Квадроцикли, дюльфер, диво-віслючки, джип-сафарі і пейнтбол, або Новий погляд на кримське міжсезоння - Соціум - dt.ua

Квадроцикли, дюльфер, диво-віслючки, джип-сафарі і пейнтбол, або Новий погляд на кримське міжсезоння

28 жовтня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №42, 28 жовтня-4 листопада

…Коли по ногах почали шмагати гілки доісторичних чагарників, ми мужньо терпіли. Коли на голову ринув холодний дощ, нервово захихикали...

Хвацькі пейнтболісти
Хвацькі пейнтболісти

…Коли по ногах почали шмагати гілки доісторичних чагарників, ми мужньо терпіли. Коли на голову ринув холодний дощ, нервово захихикали. Та коли зіткнулися ніс до носа з велетенським динозавром, який роззявив пащу і кинувся прямо на нас... «Мамочко!!!», «Допоможіть!!!», «А!!!», — хором зарепетували ми і не менш дружно... зареготали. Бо страховище й реліктовий антураж були хоч і дуже правдоподібні, але, звісно ж, не справжні. Це — дітище так званої об’ємної анімації, познайомитися з якою можна в єдиному в Криму кінотеатрі, де демонструються фільми з повним ефектом присутності. Тобто вас у потрібний момент то дощем накриє, то туманом сповиє, то землетрусом трусоне... І так раптом, так несподівано... Коротше, море захвату й буря емоцій забезпечені навіть найбільш «куленепробивним».

Спуск з Ак-Кая. Початок
Спуск з Ак-Кая. Початок

Стереотипи — річ украй підступна. Ну от чому в липні-серпні в Криму ніде яблуку впасти, а у травні-червні і другій половині вересня спостерігається практично повний туристичний штиль? Кажете, море тепле тільки два «високі» місяці? Але ж море — нехай і одне з основних, але аж ніяк не єдине багатство півострова! Згадаймо хоча б російську знать. Недарма ж вони приїжджали відпочивати сюди неодмінно навесні та восени. А все тому, що сприймали Крим насамперед як унікальний кліматичний курорт, оздоровлюватися на якому в цей час набагато комфортніше, ніж в умовах зашкалювання липнево-серпневої спеки.

Приборкувачі квадроциклів
Приборкувачі квадроциклів

Зверніть увагу і на місце розташування колишніх маєтків великосвітських панів: вони однаково віддалені від моря та гір, там, де кримське повітря найбільш цілюще. Сьогодні переконатися в цьому можуть усі бажаючі — чимало таких особняків (наприклад, маєтки графа Філібера чи графа Устинова) перетворено на комфортабельні готелі. І, зауважте, цілком доступні за ціною. Особливо у міжсезоння. До речі, позахмарні ціни в пансіонатах і готелях ПБК — теж багато в чому з розряду застарілих стереотипів. Звісно, цілком ймовірно, що, коли ви приїдете до Криму самостійно і дізнаєтесь на рецепції хорошого готелю про вартість добового проживання в ньому, у вас округляться очі. Відкрию «секрет»: набагато вигідніше відпочивати в АРК, заздалегідь придбавши тур у солідного кримського туроператора. Крім усіх інших плюсів (серед яких, приміром, складена індивідуально для вас, з урахуванням саме ваших смаків і уподобань екскурсійно-розважальна програма), ціна за проживання відчутно знизиться.

Серед безумовних переваг кримського міжсезоння — відсутність вавилонської товкотнечі на пляжах. Наприкінці цьогорічного вересня — початку жовтня їхній пустельний вигляд налаштовував на поетичний лад. А вода в морі хоч і не спонукала до надто тривалих купань, але ласкаве сонечко, теплі деньки і пануюче навколо умиротворення та спокій із лихвою це компенсували. В ролі ще одного бонусу виступав смачнючий кримський виноград. Який, до речі, самі кримчани починають їсти наприкінці першого місяця осені, твердячи, що тільки тоді він стає по-справжньому солодким. І не помиляються!

