КУДИ ТАК ХОЧЕТЬСЯ ПОДАТИСЯ З ЛИЖАМИ… - Соціум - dt.ua

КУДИ ТАК ХОЧЕТЬСЯ ПОДАТИСЯ З ЛИЖАМИ…

5 грудня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №47, 5 грудня-12 грудня

На гербі Словенії зображена гора Триглав, три вершини якої символізують Минуле, Сьогодення та Майбутнє...

На гербі Словенії зображена гора Триглав, три вершини якої символізують Минуле, Сьогодення та Майбутнє. Словенці кажуть, що в цьому — їхня філософія: «навчаючись на прикладах Минулого, будувати Сьогодення, враховуючи при цьому інтереси майбутніх поколінь». А любителі активного зимового відпочинку додають, що Триглав — символ гірськолижного відпочинку. Мовляв, навіть на гербі всі три вершини гори вкриті таким спокусливим снігом, що так і хочеться податися в Словенію з лижами.

Круті лижні маршрути

Словенські Альпи для гірськолижного спорту просто ідеальні. Від величезних кілометрових спусків із безліччю поворотів, «карнизів» — до невеличких спусків для «чайників». Усі траси чудово обладнано. Особливо популярний гірськолижний курорт Крвавец. У радіусі кількох десятків кілометрів на гірському масиві розкидано готелі рівня чотиризіркових із басейнами, саунами, казино і невеличкі притулки в горах. Найвище вмостився невеличкий, але стильний готель, у якому ось уже кілька років поспіль полюбляє проводити зимовий тиждень відпочинку міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов. Підйом до готелю триває близько години. Машина ковзається на поворотах, аж дух перехоплює. А коли гору несподівано вкриває туман — нічого не видно й за десять метрів. Доглянутий і по-зимовому пишний сосновий ліс нагадував би картинку з новорічної казки, якби не численні таблички з написами: «Обережно! Вовки». Спочатку таблички викликають легке збентеження, але воно поступово минає. Мабуть, вовки воліють жити подалі від підйомників, тож трапляються на очі туристам украй рідко. І нападів на людину поки що не зафіксовано.

Ціни на прокат лижної екіпіровки, підйомники, харчування та інші послуги — відсотків на 30 нижчі, ніж у Швейцарії й Австрії, але якість і рівень сервісу не гірші. Понад те, словенські інструктори якось по-особливому доброзичливі, і вчитися в них — саме задоволення. Відпочинкові сприяють майже щоденні численні конкурси й розіграші. Від конкурсу на найкращого сніговика та змагань двох команд зі «стрільби» сніжками одне в одного — до футболу на снігу.

Справжнє гірськолижне диво — Логарська долина на кордоні з Австрією. На схилах величезних гір улітку пасуться кози й корови, а взимку ними ковзають лижники та слаломники. Повітря настільки чисте й прозоре, що вранці вдихаєш його, наче п’єш освіжаючий напій, навіть присмак на губах залишається. Гори тут набагато вищі, ніж в інших регіонах країни, тож ваблять аматорів активного й навіть дуже крутого екстремального відпочинку, у сенсі крутизни маршрутів. Проте й для новачків тут багато горбочків. Інструктори завжди поруч, а «швидка допомога» працює безперебійно. Рятувальний сервіс у цій країні на найвищому рівні. Щодня в місцях особливого скупчення туристів цілодобово чергують кілька рятувальних вертольотів.

малі архітектурні форми Любляни
малі архітектурні форми Любляни

Невеличкі затишні готелі наче вписані в навколишній ландшафт. Восени обабіч доріг ростуть білі гриби, а в річках грає нелякана форель. Узимку невеличкі готелі скидаються на казкові хатинки, у яких, проте, є каміни, басейни, сауни, тренажерні й конференц-зали. У затишному готелі «Гореньє», крім національної словенської вечері, на нас чекала несподівана фольклорна програма — так склалося, що сюди ж приїхав на відпочинок хор. І ввечері, під словенську «вільямовку» й «боровничку», хлопці співали для себе, а ми напросилися їх послухати. Заслухалися далеко за північ. Вранці нікому не хотілося їхати. Кожен кинув по монетці, щоб повернутися.

На ковзанах по дзеркалу

Але найдивовижніший куточок цієї маленької країни — озеро Блед із синьо-зеленою, пронизливо-прозорою водою, такою чистою, що її можна пити. Його називають душею Словенії. Влітку по ньому безшумно плинуть гондоли, переносячи туристів на невеличкий острівець посеред озера. На острівці — церква XV століття, а в ній — унікальні ікони, різьблення по дереву. Хто хоче, загадує бажання, потім треба потягнути за мотузку — і лунає дзвін. Вважається, що після цього загадане бажання має неодмінно збутися.

Взимку до острова можна добратися на ковзанах по дивовижній прозоро-синій застиглій озерній гладіні. Сніг на озері розчищають, і з висоти пташиного польоту воно скидається на дзеркало в мереживній сріблястій сніговій оправі. Взимку тут неймовірно гарно. Напрокат видають ковзани, сани й бігові лижі, за кілька кілометрів можна покататися на лижах гірських. А ще порибалити. Правда, коштуватиме зимовий лов від п’ятдесяти доларів на годину.

Навколо озера безліч визначних пам’яток: стародавній замок із кімнатою для друкування книжок, де у вашій присутності на стародавньому верстаті надрукують рукопис. Резиденція Йосипа Броз Тіто, переобладнана під готель, і багато іншого. До речі, президентів різних країн на найвищому рівні в Словенії часто приймають саме на озері Блед. І ті завжди в захопленні, про що свідчать численні записи у книзі відвідувачів.

Любляна

Столиця Словенії Любляна — компактна, акуратна і якась іграшкова. З небагатолюдним стародавнім центром. Висотних будинків небагато — люблянці воліють жити за міською смугою. У місті добре провести кілька днів, ознайомитися з визначними пам’ятками — і повернутися до «кантрі» — свіжого повітря, унікальної природи.

Рогашка

Зимовий відпочинок у Словенії цілком можна поєднати з оздоровленням. У лікувальному плані курорт Рогашка відомий в Україні набагато більше, ніж гірськолижний. Курортно-оздоровчий комплекс знаменитий унікальною водою Donat, яка не має аналогів у світі. Вода дуже багата на магнезію, що сприяє швидкому очищенню й оздоровленню організму.

Активне освоєння курорту почалося ще з XVII століття. Саме тоді, після опублікування аналізів мінеральної води, у Рогашку на лікування почали приїздити короновані особи. Водночас це дало поштовх подальшим дослідженням мінеральних вод, і в цій галузі Словенія досі посідає одне з чільних місць у Європі.

Рогашка лежить на рівнинній місцевості. Але так вдало, що дістатися до будь-якого гірськолижного курорту можна за годину-півтори. Попив водички, покатався на лижах, на екскурсії з’їздив, повернувся — знову попив води. У чистій зоні добре налагоджено виробництво фармакологічної продукції, що є одним із основних пунктів експорту країни, зокрема й в Україну. Приміром, словенська транснаціональна фармацевтична компанія «Лек» відома у світі завдяки лікарським препаратам і косметиці на основі природних компонентів. На українському ринку ця компанія працює понад тридцять років.

Під землею

Те, що найбільша міжнародна словенська компанія «Гореньє» — це не тільки виробництво відомої у світі побутової техніки, а й спосіб життя для цілого регіону, ми відчули на собі, побувавши в місті Віллоу, де міститься центральний офіс фірми. На підприємстві працює практично все населення міста, а загалом у штаті — понад 8 тисяч осіб. «Гореньє» — головний спонсор усіх культурних програм регіону, будівництва, відпочинку тощо. Завдяки фірмі тут створено унікальну туристичну інфраструктуру. Приміром, відвідання підземного музею шахтарського промислу початку минулого століття — це майже подорож у часі.

