ЛЮБОВ... ІЗ РОЗРАХУНКУ

Опитування соціальних психологів виявили цікавий факт: приблизно 60% жінок у віці від 28 до 40 років виходять заміж переважно з розрахунку. Причому їх хвилює не лише матеріальний добробут майбутнього супутника життя. Насамперед представниці прекрасної статі хочуть психологічного комфорту, стабільних і міцних стосунків, захищеності та спокою. У чоловіках вони цінують уміння вести господарство, бути хорошим другом і турботливим батьком. Часто така тактика себе виправдовує: приблизно в 50% випадків шлюби, укладені з холодного розрахунку, виявляються доволі вдалими.

— Гадаю, саме поняття «шлюб з розрахунку» морально застаріло. Адже розрахунок тією чи тією мірою наявний у будь-яких стосунках, — вважає психолог Ірина Коваленко. — Звернувши увагу на якусь симпатичну людину, ми підсвідомо очікуємо у відповідь отримати від неї — увагу, повагу, тепло, дещицю життєвого досвіду тощо. При цьому важко сказати, хто більше думає про розрахунок, — чоловіки чи жінки. Обидві сторони прагнуть мати з союзу якусь вигоду. Жінка підсвідомо шукає захисника, батька майбутніх дітей. Чоловік — ніжну подругу, турботливу господиню... Не отримавши взаємності, і ті й другі неминуче розчаровуються. На думку фахівців, існують принципово різні моделі шлюбних стосунків. Вони можуть змінюватися залежно від віку й життєвого досвіду. Скажімо, років до 20—25 більшість людей приваблює модель «шлюб за коханням». У цей час стосунки зав’язуються легко і природно, найважливішим є фізичне й емоційне тяжіння. Однак, переживши кілька запаморочливих романів, зазнавши гіркоти розчарувань, низки розлучень, люди починають розуміти, що самого кохання замало для щастя. Крім нього, важливі ще взаємна повага, спільні інтереси, прихильність одне до одного. Тепер їх більше приваблює модель, яку можна було б назвати «шлюб-співдружність». Він характеризується спокійнішими й рівнішими стосунками, проте дає обом відчуття психологічної захищеності. Часто таку модель стосунків вибирають люди розлучені або втомлені від самотності. Вони з самого початку усвідомлюють, що не відчувають до партнера палкої пристрасті, але хотіли б мати надійний тил: виховувати дітей, вести господарство чи спільний бізнес. «Шлюби-співдружності» часто виявляються дуже міцними.

Важлива лише взаємна чесність партнерів. Не можна обіцяти того, чого не можеш дати. Тому не слід розігрувати палку закоханість, якщо насправді відчуваєте до партнера лише симпатію й повагу. Постійно прикидатися дуже складно. Рано чи пізно неминуче станеться зрив. Тому, якщо вирішили укласти шлюб із розрахунку, не грайтеся у велике кохання, інакше потім буде важко безперестану вдавати з себе закоханих. Будьте щирими, спокійними, розважливими. Але чоловік має відчувати, що ви цінуєте його, тому обов’язково знайдіть в обранця сильні риси й культивуйте їх.

На думку фахівців, «шлюби з розрахунку» міцні ще й тому, що подружжя від початку позбавлені ілюзій щодо сімейного життя. Є приказка: «Розчарування настає від надмірного зачарування!» Тут же очі обох не затулила пелена закоханості, вони чудово бачать вади одне одного й готові з ними миритися. Не виникає необгрунтованих претензій, обоє відкриті для діалогу, оскільки зацікавлені в добрих стосунках. До речі, часом через кілька років партнери зізнаються, що починають відчувати одне до одного щире кохання. І це цілком природно: адже шлюб, укладений з холодного розрахунку, — лише зав’язка стосунків, а ось їх подальший розвиток залежить уже від поведінки подружжя. Будь-які стосунки постійно розвиваються, і важливо допомогти їм рухатися в потрібному вам руслі. Спільне виховання дітей, боротьба з життєвими негараздами поступово зближують, відкривають в обох щось нове. Існує багато пар, стосунки яких починалися з розрахунку, а потім переросли в глибокі почуття.

Психологи помічають ще одну цікаву особливість: дедалі частіше шлюби з розрахунку беруть «бізнес-леді». На це їх штовхають серйозні проблеми в особистому житті. Хоч як дивно, сильним і енергійним жінкам, які домоглися успіху, становища, зокрема й матеріального, знайти хорошу пару не завжди легко. Кавалерів не бракує, але їм здається, що чоловікові потрібні не почуття, а практична користь із їхніх стосунків. «Я з такими труднощами домоглася свого добробуту, і раптом прийде якийсь альфонс і сяде мені на шию! — стверджують вони. — Ні, я нікому не дозволю заморочити мені голову! Спочатку прорахую всі «за» і «проти»!

— Бути заможною непросто, і в багатих наречених виникає на цьому грунті безліч комплексів, — продовжує Ірина Коваленко. — На чергового кандидата в чоловіки вони дивляться із сумнівом: а що як йому потрібні лише її гроші? Тому переважно шукають наречених у своєму колі. Логічно було б припустити: якщо подружжя починає спільне життя, маючи приблизно однакове фінансове становище, то меркантильні інтереси в обох відсутні. А ось шлюб власниці фірми і шкільного вчителя — явний мезальянс. Однак така позиція не завжди правильна. Рахунок у банку в нареченої й нареченого може бути однаковим, але одна заробила гроші своєю працею, а другий отримав у спадок, виграв у лотерею чи випадково розбагатів, уклавши нечесну угоду. Де ж тут рівність? Тут наявна розбіжність у ставленні до праці та способах отримання грошей. Набагато важливіша не товщина гаманця партнера, а його ділові й особисті якості. Якщо хлопець звик марнувати батькові гроші, то так само швидко промотає й гроші дружини. Тому не слід боятися майнової нерівності, спочатку розберіться, чим саме вона викликана. Адже якщо ваш обранець працює, приміром, шкільним вчителем або інженером, то його зарплата неминуче буде нижчою, ніж у приватного підприємця. Але юнак не альфонс! Він не вимагає, щоб дівчина платила за нього в кав’ярні чи купувала йому нові штани. Він любить і вміє трудитися, просто сфера діяльності, яку він обрав для себе, поки що не дає можливості утримувати сім’ю. І такий шлюб не можна назвати мезальянсом. До речі, для розумного цілеспрямованого чоловіка вище становище дружини може стати чудовим стимулом руху до мети. А ось слабкий, розпещений, егоїстичний — навпаки, відразу сяде на шию більш вдатній супутниці. Отже, річ не в товщині гаманця, а в людських якостях обранця. Тому придивіться до нього уважніше. Ну, а якщо все-таки не довіряєте партнерові до кінця, боїтеся втратити з труднощами нажитий статок, не соромтеся убезпечити себе шлюбним контрактом.

На думку фахівців, якщо ви з тих чи інших причин зважилися на шлюб із розрахунку, слід враховувати певні закономірності. По-перше, найрозумніше шукати другу «половинку» серед своїх однолітків або людей із невеликою різницею у віці. У подружжя, що формувалися в один і той самий час, в однаковому середовищі й умовах, завжди знайдуться спільні спогади, спільна пристрасть і смаки, що допоможе краще розуміти одне одного. Зрозуміло, сильна пристрасть стирає і вікові межі, і різницю у вихованні. Та якщо з початку палких почуттів немає, то слід врахувати: людям одного покоління набагато легше знайти порозуміння. Крім того, дуже багато важить приблизно однаковий рівень інтелекту. Бажано, щоб майбутнє подружжя мало схоже коло інтересів і захоплень. Якщо обом подобається спорт або городництво, це ще більше зміцнить їхній союз. Найголовніше — довіряйте власним відчуттям та інтуїції. Якщо поруч із майбутнім супутником життя ви почуваєтеся затишно, спокійно, впевнено — то можна сподіватися, що таким буде й ваше спільне життя.