Звісно, тепер від пляжно-морських утіх залишилися самі спогади. Але це аж ніяк не означає, що в Криму туристам робити нічого. Зовсім навпаки! Принаймні, столичні журналісти, котрі побували недавно на півострові в рамках прес-туру «Коли низький сезон стає високим» (організатори — кримський туроператор «ГЕЛИКА», страхова група ТАС і Національна туристична організація України), поїхали додому з масою захоплених вражень і сповнені позитивних емоцій.

Отже, що може запропонувати Крим гостям у міжсезоння? Оскільки знавці вважають, що осінь і весна — найкращий час для байкінгу, почнімо з велопрогулянок або велопоходів. Тривалість перших варіюється від кількох годин до одного-двох днів, других — від п’яти днів до тижня. Їдуть туристи (безумовно, у супроводі досвідченого інструктора) порожняком: табір із кухарем, провіантом і всім необхідним прямує за ними на автомобілі. Маршрути — найрізноманітніші і повністю залежать від побажання мандрівників. Рівнем своєї «веломайстерності» можете не перейматися, єдине, що від вас потрібно — вміння кататися на двоколісному коні. Але майте на увазі: якщо наважитеся на велопохід, день піде на підготовку, а в дорозі інструктор має право поміняти маршрут на легший, коли побачить, що обраний вам не під силу. «Велотуристичний» день (включаючи їжу, інструктаж, прокат спорядження) обійдеться приблизно в 150 грн.

Любителям кататися з ще більшим вітерцем — пряма дорога на Ангарський перевал, що за 15 хвилин їзди від Алушти. Тут туристам пропонують таку розвагу, як катання на квадроциклах. Маршрутів кілька, різних рівнів складності. Перш ніж вирушити в дорогу, вас відповідним чином екіпірують, проведуть необхідний інструктаж і (увага!) зажадають страховку, про яку прихильникам активного відпочинку, природно, слід подбати заздалегідь. Ціна півторагодинної прогулянки по простому маршруту — 280 грн.

Відчайдухам-шибайголовам раджу випробувати на собі новинку кримського турринку — унікальний атракціон під назвою «дюльфер». Це — спуск вертикальною площиною з альпіністським спорядженням. Бажаючим підкорити стометрівку скелі Ак-Кая (а саме там туристи можуть дістати чималу порцію «дюльферного» адреналіну) слід звертатися до контрольно-рятувальної служби Криму — єдиної на півострові, що займається організацією цих екстремальних розваг. Вартість одного спуску — близько 250 грн.

Чимало цікавого чекає на туристів у найдовшій кримській печері — Червоній, або татарською Кизил-Коба. Тут можна побачити підземну річку (в якій є золото, а у ванночках із кришталево чистою водою часом зустрічаються печерні перлини), на одному з поворотів зіткнутися ніс до носа з навіки застиглим «птеродактилем», помилуватися «Пізанською вежею». Ну і, звісно, познайомитися з Духом Печери. Про всяк випадок майте на увазі: раптом побачите, що на його оці з’явилася сльоза, руки в ноги — і бігом із лабіринту! Оскільки існує повір’я: якщо Дух починає «плакати», незабаром печеру затопить вода.

Подорож так званим малим «червонопечерним» маршрутом обійдеться в 10 грн. для дорослого і 5 грн. для дитини. А тих, хто не пошкодує 210 грн., одягнуть у гідрокостюми й поведуть «великим печерним шляхом», де, розповідають, відкриваються казкові красоти — водоспади, стометрові озера, фантастичної форми сталактити, величезні зали... Місцеві екскурсоводи з усмішкою згадують одну киянку, яка недавно побувала тут. Мало того, що 70-річна (!) жінка непохитно зносила всі тяготи чотиригодинної «великої» екскурсії (і це в десятикілограмовому гідрокостюмі!), то ще й після її закінчення на запитання: «Чи сподобалося?», не замислюючись відповіла: «Аякже! Наступного року діда свого привезу!..»