Усе продумано до дрібниць. Біля входу вам видають шахтарське спорядження, каски, куртки зі смугою, що світиться в темряві, та сухий пайок — хот-дог із соком, а також номерок, який треба повісити на спеціальну дошку перед спуском у шахту, а потім — забрати (так у минулому рахували кількість тих, хто вийшов на поверхню). Усміхнений провідник запрошує в справжній шахтний ліфт зразка середини минулого століття, у якому доведеться спуститися під землю. Опускається ліфт, як і належить, зі жахливим скреготом. А коли двері відчиняються й попереду виникає чорний, тьмяно освітлений тунель із вагонетками, повними вугілля, у багатьох від страху починають клацати зуби. Подальший маршрут — майже атракціон жахів, тільки правдоподібніший. Поїздка у вагонетці, розповіді шахтарів і навіть... вибух метану, коли під ногами двигтить земля, чути дикі крики, а просто перед тобою утворюється справжній вугільний завал... У деяких нішах можна самому спробувати попрацювати відбійним молотком або навантажити вагонетку. А потім — невеличка перерва на обід за грубим шахтарським столом, на якому хот-дог видається справжньою розкішшю. І все це — під кадри документального фільму про роботу на шахті початку минулого століття. Ці картини не залишають сумнівів у реальності того, що відбувається.

І коли нарешті вибираєшся нагору, огортає навдивовижу радісне відчуття. Хочеться вдихнути на повні груди, порадіти денному світлу і... потиснути руку нашим шахтарям. Коштує екскурсія десять євро, і нема відбою від охочих.

Знаменита Словенія також своїми печерами, одними з найдовших у Європі й добре обладнаними для екскурсій. Так, у печері Постойська Яма підземний поїзд їде два з половиною кілометри.

Вагончики скидаються на дитячі машинки з відкритим верхом. Пасажирів поступово поглинає атмосфера підземного царства. З його запахами, таємничістю, півмороком, із якого підсвічування вихоплює окремі фрагменти. Сталактити прямо над головою, сталагміти зовсім поруч. А потім — три кілометри екскурсії печерними лабіринтами, гротами, галереями. Тут є навіть підземна річка, у якій водяться «людиноподібні» риби завбільшки з долоню. Це малорухомі істоти тілесного кольору з передніми лапками замість плавників. Харчуються вони мікроелементами, розчиненими у воді, і живуть до ста років. Кілька підземних риб мляво ворушать плавничками в кам’яному басейні біля самісінького виходу з печери.

Як добратися

...Словенія має надзвичайну властивість: чим довше тут перебуваєш, тим гостріше відчуття, що дізнався про неї до прикрощів мало. І хочеться дізнаватися ще і ще. В Україні поки що немає посольства Словенії і навіть консульства, яке могло б видавати бодай туристичні візи. Дипломати обох країн кажуть, що з відкриттям консульства повинні визначитися найближчим часом, але не раніше, ніж наступного року. А поки що словенські візи відкривають у Будапешті (Угорщина), де розміщене посольство Словенії в Угорщині й Україні за сумісництвом. І посольство України в Угорщині й Словенії.

Рік тому у Словенії відкрито консульство України, тож тепер словенці можуть одержувати візи на місці. «Зацікавлення Україною рік у рік зростає, — розповідає консул України у Словенії Володимир Цибульник. — Словенці приїжджають в Україну переважно з питань бізнесу. На другому місці стоїть туризм. І на третьому — родинні зв’язки. Адже українців у Словенії небагато, здебільшого це українки, які вийшли заміж за словенців, серед них чомусь багато уродженок Кривого Рогу». А в нас є лише почесне консульство Словенії в Україні. Воно всіляко сприяє розвитку та зміцненню україно-словенських відносин, але, як і кожне почесне консульство, віз не видає. «Словенія не лише чудова країна, а й дуже перспективна для України в усіх аспектах. Особливо — у туристичному плані, — зазначає консул. — Вже тепер щороку Словенію відвідують понад три тисячі українських туристів. А могло б бути набагато більше, якби не проблема відкриття віз. Дуже сподіваємося, що посольство чи хоча б консульство відкриється в Україні у найближчому майбутньому».

Із Будапешта в Словенію вам можуть запропонувати трансфер. На хорошій іномарці весь маршрут займе п’ять-шість годин. Трохи більше години знадобиться, щоб доїхати в Любляну електричкою. Перший клас вагона від другого відрізняється ціною (у півтора рази дорожче) і тим, що в першому класі є підголівники на сидіннях, а в другому їх немає. Крім того, треба добре вивчити розклад, аби випадково не сісти в електричку, що йде в Любляну через Хорватію, якщо, звісно, у вас немає хорватської візи.

...Зимових чартерів у Словенію поки що не передбачається. Але, скориставшись послугами турагенцій, можна за тиждень оформити візу й полетіти в Любляну через Прагу. Це не набагато дорожче, зате менш клопітно...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво