«Крилате» захоплення

Ще якихось років двадцять тому «домашні» захоплення були дуже популярними — хтось із нас робив аматорські фотографії, захоплювався макроме, майстрував простенькі вироби. Сьогодні людям ніколи займатися домашнім хобі — надто швидкий ритм життя і низький рівень доходів змушують невтомно піклуватися про хліб насущний.

Найгірше, що захоплення «для душі» стають чужими для наших дітей: інформаційний простір заполонили комп’ютери й ТБ, у ньому просто не залишилося місця пізнавальним і корисним захопленням. Клуби юних техніків та різні гуртки потрапили до розряду покинутих об’єктів — держава мало піклується про їхню подальшу долю.

Багато дитячих студій за інтересами стали дорогим задоволенням для батьків, а комерційні структури дедалі частіше «виживають» дітей із будинків культури.

Проте світ захоплень усе ще продовжує бути «віддушиною» для кожної допитливої людини — це довели виставки клубу авіамоделістів Кіровограда, які викликали у місті великий резонанс. За п’ятнадцять хвилин до відкриття однієї з них у ДК «Авіатор» двері під тиском натовпу не витримали — їх просто знесли, такий великий інтерес був до цієї експозиції. Не менший ажіотаж викликала виставка авіамоделей в обласній бібліотеці ім. Д.Чижевського (на той час вона носила ім’я Н.Крупської). Місцеве радіо пожартувало з цього приводу: «Раніше були черги до Леніна, а тепер — до Крупської». На виставку йшли цілими сім’ями, класами, школами...

Кіровоградець Ігор Шатохін захоплюється авіамоделюванням із шести років, починав своє захоплення з виготовлення звичайних пластикових моделей. Зібрав їх близько шестисот, а потім за один день продав колекцію. Причиною такої зміни пріоритетів став журнал із кресленнями, викройками і схемою одного з літаків.

До речі, багато українських дітей майструють саме пластикові моделі, не знаючи, як це шкідливо для здоров’я: пластик — це дихлоретан, нітрофарби, ацетон, розчинники. Всі ці речовини — небезпечні для людини, папір же — зовсім нешкідливий матеріал.

Старий польський журнал «здійснив революцію» у поглядах кіровоградського авіамоделіста — поляки виробляють цю продукцію з 1959 року. Сьогодні вони пропонують домашнім умільцям моделі не тільки літаків, а й танків, кораблів, архітектурних споруд...

«Першопрохідником» у цій галузі була польська фірма «Малий модельяж», а на сьогодні таких фірм уже кілька. Кожну модель майстер клеїть звичайним ПВА, потім покриває лаком, від чого папір стає жорстким, захищеним від пилу та вологи, імітує метал.

Вартість виробів для українських авіамоделістів теж багато важить — нині «домашні вироби» стали дорогим задоволенням. Пластикова модель виливається пересічному любителю в 10—30 доларів, а журнал коштує близько двох. Проте й це, як зізнався Ігор Шатохін, не рятує: зібрати величезну колекцію людині творчої професії (Ігор — професійний художник) дуже важко, витрат багато, а спонсори на допомогу не поспішають... Що вже тут казати про дітей, не всі батьки можуть допомогти захопленню свого чада.

Свого часу Ігор Шатохін став ініціатором створення в місті клубу моделювання — там однодумці обмінюються досвідом, моделями, організовують виставки. Клуб об’єднав творчих людей різного віку, дав їм можливість реалізувати себе.

Пізніше захоплення стало справою всього життя: колекція Шатохіна найбільша в Європі та США, а експонати колекції — копії бойових літаків, створені за кресленнями, максимально наближеними до оригіналів.

У моделях є все, що необхідно, — вони рухаються, відкриваються, обертаються і виконані в масштабах 1:33. Усі літаки є частиною колекції, присвяченої історії розвитку авіації за сто років. Розмір цих «авіалайнерів» — від 20 сантиметрів до півтора метра, а зроблені вони з паперу.

Цієї весни виставка історії повітроплавання в мініатюрі проходила в новому Музеї авіації в Києві. Організатори виставки підготувалися до неї грунтовно: приїхали представники спеціалізованих фірм із Польщі, був організований продаж літератури.

Відвідали своєрідне «авіашоу» офіційні особи польської сторони і представники українських міністерств — оборони, культури, закордонних справ.

Одна з цілей виставки — зробити польські журнали з кресленнями моделей доступними для українських умільців і дітей. Планується, що вони продаватимуться в українських, зокрема й кіровоградських, магазинах. Аналогічні виставки розраховують провести в ряді наших міст.

Цікавий і той факт, що виставка є лише початком масштабного проекту: по її завершенні в Україні вона переміститься в Польщу, де вже запланована її презентація у Варшаві та Кракові. Крім авіамоделей, там будуть виставлені картини й карбування Ігоря Шатохіна, який є художником-карбувальником.

Є домовленість із польською стороною про подальше переміщення виставки до Чехії. Та головною подією проекту має стати участь у грандіозному авіасалоні в Ле-Бурже, який відбудеться 2006 року й буде присвячений століттю євроавіації. Переговори з французькою стороною про участь у цьому заході розпочинаються вже тепер: адже колекція Шатохіна займає не менше трьохсот квадратних метрів. За півтора року, що залишилися до відкриття авіасалону в Ле-Бурже, майстер хоче встигнути виготовити ще сорок—п’ятдесят моделей.

Для колекції «Історія розвитку авіації за сто років» Шатохін вибрав шість основних авіадержав світу й виготовив моделі найзнаменитіших машин, які внесли щось нове, експериментальне в розвиток повітроплавання.

До цього в талановитого колекціонера були спільні виставки зі знаменитим українським творцем мініатюр Миколою Сядристим, моделі Шатохіна експонувалися в Москві.

Нині художник готується до виставки у Ватикані, звідки вже отримав запрошення. Щоправда, виставляти там він буде вже не літаки, а свою графіку, карбування та ювелірні вироби (медалі).

Експозиція буде присвячена, природно, біблійній темі («Руки Христа»), а ступінь магістра мистецтв (ООН і ЮНЕСКО) підтверджує вражаючі здібності кіровоградця.

Світ захоплень воістину безмежний, він прилучає нас до історії, культури і традицій, дарує дітям радість пізнання життя.