут День сім’ї, припадає на 21 березня. Побажання, слова поваги та любові адресуються насамперед матері. Джерела шанобливого ставлення до материнства зберігає давньоєгипетська міфологія. У давнину єгиптяни поклонялися богині Ісіді, яка вважалася ідеальною матір’ю та дружиною. У сучасному Єгипті День матері - це не тільки привід висловити повагу своїй власній матері, а й усім нинішнім і майбутнім мамам, яких тут вважають охоронницями таємниці й дива життя.

В Україні у свята також своя історія. Вперше його влаштувала Спілка українок Канади 1928 року. Наступного року його відзначали у Львові (з ініціативи редактора тижневика «Жіноча доля» Олени Кисилівськоъ) і на Тернопільщині. У1939-му свято заборонила радянська влада. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Спілки українок, День матері повернувся в Україну. З 1999 року він став офіційним і отримав постійну дату - друга неділя травня.

День матері - це ще один привід поговорити про материнство зокрема й жіночу долю взагалі. Бо жінка - це не тільки мама, а й трудівниця, навіть якщо вона, як кажуть, «сидить удома». Європейська організація «Мама» підрахувала, що жінка, яка опікується домом і дітьми, не сидить, а бігає: «намотує» у середньому 40 км на день, протягом дня виконує 200 різних справ. Ще в 90-х роках американський учений Гері Беккер, засновник так званої нової економіки домашнього господарства, довів важливість жіночої домашньої праці, за що одержав Нобелівську премію. Однак його ідеї досі не мають конкретної реалізації. Хоча сам термін unpaid work (неоплачена робота) вже з’явився в нормативних документах.