— ...Зліва, зліва заходь!

— Та куди ж ти стріляєш!!! Мазило!..

— Ура!!! Вбив!..

Ці вигуки постійно долинали з майданчика дитячого оздоровчого табору «Атлантика», що в Байдарській долині біля с.Передове. Задоволення від гри в пейнтбол словами не описати. А щоб його відчути, потрібно не так уже й багато: купити 50 —100 куль (вартість однієї — 75 коп. для дорослих і 50 коп. для дітей), узяти в руки «рушницю» — маркер, вдягтися у військову форму і приготуватися грати у війнушку. І хто сказав, що ця розвага не для дівчат?.. Тут же, в «Атлантиці», можна покататися на конях. За годину кінної прогулянки доведеться заплатити 50 грн.

А от година джип-сафарі обійдеться вдвічі дорожче. Але, по-перше, машина може взяти як одного, так і чотирьох пасажирів — на ціну це не впливає. По-друге, організатори турів джип-сафарі гарантують: туди, куди можуть завезти туристів вони, не доставить ніхто, тільки на їхніх машинах гості мають можливість потрапити до будь-якої важкодоступної точки гірського Криму. До речі, надається і така послуга, як оригінальні весільні тури. Молодята сідають у джип, їдуть у цілком безлюдне місце і залишаються там на обумовлений час зовсім самі. Хіба не романтично?..

«Посвідчення водія-ословода. Цим підтверджується, що Семиволос Павлина успішно склала іспит із ослознавства й практичного ословодіння. Видано єдиною в СНД ослиною фермою «Чудо-ослик». Ось так! А скільки дістаєш задоволення перш ніж стати «дипломованим» ословодом! Навіть уявити собі не могла, наскільки це класно — кататися на віслючках!.. Виявляється, вони не просто не вперті й не дурні, а зовсім навпаки — дуже сумирні, розумні й доброзичливі. Просто віслючки — істоти, котрі піклуються про своє здоров’я: коли їм щось загрожує чи на спину сідає людина або дуже напідпитку, або яка важить більше, аніж під силу везти тварині, тоді їх справді з місця не зрушиш. У всіх інших випадках на вас чекає надзвичайно приємне катання. У міжсезоння вартість годинної прогулянки для дорослих становить 30 грн., для дітей — 15 грн.

Підкріпитися після катання раджу в розташованій неподалік від ослиної ферми чайхані «У Айше», що біля підніжжя Мангупа. Ситний і дуже багатий обід із лагмана, чебуреків, мантів і чаю з місцевих трав із чудесними татарськими ласощами під назвою «парварда» обійдеться максимум у 17 грн. Характерно, що всі тамтешні страви готують на джерельній воді і на дровах: тут немає газу. Бажаєте поласувати рибними делікатесами? Тоді вам пряма дорога до Балаклави, у недавно відкритий ресторан «Избушка рыбака» (до речі, балаклавці стверджують, що саме восени риба найсмачніша). Вас так почастують!.. Особливо рекомендую «Морський тайфун» (асорті з морепродуктів — рапана, мідій, кальмарів і морської капусти), «Рибальський бенкет» (асорті зі свіжовиловлених султанки, ставриди, окуня, кефалі, катрана та камбали) і юшку, приготовлену за рецептом, викладеним Олександром Купріним у його знаменитих «Лістригонах». Якщо зможете після всієї цієї «гурманщини» дихати, замовте на «десерт» щічки камбали, запечені під сметанним соусом. Смакота неймовірна!

Ну а після такої багатої вечері саме час зазирнути до якогось нічного клубу. Наприклад, у модні алупкінські «Кеды». Або вирушити на прогулянку вечірнім Севастополем. Хто сказав, що багрянець осіннього вбрання не пасує цьому білосніжному літньому місту?…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво