Маленький, червоний і з рюшечками - Соціум - dt.ua

Маленький, червоний і з рюшечками

10 червня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №22, 10 червня-17 червня

З дня на день споживачі побутової електроніки стають вередливішими. Придбавши товари, які задовол...

З дня на день споживачі побутової електроніки стають вередливішими. Придбавши товари, які задовольняють реальні потреби — у слуханні музики, фотографуванні чи відеозйомці, — вони спокійно собі ними користуються і не горять бажанням щось міняти, себто нести свої кровно зароблені у «авторизовані» і навіть «неавторизовані» «центри продажу». Отже, зважаючи на відносно тривалий термін життя ІТ-приладів — у більшості випадків кілька років (звичайно, порівняно з будинками чи табуретками це всього лише мить, але й вона виробникам здається вічністю), — ситуація вимагає втручання.

Простіше виробникам комп’ютерного заліза: раз на півроку виходить нова іграшка, і любителі ганяти чоловічків по екрану роблять апгрейд. Раз на два-три роки виходить нова операційна система від популярної корпорації (от тільки остання щось зажилась, операційна система в сенсі, а не корпорація) — і апгрейд доводиться робити практично всім.

Гірші справи у виробників телефонів, фотоапаратів, плеєрів і т.п. Звичайно, частина клієнтури, особливо юного віку, поведеться на заклики «Будь сучасним!», «Будь стильним!» і т.д. Ще хтось спокуситься на «MP-3-фото-відео-кухонний комбайн з GSM-модулем» чи якусь іншу почвару стилю «все в одному». Проте чималий гурт користувачів таки залишиться неохопленим.

І тут в хід іде ще одна маркетингова «фішка» — товари для специфічних груп, відмінних від «середньостатистичного споживача». Наприклад, для домашніх тварин в Японії вже доволі давно пішли в серійний випуск «перекладачі», котрі за «голосом» собаки визначають її настрій. Проте домашні тварини є далеко не у всіх, крім того, вони не просто неплатоспроможні, а ще й рекламу не дивляться і правом голосу при розподілі сімейного бюджету до того ж не володіють. Зовсім інша ситуація з жінками, які складають більшість населення, мають власні кошти і піддаються впливу реклами. Навіть якщо у жінки вже є якийсь ІТ-товар, завше залишається надія, що вона спокуситься на спеціальний «жіночий» варіант. Або ж хтось із близьких їй людей вирішить зробити подарунок.

Як наслідок переважна більшість ІТ-виробників помістили у свої модельні ряди спеціальні лінійки «жіночих» товарів, забезпечивши їм потужну рекламну підтримку. При тому спостерігається дивна, хоч і цілком виправдана маркетинговою теорією закономірність — коли у компанії з’являється справді новий продукт з характеристиками, про які можуть тільки мріяти усі довкола конкуренти, то реклама акцентується на його реальних рисах. А якщо під виглядом нового намагаються випустити на ринок модель початку минулого року, тоді доводиться змінювати колір корпуса і розповідати, що вона створена спеціально для молоді, жінок, домашніх тварин чи кого завгодно іще.

Отже, чим зазвичай відрізняється «жіночий» мобільний телефон (цифровий фотоапарат,
MP-3-плеєр) від товарів «для звичайних людей»? Перш за все розміром. Зменшується все, що можна зменшити; якщо при тому губиться функціональність — їй же гірше. Якщо зменшити саму річ не виходить, то завжди можна зробити крихітні кнопки, тумблери і рукоятки — для ніжних жіночих рук. Руки, безумовно, ніжні, але для натискання на кнопки розміром у півтора-два міліметри, при тому густо розміщені одна біля другої, вже потрібні радше шпиці. Йде боротьба і за кожен грам маси. Щоб чарівні власниці не надірвалися, звичайний мобільник, вагою, приміром, у 105 грамів, «урізають» до 80. І нічого, що при тому не влазить нормальний акумулятор, у чомусь це навіть добре — буде стимул його частіше заряджати, а коли «помре», купити новий. Не акумулятор, звичайно, а телефон.

Ще однією обов’язковою ознакою «товару для жінок» є нестандартний колір. Якщо на тлі сріблястих, чорних і білих корпусів ви бачите у кращому випадку щось криваво-червоне (а в гіршому — яскраво-рожеве з фіолетовими ромбами), можете бути певні — цей товар позиціонується саме як жіночий. Чому більшість маркетологів вважає, що всі жінки люблять саме відтінки червоного — невідомо, але тенденція є очевидною. Рідко-рідко до червоного додається пронизливий синій та ядучо-зелений варіанти. До кольорової гами також часто додаються дизайнерські «красивості» із «хрому» та «нікелю» (насправді — металізований пластик), дзеркальця та світлодіодні «гірлянди», які швиденько добивають і без того обрізані на попередньому етапі дизайну акумулятори.

Вельми популярними у цій категорії товарів є також всілякі специфічні «корисності». Наприклад, календар місячних, вбудований у телефон (цікаво, чому ніхто не здогадався сумістити його з SMS-розсилкою для всіх осіб чоловічої статі у адресній книзі?), таблиця «правильного» співвідношення ваги і росту чи навіть кілька відеокліпів, присвячених «виробничій гімнастиці».

І, безумовно, головна (принаймні з точки зору маркетологів) риса «товарів для жінок» — це ціна. Бо за червоний колір, зекономлені 15—20 грамів та кілька малопотрібних «зручностей» доводиться платити стільки ж, скільки і за все інше. Себто, наприклад, «дамський» фотоапарат коштує в півтора-два рази більше, ніж повний його аналог стилю «унісекс» в стандартному сріблястому корпусі. У мобільних телефонів ця різниця буває іще більшою. Наприклад, одне-єдине дзеркальце у корпусі може додати до ціни 20—40 вічнозелених одиниць — це при розмірах 3х5 сантиметрів!

Загалом, нічого у «жіночих товарах» не було б дивного — ну просто собі тисячу другий спосіб чесного вилучення коштів у населення, та й усе. Але звертає увагу інше. Фемінізм переможно крокує по планеті, виборюючи «рівну платню за рівну роботу», квоти у парламентах і всіляку іншу свободу й рівноправність. Не оминає ця боротьба і реклами, де новітні суфражистки рішуче, хоч поки і не особливо успішно, воюють із використанням жіночого тіла (як додають злі антифеміністи: «всякий товар — це чоловічі мізки для проектування і жіноче тіло для реклами»). А от «товари для жінок» (хоч і решта товарів на цьому світі, здається, не виключно «для чоловіків») особливого протесту явно не викликають. Незважаючи на те, що всі оці рожеві рюшечки, дзеркальця і брязкальця у рекламі «жіночих» ІТ-товарів не просто спустошують гаманці споживачів, а ще й формують сприйняття жінок з боку чоловічої частини суспільства, близьке до нескінченних анекдотів із серії Stupid blond, і аналогічне самоусвідомлення у жінок, які повинні сприймати себе як істот слабосилих, нездатних оволодіти складною технікою, просто-таки патологічно закоханих в оті самі рюшечки і брязкальця, і притому ще й платити невиправдано великі кошти для підтвердження такого свого статусу. На сторонній (хоч і чоловічий) погляд, для жіночого роду це куди як принизливіше, аніж зграйка дівчаток у купальниках на черговому рекламному плакаті. Звичайно, останнє — експлуатація жіночого тіла. Але «товари для жінок» — це теж експлуатація. Тільки вже не тіла, а, скажемо м’яко, специфічних особливостей психіки, які самі по собі захвату не викликають, але при тому старанно культивуються рекламою.

Часом побачивши тендітне дівча років вісімнадцяти з дзеркальною фотокамерою в руках (кілограмів на два вагою і з дизайном, як у чорної вкороченої базуки) і з сумкою для додаткових об’єктивів, бленд і фільтрів на плечі — іще кілограми на чотири — раптом ловиш себе на втішній думці: «Та вони теж насправді люди!».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво