Літо — час ризику - Соціум - dt.ua

Літо — час ризику

3 серпня, 2007, 13:58 Роздрукувати Випуск №28, 3 серпня-10 серпня

За даними ВООЗ, сьогодні близько 500 тис. жителів України приймають ті чи інші види наркотиків. Особливо непокоїть те, що більшість наркозалежних — зовсім ще молоді люди віком до 30 років...

За даними ВООЗ, сьогодні близько 500 тис. жителів України приймають ті чи інші види наркотиків. Особливо непокоїть те, що більшість наркозалежних — зовсім ще молоді люди віком до 30 років. Як свідчить статистика, перше знайомство з наркотичними речовинами нерідко відбувається ще в шкільні роки. Особливо небезпечними щодо цього є літні канікули...

За словами медиків, майже кожний другий юний наркоман зізнається, що вперше спробував наркотики саме під час канікул. Найчастіше пояснюють те, що сталося, приблизно так: «Тинявся вулицею, робити було нічого, нудно, от і вирішив спробувати за компанію з друзями...» Як результат, три місяці вольниці нерідко обертаються важкими наслідками. Чому ж так відбувається?

Фахівці зовсім не випадково вважають літні канікули часом підвищеного ризику. Річ у тім, що влітку в більшості дітей різко змінюється звичне коло спілкування. Шкільні друзі роз’їжджаються, припиняють роботу багато гуртків і секцій. Натомість виникають нові стихійні компанії — у подвір’ї, літньому таборі чи в селі у родичів. Якщо підлітки влаштовуються на роботу, там у них теж з’являються нові приятелі, нерідко більш старшого віку. Отже, за кілька місяців хлопцям потрібно адаптуватися, принаймні до двох-трьох цілком нових колективів. Потрібно знайти тут друзів і стати серед них «своїм». А який найкоротший шлях до серця однолітків? Будь-який підліток одразу ж відповість на це запитання: потрібно робити те саме, що й усі інші!

На жаль, багато дорослих досі переконані, що «колектив завжди правий». Та якщо в таборі відпочинку чи спортивній секції сформувалася компанія підлітків, які вживають наркотичні речовини, особливо якщо вони мають авторитет у однолітків (а так нерідко буває, адже вживання наркотиків з точки зору дітей — ознака дорослості), то й інші прагнуть їх наслідувати. Багато підлітків вважають, що вживання наркотиків — це так само круто, як викурити сигарету чи випити кружку пива.

— Відповідно до статистики ВООЗ, до 90% сучасної молоді пробують ті чи інші види наркотиків, — каже лікар-психотерапевт Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 Микола Бродченко. — Знайомство звичайно розпочинається з «легких» стимуляторів — марихуани, кокаїну, психотропних препаратів. Чимало молодих людей вважають їх абсолютно нешкідливими. Вони переконані: раз на тиждень покурити «травичку» за компанію — це не наркоманія, а просто звичка, якої можна у будь-який час позбутися. Проте справи далеко не такі райдужні. Між собою лікарі-наркологи називають марихуану «переносником» або «перекидним містком»: підлітки швидко звикають до неї, і вже прагнуть гостріших відчуттів. Тому наступним кроком, як правило, стає вживання більш важких препаратів...

Звичайно батьки починають бити на сполох, коли їхня дитина вже тривалий час уживає наркотики. В цьому випадку позбутися залежності набагато складніше. Тому медики закликають батьків бути уважнішими до своїх дітей. І, насамперед, тоді, коли вони залишаються без контролю дорослих, — на канікулах, відпочинку. Вчителі не завжди можуть організувати школярам дозвілля, батьки надто заклопотані на роботі, і, внаслідок, діти надані самі собі. Природно, вони почуваються самотніми та неприкаяними. А сигарети, алкоголь, наркотики можуть на короткий час підняти настрій. Крім того, для підлітків це ще й чудовий спосіб влитися у новий колектив. Щоб не пропустити початок залежності, обов’язково поцікавтеся у своїх дітей, як складаються стосунки в компанії. Дізнайтеся, з ким підліток спілкується, де проводить час. І обов’язково знайдіть можливість зустрітися з його новими друзями.

Поширено думку, що залежність загрожує насамперед підліткам із неблагополучних сімей. Та насправді зовнішній добробут не завжди відображає реальну картину. На думку фахівців, існує ціла низка соціальних і культурних чинників ризику розвитку наркотичної залежності.

Насамперед уразливі нерішучі підлітки, якими надто опікувалися. Звикнувши до жорст­кої опіки, вони бояться якось схибити і часто слідують за іншими. Опинившись у новому колективі, серед незнайомих людей, вони легко губляться. Будь-яка проблема може вибити їх із колії. Тому необхідно дати їм можливість самостійно приймати рішення.

У групі ризику перебувають також невпевнені в собі, сором’язливі підлітки. Наркотики можуть здатися їм порятунком від проблем, своєрідним допінгом. «Нешкідливий» косячок підвищить впевненість у собі, усуне тривогу, допоможе позбутися комплексів. Підвищують ризик також холодні, напружені стосунки з батьками. Нехай зовнішньо все виглядає добре, але якщо немає теплоти, взаємного розуміння й любові — чекай лиха!

Деякі батьки підозрюють, що їхні діти вживають наркотики, але не знають, як це визначити. Фахівці радять звертати увагу на такі особливості поведінки: дитина схильна до частих змін настрою, без причини весела чи роздратована. У неї зник апетит, вона постійно апатична та млява. Якщо ж ви знайшли в її речах сушену траву, шприци, таблетки або флакони з невідомою рідиною — необхідно негайно вживати заходів.

У жодному разі не учиняйте істерику та не карайте! Це може лише відштовхнути її від вас. Попри все, зберігайте спокій. Насамперед, запитайте прямо, чи не вживає вона наркотичні речовини. При цьому позиція батьків має бути такою: «Хоч би що ти відповів, ми будемо поруч із тобою і підтримаємо тебе. Та ми обов’язково маємо знати правду!» Такий підхід може посприяти відвертій розмові.

Як чинити, якщо гірші побоювання підтвердилися? Багато хто не хоче звертатися до медичних установ, боючись розголосу. Замість цього шукають приватних лікарів, кодують своїх чад чи просто замикають їх удома, сподіваючись «зняти з голки» самостійно.

— Батьки нерідко заспокоюють себе тим, що дитина, мовляв, кололася недовго, отже, залежність ще не встигла розвитися, і з нею можна впоратися у домашніх умовах. На жаль, це не так. Сьогодні з’являються нові синтетичні наркотики, тяга до яких з’являється вже після першої дози. Тут не допоможе кодування та інша самодіяльність. Звернення до фахівців не уникнути, до того ж зволікати з цим не можна, — продовжує Микола Бродченко. — У медиків є приказка: «Кожний наркоман мріє вилікуватися, але жодний не хоче лікуватися». Це пов’язано передовсім із дуже сильним болем, який відчуває людина, яка вирішила відмовитися від наркотиків. Звичайно абстинентний синдром (самі наркомани охрестили його «ламкою») триває 10—12 діб. І в цей час багато хто не витримує, знову починає колотися. Необхідно пояснити хворим, що медикаменти нового покоління, що застосовуються у сучасній медицині, здатні значно послабити абстинентний синдром. До того ж практично в усіх клініках діє програма психологічної підтримки. Важливо лише вчасно звернутися до спеціалістів. Успіх лікування багато в чому залежить і від близьких хворого. За даними європейських досліджень, якщо в процесі реабілітації бере участь уся сім’я, його ефективність значно зростає.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво